Батьківський лекторій

Дитина і розлучення

Чесно поясніть дитині, що відбувається

Якщо батьки вирішили розлучитися, важливо підготувати до цього дитину. Це є основним терапевтичним заходом для неї. Часто батьки допускаються помилки та вдають, що все добре, коли насправді це не так.

Діти відчувають, коли стосунки між батьками напружені. Втім, якщо дитина вербально отримує інформацію, що все добре, від невизначеності в неї виникає тривога. Дитина думає: «Я бачу, що щось не так. Мої очі, слух, відчуття мене не обманюють». А коли батьки дають їй хибну інформацію та запевняють у тому, що все добре, вона доходить до висновку, що не може спиратися на свої думки та переживання. Це впливає на можливу травму, стрес і те, як дитина переживатиме розлучення батьків.

Потрібно згідно з віком дитини пояснити їй, що між вами відбувається. Наприклад, сказати: «Можливо, ти помічаєш, що між нами за татом розлад – це справді так. Ми думаємо над тим, щоби пожити окремо». Це створює екологічний простір для того, щоби дитина внесла свої переживання у процес розставання. Важливо не ізолювати дитину від того, що відбувається, оскільки вона є безпосереднім учасником розпаду сім’ї та має право знати це.

Також важливо пояснити дитині, що розлучення не вплине на вашу любов до неї. Ми часто шукаємо складні способи, але насправді дітям достатньо простих пояснень. Наприклад: «Ми з мамою розлучаємося, але ти маєш пам’ятати, що ми тебе любимо і завжди будемо для тебе батьками. Ти в нас на першому місці, й ніщо на це не вплине». Дитині буде достатньо цього запевнення. Але важливо, щоб це не були просто слова, бо якщо ви не стримаєте обіцянку, для дитини це означатиме зраду.

Ставтеся до емоцій дитини з розумінням

Батьки мають розуміти, що дитина може переживати їхнє розлучення будь-яким способом і реагувати різними емоціями. Дитина не повинна бути зручною. Не треба казати: «Маленький, нам зараз складно, тому веди себе добре». Дитина, як і ви, переживає розпад сім’ї, в неї теж горе, адже її світ змінюється: дві найближчі людини в її житті більше не живуть разом.

Діти можуть по-різному реагувати на розлучення батьків. У когось погіршується навчання або поведінка. Потрібно розуміти, що це відбувається не на зло батькам. У такий спосіб дитина намагається впоратися зі стресом.

Розлучення батьків означає для дитини, що одна з найдорожчих в її житті людина відділяється від сім’ї. З точки зору теорії прив’язаності це створює рану. Дитина може почати тестувати фігуру прив’язаності поганою поведінкою, поганим навчанням або вибриками. У такий спосіб дитина перевіряє: «Чи залишишся ти зі мною?, Чи можу я на тебе покластися?». Це складний період, і його треба витримати, щоб залишитися авторитетною фігурою прив’язаності для своєї дитини та зберегти її психічне здоров’я.

Завдання батьків – закласти додатковий рівень підтримки для дитини. Звісно, що розлучення – складний період в житті, але потрібно розуміти, що вам необхідно мати психоемоційний ресурс на дитину. Бо навіть підліток не зможе емоційно попіклуватися про себе.

Не втягуйте дитину в дорослий конфлікт

У вас можуть бути будь-які стосунки з партнером або партнеркою, але ні в якому разі не треба витягувати дитину в розв’язання дорослих стосунків. Не можна налаштовувати дитину проти мами або тата, використовувати дитину, як важіль упливу, маніпулювати нею. Кожного разу, коли ви пропонуєте дитині стати на чийсь бік, ви б’єте по її ментальному здоров’ю. Батькам важливо пам’ятати, що вони дорослі люди та партнери.

Якщо дитина стала свідком конфлікту, важливо надати їй підтримку. Вибачтесь перед нею, проговоріть її переживання. Це потрібно для того, щоб надати дитині ресурс для адаптації й емоційного метаболізму.

Позбавте дитину зайвих подробиць розставання

Важливо ділитися з дитиною інформацією, яку вона може осягнути за віком. Навіть у підлітковому віці свідомість і розвиток дитини не дорівнюють свідомості та розвитку дорослого. По-перше, в дитини не завершені всі фізіологічні процеси: лобна кора мозку не до кінця сформована. По-друге, не всі емоційні навички розвинені. Тому діти не можуть сприйняти деякі зрозумілі для дорослих речі.

