Дата урока 23.03

Тема "Безпека в побуті".

Дедлайн: 30.03

Завдання: скласти пам ятку "Особиста безпека у побуті", та відправити на електронну адресу vip.sarana@gmail.com

Правила поводження з небезпечними речовинами

До небезпечних хімічних речовин відносять такі, що під час контакту з людиною можуть викликати різні пошкодження. Частина із цих речовин є і в наших домівках. Їх треба знати й обережно з ними поводитися:

· леткі речовини (різні балончики зі стисненим газом) — не можна нагрівати, не можна спрямовувати в обличчя людині (окрім косметичних речовин), з ними можна працювати тільки в приміщеннях, які провітрюються (наприклад, із фарбами для вікон або підлоги);

· їдкі речовини (це речовини, які в разі попадання на шкіру можуть викликати опіки) — можна працювати, тільки використовуючи засоби захисту (гумові рукавички чи окуляри); найбільш небезпечними їдкі речовини є тоді, коли потрапляють у очі;

· отруйні речовини, у разі потрапляння всередину організму можуть викликати отруєння;

· займисті речовини, які легко можуть загорітися; їх не можна зберігати поблизу джерел вогню або нагрівальних електричних приладів.

Отож, використовувати хімічні речовини можна тільки за призначенням, дотримуючи всіх правил безпеки. Леткі речовини не можна нагрівати. З їдкими речовинами можна працювати, тільки використовуючи засоби захисту. Займисті речовини не можна зберігати поблизу джерел вогню чи нагрівальних електричних приладів.

Перша допомога в разі отруєння ліками

У будь-якому випадку гострого отруєння ліками негайно викликайте «швидку допомогу». До її приїзду слід промити потерпілому шлунок, давши йому випити три-чотири склянки кип’яченої води, держаком ложки натиснути на корінь язика, щоб у нього швидше виникло блювання. Промивання шлунка слід повторити два-три рази.

Але робити це можна тільки в тому разі, якщо хворий при свідомості. За втрати свідомості в жодному разі не можна вливати в рот хворому рідину для промивання шлунка, оскільки вона може потрапити до дихальних шляхів, що призведе до порушення дихання, іноді з тяжкими наслідками.

Якщо у хворого виникло порушення координації рухів, нестійкої ходи, негайно покладіть його в ліжко. Якщо потерпілий утратив свідомість, поверніть його голову набік, щоб блювотні маси не потрапили до дихальних шляхів.

Коли прибуде «швидка», обов’язково передайте медичним працівникам упаковки з-під прийнятих постраждалим ліків і повідомте, якщо можливо, час прийому препарату, його дозу.

Перша допомога в разі ураження очей хімічними речовинами

1. Промивання очей великою кількістю проточної води кімнатної температури (окрім вапна!). Не можна терти при цьому очі руками.

2. Виклик «швидкої допомоги» або лікаря. (Якщо поряд декілька людей, то дії здійснюють паралельно.)

Як захистити себе від отруєння ліками

У кожній родині зберігають певну кількість ліків. На всіх упаковках указано термін придатності. Якщо термін придатності вичерпано або етикетки взагалі немає, то ліки слід обов’язково викинути, оскільки старі, а тим паче невизначені ліки, можуть спричинити отруєння.

Ні в якому разі не зберігайте ліки окремо від інструкції щодо їх приймання. Це дуже небезпечно, оскільки потім можна помилково завдати собі непоправної шкоди. Особливу увагу звертайте на правила зберігання ліків. Ті препарати, що слід зберігати в холодильнику, помістіть у спеціальну коробку з кришкою та позначте її червоним хрестиком або написом, наклейкою.

Зазвичай ліки зберігають за кімнатної температури, тобто 20 °С, якщо на упаковці не вказано іншого температурного режиму. Напис «у прохолодному місці» відповідає 12–15 °С.

Будь-які зміни кольору або консистенції ліків є сигналом, що вживати їх не можна. Велике значення має час прийому ліків. Деякі природні та синтетичні лікарські препарати, прийняті після їди, можуть або зовсім утратити свої властивості, або значною мірою їх утратити за рахунок прямої взаємодії зі складовими частинами їжі. Іноді ж навпаки — лікарський ефект може підвищитися.

