Презентація досвіду роботи директора ПОЛІЩУК Оксани на тему:
"Порядок організації інклюзивного навчання в закладі дошкільної освіти. Створення ІПР."
Презентація на тему: "Інклюзивний простір всучасному закладі дошкільної освіти" https://docs.google.com/presentation/d/1UilMMkgUIomn3hEM7JZS3sv9o63mzRE9/edit?usp=sharing&ouid=103944360173381240401&rtpof=true&sd=true
Презентація досвіду роботи вихователя КОВАЛЬЧУК Світлани на тему:
"Парціальна програма “Дитина у світі дорожнього руху”"
Презентація досвіду роботи асистента вихователя ЧУЙКО Марини на тему:
"Використаннявеселих руханок під час освітнього процесу в ЗДО"
https://docs.google.com/presentation/d/12Vf-zK3cklBOU4oFM_pJ_56t9uT-TMyKuSWy_pza5aQ/edit?usp=sharing
Професійний стандарт «Вихователь закладу дошкільної освіти»
Загальна характеристика
І. Загальні відомості
Професійний стандарт «Вихователь закладу дошкільної освіти» (далі –Професійний стандарт) розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту», затверджено наказом Мінекономіки від 19.10.2021 №755–21.
Професійний стандарт складено з урахуванням нової редакції Базового компонента дошкільної освіти (далі – Державний стандарт). Цей документ розкриває зміст професійної діяльності вихователя закладу дошкільної освіти (далі – ЗДО) в межах певного виду економічної діяльності й вимоги до його кваліфікації.
Методичні рекомендації спрямовані допомогти вихователям, керівникам і засновникам закладів дошкільної освіти, відділам/управлінням/департаментам освіти й їх структурним підрозділам, центрам професійного розвитку педагогічних працівників, суб’єктам підвищення кваліфікації ознайомитись із особливостями структури, змісту Професійного стандарту та його імплементувати.
Професійний стандарт містить перелік професійних компетентностей вихователя закладів дошкільної освіти, на основі яких оновлюються посадова інструкція, освітні програми й стандарти вищої та фахової передвищої освіти.
Професійний стандарт складається з 8 пунктів.
Основна мета професійної діяльності вихователя окреслена в пункті 1.1. Вона полягає в організації освітнього процесу, спрямованого на виховання й навчання вихованців під час здобуття ними дошкільної освіти, формування ключових компетентностей відповідно до Державного стандарту та визначає напрямки діяльності вихователя.
У пунктах 1.2–1.6 вказано назву видів економічної діяльності, секції, розділу, групи, класу економічної діяльності та їхній код; визначено, що згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», професія має такі назви
і код: Вихователь – це узагальнена назва професії та типової посади; 2332 Вихователь закладу дошкільної освіти.
Професійним стандартом (пункт 1.7) визначено вимоги щодо робочого місця вихователя, яке може бути розташоване в окремому приміщенні (кабінеті, кімнаті) ЗДО та оснащене предметами і засобами праці відповідно до вимог законодавства або визначеними умовами здійснення дистанційного навчання. Окреслено професійну діяльність вихователя, яка здійснюється відповідно до трудового договору та/або посадової інструкції, а також передбачає зайнятість у будівлі закладу освіти, що використовується в освітньому процесі та за межами будівлі закладу освіти.
Вихователь безпосередньо підпорядковується керівнику закладу дошкільної освіти, а також керівнику структурного підрозділу закладу освіти (у разі його наявності).
У пункті 1.8 Професійного стандарту розкрито умови праці, порядок оплати, тривалість робочого часу, відпочинку, інші умови, які визначаються законодавством про працю у сфері освіти. А також зазначається, що педагогічна діяльність вихователя пов’язана з підвищеним рівнем психофізіологічного та емоційного навантаження.
Режим роботи визначається правилами внутрішнього розпорядку, колективним договором (у разі наявності), іншими нормативними документами ЗДО та чинним законодавством.
У пункті 1.9 Професійного стандарту чітко визначені умови допуску на посаду вихователя ЗДО. Перелік документів, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію вихователя, її віднесення до рівня Національної рамки кваліфікацій (далі – НРК) подано в пункті 1.10.
ІІ. Навчання та професійний розвиток вихователів закладів дошкільної освіти.
Професійним стандартом передбачено пункт «Навчання та професійний розвиток».
У пункті 2.1 сформульовано вимоги до освіти вихователя,зокрема щодо первинної професійної підготовки. На посаду вихователя приймають осіб, які мають: вищу або фахову передвищу освіту за спеціальністю 012 Дошкільна освіта та/або професійну кваліфікацію вихователя; вищу або фахову передвищу освіту за іншою спеціальністю галузі знань 01 Освіта/Педагогіка за умови професійної кваліфікації вихователя. Регламентовані засади професійного розвитку педагогічних працівників, у тому числі й у галузі дошкільної освіти, визначаються ст. 59 Закону України «Про освіту», ст.60 Закону України «Про вищу освіту», ст. 24 Закону України «Про фахову передвищу освіту».
Професійний стандарт (пункт 2.2) окреслює особливості підвищення кваліфікації вихователів без присвоєння нового рівня освіти. Зокрема, підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗДО є обов’язковим і становить не менше ніж 120 годин на п’ять років, не рідше ніж один раз на п’ять років.
ІІІ. Нормативно-правова база, що регулює відповідну професійну діяльність
Відповідно до пункту 3 Професійного стандарту, професійна діяльність вихователя регулюється чинним законодавством та діючими нормативно-правовими актами. Нормативний супровід представлено в Професійному стандарті.