Розповідаючи дитині всі подробиці та причини розлучення, ви можете травмувати її. Дитяче свідомість не зможе обійтися з цією інформацією. Коли дорослі так роблять, вони використовують дитину як емоційний контейнер. Дитина не розрахована на це, у цьому немає її згоди. Це психологічне насилля, яке може впливати на свідомість, когнітивні функції та соціальну адаптацію дитини.

Долучіть дитину до обговорень

Якщо батьки хочуть іти етичним шляхом, вони мають сісти та разом із дитиною обговорити всі важливі моменти. Наприклад, запитайте в дитини: «Що ти думаєш із приводу того, щоб жити з мамою (або татом)?» чи «Що ти думаєш із приводу того, що ми оформимо спільну опіку, ти будеш жити тиждень із мамою, тиждень – із татом?». Так ви дозволяєте дитині відреагувати на можливі варіанти та проявити свої емоції. В результаті ви маєте дійти до спільної згоди.

Як помітити, що дитина травматично переживає розставання батьків

Дитина часто хворіє
Виникають проблеми з навчанням
Дитина перестає займатися тим, що раніше приносило задоволення
Порушуються соціальні контакти
Змінюються апетит і сон

Чи потрібно звертатися до психолога

Найкращим варіантом для ментального здоров’я дитини буде, якщо до психолога підуть дорослі, оскільки саме батьки мають найбільший уплив на дитину. Це нормально – звертатися до сімейного психолога із запитом: «Ми розлучаємося, але хочемо бути хорошими батьками для нашої дитини». Спеціаліст допоможе встановити межі та зібрати здоровий формат стосунків після розлучення.

Якщо в сім’ї було насилля або один із партнерів недоступний після розставання, можна піти до психолога разом із дитиною або взяти кілька консультацій для себе.

"Множинний інтелект": як зрозуміти свою дитину

Принцеса з казки. Лікар. Мама. Пожежний. Балерина. Космонавт. Це лише частина відповідей, які ви можете отримати, спитавши дитину: «Ким ти хочеш стати, коли виростеш?». Дитячі відповіді цікаві й надзвичайно зворушливі, батьки розповідають про них у колі сім'ї та друзям, але важливо розуміти, що в той же час ці відповіді можуть допомогти з’ясувати вам щось дуже важливе про те, як ваш син або донька пізнає світ, який тип «множинного інтелекту» він чи вона має.

Отже, що ж таке «множинний інтелект»? У 1983 році доктор Говард Ґарднер, професор Гарвардського університету, розробив теорію «множинного інтелекту». Її метою було допомогти батькам, педагогам, психологам та експертам у питаннях виховання краще розуміти, як діти обробляють і вивчають інформацію. Ґарднер припустив, що люди мають не тільки інтелектуальний потенціал, даний їм від народження, а й багато різних видів інтелекту. То який же інтелект має ваша дитина? Нижче наводиться опис дев'яти видів інтелекту за Ґарднером, а також поради про те, як допомогти дітям зміцнити їхні сильні сторони.

1. Лінгвістичний інтелект (словесний розум). У школі така дитина зосереджена, любить читати, має великий словниковий запас, більше володіє рідною мовою або соціальними дисциплінами, ніж математикою й точними науками, з легкістю вивчає іноземну мову, добре пише й розбирається у правописі, любить риму й різну гру слів, а також добре формулює й висловлює свої думки.

Порада: заохочуйте її обговорювати книги, які ви прочитали разом, грайте з дитиною у слова або настільні ігри, заохочуйте готувати тексти для виступів або запишіть у драматичний гурток.
Можлива кар'єра: поет, журналіст, учитель чи юрист.

2. Логіко-математичний інтелект (числовий/розсудливий розум). Така дитина допитлива, їй цікаво, як все працює, вона любить цифри й математику (особливо, якщо може порахувати все подумки), ігри-стратегії, шахи, шашки, ребуси або логічні головоломки, а також експерименти, цікавиться музеями природної історії, захоплюється комп'ютером.

Порада: заохочуйте дитину вирішувати різноманітні головоломки, придбайте їй шахи, шашки або нарди, дайте можливість збагнути зміст речей і заохочуйте до постановки запитань.
Можлива кар'єра: вчений, інженер, науковий співробітник або бухгалтер.

3. Просторовий інтелект (візуальний розум). Така дитина легко навчається читати й вивчає діаграми, схеми та карти, мріє навчитись малювати, робити ескізи та створювати 3D-скульптури, любить дивитись кіно й розбирати різні речі, щоби потім скласти їх разом.

Порада: надайте їй всі можливості для малювання, розмальовування й дизайну. Забезпечте пазлами й вивченням 3D-режиму (наприклад, вона може пограти в ігри на проходження лабіринтів або відвідати кінотеатр і подивитись фільм чи мультфільм у режимі 3D); кидайте виклик її креативності, заохочуйте конструювати різні будівлі або одяг.
Можлива кар'єра: скульптор, механік, архітектор або дизайнер інтер'єрів.

