Друковані роботи

Актуальність та перспективність досвіду:   

         Сучасна школа – це, насамперед, школа з компетентнісно-орієнтованим навчанням. Основна мета такого навчання постає в наданні допомоги дитині в самостійній діяльності, спрямованій на вирішення поставлених завдань. Тому сучасний державний стандарт нової української школи виокремив громадянську та історичну освітню галузь, як одну із тих, що допомагають формувати необхідні компетентності в учнів під час  опанування навчальних предметів. Навчальний предмет «Історія України» може виступити в ролі чинника, який сприятиме формуванню різних  компетентностей.

Сучасна шкільна програма спрямована на набуття вихованцями різних компетентностей в результаті навчальної діяльності. Дослідники виділяють такі класи компетентностей: а) ключові, б) міжпредметні, в) предметні.

Предметні компетентності формуються в залежності від специфіки предмету. На уроках історії вони проявляються у здатності здобувачів освіти самостійно осмислювати історичні та культурні процеси на території України в контексті світової історії. На уроках історії в дітей формується почуття ґідності та риси відповідального громадянина, соціально адаптованої особистості.

        Серед предметних компетентностей сучасною історичною наукою виділено хронологічну (уміння зіставляти події з явищами, орієнтуватися в періодизації, розглядати явища в процесі розвитку та в певних умовах); просторову (вихованець зможе співвідносити явище з географічним розташуванням, вміти користуватися картою); інформаційну (здобувач освіти вчиться критично мислити та аналізувати історичні документи, синхронізувати різні схеми); логічну (дитина використовує поняття, визначає спільне та відмінне, робить висновки).

       З огляду на вищесказане, актуальним є дослідження умов формування в дітей хронологічної компетентності на уроках історії України. Адже на жодному з уроків не встановлюється часовий простір, не співвідносяться дати з подіями і тим паче не вказуються епохи. Саме хронологічна компетентність, як ніяка інша, надає можливість здобувачам освіти визначати місце і час тих чи інших подій, процесів, аналізувати та синхронізувати їх, робити висновки, а це у свою чергу, допомагає в подальшому самостійно, спираючись на досвід та знання, приймати важливі рішення та відповідати за свої вчинки.

       Перспективність роботи полягає в подальшому досліджені методики та практичних навичок розвитку хронологічного мислення вихованців, які забезпечать формування хронологічної компетентності, що на даний момент ще недостатньо розкрито в наукових та методичних публікаціях.

  2.3. Теоретичні основи.

      Над даною проблемою в сучасній науці працюють ряд учених. Серед них можемо виділити Варецьку О. В, Маркова А. К., які працювали над дослідженням терміну та значенням поняття компетентності. В результаті їх досліджень ми маємо презентацію компетентностей як поєднання знань, умінь, цінностей, ставлень, які  застосовуються у повсякденному житті.

      Інший напрямок робіт представляють С. П. Бондар, А. В. Xуторський, які у своїх працях стверджують, що компетентнісний підхід є невід'ємною частиною у формуванні особистості вихованця.

      Напрямок практичного застосування методів формування хронологічних компетентностей на уроках історії представляють О. І. Пометун, В. В. Власов, Н. М. Гупан, Т. А. Білоцерківець, Г. Г. Яковенко.

2.4. Новизна досвіду полягає в наступному:

     – вперше розроблено методичні рекомендації для вивчення хронології на уроках історії як засобу формування хронологічної компетентності у вигляді комплексу історичних задач різної складності;

     – удосконалено компетентнісно-орієнтовані методики навчання історії в школі, а саме формування хронологічної компетентності шляхом розв’язання історичних задач;

   - упорядковано методи формування хронологічної компетентності починаючи від найпростішого і закінчуючи більш складними завданнями.

2.5. Провідна педагогічна ідея досвіду полягає в розкритті специфіки використання окремих методів формування хронологічної компетентності, за допомогою яких дитина в майбутньому зможе мати свою громадянську позицію, використовувати набуті вміння та не боятися бути собою.

3. Інформаційно-педагогічна модель досвіду.

3.1. Метою роботи є дослідження компетентнісно-орієнтованих методик навчання історії в школі та розроблення методичних рекомендацій для вивчення хронології на уроках історії як засобу формування хронологічної компетентності.

3.2. Досягнення поставленої мети забезпечується вирішенням таких завдань:

   -  забезпечення переходу від принципу «накопичення великого обсягу знань за допомогою репродуктивної пам’яті», до принципів «використання ресурсів мимовільної пам’яті та образного уявлення»;

   -  створення умов у освітньому середовищі для формування хронологічної компетентності на уроках історії України;

   - створення мотивації позитивного ставлення здобувачів освіти до формування хронологічної компетентності за допомогою вчителя, який за словами Василя Сухомлинського «приходить до учнів з цікавою думкою, запалює його своєю допитливістю, жадобою і ненаситністю пізнання, спонукаючи на кожному уроці порівнювати та зіставляти, аналізувати й узагальнювати, доводити й оцінювати, уявляти й фантазувати»;

    -  розроблення комплексу завдань та вправ, які сприяють формуванню хронологічної компетентності.