Прискорювати дію препаратів за допомогою розжовування замість того, щоб ковтнути їх та запити водою, дуже шкідливо.

Капсули необхідно ковтати цілком: їхня оболонка зроблена із спеціального матеріалу, що захищає слизову оболонку шлунка від агресивної дії медикаментів. У деяких випадках вона сприяє поступовому вивільненню активних у ліках речовин і тому подовжує лікувальний ефект.

Виконати у зошиті Практичну робота "Моделювання допомоги в разі потрапляння на тіло хімічних речовин":

Ситуація 1. Олег, який вирішив розбавити концентровану сульфатну кислоту водою, порушив правила безпеки і влив воду в кислоту. Суміш, сильно розігрівшись, закипіла і вихлюпнулась хлопцеві на незахищені руки. Напишіть, що повинен зробити Олег.

Ситуація 2. Під час ремонту кімнати внаслідок необережності розчин вапна потрапив Семенові в очі. Як повинен діяти батько хлопчика, побачивши це?

Завдання : дати відповідь на ситуації та зробити виснок . Фото роботи відправити на електорону адресу до 6.04.20 р.

Дата урока 06.04

Тема "Безпека в побуті. Правила користування водогоном та тепловими мережами".

Дедлайн: 13.04

I. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Безпека нашої оселі

Ми вже з’ясували, що вдома існує ймовірність різно­манітних небезпек. В усіх кімнатах, на кухні, у коридорі є електричні дроти, розетки. При необережній експлуатації, пошкодженні електроприладів зростає ризик отримати удар електричним струмом. Звичайними дверима можна нанести травму собі або іншим членам родини, хатнім тваринам. Вікна та балкони — також місця підвищеної небезпеки. Граючись на балконі, можна впасти з висоти. Наявність на вікні антимоскітних сіток не є достатнім захистом навіть для маленьких дітей. Не слід забувати й про ризик розбити скло під час надто бурхливих ігор удома, наприклад з м’ячем, та отримати поранення. Неналежним чином закріплені шафи та полиці можуть впасти та травмувати людину. На кухні особливо багато небезпек. Це й порізи розбитими склянками, опіки гарячим посудом або відкритим вогнем на газовій плиті, це прориви водогінних труб або труб опалення, та зовсім небезпечні для життя ризики виникнення пожеж або вибухів газового обладнання.

2. Система водопостачання. Водогін.

Історична довідка про розвиток водопостачання

Перші згадки про систему водопостачання або про самий перший водогін дійшли до нас з давніх-давен. Знайдені письмена, папіруси й глиняні таблички із записами про цілі комплекси й системи водопостачання для поливів полів та громадських справ. У стародавній державі Урарту була знайдена споруджена в VII ст. до н. е. каналізаційна система, яку використовували для відводу води шляхом самопливу на значні відстані.

Самий перший справжній водогін з’явився у Стародавньому Римі в 312 році до н. е. Його довжина становила 16,5 км. Цензор Аппій Клавдій у будівництво водогону навіть вклав власні кошти. Громадяни були йому за це дуже вдячні, адже раніше люди носили дощову, ключову, річкову воду та зберігали її у великих ємностях у своїх будинках. Невідомо коли з’явився перший водогін у Києві. У документальних джерелах він вперше згадується на початку VII ст. Тоді джерельну воду з київських гір підвели до католицького домініканського монастиря. У VIII ст. було споруджено Подільський водогін. Ця система складалася із дерев’яних труб, з’єднаних залізними муфтами. Коли вона перестала функціонувати, точно не відомо. У XX ст. було знайдено лише залишки труб цієї системи. У водогінній системі Подолу вода подавалася із водо-збірника, до якого самопливом надходила з джерел з-під Андріївської гори.

3. Очищення води

Залежно від стану джерела постачання води, і в місті, і в селі люди стикаються з проблемою очищення води, адже не завжди вода, навіть з місцевого водогону, може бути належної якості.

«Мозковий штурм»

— Що ви знаєте про очищення води?

— Які існують способи очищення води в побуті?

Очищення води — це видалення з води небажаних до­ мішок і елементів. Існує багато методів очищення, які можна розподілити по групах:

„ механічні (проціджування, відстоювання й фільтру­вання);

„ фізико­хімічні (кип’ятіння, дистиляція);

„ біологічні.

