1) транспорт забруднює повітря викидами газів, підвищує рівень шуму, здійснює теплове та електромагнітне забруднення атмосфери;
2) тютюновий дим не містить шкідливих для атмосфери речовин;
3) кислотні дощі є одним із наслідків погіршення екологічного стану атмосфери;
4) якщо опале листя дерев спалити, то це не завдасть шкоди повітрю;
5) у сухому, загазованому й теплому повітрі виникає синюватий прозорий туман, що неприємно пахне, подразнює очі, горло, спричиняє задуху, бронхіальну астму, емфізему легенів тощо;
6) кислотні дощі покращують врожаї в сільському господарстві;
7) клімат Землі не залежить від стану атмосфери;
8) знищення лісів погіршує екологічний стан атмосфери;
9) атмосфера є однією з найголовніших умов життя на планеті;
10) використання аерозолів не впливає на повітря у житлових приміщеннях, а значить і не є шкідливим для здоров’я людини.
Одного разу до старого майстра китайських бойових мистецтв прийшов молодий європеєць і запитав:
- Учителю, я чемпіон своєї країни з боксу і французської боротьби. Чого б ти ще міг навчити мене?
Старий Майстер усміхнувся і сказав:
- Уяви, що ти гуляєш містом і випадково забрів туди, де тебе очікують громили, щоб нам`яти тобі боки й пограбувати. Тож я навчу тебе не гуляти в таких місцях.
До основних кримінальних загроз відносять загострення криміногенної обстановки; зростання кількості скоєних злочинів стосовно громадян та їх майна. Практика показує, що в загальному переліку злочинів мають тенденцію до зростання та здійснюються такі злочини, як шахрайство, незаконна торгівля наркотиками, рейдерство, корупція, викрадення людей, злочини у сфері незаконного обігу та споживання наркотиків, а також учинені на ґрунті міжнаціональної і міжконфесійної неприязні.
- До чого можуть призвести ці загрози?
Ці загрози кримінального характеру можуть призвести до виникнення атмосфери страху і невпевненості в суспільстві, нанесення істотного збитку майну, життю і здоров'ю громадян. На даний час велика вулична злочинність, кількість злочинів, що вчиняються у громадських місцях.
Документи, гроші, коштовності слід тримати при собі.
Гаманці, сумочки не залишати без нагляду.
Якщо ви на дискотеці, в кафе чи барі, вішаючи одяг на перила чи на вішак, заберіть із кишень гроші та документи.
Ніколи, якщо ви вже дорослий, не відкривайте двері незнайомим людям. Це можуть бути грабіжники, навіть у поліцейській формі.
Ніколи прилюдно не показуйте, скільки у вас грошей.
Сумочку краще носити через плече, міцно притримуючи її до себе або перед собою.
Гроші та документи повинні лежати в різних місцях.
Вечір — час підвищеної небезпеки, тому, повертаючись додому, не заходьте в ліфт із незнайомцями, будьте зібраними і уважними: хай краще крадій думає, що ви — боягуз, ніж ви героїчно витримаєте побиття, зґвалтування чи тяжкі тілесні ушкодження.
Заходячи до під’їзду, будьте уважними, почекайте знайомих, подзвоніть по телефону батькам чи рідним, щоб вас зустріли.
Якщо на вас напали, кричіть дуже голосно «Пожежа!», бийте скло машини, що стоїть поруч, або там, де живуть люди, товкніть машину під сигналізацією тощо.
Якщо на вас напали і немає змоги втекти, — спокійно і неагресивно поговоріть із нападником, може, ви домовитесь, дійдіть до компромісу, проявіть всю свою фантазію і здібності, щоб зберегти своє життя.
- Складіть план до відповіді на питання про поняття і межі допустимої самооборони.
Перевищення меж необхідної оборони розуміє під собою, що заподіяна шкода не повинна бути надмірно великою в порівнянні з характером і ступенем небезпеки нападу. Це не означає, що шкода, заподіяна в результаті необхідної оборони, повинна бути обов'язково рівною або меншою порівняно зі шкодою, заподіяти яку прагнув нападаючий.
