Самовиховання. Етапи самовиховання

Самовиховання – це цілеспрямована свідома, систематична діяльність особистості з метою вироблення в собі бажаних духовних, інтелектуальних, моральних, естетичних, фізичних та інших позитивних рис й усунення негативних. Головною метою самовиховання на сучасному етапі є досягнення вихованцем згоди із самим собою, пошуку смислу життя, самоактуалізація і самореалізація потенційних можливостей та активне самоутвердження у суспільному житті. Мотивами самовиховання є життєві устремління вихованця, потреба діяти згідно з нормами загальнолюдської моралі та професійними вимогами, розуміння необхідності переборення труднощів особистісного і професійного становлення тощо.

• Основні етапи процесу самовиховання:

1) усвідомлення вихованцем вимог до своєї діяльності;

2) самопізнання, критична самооцінка вихованцем своєї діяльності та поведінки;

3) планування роботи над собою, вироблення програми та правил поведінки;

4) практична реалізація програми самовиховання із урахуванням усієї складності наступного перегляду намічених позицій;

5) самоконтроль, самооцінка та самокоригування дій і поведінки.

• Основні принципи самовиховання:

– єдність виховання та самовиховання;

– цілеспрямованість, ціннісна орієнтація виховання та самовиховання;

– демократичність самовиховання, виховання стійкої громадської позиції та гуманістичної моралі, формування активної життєвої позиції;

– єдність самовиховання та наукового світосприйняття;

– активність та позитивне спрямування самовиховання;

– єдність виховання, самовиховання та професійної діяльності.