Найбільш дешеве механічне очищення застосовується для видалення механічних домішок. Основні методи: проціджування, відстоювання й фільтрування. Застосовуються як попередні етапи.

Хімічне очищення застосовується для видалення з води розчинних неорганічних домішок. При обробці води реагентами відбувається їх нейтралізація, видалення розчинених сполук, знебарвлення й знезараження води. Фізико­хімічна очистка застосовується для одночасного очищення води від дрібних частинок, домішок, розчинених сполук. До фізико­хімічних способів відносять кип’ятіння,

дистиляцію.

Біологічні методи застосовуються для очищення від розчинених органічних сполук. Метод заснований на здатності мікроорганізмів розкладати розчинені органічні сполуки.

Найбільш сучасні методи очищення води — обробка сріблом, озонування, ультрафіолетове опромінення.

4. Правила користування водогоном в оселі.

Аварії на водогоні. Дії в аварійних ситуаціях

Зручно, коли в будинку є водопостачання: і гаряче, і холодне. Якщо водогін виходить з ладу — вода може затопити помешкання і, як наслідок, завдати великих збитків усій родині та сусідам. Бувають випадки, коли причиною затоплення є неправильне користування водогоном і каналізацією.

Правила користування водогоном та каналізацією:

„ „ не засмічуй каналізацію — не кидай в унітаз сміття, харчові відходи тощо;

„ „ щоб на кухні не забруднювався зливний отвір раковини, слід використовувати спеціальну решітку, що затримує харчові відходи;

„ „ завжди після користування водою закривай крани, стеж, щоб вода не капала;

„ „ не залишай без нагляду воду, що ллється. Набираючи ванну, періодично перевіряй, чи вода не перелилася че­рез край.

Дії в аварійних ситуаціях (наприклад, розрив труби чи зламався кран):

„ „ перекрити воду за допомогою вентилів водопостачання, які є у квартирі;

„ „ повідомити про аварію батьків;

„ „ зателефонувати до житлово­експлуатаційної організації та викликати майстрів;

„ „ якщо вода ллється на підлогу, слід підставити відра або інші ємності для збирання рідини, витерти підлогу.

5. Теплові мережі

Неможливо уявити наші оселі без батарей центрального опалення. Теплова мережа являє собою складну розгалужену систему трубопроводів для транспортування та розподілу гарячої води або пари — саме ними обігріваються наші домівки холодної пори року.

Правила користування тепловими мережами

Обслуговування та експлуатацію опалювальних систем здійснюють фахівці — робітники комунальних підприємств міста. Але кожен мешканець має слідкувати за належним станом опалювальних систем у своїй оселі. Своєчасно повідом­ ляти ремонтні служби про пошкодження опалювального об­ ладнання, замінювати зношені труби та батареї центрального опалення.

Дії в аварійних ситуаціях (наприклад розрив труби чи протікання батареї опалення):

„ „ перекрити подачу опалення за допомогою вентилів (як­ що вони є у квартирі);

„ „ повідомити про аварію батьків;

„ „ зателефонувати до житлово­експлуатаційної організації і викликати майстрів.

Завдання 2: Творча робота. Створення агітаційної листівки.

Теми листівок на вибір :

«Бережи воду!»;

«Будь обережним удома!»;

«Мій дім — моя фортеця».

На великому аркуши паперу за допомогою додаткових матеріалів (фотографій, вирізок із журналів та газет то­що) створити агітаційну листівку

ВІдповіді на завдання та листівку відправити на електрону адресу vip.sarana@gmail.com або фото на вайбер 0673026174

Дата урока: 13.04

Тема: Безпека руху велосипедиста.

Елементи конструкції велосипеда, що впливають на безпеку руху. Одяг для велосипедиста. Засоби безпеки велосипедиста

Дедлайн: 20.04

Анатомія велосипеда

Шолом

Їздячи на велосипеді, надягайте спеціальний шолом. Він захищає голову від пошкоджень у разі падінь. Шолом має бути відповідного розміру. Він не повинен бути ні дуже тугим, ні дуже вільним. Відповідний шолом повинен бути зручним для голови. Приміряйте шолом у магазині, перш ніж його купувати.

Шолом має сидіти на голові так, щоб він захищав також лоб. Головне, щоб у разі падіння шолом залишався на голові.