4. Тілесно-кінестетичний інтелект (тілесний розум). Така дитина досягає успіху в більш ніж одному виді спорту, активна й не любить сидіти на одному місці, може наслідувати рухи й жести інших людей, любить доторкатись до речей, щоб розглянути їх, отримує задоволення від фізичної активності й має чудову координацію дрібної моторики.

Порада: заохочуйте її до участі у шкільних і позашкільних спортивних змаганнях. Розвивайте дрібну моторику (навчіть робити паперові літачки, познайомте з мистецтвом оріґамі або нехай вона спробує себе у в'язанні). Запишіть дитину в танцювальний гурток чи спортивну секцію.
Можлива кар'єра: танцюрист, пожежний, хірург, актор або спортсмен.

5. Музичний інтелект (музичний розум). Така дитина під час виконання музичного твору дуже добре відчуває фальш і з легкістю запам'ятовує мелодії. Вона має приємний співочий голос, проявляє здатності до гри на музичних інструментах, ритмічно висловлюється або рухається, тихенько щось наспівує або насвистує і, швидше за все, особливо чутлива до оточуючих шумів.

Порада: заохочуйте її гру на музичних інструментах, створення пісенних текстів, запишіть у шкільний оркестр чи хор або сприяйте вивченню танців народів світу.
Можлива кар'єра: музикант, співак чи композитор.

6. Міжособистісний інтелект (комунікативний розум). Така дитина насолоджується спілкуванням із близькими людьми, є природним лідером, турботлива, допомагає своїм друзям вирішувати проблеми, добре розуміє інтонації голосу, жести, емоції й вираз обличчя інших людей.

Порада: заохочуйте її спільні заходи із друзями у школі й поза нею, залучайте до читання книг про різні культури й отримання відповідного досвіду, вітайте її участь у драматичних постановках і рольових іграх, допомагайте вчитись домовлятися та ділитись.
Можлива кар'єра: адвокат, психотерапевт, політик, продавець чи вчитель.

7. Внутрішньоособистісний інтелект (самодостатній розум). Така дитина проявляє почуття незалежності, знає свої сильні та слабкі сторони (здібності й недоліки), краще грає або навчається, якщо залишається на самоті. У неї є свої хобі чи інтереси, вона не схильна багато розмовляти, самостійна, має високу самооцінку й учиться на успіхах і невдачах.

Порада: допоможіть їй поставити чітку мету та зрозуміти кроки, які допоможуть її досягненню, заохочуйте до самостійних проектів і ведення щоденника, забезпечте їй тихе і спокійне місце для обдумування ситуацій та внутрішніх роздумів.
Можлива кар'єра: філософ, професор, викладач або науковий дослідник.

8. Інтелект натураліста (розум природолюба). Така дитина із задоволенням розповідає про улюблених домашніх тварин або красиві природні ландшафти, любить відвідувати заповідники й зоопарки, має сильний зв'язок із зовнішнім світом, любить грати на свіжому повітрі, збирати жучків, квіти й незвичайне листя, цікавиться біологією, астрономією, метеорологією або зоологією.

Порада: відвідуйте з нею музеї, виставки й зоопарки. Заохочуйте до ведення щоденника спостережень, створення гербаріїв і різних колекцій. Долучіть до турбот про домашню тваринку, про дику природу або до догляду за садом. Купіть їй бінокль, підзорну трубу чи телескоп (чи забезпечте систематичний доступ до нього).
Можлива кар'єра: робота із тваринами, біолог, астроном або ветеринар.

9. Екзистенційний інтелект (філософський розум). Така дитина любить думати, міркувати, ставити запитання й піддавати сумніву різні речі. Вона проявляє допитливість до життя і смерті та демонструє філософську обізнаність та інтерес, які набагато перевищують її календарний вік. Вона, наприклад, ставить такі запитання, як: «Чи одні ми у Всесвіті?».

Порада: будьте терплячими до її розпитувань, адже вона може ставити їх знову і знову. Разом читайте книги на теми, які її цікавлять, спілкуйтеся про них на рівні, відповідному її віку.
Можлива кар'єра: філософ, духовна особа, учений або письменник.