ІV. Загальні компетентності
У пункті 4 Професійного стандарту окреслено загальні компетентності вихователя закладу дошкільної освіти, якими він має володіти, а саме: громадянська, соціальна, культурна, лідерська, підприємницька, етична. Розкрито зміст цих компетентностей і для зручності їх використання, присвоєно умовне позначення.
V. Перелік трудових функцій професійних компетентностей (за трудовою дією або групою трудових дій, що входять до них), умовні позначення трудових функцій
Пункт 5 дає роз’яснення про трудові функції вихователя, зміст професійних компетентностей. Кожна трудова функція має своє умовне позначення – А, Б, В, Г.
Професійні компетентності розподілені за трудовими функціями, мають відповідні умовні позначення – А 1, А 2 і т.п.
Зокрема, трудова функція «Організація, забезпечення та реалізація освітнього процесу», позначена літерою А. Ця функція потребує наявності прогностичної (А1), організаційної (А2), оцінювально-аналітичної (А3) та предметно-методичної (А4) компетентностей.
Трудова функція «Участь у створенні, підтримці та розвитку здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного освітнього середовища», позначена літерою Б. Ця функція потребує наявності здоров'язбережувальної (Б1) та проектної (Б2) компетентностей.
Трудова функція «Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу», позначена буквою В. Ця функція потребує наявності психо-емоційної (В1), педагогічного партнерства (В2) та морально-етичної (В3) компетентностей.
Трудова функція «Професійний розвиток та самовдосконалення», позначена буквою Г. Ця функція потребує наявності здатності до навчання впродовж життя (Г1) та інформаційно-комунікаційної (Г2) компетентності.
Загалом прописано 11 професійних компетентностей, що розкриваються через здатності, знання та вміння, якими має володіти вихователь.
VІ. Опис трудових функцій (трудові функції; предмети і засоби праці; професійні компетентності; знання, уміння та навички)
У пункті 6 подано кодифікований опис трудових функцій вихователя. У цьому ж розділі визначено предмети і засоби праці (обладнання, устаткування, матеріали, інструменти), якими мають бути забезпечені вихователі. Розкрито професійні компетентності, знання, уміння та навички, що допоможуть у виконанні цих функцій.
VІІ. Орієнтовний опис професійних компетентностей вихователя відповідно до кваліфікаційних категорій педагогічних працівників
У пункті 7 професійні компетентності вихователя структуровано за кваліфікаційними категоріями: спеціаліст, спеціаліст ІІ категорії, спеціаліст І категорії, спеціаліст вищої категорії.
VІІ. Дані щодо розроблення та затвердження професійного стандарту
Пункт 8 містить інформацію щодо розробників Професійного стандарту, його затвердження. Зазначено, що дана редакція Професійного стандарту чинна до грудня 2026 року.
Використання Професійного стандарту
І. Використання Професійного стандарту керівниками (директорами) закладів дошкільної освіти
Професійний стандарт використовується керівниками (директорами) закладів дошкільної освіти під час:
− прийняття особи на посаду;
− встановлення відповідності вихователя займаній посаді;
− визначення умов, предметів і засобів праці вихователя;
− розроблення посадової інструкції вихователя;
− планування підвищення кваліфікації вихователів;
− проведення атестації;
− інформаційно-роз’яснювальної роботи з батьками вихованців, педагогічними працівниками, громадськістю.
Під час прийняття особи на посаду та встановлення відповідності вихователя займаній посаді, керівник, відповідно до Професійного стандарту, враховує умови допуску (п. 1.9), документи, що підтверджують професійну й освітню кваліфікацію (пункт1.10).
Під час розроблення та оновлення посадової інструкції вихователя керівник бере до уваги весь зміст Професійного стандарту, враховуючи основну мету професійної діяльності (пункт 1.1), місце професії (пункт 1.7), умови праці (пункт 1.8), нормативноправову базу, що регулює професійну діяльність (пункт 3), професійні компетентності та трудові функції (пункт 5, 6).
Педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації з урахуванням вимог
Професійного стандарту (пункт 2.2), чинного законодавства (пункт 3), особистісних і професійних інтересів та рівня сформованості їхніх професійних компетентностей (пункт 7).
При визначенні умов, предметів і засобів праці (обладнання, устаткування, матеріали інструменти), якими мають забезпечити вихователів, та організовуючи їх робоче місце, керівники (директори) ЗДО керуються вимогами Професійного стандарту (пункт 1.7, 1.8).
Доцільним є врахування поданого у Професійному стандарті орієнтовного опису професійних компетентностей вихователя, відповідно до кваліфікаційних категорій (пункт 7) і його застосування під час атестації. Це дасть можливість уніфікувати вимоги до визначення рівня загальних і професійних компетентностей вихователя.
Плануючи засідання педагогічної ради та методичні заходи, доцільно включати питання щодо впровадження Професійного стандарту з метою підвищення поінформованості педагогів. Інформаційно-роз’яснювальна робота, яку, в межах своїх посадових обов’язків проводять директори (керівники) ЗДО серед засновників, батьків (або законних представників дитини), громадськості організовується з метою кращого розуміння ними сучасного професійного профілю вихователя закладу дошкільної освіти, його трудових функцій та професійних компетентностей.
ІІ. Використання Професійного стандарту вихователями-методистами закладів дошкільної освіти
Професійний стандарт використовується вихователями-методистами закладів дошкільної освіти за наступними напрямами:
− підвищення якості професійної діяльності вихователя;
− підтримка вихователів під час складання плану самоосвіти;
− підвищення якості освітнього процесу, вивчення його стану;
− координація роботи команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами,
− сприяння створенню професійних спільнот;
− здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи з батьками вихованців, педагогічними працівниками, громадськістю;
− підготовка до атестації.