Велосипедні шоломи продають, наприклад, у веломагазинах, спортивних магазинах і супермаркетах. Продавці порадять, який шолом краще вибрати. Перевірте, щоб на шоломі був знак CE. Шоломи з таким знаком перевірені і схвалені.

Велосипедне устаткування

Кращий велосипед — той, який підходить за розміром. Тоді на ньому легко їздити. Потрібно проводити технічний огляд велосипеда принаймні один раз на рік.

Якщо ви самі не можете провести технічний огляд або полагодити свій велосипед — відвезіть його у веломайстерню.

Велосипедне устаткування включає:

· хороші гальма,

· світловідбивачі спереду, ззаду, на колесах і на педалях,

· фара (ліхтар) для руху в темну пору доби,

· дзвінок (сигнал),

· велосипедист також може використовувати світловідбивальні нашивки на одязі.

З історії розвитку велосипеда

Перші згадки про пристрої з двома колесами, на яких може переміщатися людина, зустрічаються в XV столітті. До цього періоду належать відомості про Міхаеле Каслері, возових справ майстра. Побудований ним прототип велосипеда — це були два звичайних возових колеса, осі яких закріплювали між ніжок спеціальної лавки. Висота лавки була такою, щоб, сидячи на ній верхи, людина могла вільно діставати ногами до землі. Приводили в рух цей агрегат просто — відштовхуванням ногами від землі.

Наступний технічний крок на шляху розвитку велосипеда був зроблений бароном Карлом Дрейзеном. Скориставшись ідеєю Каслера, Карл Дрейзен 1817 року ввів у конструкцію двоколісного самоката невелике, але дуже важливе вдосконалення — кероване переднє колесо. Це сильно полегшувало життя «вершникові», позбавляючи його необхідності піднімати й розвертати на поворотах важку конструкцію вагою в 120 кілограмів.

Початком промислового виробництва велосипедів можна вважати 1870 рік, коли англієць Хілман почав виробництво і продаж двоколісних металевих велосипедів, які отримали назву «павук». Велосипед-«павук» — це конструкція, що мала дуже велике переднє колесо, оснащене педалями, і маленьке заднє. Такі велосипеди мали масу недоліків — були дуже нестійкі та важкі в керуванні. Перші «павуки» не мали гальм, і якщо б такий велосипед покотився під гірку, то нещасний випадок був би цілком імовірний. Через деякий час передні колеса «павуків» стали оснащувати гальмами, що значно знизило небезпеку.

Наступний прорив у розвитку велосипеда був зроблений людиною, далекою від технічних професій. Як це не дивно, ним виявився ветеринарний лікар. Щоб полегшити життя своєму синові, він придумав велосипедні шини. Спочатку шини Данлопа заповнювалися водою, але, через велику вагу колеса, винахідник вирішив використовувати стиснуте повітря.

Остаточний поштовх до масового поширення велосипедів, наближених за своєю будовою до сучасних, дав винахід ланцюгової передачі. Це відкриття було зроблено в Англії. З цього моменту починається історія розвитку сучасного велосипеда.

Подивитися презентацію урока, зробити завдання до урока- змоделювати ситуації щодо безпеки велосипедистів, відправити відповіді на електрону адресу.

Дата урока: 27.04

Тема: Правила дорожнього руху для велосипедистів. Правила перевезення вантажів і виконання маневрів на велосипеді.

Дедлайн: 4.05

Правила дорожнього руху

Вимоги до водіїв велосипедів

1. Рухатися по дорозі на велосипедах дозволено особам, які досягли 14-річного віку. Для водіїв велосипедів місцевими органами виконавчої влади може бути встановлена картка, до якої заносять інформацію про водія і яку водії велосипедів у такому разі повинні мати при собі.

2. Велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом і світлоповертачами: спереду — білого кольору, по боках — оранжевого, ззаду — червоного.

3. Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на велосипеді необхідно увімкнути ліхтар (фару).

4. Водії велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати одне за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху. Колона велосипедистів, що рухається по проїзній частині, повинна бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80–100 м.

