Інклюзивна освіта — це відповідний підхід до навчання, націлений на забезпечення рівних можливостей навчання для всіх учнів, незалежно від їхніх фізичних чи когнітивних здібностей, соціального статусу, етнічного походження, релігійних переконань тощо.
Цей підхід передбачає не лише фізичне перебування учнів з особливими потребами в загальноосвітніх класах, але і створення відповідного педагогічного середовища, де враховуються індивідуальні потреби кожного учня. Інклюзивна освіта сприяє формуванню толерантного суспільства, де різноманіття вважається нормою.
3. Кожен має право спілкуватися та бути почутим.
Інклюзія в освіті створює умови для ефективного спілкування всіх учнів, незалежно від їх особливостей. Важливо, щоб кожен учень мав можливість висловлювати свої думки, бути почутим та взаємодіяти з іншими.
4. Люди потребують один одного.
Інклюзивна освіта підкреслює важливість взаємодії та співпраці між учнями, вчителями та батьками. Розвиток соціальних навичок та формування ефективної взаємодії в колективі є першочерговими завданнями.
5. Справжня освіта базується на відкритому спілкуванні.
Інклюзивна освіта вбачає формування відкритого та толерантного середовища, де учні можуть вільно спілкуватися, ділитися своїми ідеями та вчитися сприймати думки один одного.
6. Кожен потребує дружнього ставлення однолітків та їх підтримки.
Інклюзивна освіта в школі підкреслює важливість формування позитивних відносин між учнями. Дружба та підтримка однолітків є важливою складовою у створенні дружньої атмосфери в колективі, де кожен прагне підтримувати та допомагати один одному.
7. Досягнення прогресу навчання можливе, розвиваючи те, на що людина здатна, а не те, на що нездатна.
Інклюзивна освіта зосереджена на розвитку індивідуальних сильних сторін та здібностей кожного учня, сприяючи максимальному розвитку їхнього потенціалу.
8.Різносторонній розвиток впливає на всі сфери життя.
Інклюзивна освіта враховує потребу в різносторонньому розвитку особистості, включаючи фізичний, соціальний, когнітивний та емоційний аспекти. Такий підхід сприяє повноцінному залученню учнів у різні сфери життя.
1. Рівні можливості. Інклюзивна освіта створює середовище, де всі учні можуть здобувати якісну освіту та розвивати свої здібності незалежно від їхніх особливостей.
2. Соціальна інтеграція. Учні з особливими потребами в інклюзивних класах можуть більше взаємодіяти зі своїми ровесниками без обмежень, що сприяє розвитку соціальних навичок.
3. Підготовка до реального життя. Інклюзивна освіта створює ситуації, близькі до реальних життєвих умов, де учні навчаються взаємодії з різними людьми, що може бути корисним у майбутньому.
Ці переваги роблять інклюзивну освіту важливою складовою сучасної педагогічної системи, спрямованої на забезпечення рівних можливостей та розвиток кожної дитини.
Інклюзивна освіта в Україні регулюється рядом законодавчих норм та документів. Основний правовий акт, що стосується інклюзивної освіти, це Закон України “Про освіту” від 5 вересня 2017 року.
Згідно з цим законом, кожен учень з особливими освітніми потребами має право на безкоштовне навчання в будь-якому державному чи комунальному навчальному закладі. Закон передбачає ряд прав для учнів з особливими потребами, зокрема:
можливість дистанційного або індивідуального навчання;
психолого-педагогічна та корекційно-розвивальна терапія;
врахування потреб дітей в облаштуванні навчальних приміщень;
адаптований навчальний план і програма, форми та методи навчання.
Впровадження інклюзивної моделі освіти в школах вимагає командної роботи та залучення директора, його заступника з навчально-виховної роботи, вчителів, асистента вчителя, психологів, соціального працівника, вчителя-дефектолога та батьків дитини. Вчитель в традиційній школі передає і пояснює інформацію учням. У інклюзивному навчальному середовищі учитель виступає координатором, наставником, менеджером, спостерігачем і психологом в одній особі.
Вчитель у своїй роботі має спиратися на наступні рекомендації:
Під час створення плану уроку враховувати індивідуальні можливості учнів.
2.Орієнтуватися не на слабкі, а на сильні сторони кожної дитини.
3.Використовувати підказки — жести, міміку, вказівки.
4.Готувати візуальні презентації для кращого засвоєння матеріалу.
5.Користуватися методиками зняття напруги та заспокоєння.
Учитель інклюзивного класу повинен виявити гнучкість та толерантність, розуміти різні потреби учнів та вміти пристосовувати свою роботу до цих потреб.