Вихователь-методист здійснює координацію та методичний супровід професійного зростання вихователів, вивчає та популяризує кращий досвід роботи, мотивує до самоосвіти та сприяє розвитку їхніх професійних компетентностей через реалізацію вищезазначених напрямів.
Імплементація Професійного стандарту в методичну систему закладу дошкільної освіти створює середовище, сприятливе для розвитку особистості вихователя, його професіоналізму, майстерності, мотивації до творчості й підвищення кваліфікації.
Один із чинників розвитку професійної компетентності педагога є самоосвіта.
Відповідно до пункту 6 Професійного стандарту вихователь виконує трудові функції, спираючись на низку, передбачених професійними компетенціями, знань, умінь і навичок. Правильний вибір теми самоосвіти вихователя, керуючись Професійним стандартом, сприятиме підтримці його професійного розвитку на основі професійних інтересів, індивідуального досвіду й фахової майстерності.
Під час планування освітнього процесу, складання плану роботи закладу на рік, залучення вихователів у робочі групи (динамічні, творчі, проблемні та інш.) виховательметодист враховує окреслені Професійним стандартом трудові функції, знання, уміння та навички вихователів (пункт 6). Це також дозволить сформувати міждисциплінарну команду фахівців під час психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами.
ІІІ. Використання Професійного стандарту вихователями ЗДО
Основні напрями впровадження Професійного стандарту вихователями ЗДО:
− самооцінювання власної професійної діяльності;
− планування та реалізація індивідуального професійного розвитку;
− підвищення кваліфікації й атестація.
При самооцінюванні власної професійної діяльності вихователі можуть проаналізувати відповідність своїх професійних компетентностей, знань, умінь і навичок до тих, які представлено в Професійному стандарті. Особливої уваги заслуговує пункт 6, який містить детальний опис трудових функцій та професійних компетентностей.
Самооцінювання може відбуватися у довільній формі, шляхом самоаналізу, що дозволить визначити сильні та слабкі сторони власної професійної діяльності та спрогнозувати індивідуальну траєкторію подальшого розвитку.
Професійний розвиток відбувається як процес взаємного підсилення особистісних і професійних якостей вихователя та стає потужною рушійною силою для його професійного зростання. Ефективним інструментом поширення кращих практик є участь педагогів у фахових конкурсах, виставках, створенні та популяризації власних сайтів, телеграм-каналів, тощо. Професійне моделювання та прогнозування очікуваних результатів сприяє індивідуальному професійному розвитку з урахуванням вимог Професійного стандарту.
Підвищення кваліфікації вихователя відбувається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних та науковопедагогічних працівників» та Професійного стандарту (пункт 2.2). Згідно з Порядком і Професійним стандартом мінімальна кількість годин підвищення кваліфікації становить 120 годин за п’ять років, яка відбувається не рідше одного разу на п’ять років.
Порядком передбачено обов’язкове підвищення кваліфікації з питань освіти дітей з особливими освітніми потребами, яке становить не менше 10 відсотків від загальної кількості годин. Обираючи програму підвищення кваліфікації, доцільно зважити на відповідність її змісту і вимог до характеристики знань, умінь і навичок, передбачених Професійним стандартом.
ІV. Використання Професійного стандарту практичними психологами закладів дошкільної освіти
Основні напрями використання Професійного стандарту практичними психологами ЗДО:
− консультативна підтримка вихователів з питань особистісного та професійного розвитку;
− психологічна діагностика та аналіз динаміки професійного розвитку вихователів;
− попередження та профілактика професійного вигорання вихователів;
− психологічна просвіта.
Надаючи консультативну підтримку вихователям з питань особистісного та професійного розвитку, проводячи психологічну діагностику, практичним психологам доцільно звернути увагу на ті здатності педагога, які становлять підґрунтя для розвитку загальних компетентностей, окреслених у Професійному стандарті (розділ 4). Обираючи напрями психологічної просвіти, доречно врахувати компетентності виокремленні у
Професійному стандарті вихователя (розділ 6) у межах трудової функції «Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу»:
− психо-емоційна компетентність (В1), що складається із здатності до самоконтролю, саморегуляції та толерантної взаємодії (В1.1), до швидкого реагування на зміни, гнучкість, адаптивність і стресостійкості (В1.2);
− педагогічне партнерство (В2), що складається із здатності до ефективної співпраці та комунікації в професійній діяльності (В2.1), здатності залучати учасників освітнього процесу на засадах партнерства та взаємної відповідальності (В2.2),здатності до командної взаємодії (В2.3);
−морально-етична компетентність (В3), що складається із здатності враховувати культурні, релігійні, соціальні та мовні особливості родини під час освітнього процесу та здійснювати його незалежно від власних поглядів, стереотипів та упереджень (В3.1).
Систематична робота з попередження та профілактики професійного вигорання допоможе вихователям у розвитку професійних компетенцій, передбачених Професійним стандартом. Дієвими прийомами є оптимізація режиму роботи та відпочинку, навчання методикам релаксації та саморегуляції психічних станів, розвиток навичок конструктивних та успішних моделей поведінки, розрахунок та розподіл навантаження, зниження конфліктності на роботі, активна участь у групових формах психологічної допомоги, тренінгах тощо.
Психологічна просвіта спрямовується на підвищення обізнаності вихователів щодо психологічних механізмів професійного та особистісного розвитку відповідно до Професійного стандарту.