5. Водії велосипедів можуть перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати транспортним засобом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

6. Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, водії велосипедів зобов’язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

7. Водіям велосипедів заборонено:

а) керувати велосипедом із несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості — без світлоповертачів на велосипеді;

б) рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

г) під час руху триматися за інший транспортний засіб;

ґ) їздити, не тримаючись за кермо, та знімати ноги з педалей;

д) перевозити пасажирів на велосипеді, за винятком дітей до 7 років, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками;

е) буксирування велосипедів;

є) буксирування причепа, не передбаченого для експлуатації із цим транспортним засобом.

8. Водії велосипедів повинні виконувати вимоги інших пунктів цих Правил, що стосуються водіїв або пішоходів, і не суперечать вимогам цього розділу.

Розташування транспортних засобів на дорозі

Рух по проїзній частині на велосипедах дозволено лише в один ряд по правій крайній смузі якомога правіше, за винятком випадків, коли виконується об’їзд. Поворот ліворуч та розворот дозволяється на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. Дозволений рух по узбіччю, якщо це не створить перешкод пішоходам.

Місце велосипедиста

Велосипедисти повинні рухатися по велодоріжці або по сумісній доріжці, якщо такі є. Сумісні доріжки призначені для пішоходів, велосипедистів та, іноді, для мопедів. Такі доріжки позначені спеціальними дорожніми знаками.

У разі браку велодоріжки або сумісної доріжки велосипедист повинен рухатися з правого боку дороги по узбіччю або по правому краю дороги. Узбіччя відокремлене від проїзної частини суцільною білою лінією. Діти до 12 років можуть також їздити на велосипеді по тротуару.

Сумісні доріжки

Сумісні доріжки бувають двох типів:

· велодоріжка й пішохідна доріжка розділені.

У велосипедистів і в пішоходів є свої частини дороги, які розділені білою смугою. Дорожній знак указує, яка частина призначена для велосипедистів. Велосипедисти повинні рухатися по правій стороні своєї частини дороги;

· велодоріжка і пішохідна доріжка об’єднані.

Велосипедисти повинні рухатися по правій стороні доріжки. Обгін пішоходів, які йдуть по правій стороні, та інших велосипедистів потрібно виконувати зліва. На перехрестях сумісних доріжок і в тунелях можуть виникати небезпечні ситуації. Щоб уникнути таких ситуацій, знижуйте швидкість, особливо під час руху під уклін. На перехрестях доріжок велосипедист повинен пропустити інших велосипедистів, які наближаються до перехрестя справа. За необхідності велосипедист може використовувати дзвінок.

Проїзд перехресть

Під час проїзду перехресть потрібно бути особливо уважним.

Для велосипедистів діють ті ж правила проїзду перехресть, що й для автомобілістів. Не забувайте показати рукою напрямок повороту перед тим, як повернути.

Основні правила проїзду перехресть

Коли велосипедист рухається по проїзній частині разом з іншим транспортом, він повинен пропустити транспортні засоби, які наближаються до перехрестя справа.

Транспортний засіб, що повертає, у тому числі й велосипедист, повинен пропустити тих, які рухаються по дорозі, що перетинається, велосипедистів і пішоходів. Дорога, що перетинається, — це дорога, на яку транспортний засіб повертає.

Велосипедист, що виїжджає з велодоріжки на проїзну частину, повинен пропустити всі транспортні засоби. Транспортні засоби пропускають велосипедиста тільки в тому разі, якщо їм це наказано наявністю знаків «Поступися дорогою» або «STOP», або вони повертають на дорогу, що перетинає велосипедист.

Велосипедист повинен пропустити всі транспортні засоби, коли він виїжджає з двору на проїзну частину або велодоріжку.

Знаки «Поступися дорогою» і «STOP» наказують усім транспортним засобам, у тому числі й велосипедистам, пропустити всі рухомі транспортні засоби як справа, так і зліва. Знак «STOP» також наказує обов’язкову зупинку.

На рівнозначному перехресті велосипедист повинен пропустити транспортні засоби, що наближаються до перехрестя справа.

Транспортний засіб, що повертає (у цьому разі автомобіль), повинен пропустити велосипедиста, який їде по дорозі, що перетинається.

Знаки «Поступися дорогою» і «STOP» означають, що потрібно пропустити решту всіх транспортних засобів.