Не хвилюйтесь, якщо ваша дитина сильна лише у 3–4-х сферах. Так і повинно бути. У кожному малюку закладений потенціал, щоби бути інтелектуальним у всіх перерахованих варіантах, однак, швидше за все, він буде проявляти перевагу одних і слабкість інших. І це нормально. Фахівці радять: коли ми помічаємо, що наша дитина віддає перевагу певному стилю пізнання (навчання), то повинні отримати з цього користь і надати їй безліч можливостей реалізуватись у певному напрямі. Але не менш важливо дати можливість проявити себе і в інших варіантах. Інакше кажучи, ваша дитина може не усвідомлювати, якому стилю навчання віддати перевагу, доки не випробує його на ділі. Можливо, ваша донька ніколи не досягне статусу принцеси, зате вона може написати роман про королівське життя. І, можливо, ваш син не ступить на Марс, але дуже ймовірно, що він буде проектувати ракети наступного покоління. Незалежно від виду інтелекту вашої дитини, обов'язково спостерігайте за її потребами і спонукайте бути тим, ким вона хоче бути. Нехай ваш малюк із захопленням і радістю мріє про що завгодно, навіть якщо цей процес подарує вам кілька сивих волосин.

Увага: небезпечна субкультура!

У мережі останнім часом більше стає згадок про прихильників молодіжних субкультур та поширення їх серед підлітків. Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї самореалізації. Задля цього підлітки об'єднуються у неформальні групи. Деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що її дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку.

Радикально налаштована молодь, яка причетна до нової субкультури ПВК Редан, влаштувує масові бійки.У месенджері діти домовляються про час та місце зустрічі. У поліції додають, що таке провокування масових бійок серед молоді і підлітків — це спроба російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію та використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні. Тому поліцейські вкотре закликають батьків спілкуватися із дітьми, звертати увагу на їх поведінку, коло спілкування і способи проведення дозвілля.

Як писав «Вечірній Київ», у лютому Україною поширилась новина про нову субкультуру ПВК Редан. Абревіатура аж ніяк не стосується приватної військової компанії. За попередньою інформацією, це група молодих людей, які виступають проти футбольних фанатів, мігрантів і вихідців із Кавказу, захоплюються японським аніме «Hunter x Hunter» (у цьому коміксі героя звати Редан і він є ватажок злочинної групи). Чорний колір одягу, зображення павуків, цифра 4 вирізняє підлітків із натовпу. Один із лідерів ПВК «Редан» пояснює у соцмережах, що головна ідея руху «це боротьба за справедливість і свободу самовираження, що молодь хоче, щоб її не переслідували і не утискали через одяг, зачіску, щоб людей сприймали такими, як вони є, бо, в іншому випадку, буде, що буде», тобто агресивні бійки. Учасники бійок стають14-17 річні підлітки.

Зібрання агресивних тінейджерів вже помітили у Харкові, Києві, Львові та інших обласних центрах. У Харкові поліція вже провела обшуки у помешканнях у можливих організаторів масових заворушень. Коріння цього руху ростуть з росії.

Якщо у Росії побачать, що російська субкультура набирає масового характеру, для прикладу в Україні, то російській владі буде вигідний цей рух, який вона візьме під свій контроль і маніпулюватиме підлітками, зазначають експерти. Тоді він буде небезпечним для української молоді та й українського суспільства загалом.

Що робити батькам , щоб вберегти своїх дітей від шкідливих субкультур?

• Спокійно, відкрито і прямо спілкуватися з дитиною, надати їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова і не квапити;

• Якщо дитина розповідає, куди вона ходить та як проводить свій час, варто проявляти якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; проявляти терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка;

• Опанувати інтернет-технології, мати власний акаунт і стати другом своїй дитині в соціальних мережах;

• Щотижня аналізувати вміст сторінок дитини, уважно читати її публікації, вивчати групи, до яких вона приєдналася;

• «Познайомитися» з віртуальними друзями дитини, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;

• Показати дитині свою небайдужість, турботу про неї та запропонувати спільно провести час;

• Зосередитися на тому, щоб показати дитині її переваги, знайти сильні сторони та допомогти їй побачити себе унікальною особистістю;

• Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).