V. Використання Професійного стандарту закладами вищої, фахової передвищої освіти
Основні напрями використання Професійного стандарту закладами вищої, фахової передвищої освіти:
- унормування вимог Професійного стандарту та Стандарту вищої освіти за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта», внесення змін в освітньо-професійні програми (далі - ОПП) за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта»;
- врахування змісту Професійного стандарту при плануванні варіативної складової ОПП за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта».
У Законі «Про вищу освіту» зазначено, що освітні програми, які передбачають присвоєння професійних кваліфікацій, мають забезпечувати виконання вимог відповідних професійних стандартів. Стандарт вищої освіти за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта» містить перелік компетентностей випускника за освітньопрофесійною та освітньо-науковою програмами. Важливо синхронізувати цей перелік із Професійним стандартом та врахувати в програмових результатах навчання. ОПП, за якими здобувають освіту майбутні вихователі ЗДО, передбачають опис загальних та професійних компетентностей, що формуються за час навчання.
Врахування вимог Професійного стандарту при розробці та оновленні таких програм, опора на представлені формулювання й опис компетентностей, використання кодифікацій сприятимуть підвищенню практичної складової ОПП та імплементації Професійного стандарту.
Планування варіативної складової ОПП доцільно проводити відповідно до пункту 6 Професійного стандарту. Це сприятиме формуванню у здобувачів освіти тих професійних компетенцій, які дозволяють виконувати передбачені трудові функції.
Навчання в закладі вищої освіти набуде більш практико-орієнтованого спрямування. Адаптаційний період при вступі на роботу скоротиться.
VІ. Використання Професійного стандарту суб’єктами підвищення кваліфікації
Основні напрями використання Професійного стандарту суб’єктами підвищення кваліфікації:
− розробка програм підвищення кваліфікації;
− планування неформальної освіти.
Постійне підвищення кваліфікації вихователів є провідною позицією Професійного стандарту (розділ 2). Відповідно Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників вихователі ЗДО можуть обирати суб’єкта підвищення кваліфікації, актуальний для них напрям та здійснювати підвищення кваліфікації в межах передбаченої кількості годин та періодичності.
Основна мета підвищення кваліфікації з урахуванням Професійного стандарту – орієнтація вихователів на освіту протягом життя, на розвиток окреслених професійних компетентностей, на формування необхідних знань, умінь і навичок для успішної практичної діяльності.
Професійний стандарт обов’язково враховується всіма суб’єктами підвищення кваліфікації під час розробки програм підвищення кваліфікації для вихователів ЗДО.
Такі програми мають містити перелік передбачених Професійним стандартом професійних компетенцій, які вихователі розвивають або формують протягом навчання.
Для їх формулювання доречним є застосування назв та кодифікації, які використано в Професійному стандарті.
Згідно з Порядком обов’язковою складовою підвищення кваліфікації (не менше 10 відсотків) є напрям щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Звертаємо увагу, що у Професійному стандарті інклюзивну складову не виокремлено, але вона є наскрізною трудової функції «Організація, забезпечення та реалізація освітнього процесу» (А) й розкривається через такі професійні компетентності як здатність дотримуватись нормативно-правових вимог щодо організації інклюзивного навчання під час професійної діяльності (А2.4.У1); виявляти наявність особливих освітніх потреб у здобувачів освіти (А2.4.У2); обирати та застосовувати ефективні форми, методи, засоби та способи організації навчання дітей з особливими освітніми потребами (А2.4.У3); організовувати соціальні відносини в дитячому колективі на засадах недискримінації та залучати дітей до спільних видів діяльності (А2.4.У4); здійснювати адаптацію і модифікацію освітнього процесу відповідно до потреб та можливостей дітей з особливими освітніми потребами (А.2.4.У5). Саме ці формулювання мають бути в пріоритеті для розробки програм.
З опорою на Професійний стандарт плануються заходи неформальної освіти, організовується науково-методичний супровід професійного зростання педагогів.
Вихователів доречно знайомити з Професійним стандартом, його структурою, перевагами, шляхами імплементації в практичну діяльність. Зміст формальної та неформальної освіти вихователів узгоджується зі змістом Професійного стандарту.
VІI. Використання Професійного стандарту центрами професійного розвитку педагогічних працівників
Основні напрями використання Професійного стандарту центрами професійного розвитку педагогічних працівників (далі – Центр):
− консультативна та психологічна підтримка вихователів у визначенні індивідуальної траєкторії професійного розвитку
− узагальнення та поширення інформації з питань професійного розвитку вихователів ЗДО.
Відповідно до Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників основними завданнями центру є сприяння професійному розвитку педагогів, їх психологічна підтримка та консультування. Професійний стандарт визначає напрями цієї діяльності в роботі з вихователями ЗДО.
У цьому контексті консультативна та психологічна підтримка має розглядати питання щодо побудови траєкторії професійного розвитку вихователів відповідно до розділів Професійного стандарту й означених в ньому професійних компетентностей.
Сприяє практичному набуттю вихователями тих умінь і навичок, які допоможуть відповідати вимогам Професійного стандарту. Центр сприяє поширенню інформації з питань професійного розвитку педагогів, спираючись на зміст Професійного стандарту вихователя.
VІІІ. Використання Професійного стандарту професійними педагогічними спільнотами
Основні напрями використання Професійного стандарту професійними педагогічними спільнотами:
− узагальнення фахової інформації для впровадження в практику;
− окреслення тематики та формату зустрічей;
− укладання рекомендацій та напрямків обміну досвідом;
− захист професійних прав та юридична підтримка учасників.