Велосипедист, який рухається у напрямку дії знака, повинен пропустити транспортні засоби і зліва, і справа. Знак «STOP» також наказує обов’язкову зупинку велосипедиста, який виїжджає з велодоріжки на проїзну частину.

Поворот наліво

Поворот наліво — один із найбільш небезпечних маневрів на дорозі. Безпечний спосіб повороту наліво — поворот по прямому куту.

Такий поворот здійснюють таким чином:

· проїдьте перехрестя прямо;

· зупиніться на краю дороги й подивіться на всі боки, чи є поблизу інші транспортні засоби;

· коли дорога буде вільною, переїдьте або перейдіть через неї;

· продовжуйте рух по правому краю дороги.

У такий же спосіб краще за все повертати наліво у двір.

У потоці

Велосипедист може також повернути наліво прямо з дороги, як це роблять інші транспортні засоби.

Це роблять так:

· наперед покажіть рукою сигнал лівого повороту,

· подивіться назад, щоб переконатися, що автомобілісти дають вам простір у середині смуги;

· переконайтеся, що назустріч (а на рівнозначному перехресті також і справа) не їдуть машини;

· коли перехрестя буде вільним, поверніть наліво, рухаючись посередині смуги;

· подивіться назад, переконайтеся, що автомобілісти дають вам змогу переміститися до правого краю дороги;

· продовжуйте рух по правому краю дороги.

Пішохідний перехід

Якщо на перетині велодоріжки або сумісної доріжки зі звичайною дорогою є пішохідний перехід, то велосипедист може переїхати дорогу по пішоходному переходу.

Проте велодоріжка не дає велосипедистові пріоритету — він повинен підкорятися правилам проїзду перехресть. На рух велосипедиста діють також установлені на перехресті дорожні знаки: «Поступися дорогою» і «STOP».

Якщо за пішохідним переходом починається тротуар, то велосипедист може перетинати дорогу по такому пішохідному переходу за умови, якщо він поведе велосипед поряд із собою. По тротуарах на велосипедах дозволено їздити тільки дітям до 12 років.

Автобусні зупинки

За наближення до автобусної зупинки слід понизити швидкість. Велосипедист повинен поступитися дорогою пасажирам, що виходять із автобуса і входять у нього.

Залізничний переїзд

Дії світлофорів і шлагбаумів на залізничних переїздах розповсюджуються і на велосипедистів. Не можна проїздити через залізничний переїзд, якщо горить червоне світло, шлагбаум закритий.

Світлофори

Велосипедист повинен підкорятися сигналам світлофорів. Повертаючи, велосипедист має пропустити пішоходів на пішохідному переході.

Якщо на перетині велодоріжки або сумісної доріжки зі звичайною дорогою є пішохідний перехід із світлофором, то велосипедист повинен підкорятися сигналам світлофора для пішоходів.

На деяких перехрестях для велосипедистів є окремі світлофори. У цьому разі велосипедист повинен підкорятися сигналам світлофора для велосипедистів.

Перевезення на велосипеді

Велосипед призначений для перевезення однієї людини. Для перевезення дитини потрібно мати відповідне сидіння з надійним захистом для ніг. Для перевезення грудних дітей потрібно мати спеціальне безпечне сидіння.

Сумки й вантажі потрібно розміщувати на велосипеді так, щоб було легко зберігати рівновагу під час їзди.

Велосипед узимку

Їздити на велосипеді взимку складніше, ніж літом.

Дороги здебільшого слизькі, тому слід уникати різкого гальмування і різких поворотів, щоб велосипед не заносило. Щоб зробити зимову їзду безпечнішою, можна встановити на велосипед шиповані шини.

До перехресть потрібно під’їжджати особливо повільно, оскільки на слизькій дорозі збільшується гальмівний шлях. Також замети на узбіччях скорочують видимість на перехрестях.

Узимку може бути темно навіть удень, тому потрібно мати хорошу фару (ліхтар) і світловідбивачі спереду, ззаду, на колесах і педалях.

Узимку також слід їздити в шоломі. Підберіть такий шолом, щоб під нього можна було надіти шапку.

Рух — це спільна діяльність!

Стежте за тим, що збираються зробити інші учасники руху, і повідомляйте їх про свої наміри.

Рухайтеся з такою швидкістю, щоб упоратися з управлінням в усіх ситуаціях. Знижуйте швидкість перед перехрестями.