Вплив гаджетів на психічний та фізичний стан дітей

Дуже важко сьогодні уявити світ без електронних гаджетів. Сучасні діти звикають до таких пристроїв буквально з пелюшок.Комп’ютери, планшети, смартфони, електронні книги та інші цифрові пристрої є сьогодні практично у кожної людини. Вони спрощують наше життя та допомагають економити час. В багатьох сім`ях батьки за допомогою гаджетів відвертають увагу дітей, щоб зайнятися побутовими справами. Безперечно, це дуже зручно, але надмірне захоплення цифровими пристроями шкодить, в першу чергу, психічному здоров’ю дитини. Важко зрозуміти, де проходить грань між безпечним, корисним і надмірним використанням технологій. Деякі побоюються, що ця «одержимість» може бути шкідливою, особливо для психічного здоров’я тінейджерів. І таке побоювання цілком виправдано, адже іноді здається, що підлітки безперервно використовують гаджети упродовж всього дня! Американські психологи стверджують, що сьогоднішні підлітки можуть опинитися на межі кризи психічного здоров’я. Вони розповідають, що у тих, хто проводить багато часу за екранами, виникає апатія до навколишнього світу, часті перепади настрою або агресія.У школярів, які активно користуються соціальними мережами, збільшується ризик виникнення депресії на 27%. Психіка дітей і підлітків нестабільна і знаходиться на стадії становлення, тому дуже важливо намагатися уберегти їх від негативних впливів в мережі. У той час як ті, хто займається спортом, відвідує різні гуртки або вчить домашнє завдання, значно скорочують свій ризик. Дитяча депресія – поширене і важке захворювання, яке негативно впливає на поведінку дитини.Надмірне використання девайсів не розвиває інтелект дітей. Деякі експерти припускають, що сьогоднішні покоління росте повільніше. Через гаджети дитина не розвиває логіку, фантазію та уяву, а концентрація уваги йде на спад. До того ж у дітей виникають проблеми з живим спілкуванням. Вони вже звикли до віртуальних «емодзі». Діти не хочуть висловлювати свою думку, ділитися своїми почуттями, переживаннями.

Також при надмірному використанні гаджетів дуже часто виникають проблеми з фізичним здоров'ям. Один із найбільших ризиків для здоров'я пов'язаний із зором. Національний інститут очей виявив, що частота міопії (короткозорості) збільшилася за останні кілька десятиліть. Іншим впливом на очі було зниження частоти моргання, що призвело до частих випадків синдрому сухого ока. Найчастіше діти сидять зігнувшись або згорбившись перед гаджетом. У такому разі у м'язах спини, шиї та плечей дуже скоро з'являются больові відчуття. Занадто довге та незручне сидіння, погана ергономічність – усе це посилює проблему з поставою.З технічних пристроїв виходять «відмінні» няні, тому що вони так довго утримують дітей нерухомими, проте відсутність фізичної активності є основним фактором дитячого ожиріння та пов'язаних із ним ризиків, як-от діабет, серцевий напад та інсульт. Занадто багато проведеного часу за телефоном / комп'ютером не тільки виснажує мозок, а й стомлює тіло. Тривала бездіяльність знижує кровообіг і може викликати навантаження на м'язи та суглоби. Результат – втома, навіть при відсутності навантаження. Крім того, надмірне використання гаджетів збільшує рівень стресу. Постійний стрес може негативно вплинути на серце, сон, травлення та емоції.

В даний час дистанційне навчання залишається в силі, мільйони дітей не відвідують навчальні заклади, а спілкуються з ровесниками онлайн .Але в той самий час, в технологіях є інь і янь, які важко збалансувати як батькам, так і педагогам. Наприклад, при використанні телефону поліпшуються когнітивні навички – це здатність обробляти інформацію, міркувати, аналізувати ситуацію. Отже, в усьому важливий баланс. В умовах сучасного світу неможливо (і навіть неправильно) бути зреченним від цифрових технологій. Вони одночасно можуть як розвивати здібності підлітка, так і деструктувати. Тому, батькам важливо ретельно стежити за поведінковими особливостями своєї дитини, і, в разі необхідності, звернутися до фахівця.

Батьки можуть вжити таких заходів, щоб уберегти своїх дітей від залежності.

Обмежте час, який діти проводять за телефоном та іншими гаджетами. Подумайте про встановлення чітких часових обмежень, щоб не було суперечок, коли пора зупинитися (дітям від 6 до 14 років – не більше двох годин ).
Контролюйте пошуковий контент дітей на телефоні.
Збільште час фізичної активності на відкритому повітрі. Дітям молодшого віку рекомендується проводити на відкритому повітрі в середньому три години на день. Більш активний спосіб життя допоможе запобігти ожирінню, короткозорості, нормалізує сон і відверне увагу від гаджетів.
Робіть дітям п'ятихвилинні перерви для зору через кожні 30–40 хвилин використання пристроїв. Рекомендується робити гімнастику для очей, при необхідності використовувати очні краплі.
Переконайтеся, що ваша дитина висипляється вночі. Також не рекомендується користуватися гаджетами за годину до сну.
Заохочуйте особисте спілкування, яке допомагає дітям розвивати свої соціальні навички та здатність до спілкування
Проведіть з дитиною плідне словесне спілкування про недоліки надмірного використання смартфонів.

Page updated

Google Sites

Report abuse