Професійні педагогічні спільноти, товариства (об’єднання, групи) створюються завдяки спільним інтересам учасників за родом їх професійної діяльності. Вони об’єднують однодумців, там можна знайти фахову інформацію, практичну допомогу, цікаві розробки й обмінятись досвідом. Зміст Професійного стандарту дозволить окреслити коло діяльності спільноти, допоможе вихователям набути необхідного практичного досвіду, сприятиме розвитку фахової компетентності.
Педагогічні спільноти, утворені на рівні закладу або громади узагальнюють фахову інформацію, яка сприятиме розвитку професійних компетентностей вихователів відповідно до Професійного стандарту. Поширюють інформацію в цікавій формі учасникам, сприяючи її впровадженню в практичну діяльність.
Професійний стандарт містить інформацію, яка допоможе в захисті прав та юридичній підтримці вихователів щодо дотримання умов праці, допуску до роботи, підвищення кваліфікації, організації робочого місця, визначення трудових функцій.
Успіх сприйняття та впровадження Професійного стандарту вихователя залежить від командної роботи та партнерської взаємодії всіх зазначених вище категорій педагогічних працівників.
Перспективний план підвищення кваліфікації та проведення атестації педагогічних працівників
по Ізяславському ЗДО (ясла-садку) №2 «Барвінок» 2023/2024 н.р.
https://drive.google.com/file/d/1Ecw9hOrPyR96Aoi9zdS-YPs3VMHLP9lE/view?usp=sharing
Додаток
до листа МОН
21.08.2023 № 1/12490-23
Методичні рекомендації
щодо організації освітнього процесу у 2023/2024 н. р. у закладах дошкільної освіти
Діяльність закладів дошкільної освіти України (далі – ЗДО) у 2023/2024 навчальному році продовжується в умовах воєнного стану. Основними нормативними документами, які визначають особливості організації освітнього процесу, життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти та професійної діяльності педагогів, є:
• Закон України “Про освіту”;
• Закон України “Про дошкільну освіту”;
• Закон України “Про охорону дитинства”;
• Положення про ЗДО;
• Санітарний регламент ДНЗ.
Пріоритетні напрями діяльності ЗДО в 2023/2024 навчальному році:
1. Організація та підтримка безпечного освітнього простору.
2. Організації освітнього процесу у різних форматах і подолання освітніх втрат.
3. Педагогічна взаємодія з дітьми, зокрема з дітьми з особливими освітніми потребами.
4. Партнерство у співпраці з батьками або законними представниками дітей.
5. Організаційно-методична підтримка керівників і педагогів ЗДО.
6. Організація в нових умовах атестації педагогічних працівників.
7. Організація харчування в ЗДО.
Із метою своєчасного прийняття в експлуатацію закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2023 – 2024 рр. в умовах дії воєнного стану листом МОН від 17.05.2023 № 1/6990-23 рекомендовано керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської військових адміністрацій під час підготовки закладів освіти до 2023/2024 навчального року використовувати Інструктивно-методичні матеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності (лист МОН від 22.07.2022 № 1/8462), які розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України.
Рекомендуємо також включити до складу комісій з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації навчання та забезпечення безпеки учасників освітнього процесу представників регіональних підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій і Національної поліції.
Організація та підтримка безпечного освітнього простору
Питання безпеки – найбільш актуальне в період воєнного стану. Освітній простір ЗДО потрібно організовувати з дотриманням максимальної безпеки всіх учасників освітнього процесу.
При моделюванні безпечного освітнього простору необхідно продумати його структуру, мобільність, доступність, безбар’єрність, змістовність.
Варто враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти щодо формування достатнього та необхідного рівня знань і умінь дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі, елементарних норм поведінки у надзвичайних ситуаціях. Для підвищення якості освітнього процесу з дітьми з питань захисту життя, формування культури безпеки й норм поведінки у надзвичайних ситуаціях у ЗДО рекомендовано проводити Тижні безпеки життєдіяльності дитини, Дні цивільного захисту тощо.
Для запобігання травматизму серед учасників освітнього процесу систематично в ЗДО необхідно проводити:
• інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо дотримання алгоритму дій у разі виникнення пожеж, інших надзвичайних ситуацій, виконання заходів щодо запобігання їх виникненню;
• інструктажі з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, охорони здоров’я, радіаційної безпеки, цивільного захисту, безпеки дорожнього руху, безпеки в побуті тощо.
Окремі питання організації безпечного освітнього простору визначено в листі МОН від 31.05.2023 № 4/1798-23 “Рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану”, листі МОН від 20.06.2023 № 1/8820 “Про організацію безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти та обладнання укриттів” та презентовано під час Всеукраїнського тижня безпеки, а також в інтерактивному Кейсі безпеки.
У 2023/2024 навчальному році актуальним залишається питання організації та обладнання укриттів у ЗДО як компонента безпечного освітнього простору. Нагадуємо, що Концепцією безпеки закладів освіти визначено підходи до організації рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти та педагогічної діяльності. Основні вимоги до облаштування укриття визначено в рекомендаціях ДСНС. Детальний опис організації безпечного простору в ЗДО представлено в листі МОН від 22.06.2023 № 1/8820-23. Для керівників розроблено Пам’ятку щодо організації роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Важливо, щоб укриття в ЗДО були максимально комфортними для дітей дошкільного віку і нагадували звичні для дошкільників групові кімнати. Під час облаштування приміщень слід керуватися принципом “не нашкодь” – не обирати іграшок, які можуть видавати сигнали, схожі на звуки сирени чи плачу, не прикрашати повітряними кульками, які можуть лопнути зі звуком, схожим на вибух. Краще обрати м’які модулі, які під час ігор не видаватимуть зайвого шуму. Також варто не кричати й не створювати шумових ефектів: не грюкати дверима, не ляскати долонею по столу, не використовувати обладнання, яке видає різкі сигнали (дзвінок, бубон тощо).