Пам’ятаєте, що взимку гальмівний шлях довший, ніж улітку.

Переконайтеся в тому, що ви помітні на дорозі для автомобілістів та інших учасників руху. Фара й світловідбивачі з усіх боків необхідні під час руху в темну пору доби.

Раптові маневри небезпечні. Не виїжджайте раптово на дорогу або із-за рогу будівлі, не здійснюйте інших несподіваних дій. Показуйте руками сигнали повороту, коли збираєтеся повернути. За необхідності попереджайте інших велосипедистів або пішоходів дзвінком.

Вивчіть правила дорожнього руху й дорожні знаки!

Прочитати матеріал, подивитися презентацію, виконати домашне завдання (вказано в презентації), відправити вчителю.

Прочитати матеріал, подивитися презентацію, виконати домашнє завдання (вказано в презентації), відправити вчителю.

Девіз нашого уроку:

Про безпеку власну дбаємо.

Уроки вдумливо вивчаємо.

Знаєм правила ми з «не»,

Пам’ять нас не підведе.

Перша допомога в разі ураження електричним струмом

Ураження електричним струмом виникає під час безпосереднього контакту людини з побутовим, виробничим або природним (блискавка) джерелом електричного струму. Ступінь складності уражень у таких випадках залежить від індивідуальних особливостей організму, фізичного та психічного стану, опору шкіри, тривалості впливу електроструму, метеорологічних факторів тощо.

Найбільш вірогідні причини смерті в разі ураження електричним струмом: раптова зупинка серця, набряк головного мозку, спазм дихальних м’язів, ушкодження внутрішніх органів. Перш ніж надати першу допомогу постраждалому, ураженому електрострумом, слід знеструмити його. Вимкніть джерело електроживлення, якщо вимикач знаходиться поряд у межах досягнення, скиньте електродріт із постраждалого будь-яким предметом (обов’язково сухим!), який не проводить електричний струм (дерев’яна палиця, лінійка тощо). Якщо швидко вимкнути електрострум неможливо — переріжте електродроти на різних рівнях (щоб не виникло короткого замикання) ножем або плоскогубцями з ізольованими ручками. Відтягніть постраждалого за одяг від місця події, обмотавши руки сухим одягом (або використавши гумові рукавички). Але навіть перебуваючи в гумових рукавицях, не слід знімати з потерпілого електродріт без предметів, що не проводять електричний струм.

У разі ураження електрострумом високого напруження пам’ятайте про правила наближення до постраждалого. Якщо електродріт лежить на землі, людина, що поспішає на порятунок постраждалого, з перших кроків потрапляє під вплив електричного струму. Тому наближатися до постраждалого слід «гусячим кроком»: п’ятка однієї ноги повинна обов’язково торкатися носка другої. Починати надання першої допомоги можна лише після усунення небезпеки ураження електрострумом для оточуючих. Зніміть із постраждалого електродріт предметом, що не проводить електроструму, покладіть дріт на суху фанеру, дошку, гумовий килимок.

Під час ураження струмом високого напруження або блискавкою можуть з’явитися опіки, кровотечі, обвуглювання тканин. У постраждалих можуть бути такі симптоми: повторна зупинка серця, пригнічення дихання, порушення психіки.

Схема надання першої допомоги в разі ураження електрострумом:

· знеструмити постраждалого (не забуваючи при цьому про власну безпеку!);

· за раптової зупинки серця — нанесіть прекардіальний удар по грудині і почніть реанімацію;

· за кровотечі — накладіть кровоспинний джгут, стискувальну пов’язку;

· за електричних опіків і ран — накладіть стерильні пов’язки;

· за переломів кісток кінцівок — шини (можна використати будь-які підручні засоби);

· викличте «швидку допомогу».

Неприпустимо:

· торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;

· витрачати час на пошуки вимикача електроструму, якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;

· припиняти реанімацію до появи ознак біологічної смерті (трупних плям);

· наближатися до електродроту, що лежить на землі, бігом або великими кроками;

· закопувати ураженого блискавкою в землю.

Дата урока: 18.05

Узагальнення з теми «Безпека в побуті і навколишньому середовищі»

Бажаю гарно відпочити влітку!

Пам ятайте про правила безпеки!