Багато років тому в одному місті жив дуже мудрий чоловік. До нього часто приходили люди за порадою. Кожному з них він примудрявся дати дуже хорошу і правильну пораду. Слава про його мудрість рознеслася всюди.

Одного дня його слава дійшла до ще одного чоловіка, який теж був мудрим і відомим в окрузі. Цей чоловік теж допомагав іншим людям. Йому подобалося те, що його вважають наймудрішим і прислухаються до його порад. І коли він дізнався, що є ще один мудрець, то став злитися на нього за те що втрачає свою популярність. І став думати, як довести іншим людям, що насправді мудрішим є він.

Довго він думав і вирішив: "Я візьму метелика, заховаю його між долонь, підійду на очах в усіх до мудреця і запитаю його: "Скажи, що у мене в руках"?. Він, звичайно ж, великий мудрець, тому він здогадається і скаже: "У тебе в руках метелик". Тоді я його запитаю: "А який це метелик – живий чи мертвий"? І якщо він скаже, що метелик живий, тоді я легенький натисну її своїми долонями так, що коли я їх розкрию, то усі побачать, що він мертвий. А якщо він скаже, що метелик мертвий, тоді я відпущу його і він полетить. І тоді усі побачать, що він помилився". Так він і зробив. Узяв метелика, підійшов до мудреця і запитав його: «Скажи, що у мене в руках?». Мудрець подивився і сказав: «У тебе в руках метелик». Тоді він запитав мудреця: «Скажи, жива він чи мертвий?» Мудрець подивився йому в очі, подумав і сказав:

«Все в твоїх руках. І буде так, як ти захочеш.»

Часто в нашому житті відбуваються наскільки складні ситуації, що здається – гірше бути не може і ніякого виходу немає. Дитині чи дорослій людині варто розповісти наступну історію.

Одного дня осел впав в колодязь і став голосно волати, закликаючи на допомогу. На його крики прибіг хазяїн ослика і розвів руками – адже витягнути ослика з колодязя було неможливо

Тоді хазяїн розсудив так: "Осел мій вже старий, і йому недовго залишилося, а я все одно хотів купити нового молодого осла. Цей колодязь вже зовсім висох, і я вже давно хотів його засипати та вирити новий. То чому б відразу не вбити двох зайців - засиплю я старий колодязь і ослика разом з тим закопаю".

Недовго думаючи, він запросив своїх сусідів – усі дружно взялися за лопати і стали кидати землю та каміння в колодязь. Осел відразу ж зрозумів, що до чого і почав голосно волати, але люди не звертали увагу на його крики і мовчки продовжували кидати землю в колодязь.

Проте, дуже скоро ослик замовк. Коли хазяїн заглянули в колодязь, він побачив наступну картину – кожен камінчик та шматок землі, який падав на спину ослика, він струшував і приминав ногами. Через деякий час, до загального здивування, ослик виявився вгорі і вистрибнув з колодязя!

Кожна проблема - це камінь, який життя кидає в нас, але ступаючи по цих каменях, ви можете вибратись зі складної та безвихідної ситуації.

Якось один старий індіанець, вождь племені Мудра Сова, розмовляв зі своїм онуком.

- Чому на світі є лихі люди? – запитав його допитливий онук.

- Лихих людей не буває, в кожній людині є дві половини – світла й темна, - заперечив вождь і розповів йому одну з легенд свого племені:

У кожній людині точиться боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк містить у собі тільки зло – заздрість, ревність, жаль, егоїзм, амбіції, брехню… Другий вовк уособлює добро – мир, любов, надію, істину, вірність…

Маленький індіанець, розчулений словами діда, на декілька митей задумався, а потім запитав:

- А який вовк насамкінець перемагає? Добрий чи злий?

Старий індіанець ледь помітно всміхнувся і відповів:

- Завжди відповідає той вовк, якого ти годуєш.

(О.Літковська «100 притч»)