Дошкільники, незважаючи на тривалий час військового стану, потребують від дорослих пояснень, чому йде війна, чому звучить тривога? Педагогам не треба уникати відповідей на ці запитання, адже діти таким чином намагаються розібратися в ситуації. Для того щоб вони зрозуміли складні речі, варто використовувати розповіді-порівняння, звертаючись до вже набутого дітьми життєвого досвіду. Наприклад, можна обговорити з дітьми ситуацію про те, як вони вчинять, якщо, граючись з іншими дітьми в парку чи пісочниці, хтось забере їхню іграшку. Вони намагатимуться її повернути, захищатимуться так, як захищається Україна. Рекомендації з цього питання розробили фахівці ЮНІСЕФ, Освіторія, Смарт освіта та розміщено на сайті МОН України.
Педагогічної та психологічної підтримки потребують діти з родин військовослужбовців і тимчасово переміщених. Особливо такої підтримки потребують діти старшого дошкільного віку. Під час ранкових зустрічей варто надавати дітям можливість поділитися важливою для них інформацією, визначити їхній психологічний стан і скерувати дії дорослих на його стабілізацію.
Безпека освітнього простору багато в чому залежить від емоційного стану педагогів і всього персоналу ЗДО. Стабільний стан дорослого стабілізує стан дітей. Варто скористатися рекомендаціями психологів щодо особливостей контролю емоційного стану педагогів.
Актуальним питання залишається мінна безпека. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з Міністерством освіти і науки України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Міністерством внутрішніх справ України запустили вебсайт “Все про мінну безпеку” для батьків, педагогів та дітей.
Звертаємо увагу, що сучасна безпекова ситуація передбачає можливість здобуття дошкільної освіти за альтернативними формами. Це можна здійснювати за допомогою дистанційних форм організації освітнього процесу, в групах короткотривалого перебування, організувавши сімейне, індивідуальне виховання та розвиток дитини, педагогічний патронаж, мобільний дитячий садок, за допомогою вебсайтів та ін.
Застосування альтернативних форм організації освітнього процесу дозволить збільшити відсоток охоплення дітей дошкільною освітою.
Організація освітнього процесу в різних форматах і подолання освітніх втрат
Нормативною основою організації освітнього процесу в ЗДО у 2023/2024 н. р. є Базовий компонент дошкільної освіти (далі – Стандарт), “Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти”. Освітній процес необхідно будувати за принципами опосередкованого навчання, діяльнісного підходу, партнерської взаємодії дитини та дорослого. Освітню діяльність планувати відповідно до наказу МОН “Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності”.
Освітній процес у закладах дошкільної освіти у 2023/2024 н. р., відповідно до рішень обласних, Київської міської військових адміністрацій (далі – адміністрації) та засновників закладів освіти, може бути організовано за очною, дистанційною формами навчання або їх поєднанням (за змішаним режимом) залежно від можливостей фонду захисних споруд у цих закладах.
При організації освітнього процесу в очній формі або змішаному режимі слід забезпечити безумовне переривання освітнього процесу, що здійснюється в будівлі, приміщенні закладу освіти, у разі включення сигналу “Повітряна тривога” або інших сигналів оповіщення. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідувати до споруд цивільного захисту і перебувати в них до скасування тривоги, за можливості продовжуючи освітній процес в укритті, а після відбою тривоги – повернутися до приміщення закладу освіти, організувавши освітній процес із урахуванням необхідного корегування.
Основні вимоги до організації освітнього процесу в дистанційній формі визначено в листах МОН “Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні” 02.04.2022 № 1/3845-22, “Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році” 27.07.2022 № 1/8504-22, “Про організацію безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти та обладнання укриттів” 20.06.2023 № 1/8820-23. Ефективність освіти дошкільників за такою формою залежить від партнерської взаємодії педагогів і батьків. Наявність розроблених чітких правил та алгоритмів для усіх учасників освітнього процесу полегшує перехід з однієї форми надання освітніх послуг на іншу та робить організацію освітнього процесу гнучкою.
При виборі форми планування в ЗДО слід врахувати передбачену законодавством та окреслену установчими документами закладу фінансову, академічну, кадрову та організаційну автономію.
Звертаємо увагу, що у роботі ЗДО педагоги мають право обирати програми, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (лист МОН від 14.08.2023 № 1/12038-23 https://goo.gl/17YmaJ), згідно з Переліком навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2023/2024 навчальному році.
Вибір освітніх програм (комплексних і парціальних) здійснюється педагогічними колективами з огляду на запити батьків, власні можливості та результати попередньої роботи. Нагадуємо, що в одному ЗДО можна одночасно використовувати кілька комплексних і парціальних програм з певних напрямів освітньої роботи. Звертаємо увагу, що презентації комплексних освітніх програм розвитку, навчання і виховання, затверджених МОН і рекомендованих для використання в ЗДО, проведено в межах Всеукраїнського педагогічного марафону “Віночок освітніх програм українського дошкілля”.
Огляд парціальних програм представлено на сайті ДУ “Український інститут розвитку освіти” в межах Всеукраїнського онлайн-марафону “Реалізація змісту Державного стандарту дошкільної освіти в парціальних програмах” та в навчально-методичному посібнику “Парціальні програми дошкільної освіти: реалізація змісту Державного стандарту дошкільної освіти”.