3.3. Тривалість роботи над темою досвіду всього два роки та на сьогодні ми маємо прекрасні результати впровадження технологій для формування хронологічних компетентностей у вихованців на уроках історії України. У дітей постійно відкривається прихований творчий потенціал. Мої здобувачі освіти, працюючи з різними вправами на формування хронологічної компетентності, стають активними, розкутими, проявляють творчу ініціативу, не бояться пропонувати власні ідеї, презентують свої роботи, стають впевненими, мають свою громадянську позицію.

     Моніторинг якості навченості дітей виявив, що в класах 7-Б та 9-Г, в яких освітній процес здійснювався з використанням методів формування хронологічної компетентності, середній бал учнів зріс з 6.3 в 7-Б класі та 7.1 балів у 9-Г класі (2022 - 2023 н.р. І четверть) до 7.5 у 7-Б класі та 8.0 у 8-Б класі (2023 - 2024 н. р. І четверть)

4. Технологія реалізації інноваційної розробки досвіду.

     Одним із результатів навчальної діяльності здобувачів освіти має бути набуття особистістю компетентностей. Ми знаємо такі класи компетентностей: а) ключові – ті, що стосуються спільного освітнього процесу; б) міжпредметні – ті, що стосуються певних навчальних предметів; в) предметні – ті, що стосуються конкретного навчального предмета.

     Мета предметної компетентності полягає у формуванні умінь та навичок, які б допомагали вирішувати проблеми, аналізувати та діяти відповідно до здібностей учня, задовольняючи свої соціальні потреби.

     На мою думку, предметні компетентності формуються в залежності від специфіки предмета. Предметна компетентність на уроках історії проявляється в здатності здобувача освіти самостійно осмислювати історичні та культурні процеси на території України в контексті світової історії.

     Спираючись на предметні компетентності з історії, пропоную звернути увагу на  хронологічну. Під час  формування, якої важливим компонентом є відтворення в уяві вихованця послідовності подій, уміння орієнтуватися в них, аналізувати процеси та створювати характеристики явищам чи історичним діячам.

      Історія – це наука, яка вивчає події в просторі та часі від найдавніших часів до сьогодення. Визначення подій у часі – це використання відповідних навичок вихованців, які можуть:

-         визначати тривалість й послідовність подій;

-     співставляти історичні події між собою;

-     співставляти процеси з певним періодом історії;

-    співставляти однотипні процеси вітчизняної історії та всесвітньої історії;

-    складати хронологічні та синхроністичні таблиці.

      Формувати хронологічні вміння, на мою думку, необхідно послідовно, починаючи з п’ятого класу, поступово ускладнюючи завдання. Уже з п’ятого класу на уроці історії слід учителю орієнтувати вихованців на застосування навичок, які знадобляться в повсякденному житті. На перших уроках історії у нагоді стануть елементарні навички: визначати рік та дату якоїсь події, співвідносити рік зі століттям, встановлювати, як давно відбулася та чи інша подія. Це і стане першим кроком до оволодіння хронологічною компетентністю.

       З кожним роком навчання, завдання з хронології необхідно ускладнювати та урізноманітнювати. Другим кроком у виконанні вправ на формування хронологічної компетентності стане робота зі стрічкою часу, тобто визначення часу події.

      Важливим вмінням у формуванні хронологічної компетентності є визначення подібних процесів у різних країнах і синхронізація їх. Це буде третім кроком, який в процесі роботи дасть змогу дітям робити висновки та аналізувати подібні явища в різних країнах.

       Четвертий, не менш важливий, крок, на мою думку, вміння встановлювати причинно-наслідковий ланцюг подій. Вихованці при цьому можуть визначати як подію, так і причину та наслідки.

       П’ятим кроком буде вміння співвідносити історичні факти з періодом, явищем або процесом.  Такі вправи можна виконувати, якщо здобувачі освіти знають особливості періоду, що дає можливість аналізувати, синхронізувати та узагальнювати факти, прослідковуючи зв'язок з попередніми історичними подіями.

      Робота з набуття вихованцями предметних компетентностей повинна тривати протягом всього навчання в школі. Зусилля вчителя під час роботи з дітьми повинні бути спрямовані на формування уміння розглядати суспільні явища в розвитку та конкретно в історичних умовах певного часу; зіставляти історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в науковій періодизації історії; використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.

      Вважаю, що при розробці конспекту уроку, вчитель має розуміти, що вивчення хронології повинно пояснювати послідовність та причину подій. Тому важливо, щоб здобувачі освіти запам’ятовували дати, розуміючи їх. Для цього пропоную використання різноманітних хронологічних таблиць. Це буде шостий крок у формуванні хронологічних уявлень вихованців.

     Важливим елементом формування хронологічної компетентності під час вивчення історії України є вміння складати ці таблиці, які розуміються як засіб умовної наочності та спосіб письмової фіксації послідовності історичних подій, явищ, процесів.

