Дотримання авторських прав та ліцензій на використання матеріалів на веб-сторінках.
https://ms.detector.media/mediaprosvita/how_to/12_instrumentiv_yaki_dopomozhut_vikriti_feyk/ - сайт про 12 інструментів виявлення фейків
https://chrome.google.com/webstore/detail/reveye-reverse-image-sear/keaaclcjhehbbapnphnmpiklalfhelgf можна встановити для браузера Google Chrome. За його допомогою можна шукати в мережі за зображенням. Так легко з’ясувати, чи публікувалося воно раніше, якщо так — то коли й де.
https://addons.mozilla.org/en-US/firefox/addon/who-stole-my-pictures/ може здійснювати пошук не за однією пошуковою системою, а за кількома: Yandex, Tineye, Google, Baidu, Cydral. Firefox
https://tineye.com/ - Ще один інструмент для перевірки зображень — Tineye. В ньому доступні кілька способів перевірки — як вказати URL зображення, так і завантажити раніше збережену картинку із жорсткого диску.
http://imageedited.com/ допомагає з’ясувати, чи редагувалося фото до публікації. Навіть якщо у фото було внесено найменші правки — змінено контраст, яскравість тощо, — Image Edited це покаже разом із метаданими фотографії: пристроєм, на який було знято фото, назвою програми, яку використали для редагування, час зйомки, експозицію, ISO тощо.
http://exif.regex.info/exif.cgi -Відстежувати історію фото за цією інформацією просто, якщо власник не подбав про те, щоб видалити її із зображення.
http://archive.is/ — інструмент, що архівує веб-сторінки. Коли це може знадобитися? Наприклад, якщо важливий пост із соцмережі, на який ви посилаєтесь у новині, раптом буде видалено власником, у вас буде заархівована копія. Archive.is створить її та надасть вам лінк, за яким копія буде доступною. Для більш консервативних користувачів є ще один простий спосіб — просто зробити скріншот посту.
https://www.similarweb.com/ - Творці ресурсу позиціюють його як засіб для аналізу трафіку конкурентів. Однак журналісти можуть подивитися на інші цікаві дані — як-от обсяги реферального трафіку в ресурсу (переходи за посиланнями, розміщеними на інших сайтах), звідки перетікають перегляди (прямі чи з соцмереж), аудиторію в розрізі країн. Дані з SimilarWeb не треба сприймати як істину в останній інстанції. Та якщо сайт — джерело новини, яку ви збираєтеся цитувати, має більше половини реферального трафіку і ви вперше про нього чуєте, варто над цим замислитися.
http://verify.org.ua/2016/03/29/fake-news-webistes/ - Цікавий список сайтів із фейковими новинами можна проглянути тут. Ще одна корисна шпарка в мережі — знайти нещодавно видалену сторінку за допомогою Google-кешу. Пошуковик зберігає в кеш-пам’яті останню версію сторінки впродовж певного часу. Якщо вставити [cache:] в адресному рядку браузера перед посиланням на сторінку, яку ви шукаєте, можна встигнути заархівувати цю закешовану версію.
https://archive.org/web/ Архівні версії сторінок можна шукати також за допомогою WaybackMachine. Інструмент покаже на календарі, коли були зроблені архівні копії зі вказаного ресурсу. Якщо вибрати дату, WaybackMachine покаже скріншот, як виглядала заархівована сторінка на той момент. Вгорі з’явиться вікно з інструментами WaybackMachine, в якому можна міняти дату для пошуку, вказати інший сайт або відкрити підказки.
https://www.hugedomains.com/domain_profile.cfm?d=yomapic&e=com - — інструмент, який шукає фото за заданою геолокацією в соцмережах. Серед фільтрів — радіус пошуку, дата публікації та соцмережа, в межах якої Yomapic здійснюватиме пошук. Радіус пошуку дозволяє розширити або звузити географію пошуку. Наприклад, обравши пошук по центру Києва та обмеживши радіус, ви будете бачити лише знімки, опубліковані з центру міста.