Освітню взаємодію з дітьми варто організовувати з урахуванням надолуження освітніх втрат.
Рекомендуємо:
• спланувати комплекс заходів на підтримку дітей дошкільного віку, які мають освітні втрати через обставини, викликані дією правового режиму воєнного стану, для їхньої інтеграції та адаптації до освітнього процесу в ЗДО відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (2021);
• організувати та надавати психологічну допомогу учасникам освітнього процесу;
• звернути увагу на програми підтримки педагогів ЗДО та розвиток їхньої професійної кваліфікації у розробленні стратегії надолуження знань.
Зазначимо, що для збереження цілісності освітнього процесу в умовах можливої небезпеки варто планувати освітні взаємодії з дітьми так, щоб у разі необхідності переміщення до укриття можна було б продовжити розпочату діяльність. Освітній процес має бути мобільним, орієнтованим на сьогоднішню ситуацію, враховувати фізичний і психологічний стан дітей і педагогів. Доцільними будуть ігрові форми взаємодії за всіма освітніми напрямами Стандарту. Це дозволить дітям без стресу відновити освітню діяльність, перебуваючи в укритті.
Звертаємо увагу, що в умовах воєнного стану часте перебування дітей в укриттях може суттєво знизити рівень їхньої рухової активності, яка є біологічною потребою дитячого організму. Складаючи календарні плани роботи, вихователям варто продумати та додати до звичайних запланованих активностей резерв щоденних заходів, під час яких діти матимуть додаткову можливість розвивати основні види рухів. Для цього підійдуть додаткові фізкультхвилинки, фізкультурні паузи, рухові хвилинки, гімнастичні етюди, рухові ситуації, флешмоби, розваги, оздоровчі акції тощо. Ці заходи потрібно проводити як у період тривалого перебування дітей у місцях безпеки, так і на вулиці або приміщенні ЗДО після виходу зі сховища. В укриттях доречно розмістити спортивне обладнання для ігор малої та середньої рухової активності, самостійних рухових ігор дітей. Для цього може підійти нестандартне обладнання. При виборі такого обладнання варто керуватися принципами безпеки використання, безбар’єрності та врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку.
Враховуючи провідне значення ігрової діяльності для особистісного зростання дитини, в руховому режимі ЗДО доречним є впровадження елементів методики “Навчання в русі” – запобігання психологічній і фізичній втомлюваності, профілактика захворювань та зміцнення здоров’я дитини, подолання освітніх втрат.
Зберігається потреба в пошуку нових ефективних шляхів формування соціально-громадянської компетентності дошкільників. Актуальним напрямом у цьому контексті виступає національно-патріотичне виховання. Зміст освітньої роботи в поточному навчальному році слід визначати відповідно до Закону України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”, Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти, Методичних рекомендацій до оновленого Базового компонента дошкільної освіти, листа МОН від 25.07.2016 № 1/9-396 “Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах”.
Патріотичне піднесення в країні, викликане агресією ворога, сприяє розвитку ранньої етнічної самосвідомості дітей, починаючи з дошкільного віку. Варто враховувати цікавість дітей до національних державних символів України та всебічно підтримувати її. Рекомендуємо скористатися Патріотичним кейсом дошкілля України.
Ознайомлюючи дітей з прапором, гербом, потрібно використовувати як друковані наочні зразки, так і виготовлені разом із дітьми за допомогою різних технік зображувальної діяльності та дитячого дизайну. Змінювати експозиції символів у групі доречно не рідше двох разів на місяць, залежно від теми дня, тижня, пори року тощо. Роботи, що вже були експонатами національно-патріотичного осередку, доречно використовувати повторно – на виставках у коридорах, для оформлення стіннівок, плакатів, колажів для виховних заходів, до визначних дат, подій, свят. У подальшому такі роботи можна передати через волонтерські організації захисникам України.
Одним з основних завдань національно-патріотичного виховання є виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю. Актуальною залишається систематична організація різного роду спостережень у природі під час прогулянок – фенологічних, синоптичних, астрономічних, зоологічних тощо. Вихователь має звертати увагу дітей на красу та неповторність рідної української природи. В період воєнного стану безпекова ситуація не дає можливості проводити екскурсії та мандрівки поза межами закладу. Необхідною є організація на ділянках ЗДО не лише городів і квітників, а й куточків рослин рідного краю. Педагогам треба самим знати ці рослини та ознайомлювати з ними дітей, збагачуючи активний і пасивний словники українськими назвами – як народними, так і науковими.
Враховуючи вікові особливості дошкільників, одним із дієвих та ефективних засобів для формування громадянської самосвідомості є музичне виховання. Звертаємо увагу на необхідності ретельного добору українського дитячого музичного репертуару для організації занять, ігор, свят і розваг. Сучасна та традиційна українська музика, пісні слід широко використовувати не лише під час заходів народознавчої тематики, а й під час новорічних свят, випускних ранків і протягом дня. Категорично заборонено використовувати контент російського походження. Рекомендуємо добирати музичні твори із сучасних фахових джерел, як-от: “Музичний керівник” (електронний журнал Цифрового видавництва Експертус), “Дошкільне виховання”, “Палітра педагога”, “Джміль” та інші періодичні видання, посібники, збірки, хрестоматії. Пісенний матеріал слід транспонувати відповідно до вікових особливостей та індивідуальних можливостей дітей, орієнтуючись на український музичний дитячий контент.
