Психологічний порадник

Розповісти дитині про небезпечну гру - і не затягнути її туди

1. Задайте дитині нейтральне питання - мовляв, чув(чула), що зараз популярна якась гра “Синій кит”. І послухайте, що дитина вам розповість. Якщо вона нічого про гру не знає - добре(тут головне не розповідати подробиці, щоб не розбудити цікавість). Якщо знає, уважно слухайте розповідь. Якщо у ній багато подробиць та деталей, про які не пишуть у мережі, то є ризик, що ваша дитина вже у грі. Також повинно насторожити, якщо син чи донька ведуть розмову про подругу, яка бере участь у грі - вірогідно, що дитина бреше і грає у неї сама.

2. Нема сенсу казати про те, що такі ігри небезпечні - на підлітків це вже не діє. Більш ефективно буде сказати, що ними маніпулюють. Для них буде одкровенням, що людина, яка погрожує їх рідним, скоріш за все, хвора і живе у іншому місті чи навіть країні. І завдання злодія - не вбити її батьків, а примусити дитину виконувати його волю. Дітей таке дуже витвережує. Розкажіть їм, що на маніпуляції “ведуться” усі: скільки дорослих несуть усі свої заощадження шахраям, які дзвонять тим серед ночі і кажуть, що їх родичі потрапили у біду. Покажіть дитині, що усі вразливі - для неї важливо буде це почути від авторитетного дорослого.

3. Завдання вашої розмови - навчити підлітка мислити критично і у подальшому питати себе про цілі того чи іншого вчинку, обмірковувати усе, що з ним відбувається.

4. Багато батьків у паніці вирішують встановити тотальний контроль над дитиною - забрати телефон, закрити вдома тощо. У цьому нема сенсу - у ХХІ столітті підліток, якщо забажає, завжди знайде доступ до Інтернету. Чим більше його обмежувати - тим більше він знайде способів обійти заборони. Ваше завдання - не контролювати, а дати підтримку, аби дитина прийшла до вас із проблемою, а не приховувала її до останнього.

5. Зараз як ніколи важливий емоційний зв’язок із дитиною. Більше обіймайте її, розповідайте, що у його віці теж помилялись, втрапляли в якісь небезпеки, і вам допоміг хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть його “ідеальні” батьки теж робили помилки, і це нормально, так же як і нормально просити допомоги у інших. Якщо розумієте, що дитина зараз вас не сприйме, попросіть його поговорити із тими з дорослих, кому він довіряє - шкільним психологом, родичем і т.д.

6. Навіть якщо ви впевнені, що у вашій родині все добре, зайва пильність не завадить. Подібні ігри - той випадок, коли вторгнення у приватне життя сина чи доньки виправдані. Продивляйтеся їх телефони та сторінки у соцмережах - але тільки так, аби вони не дізналися про це!

7. Якщо розумієте, що дитина таки у грі, Боже вас збав її сварити. Викажіть інші емоції - заплачте, скажіть, як сильно ви засмучені і як за неї хвилюєтеся. Обов’язково підключіть батька - у такій ситуації батьківське слово важитиме більше маминого. У розмові із донькою батьку треба знайти, за що її похвалити, а з хлопцями краще розмовляти у дусі “Давай поговоримо, як чоловік із чоловіком, що ми(саме МИ) можемо зробити у цій ситуації ”. Якщо батька немає, попросіть поговорити з дитиною того, кому вона довіряє: дядька, чоловіка сестрі і т.д.

Посилання на джерело: https://vn.20minut.ua/Podii/poradi-batkam-yak-pravilno-zasteregti-ditinu-vid-smertelnih-internet-i-10588346.html

Вправи, за допомогою яких дитина може подолати свої страхи

Малюємо страх

Дитині можна запропонувати намалювати на альбомному аркуші паперу свій страх. По ходу малювання задаються питання, які спонукають її розвивати сюжет малюнка, збагачувати палітру використовуваних колірних тонів. Якщо питання не допомагають досягти цього результату, то даються прямі вказівки: «Давай поряд з будинком намалюємо хлопчика, який вийшов погуляти», «Давай зробимо одяг яскравим, різнобарвним» і т. д. Завдання полягає в якомога більш деталізованому розгортанні сюжету, підвищенні і яскравості кольору, виразності колірних поєднань, використанні широкої різноманітності колірних тонів. Дитину потрібно розпитати про те, що вона намалювала, таким чином познайомившись зі своїм страхом (дізнатись його слабкі і сильні сторони). Вкінці запитати: «А що тепер хочеш з ним зробити?»

Малюємо веселку сили.

