Протидія домашньому насильству
Запобігання та протидія домашньому насильству
Законодавчі акти
1.ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ПКМ від 22.08.2018 №658
2.«Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації
0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)
Робота "гарячої лінії". Організація роботи Національних «гарячих ліній» з питань запобігання торгівлі людьми, запобігання насильству та захисту прав дітей:
- надання консультацій з питань виїзду за кордон з метою працевлаштування, навчання, одруження тощо та з питань насильства й захисту прав дітей
- надання психологічної допомоги потерпілим від торгівлі людьми та насильства
- постійне ведення та оновлення бази даних для надання консультацій по проблемі торгівлі людьми
- розробка та видання інформаційних та методичних матеріалів для консультантів телефонів довіри та «гарячих ліній»
- організація та проведення тренінгів, круглих столів, семінарів, конференцій та інших заходів для консультантів телефонів довіри та «гарячих ліній»
- надання консультацій по електронній пошті з питань виїзду за кордон з метою працевлаштування, навчання, одруження тощо та з питань насильства
Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного)
Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 116 111 (для
Що потрібно знати потерпілим від домашнього насильства
Домашнє насильство - це такі дії одного члена сім'ї по відношенню до іншого, які порушують громадянські права та свободи людини, або які призводять до фізичного, психічного чи морального страждання., а також погрози вчинення таких діянь тощо.
Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки). Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.
У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою (повідомленням) як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів міських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти), установ охорони здоров’я, громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства. Аби отримати захист, достатньо звернутися до будь-якого з цих органів.
Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду — судовий збір не сплачується.
Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації: її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства, періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника. дзвінків з мобільного).
Що робити у разі домашнього насильства
Якщо Ви стали жертвою домашнього насильства, необхідно одразу викликати поліцію – 102 або звернутися на «гарячу лінію» - 116-123 (цілодобово та безкоштовно в межах України).
Якщо Ви стали свідком насильства стосовно дитини – негайно повідомте про це службу у справах дітей! Захистіть дитину від домашнього насильства!
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено нові механізми захисту від домашнього насильства:
Терміновий заборонний припис.
Підстава: ініціатива поліції або заява постраждалої особи.
Передбачає для кривдника:
- зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборону на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою.
За невиконання припису - штраф, громадські роботи або адміністративний арешт.
Термін дії припису - до 10 діб.
Обмежувальний припис.
Підстава: заява потерпілої особи або її представника, батьків, родичів, органу опіки та піклування.
Рішення про застосування обмежувального припису приймає суд не пізніше 72 годин.
Передбачає для кривдника:
- заборону перебувати у в місці спільного проживання (перебування);
- усунення перешкод у користування майном потерпілою особою;
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
- заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місця відвідування постраждалої особи;
- заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею;
- заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою.
Термін застосування - до 6 місяців.
Пам`ятайте найнебезпечніший співучасник домашнього насильства – мовчання!
Протидія торгівлі людьми.
30 липня у світі відзначають Всесвітній день протидії торгівлі людьми
Він був започаткований у 2013 році Генеральною Асамблеєю ОНН з метою підвищення рівня поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привернення уваги до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочення людей активно допомагати постраждалим та протидіяти торгівлі людьми.
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає своєї актуальності і у XXI столітті для жодної країни світу. За даними представництва Міжнародної організації з міграції, понад 300 000 людей в Україні постраждали від торгівлі людьми з 1991 року.
Наразі для українців, в умовах воєнного стану, ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми як всередині країни, так і за її межами став ще більшим. Багато громадян переїхали із зони бойових дій в інші регіони або закордон та шукають нову роботу.
Якщо раніше поняття «торгівля людьми» включало в себе здебільшого сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів. Держава вживає різноманітні заходи з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею.
Для отримання додаткової інформації про проблему торгівлі людьми, а також контактів організацій, які працюють у напрямі протидії торгівлі людьми, відвідайте сайт: https://stoptrafficking.org
Увага! Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: зі стаціонарних телефонів в Україні – 0 800 505 501З
мобільних телефонів в Україні – 527 , безкоштовно та конфіденційно. Щодня з 8.00 до 20.00 Урядова лінія з протидії торгівлі людьми – 15-47, уповноважений Верховної Ради України 1234
Сексуальне насильство під час війни: що робити та куди звернутися за допомогою
Під час воєнного стану сексуальне насильство застосовується для деморалізації мирного населення. Воно означає зґвалтування або будь-який інший напад сексуального характеру, вчинений стосовно жінок, чоловіків або дітей. Його наслідки можуть бути жорстокими та полягати у сильному фізичному та психологічному впливі на жертв та інших свідків.
Сексуальне насильство внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту – не просто кримінальний злочин, це порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини (Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року).
Як діяти якщо ви чи інша людина постраждала від сексуального насильства
Подбайте про безпеку
Залиште місце злочину, забезпечте собі фізичну та психологічну безпеку, наскільки це можливо.
Зверніться за медичною допомогою.
Зверніться за медичною допомогою для фіксації тілесних пошкоджень і стану здоров’я до закладів охорони здоров’я (пункту невідкладної медичної допомоги).
Важливо не приймати душ чи ванну, не чистити зуби тощо до проведення судово-медичної експертизи або огляду лікарів.
Відповідно до законодавства заклади охорони здоров’я зобов’язані проводити медичне обстеження постраждалих від сексуального насильства осіб, які до них звернулися, та документувати його результати.
Необхідно вимагати від лікарів та обов’язково зберігати оригінали медичних довідок, висновки судово-медичних експертиз, рецепти, направлення, рекомендації тощо. Також, на вимогу постраждалої особи надається необхідна інформація про медичну допомогу у вигляді довідки № 028/о або № 027/о.
Повідомте про злочин органи влади
Національну поліцію України за номером 102 або 0 800 500 202 (кол-центр поліції). При зверненні до поліції важливо переконатися, що звернення до правоохоронних органів зареєстровано (інформація внесена в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження).
Офіс Генерального прокурора (лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту: +38 096 755-02-40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal); електронну пошта: conflict2022.ua@gmail.com).
У разі направлення інформації за допомогою електронної пошти необхідно зазначати свої ПІБ та засоби зв’язку.
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (+38 044 253-75-89 або 0800 501 720 або на пошту: hotline@ombudsman.gov.ua)
У разі направлення інформації за допомогою електронної пошти необхідно зазначати свої ПІБ та засоби зв’язку.
Також по правову допомогу можна звернутися до таких організацій:
Асоціація жінок-юристок «Юрфем»: +38 (068) 145 55 90 (з понеділка по п’ятницю з 9 до 18 години).
Правозахисна ініціатива Євромайдан SOS: телеграм @ESOSdoc aбо пошта evromaidansos@gmail.com.
Як отримати психологічну допомогу
Організації, до яких можна звернутися за отриманням психологічної допомоги:
Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству: 0800 500 335 або 116 123.
Громадська організація “Форпост” – психологічна допомога та консультації лікарів психіатрів: +38 (096) 839 76 17 або на цьому ж номері телеграм: @forpostcenter.
Проект «Розірви коло»: 8 0800 500 335.
Психологічна допомога «Розкажи мені»: tellmecomua@gmail.com.