ВСІ ДІТИ РІЗНІ
Діти справді різні: одні слухняні, інші капризні; одні розвиваються швидко, все «схоплюють», засвоюють на «льоту», інші відстають у розвитку; одні товариські, інші, навпаки, замкнуті. Навіть в одній сім'ї, де кілька дітей, сестри і брати начебто й зовні схожі, і живуть в однакових умовах, і виховуються однаково, але можуть бути зовсім різними.
Чому діти такі різні? Причин тут багато: й уроджені особливості нервової системи дитини, і стан здоров'я, і характер взаємин з батьками та іншими членами сім'ї, а пізніше - вихователями, вчителями, однолітками.
Дорослі обов'язково мають ураховувати психологічні особливості дітей. А чим зумовлені ці особливості? Насамперед співвідношенням основних нервових процесів кори головного мозку: збудження і гальмування. Діти народжуються з різними особливостями функціонування мозку. Ці анатомо-фізіологічні особливості є основою для формування особливостей психологічних, і відбувається це тому, що один і той самий вплив може мати різний психологічний ефект. Адже кожний член сім'ї, у тому числі й кожна дитина, живе й розвивається в специфічних, характерних саме для неї умовах. Це тільки так здається, що обидва брати чи всі сестри живуть в однакових умовах. Адже сам факт, що хтось з них старший, а хтось - молодший, створює відмінності. Старший вважає себе покровителем молодшого, у чомусь вищим за нього, звикає, що той дивиться на нього знизу вверх, часто шукає в нього захисту, а іноді й навпаки - бунтує проти деспотизму старшого брата, шукає захисту в батьків. Уже ця обставина створює далеко не однакові умови життя. Вони можуть сприяти формуванню таких якостей, як зарозумілість або турботливість, відповідальність або зумовлювати байдужість, заздрісність, покірливість тощо.
А що ще може вплинути на поведінку дитини, її взаємини з іншими? Атмосфера в сім'ї, навіть зміна її матеріального становища, друзі, з якими почали дружити діти, та багато інших життєвих обставин дають поштовх до зародження різних якостей та особливостей людини.
Коли починають формуватися стійкі риси характеру? Вчені вважають, що досить рано, в дитячі роки. Формування відбувається непомітно, під впливом і наших з вами, любі батьки, вчинків, реакцій на прохання, бажання, примхи дитини. Ми твердимо подекуди, що такою, як зараз дитина була завжди, що риси характеру дано їй «від природи». А це зовсім не так. Такою вона стала з нашою допомогою.
Якщо дитина звикла до надмірно турботливого ставлення до себе в сім'ї, вона зажадає такого самого ставлення до себе і в колі однолітків. Якщо діти, граючись з примхливою дитиною, завжди поступаються їй, якщо ні батьки, ні вихователь не помітять вчасно егоїстичних проявів у неї, належно не відреагують на це, формування себелюбства, черствості, байдужості невідворотне.
Усі діти різні, неповторні. І в кожного є якісь позитивні якості, спираючись на які батьки можуть формувати людину цікаву, комунікабельну, яка вміє вписатися в будь-який колектив - і родинний, і дитячий.
Пам’ятайте, лагідність, любов та увага батьків створюють у дитини хороший, радісний настрій, а це, в свою чергу, формує взаємне добре ставлення до інших людей, упевненість у своїх силах.
ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯ
ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНЯТ
Як відомо, характер формується протягом життя людини. Головну роль у формуванні характеру дитини відіграють батьки та дорослі, які їх оточують. Їх слова, вчинки, поведінка, жести впливають на дітей. Діти наслідують все - добре і зле. Батько має формувати розум( характер), а мати - серце дитини (волю).
Добрими інструментами формування характеру дитини є малювання, спів, спорт, розвиваючі ігри:конструктори, пазли.
Необхідно поступово сформувати любов до праці. В ній закладаються такі риси як працьовитість, відповідальність, наполегливість, добросовісність.
Важливим чинником у формуванні особистості дитини є моральне виховання. Любов до правди, справедливості, почуття любові, жертовності та відповідальності становлять основні риси характеру дитини. Відмінності в характерах помітні вже у дітей молодшого дошкільного віку. В цьому віці, як показує досвід виховання, досить виразно в дітей виявляються такі риси: товариськість, колективізм, ласкавість, сміливість, сором*язливість, замкнутість, охайність, терплячість або примхливість, впертість, різкість.
