Дітки, які пережили травматизацію, часто припиняють відчувати контакт ніжок з землею (втрачають опору, приземленість). З ними добре грати (малювати, ліпити) в квіти і дерева – приділяючи увагу корінням і міцному стовбуру.

Іноді ми граємо в «вирощування велетенських ніг» – уявляючи, що ноги стають величезними і міцно утримують в рівновазі, не даючи розгойдуватися від вітру (вітер – це метафора змін, подій, на які ми вплинути не можемо), чим більш яскравіше ми уявимо (намалюємо) ці велетенські ноги, тим сильніший ефект.

Спати краще вкладати таких діток даючи опору ніжкам (наприклад, під ноги покласти скручений рушник).