Перевищенням меж необхідної оборони визнаються навмисні дії, що явно не відповідають характеру і ступеню суспільної небезпеки нападу. Тут звертають на себе увагу дві особливості:
а) дії того, хто захищається, повинні бути зумовлені умислом (кажучи простіше, він повинен віддавати собі звіт у тому, що робить). Юридичній науці відомо, які дії є навмисними, які - досконалими з необережності, а що є невинним заподіянням шкоди;
б) дії того, хто захищається, повинні відповідати характеру і ступеню небезпеки нападу.
Необхідна оборона визнається законною і правомірною, якщо вона застосовується для відбиття нападу, що є суспільно небезпечним, тобто направленим на заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом інтересам і правам окремих осіб, суспільства і держави. Тому суспільно небезпечним визнається не тільки злочинний, але й інший напад, наприклад, дії неосудних або малолітніх осіб. Інша ознака нападу - його присутність. Іншими словами, незаконний напад можна відображати, коли він уже почався, або із ситуації ясно, що він неминучий, а бездіяльність і невжиття заходів оборони поставить жертву в очевидну, реальну і безпосередню небезпеку. На момент застосування самооборони злочинні дії мають початися. Важливо визначити, коли напад закінчено, і загроза заподіяння шкоди вже минула.
Фізична самооборона – це прийоми фізичного впливу: удари, захоплення, поштовхи, блоки, спрямовані на нейтралізацію дій нападаючого. Вона може здійснюватися як за допомогою різних підручних засобів, наприклад газових балончиків, так і без них («голими руками»).
Самозахист без використання різних засобів називається індивідуальною самообороною. Сюди відносяться різні види єдиноборств і рукопашний бій.
Для цілей самооборони створювалося відоме самбо. Сам термін походить від абревіатури, утвореної від словосполучення «самозахист без зброї».
При виборі спецзасобів для захисту варто звертати увагу на такі важливі аспекти як ефективність, можливу шкоду нападаючому і правові обмеження застосування. Одним із найпопулярніших є газовий балончик із перцевим аерозолем. Останнім часом набувають популярності контактні і дистанційні шокери, здатні нейтралізувати загрозу на деякий час. Також з’явилися на ринку невеликі телескопічні кийки і маленькі ножі у формі кулькової ручки для самозахисту.
До інших видів самооборони можна віднести уникнення і деескалацію конфлікту. Якщо вам загрожує пістолетом рослий чоловік із вимогою віддати телефон і готівку, потрібно бути реалістом і правильно оцінювати свої шанси. Адже, навіть володіючи навиками фізичної самооборони, не можна бути 100% упевненим у тому, що в вас не вистрілять. Тому, в деяких ситуаціях доцільніше буде уникнути конфлікту і виконати умови нападника, ніж ризикувати життям.
Вербальні способи самозахисту призначені для деескалації. Поширеними методиками є словесне дзюдо і словесне айкідо. По суті це техніки психологічного впливу на нападника з метою усунення конфлікту, переконання у неприпустимості протиправних дій і обов’язкової відповідальності за наслідки.
Що таке торгівля людьми? Торгівля людьми — це грубе порушення прав людини. Це злочин, метою якого є придбання та продаж людей для їх сексуальної або економічної експлуатації. За різними даними, щороку від 600 до 800 тис. чоловіків, жінок і дітей стають жертвами торгівлі людьми, мігруючи за кордон. Набагато більше стає жертвами торгівлі в межах їхніх власних країн. Щорічно злочинці від торгівлі людьми по всьому світу мають мільярдні прибутки. Жертв торгівлі часто роблять рабами, яких насильством чи погрозами примушують працювати за малу платню чи зовсім безплатно.
Хто стає жертвами. Жертвами є: люди з різним життєвим досвідом, різних рас і соціальних категорій. Злочинці примушують їх силою чи обманом, утягують у ситуації, у яких жертви стають безпорадними. Так, часто злочинці використовують надії честолюбних молодих людей, які шукають кращих економічних можливостей, пригод, мріють про подорожі чи здобуття освіти за кордоном. Є багато свідчень про використання вербувальниками примусу чи погроз. Молодих людей доводили до несвідомою стану за допомогою спиртних напоїв, наркотиків, токсичних речовин і вивозили транспортом.