На альбомному аркуші паперу дитині пропонується намалювати веселку за допомогою пластиліну. Спочатку слід підготувати з різних шматків пластиліну кольорові кульки. Потім потрібно запропонувати дитині розмазати кульки пластиліну по аркушу паперу, повторюючи вголос: «Я сильний», «Я сміливий». Можна сказати дитині, що коли їй знадобиться сила і захист, вона може згадати цю веселку.

Складаємо казку.

Можна скласти казку разом з дитиною про чарівну скриню, на дні якої лежить те, що завжди перемагає різні страхи. Цей предмет дитина повинна придумати сама і намалювати його на аркуші паперу.

Майструємо будинок для страху.

Запропонуйте дитині пару коробок різного розміру і скажіть: «Змайструй будинок для страху і замкни його в ньому». Можна організувати бесіду загалом про цей страх; чи існують шляхи виходу з будиночку; за яких умов…

Викидаємо страх.

Дитині пропонується з пластиліну зробити маленьку кульку – це буде страх, потім зробити велику кульку з отвором всередині – це буде темниця. Після чого кульку під назвою «страх» посадити до в’язниці, звідки вона не зможе вибратися на волю. Потім дитина може викинути зроблену кульку у відро для сміття, промовляючи при цьому: «Я викидаю страх і більше не боюся».

Відпускаємо страх.

Надуйте різнокольорові повітряні кульки разом з дитиною, запропонуйте їй вибрати одну або кілька кульок її улюбленого кольору, потім відпустіть кульки в небо, повторюючи при цьому: «Повітряна кулька, відлітай і страх мій забирай». Повторювати кілька разів, поки куля не підніметься високо в небо. На самій кульці можна намалювати страх.

Закопуємо страх.

Дитині пропонується зліпити з пластиліну кілька кульок, а потім запитати: «Як цей страх буде називатися?» (Страх шуму, страх темряви і т.д.). Потім запропонуйте дитині на аркуші паперу намалювати сторожа, який охоронятиме страх і не випустить його на волю. Після виконаної роботи запропонуйте малюкові покласти страх в картонну коробочку разом зі сторожем, вийти на вулицю і закопати коробочку в землю.

Пальчиковий ляльковий театр.

Розігруйте з дитиною різноманітні сценки, в яких один герой всього боїться, а інші допомагають йому подолати його страх.

Затопчемо страх.

На підлозі рекомендується розстелити ватман і запропонувати дитині намалювати на ньому свій страх. Потім у тарілочку потрібно налити пальчикові фарби і запропонувати дитині занурити туди свої ніжки і затоптати свій страх, при цьому промовляючи: «Страх я затопчу, бо відважним бути хочу».

Складаємо страшилку.

Дорослий починає, а дитина повинна додавати речення або слово. Наприклад: «На вулиці ніч … На нічну прогулянку вийшов величезний собака … Він збирався когось вкусити … і т.д.». Закінчити страшилку необхідно смішно: «Несподівано з неба спустився величезний торт. Собака завиляв своїм хвостом, і всі зрозуміли, що він добрий, і дали йому шматочок торта ».

Робимо намисто.

З солоного тіста дитині пропонується накатати багато кульок, пластмасовою спицею зробити в них дірочки. Потім дати їм час трохи підсохнути, після чого покрити їх клеєм з блискітками. Дорослий тримає один край ниточки, а дитина нанизує намистини, примовляючи при цьому: «Я розумний, я сміливий, я добрий, я веселий і т.д.». Потім дитина може одягти ці буси.

Справжній герой.

Запитайте у дитини: «Хто такий справжній герой?» Вислухайте відповідь і запитайте: «Як ти думаєш, а у героя є улюблений колір?». Після відповіді дитини запропонуйте їй намалювати щось на папері цього кольору.

Серія «Від практичного психолога – батькам»

БЕЗПЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ !!!

Спробуйте уявити сучасну дитину без мобільного телефону, комп'ютера, ноутбука або планшета. Це вже неможливо. Вони раді наявності таких гаджетів, адже це дарує можливість спілкування з друзями, родичами, однокласниками. Інтернет для дітей став частиною їх життя. Вони швидко орієнтуються у віртуальному просторі: завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту, грають в он-лайнові ігри… Однак поряд з цим виникають і проблеми. Ми сьогодні не будемо говорити про те, що це погіршує зір, знижує соціальну активність та ін. Є не менш важливі проблеми:

ü Інтернет залежність - психічний розлад, нав'язливе бажання вийти в Інтернет і хвороблива нездатність вчасно відключитися від нього;

ü Кібербулінг — це переслідування інших осіб з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки — мобільних телефонів, пейджера;

ü Інтернет спільноти – це новий тип товариств, які виникають і функціонують в Інтернет просторі, це групи, в яких доводять дітей до самогубств.