Оскільки характер дитини залежить від її темпераменту, то і методи впливу на дитину теж різні.
Рекомендації батькам гіперактивних дітей
- У своїх відносинах з дитиною дотримуйтесь “позитивної моделі”. Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила.
- Уникайте повторень ”ні” і “ не можна”.
- Говоріть стримано, спокійно і м’яко.
- Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
- Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності.
Рекомендації батькам для дітей з тривожністю
- Потрібно постійно підбадьорювати, заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях.
- Щоб перебороти скутість, слід допомогти дитині розслабитись, зняти напругу з допомогою ігор, музики.
- Не сварити дитину за те, що вона посміла гніватись на вас. Слід допомогти їй усвідомити свої претензії до вас.
Рекомендації батькам сором’язливих та замкнутих дітей
- Портібно розширювати коло знайомих своєї дитини, частіше запрошувати в гості до себе друзів, брати дитину в гості до знайомих.
- Розповідати дитині, що нового і цікавого ви довідались, спілкуючись з тією чи іншою людиною.
- Залучати дитину до різних доручень, пов’язаних із спілкуванням.
Принципи спілкування з агресивними дітьми
- Пам’ятайте, що заборона і підвищення голосу - найнеефективніші способи подолання агресивності.
- Дайте можливість дитині вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти (дозвольте побити подушку або розірвати “портрет її ворога”).
- Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки.
- Важливо щоб дитина почувала що ви її любите і цінуєте.
Поради батькам конфліктних дітей
- Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Слід звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс.
- Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з ситуації.
Кілька коротких правил:
- Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
- Не можна ніколи (навіть у поривах гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.
- Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.
- Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
- Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтесь своїм малюком.
- Оцінюйте тільки її вчинки, а не її саму.
- Не домагайтесь успіху силою. Примус - найгірший варіант морального виховання. Примус у сім*ї порушує особистість дитини.
З дитиною пограємо - навколишнє пізнаємо
Інтерактивні ігри як засіб взаємодії батьків з їх особливими дітьми
Використання новітніх інтерактивних технологій в освітній та виховній діяльності нашого закладу дошкільної освіти, спрямованих на вихованців з особливими освітніми потребами, безумовно є важливим та цікавим процесом.
Інтерактивні технології (далі - ІТ) - це сучасний, продиктований реаліями сьогодення, різновид активних методів освіти та виховання, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності дітей. Завдання ІТ - створення комфортних умов для здобуття практичного життєвого досвіду дітьми з ООП та покращення процесу взаємодії дітей та їх батьків.
Інтерактивні ігри формують у дошкільників з особливостями розвитку зацікавленість, створюють ситуацію випробування і дарують радість відкриття, що властиво усім іграм. А також в процесі спільної взаємоді здійснює позитивний вплив на готовність дитини до здобування нових вмінь, навичок та всебічного розвитку.
Пам’ятайте! Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб для створення такої атмосфери у Вашому спілкуванні з дітьми, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, дає змогу вирішити певні проблеми та розв’язати певні завдання.
Шановні батьки! Основний чинник у формуванні особистості — це виховний клімат сім’ї. Дошкільнятам з особливими освітніми потребами необхідно продовжувати всебічно розвиватися, а без Вашої батьківської допомоги їм не обійтись! Тож знаходьте час, щоб приділити його своєму малюку і провести з користю. Спробуймо разом, використовуючи інтерактивні засоби взаємодії, зацікавити малюків та дати їм нові вміння і навички!
Гра "Домашні тварини. Мама та дитинча" - https://learningapps.org/display?v=p0a7p39ec20
Гра "Свійські та дикі тварини" - https://learningapps.org/display?v=pmsvrqt1k20
Гра "Овочі та фрукти. Що, де росте?" - https://learningapps.org/display?v=p8akw2nvn20
Гра "Який за кольором?" - https://learningapps.org/display?v=pcdyve0ct20
Гра "Пори року" - https://learningapps.org/watch?v=pc7qjdtd220
Гра "З якої кімнати речі?" - https://learningapps.org/watch?v=p0g1dbfjc20