Як торгують людьми. Щоб знайти своїх жертв, торгівці людьми користуються послугами вербувальників. Часто це люди, яким, ви вважаєте, можна довіряти: знайомі, друзі й навіть рідні люди. Вони пропонують працевлаштування, подорожі за кордон з метою роботи або навчання та інші привабливі можливості. Вербувальники часто розміщують фальшиві оголошення в місцевій пресі, створюють фіктивні агенції та інтернет-сайти, у яких ідеться про працевлаштування за кордоном. Вони пропонують гарно оплачувану роботу для доглядальниць, офіціанток, секретарів, нянь, моделей, танцівниць, помічниць по дому, медсестер тощо; пропонують фінансову допомогу в оформленні документів. Їхні пропозиції можуть здаватися дуже правдивими й привабливими.
Торгівля дітьми та пов’язані з нею злочини. З року в рік усе більше дітей у всьому світі вивозять в інші країни або регіони з метою використання у важкій нелегальній праці, для роботи у сфері секс-послуг, створення дитячої порнографії або з метою випрошування милостині. Торгівля дітьми — це купівля-продаж або інша оплатна передача неповнолітньої особи з метою незаконного використання. Основний спосіб утягненим дітей у ці злочини — це пропонування привабливих умов.
Запам’ятайте!
Залучення до небезпечних видів бізнесу й найгірших видів праці може мати такі форми:
комерційна сексуальна експлуатація дітей;
примушування дітей до заняття проституцією;
дитяча порнографія;
експлуатація дитячої праці;
залучення неповнолітніх осіб до злочинної діяльності;
усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях;
насильницьке донорство внутрішніх органів неповнолітніх осіб;
утягнення неповнолітніх у збройні конфлікти;
примус до жебрацтва.
Кримінальні структури втягують молодь у комерційну сексуальну експлуатацію. Це серйозне порушення прав дитини, яку розглядають як предмет сексу й торгівлі, прирівнюється до примусової праці й інших сучасних форм рабства.
Експлуатація дитячої праці — використання найманої праці неповнолітніх осіб без дотримання вимог чинного законодавства щодо нормування її оплати та забезпечення нормативних вимог її безпеки для здоров'я, надання соціальних та інших гарантій. Нерідко можна бачити, коли діти миють машини, працюють на базарах або жебракують замість того, щоб навчатись у школі.
Найчастіше дітей вербують, пропонуючи їм такі види робіт, як торгівля на вулиці, хатня робота, робота в сільському господарстві, надання секс-послуг, танці, робота офіціантами, продавцями, прибиральниками. Часто їм доводиться працювати по 12 годин на добу. Вони ізольовані від сім'ї та знайомих. Як правило, діти не отримують винагороди на свою працю, а якщо це трапляється, то оплата здійснюється тютюном, наркотиками чи алкогольними напоями, з метою викликати в них залежність.
Дитяча безпритульність і бездоглядність. За визначенням Дитячого фонду Об'єднаних Націй, до «дітей вулиці» належать:
безпритульні діти — діти, які не мають постійного місця проживання через утрату батьків, асоціальну поведінку дорослих у сім’ї; діти, котрих вигнали з дому батьки;
бездоглядні діти — діти, які мають визначене місце проживання, але вимушені перебувати на вулиці більшу частину дня, а іноді й ночі, у результаті неспроможності батьків або опікунів (родичів, бабусь, дідусів) матеріально забезпечувати їх; наявності психічних захворювань у батьків, їхнього байдужого ставлення до виховання дітей.
Хто такі діти-втікачі? Це діти, які втікають з навчально-виховних закладів (інтернатного типу або притулків), коли їх не влаштовують умови життя й виховання або вони зазнають психологічного, фізичного, сексуального насилля. Іноді бувають діти-втікачі із зовні благополучних сімей. Як правило, це діти з високим рівнем конфліктності, відхиленнями у психічному й особистішому розвитку. На жаль, одіти, які, за своїми психологічними ознаками схильні до постійного перебування на вулиці та безцільного проведення часу (мал. 83). Такі діти здебільшого позбавлені систематичної батьківської турботи, іноді трапляються аутсайдери шкільних колективів
Закріплення знань
Робота з підручником
Запам’ятайте правила безпечної поведінки.
Дайте відповіді на питання:
Які права дитини порушує торгівля дітьми?
Поясніть, чому в сучасному світі досі існує торгівля дітьми?
Виконайте ситуаційне завдання
Що порадите підліткам?
На вулиці незнайома жінка пропонує підліткам поїхати в літній табір для поглибленого вивчення іноземної мови.