Інтернет спільноти є однією з найактуальніших проблем в українських навчальних закладах. Жорстокі розваги неповнолітніх набули загрозливо масового характеру, вийшли за межі звичайних хуліганських атак і наблизилися до криміналу. А найактивнішими користувачами Інтернет простору стають підлітки.

Більшість дітей не розповідають батькам про те, що стали жертвами інтернет-спільнот. Вони бояться залишитись без необхідних їм засобів зв’язку, тому й залишаються на одинці із проблемою, з якою не завжди можуть впоратись самостійно.

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет:

- Розміщуйте комп’ютери з Інтернет-з’єднанням поза межами кімнати вашою дитини;

- Поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з якими вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;

- Цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;

- Вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows$;

- Наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без вашого відома;

- Навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;

- Контролюйте інформацію, яку завантажує дитина;

- Цікавтесь, чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;

- Навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет-мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим, хуліганських дій;

- Переконайтеся, що діти консультуються з вами, щодо будь-яких фінансових операцій, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет-мережу;

- Інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;

- Розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Якщо раптом ваше чадо все ж стало жертвою переслідувачів, за можливістю збережіть всі наявні докази, свідчення терору. Були отримані повідомлення - зробіть копії, це стосується і відео, і СМС, і всього іншого. Не панікуйте, будьте спокійні, особливо якщо дитина сама розповів вам про проблему, інакше наступного разу він не прийде за допомогою. Підтримайте підлітка емоційно, поясніть, що нічого страшного не сталося, у вашій особі він повинен бачити і відчувати тільки друга, який щиро бажає добра. Проговорите з підлітком всю ситуацію, нехай він розповість, як все було, з самого початку. Поясніть йому правила поведінки - як треба чи не треба реагувати на всякого роду переслідування, що робити, щоб по можливості цього уникнути. Він повинен знати, що якщо отримав образливе або незрозуміле повідомлення, картинку, треба негайно звернутися за допомогою до батьків, щоб не запустити ситуацію. В крайньому випадку (якщо нічого не допомагає) слід йти в правоохоронні органи.

Будьте уважні до своїх дітей, тоді нічого страшного не станеться!

У матеріалі використані інтернет-джерела

З повагою практичний психолог

Особливості взаємодії з дітьми,

які мають ознаки аутизму

рекомендації для батьків

Що таке аутизм?

Аутизм – це розлад, що виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку, через який дитині важко

спілкуватися та взаємодіяти зі своїм оточенням. При аутизмі різні ділянки мозку не можуть працювати спільно.

Захворювання характеризується вузьким колом інтересів, повторюваними діями, проблемами в поведінці,

спілкуванні. Також при аутизмі часто страждає мовлення й мислення. Відзначається аутоагресія,

гіперактивність, підвищене сенсорне сприйняття та інші симптоми в залежності від перебігу захворювання.

Більшість людей, які страждають на аутизм, постійно відчувають труднощі при взаємодії з людьми. Однак

рання діагностика й лікування допомагає все більшій кількості людей з аутизмом розкрити свій потенціал і

знайти місце в житті.

Як батькам поводитися з дитиною, яка страждає на аутизм?

Для лікування аутизму всім членам сім'ї важливо знати, як поводитися з дитиною, у якої виявляються ті чи інші

симптоми. Спеціальна підготовка знизить рівень стресу у членів сім'ї й допоможе малюкові розвиватися швидше.

У деяких сім'ях дитина вимагає більшої допомоги, ніж в інших. Використовуйте будь-яку можливість допомогти

дитині. Запитайте в лікаря, яку допомогу можна отримати за місцем вашого проживання. Сім'я, друзі, організації

з боротьби з аутизмом – використовуйте всі доступні ресурси.

Крім того, дотримуйтеся таких порад:

Плануючи денний графік, включайте в нього перерви. Щоденний догляд за дитиною, яка страждає на

аутизм, вимагає багато сил, тому всі члени сім'ї потребують перерви в заняттях з нею.

Коли дитина дорослішатиме, вам знадобиться додаткова допомога. Особливо важкий у дітей з аутизмом

буває десятирічний вік.

Спілкуйтеся з сім'ями, у яких дитина також страждає на аутизм. З ними ви зможете обговорити ваші

проблеми й поділитися власним досвідом.

Виховання дитини, яка страждає на аутизм - важка праця. Але, отримуючи підтримку й навчаючись

поводитися з дитиною, можна впоратися з цією проблемою.

підготувала практичний психолог Борисенко О.М.