     Здобувачі освіти старших класів, використовуючи набуті знання і вміння, можуть складати різні хронологічні таблиці. Цей спосіб найпростіший для узагальнення дат та події.

      Різновидами хронологічних таблиць можуть буди вправи на співвіднесеність дати з подією, історичним діячем, пам’яткою культури тощо.

      Таблиці, які дають змогу систематизувати дати, події та процеси окремих тем з історії називаються тематичні. Створення таких таблиць дає вихованцю можливість отримати більш глибокі знання про певні історичні процеси, дати їм оцінку, проаналізувати їх значення. Такі таблиці мають розширений формат.

       Ще одним різновидом таблиць є синхронізовані таблиці, які можна використовувати, починаючи з дев’ятого класу, при порівнянні однакових процесів в Україні та інших країнах.

      Сьомим кроком є виконання хронологічних задач, рівнянь, завдань з пошуку дати. Використання таких вправ є прийомом навчання, узагальнення та контролю набутих знань вихованців.

      Таким чином, набуття здобувачами освіти хронологічної компетентності включає сім стадій – кроків, кожен з яких буде сигналізувати перехід на новий рівень розуміння та умінь учнів.

      Усі вище розроблені прийоми добре сприятимуть формуванню хронологічної компетентності на уроках історії. Вправи допомагатимуть дітям розуміти навчальний матеріал, логічно розставляти події та явища в історії, встановлювати причинно-наслідковий ланцюг, що сформує вміння застосовувати набуті знання з хронологічної компетентності на практиці.

5. Результативність досвіду.

   Впровадження технології формування хронологічної компетентності здобувачів освіти здійснюються мною на уроках історії України. При підготовці до уроку я ретельно підбираю вправи, що сприятияють формуванню хронологічних навичок. Їх застосування можливе на різних етапах уроку: на етапі актуалізації я використовую технологію «Зоряні дати», «Стрічка часу», «Впізнай століття»; на етапі подачі нового матеріалу діти можуть працювати з хронологічною, зведеною, синхронізованою або тематичною таблицею; на етапі узагальнення здобувачі освіти працюють із створенням цифрових кросвордів, ребусів, розв’язують задачі, рівняння.

      Формування хронологічних компетентностей вихованців здійснюється мною не тільки на уроках, а й у позаурочній діяльності, а також в роботі з обдарованою молоддю: підготовці дітей до олімпіад, конкурсів та МАН. Так, протягом 2016-2020 року під час захисту роботи МАН дівчата 11 класу вибороли 2 та 1 місце на обласному етапі. У процесі роботи над дослідженням вихованки працювали з архівними документами, переважно зі звітними таблицями консулів Італії та Великої Британії. Для цього їм стали в нагоді навички аналізу статистичних, хронологічних даних та вміння порівнювати різні  періоди та процеси.

      Уміння здобувачів освіти застосовувати хронологічні компетентності в повсякденному житті дало змогу і в інших конкурсах посісти призові місця, а саме: «Козацькими стежками» 2023 р. - 1 та 2  місце, та «Герої – земляки» - 3 місце на обласному етапі, де важливо було дослідити життя та діяльність наших героїв – земляків, не відхиляючись при цьому від хронологічних меж подій та здійснити аналіз періоду, у якому герої жили.

       Володіння історичними знаннями, оперування даними з різних джерел, порівняльний аналіз періодів з процесами дав можливість відтворити події, які відбувалися в недалекому минулому. Результатом роботи стала участь у ІІ Всеукраїнській історико краєзнавчі конференції учнівської молоді: «Військово-історичні події на теренах України: минуле і сучасність», приймали участь в практикумі від Національного центру МАНу "Критичне осмислення історичних джерел та історичні рефлексії".

        Відтворення практичного впровадження технології формування хронологічної компетентності відображено в друкованих роботах фахових видань, а також під час участі в Міжнародній конференції, розробці дидактичного матеріалу та методичних рекомендацій щодо застосування технології формування хронологічної компетентності на уроках історії України.

6. Рекомендації щодо впровадження досвіду.

      Організація навчальної діяльності – це непростий процес, який вимагає враховувати потреби і вимоги сучасної системи освіти. У цьому аспекті необхідним є пошук нових шляхів співпраці з вихованцями як в школі, так і поза її межами. На мою думку, досвід з формування хронологічної компетентності має перспективу на подальше впровадження та може  використовуватися викладачами історії, які зацікавленні в яскравому, нестандартному, гармонійному уроці та подальшому науковому дослідженні технології формування хронологічної компетентності здобувачів освіти на уроках історії України.

        Формування хронологічної компетентності дає можливість переходу від принципу «накопичення великого обсягу знань за допомогою репродуктивної пам’яті», до принципів «використання ресурсів мимовільної пам’яті та образного уявлення». Доцільне поєднання методів і прийомів в процесі формування хронологічної кмпетентності, залучення дітей до різних форм діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяє залученню здобувачів освіти до активного процесу оволодіння інформацією та самовдосконалення.