Особливої уваги в період воєнного стану набуває питання організації та проведення в ЗДО свят і масових заходів. В умовах загрози обстрілів запрошувати батьків на такі заходи недоречно, адже в ситуації можливої повітряної тривоги всі присутні мають перейти до найближчого укриття. Тобто батьки, діти й педагоги мають перейти в укриття ЗДО, проте укриття розраховано виключно на кількість дітей і персоналу закладу, тому не може вмістити всіх. Запрошуючи батьків, керівництво закладу бере на себе відповідальність за їхню безпеку.
Нагадуємо, що свята та розваги в ЗДО потрібно організовувати для дітей із дотриманням методики проведення. Вони не є “концертами для батьків”. Звітування батькам фото та відео про перебіг заходів не входить до посадових обов’язків педагогів, вони можуть це робити виключно за своїм бажанням. Нагадуємо, що розміщувати фотографії та відеоматеріали за участю дітей на сайті ЗДО, у загальних групах і соціальних мережах можна виключно з письмового дозволу батьків.
Організація освітнього процесу з дітьми, родини яких через небезпеку змінили місце проживання й перебувають за кордоном, потребує ретельного опрацювання. Варто налагодити зв’язок із батьками і за їх сприяння залучити дітей до української освіти. У разі неможливості їхньої участі в дистанційному форматі освітнього процесу педагогам доречно порекомендувати батькам освітні ресурси. З цією метою Міністерство освіти і науки України спільно з партнерами розробляють та доповнюють матеріали на платформі Міністерства освіти і науки України “Сучасне дошкілля під крилами захисту”, щоб діти з допомогою батьків мали змогу навчатися, перебувати в українському освітньому полі, формувати свою патріотичну позицію і соціально-громадянську компетентність.
Педагогічна взаємодія з дітьми, зокрема з дітьми з особливими освітніми потребами
Створити сприятливі умови для розвитку, виховання і навчання дітей – головне завдання дошкільної освіти. Від того, в якій атмосфері перебувають діти, залежить їхній настрій, здоров’я, бажання приходити в дитсадок. В освітньому просторі ЗДО необхідно дотримуватися правил доброзичливого, дружнього спілкування та психологічної підтримки. Для дотримання психологічного балансу необхідно зберігати особистий простір кожної дитини. Психологічна та педагогічна підтримка має бути ненав’язливою.
Діти в період воєнного стану часто перебувають у небезпеці та потребують тісного фізичного контакту з близькими людьми, передусім з батьками. Проте це не означає, що такий контакт вони очікують від педагога. Особливо це стосується дітей старшого дошкільного віку. Доцільність тілесних контактів між педагогом і вихованцями, адекватний рівень інтенсивності постійного супроводу та психологічної підтримки допоможе дитині зберегти свій особистий простір і почуватися комфортно.
Ефективність педагогічної взаємодії підсилюється додержанням педагогами алгоритмів і правил комунікації з дошкільниками. Звертаємо увагу на необхідність дотримання персоналом ЗДО у мовленні літературних норм, засобів виразності, уникати сленгу, запобігати суржику. Мова педагога – взірець для дитини. Нагадуємо, що в Законі України “Про дошкільну освіту” мовою дошкільної освіти визначена державна мова – українська.
При спілкуванні з дошкільниками слід враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей. Що менша дитина, то важче витримує довгі промови і їй потрібно повільніше передавати інформацію. Завдання для дітей краще давати дозовано та поступово, попередньо повідомивши очікуваний результат. Спілкуючись з дітьми, педагоги мають враховувати інтереси, нахили, стать дітей, особливості їхнього сімейного мікросередовища.
Під час спілкування з дітьми з родин внутрішньо переміщених осіб, які спілкуються рідною (не українською) мовою, варто враховувати ступінь розуміння ними української мови.
Популяризація української мови має бути пріоритетом, але звертаємо увагу, що українізація має бути лагідною.
У роботі доречно використовувати методику навчання дітей української мови (автор – А. Богуш). Це сприятиме адаптації тимчасово переміщених дітей у громадах, де їх приймають, розвитку життєвих компетентностей та активного громадянства. В цьому питанні дуже важливо правильно організувати взаємодію з батьками дітей.
Психологічна підтримка дітей, особливо тих, хто перебував в зоні активних бойових дій, має статус ВПО, часто наражається на небезпеку від загроз ракетних обстрілів, здійснюється на основі травмо-інформованого підходу. Педагоги мають бути готові надати першу психологічну допомогу. Актуальним напрямом такої підтримки є індивідуалізація освітнього процесу, створення сприятливого психологічного клімату в закладі, застосування інформаційних фільтрів.
Доречно такі теми включати до ранкових зустрічей, скориставшись порадами психологів. Матеріали, що допоможуть ввести дитину в цю тему:
• Паперовий ляльковий театр для дошкільнят;
• Стус Т. “Таємні історії маленьких та великих Перемог”;
• Шатокін О. “Чи легко жити циклопам”;
• Степула А. “Світ без меж”;
• мультсеріал “Вулиця сезам”;
• мультфільм “Скарлет”.
При організації взаємодії з дітьми варто враховувати їхній емоційний стан, адже щодня безпекова ситуація для кожної родини може змінюватися. І це має вплив на дитину. Підтримку соціально-емоційних потреб дітей старшого дошкільного віку можна здійснити, скориставшись безкоштовним електронним застосунком “Віздом: Світ емоцій” на сайті Міністерства освіти і науки України у розділі: “Дошкільна освіта”.
Щодо організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами
В умовах воєнного стану важливо забезпечити дітям з особливими освітніми потребами (далі – діти з ООП) продовження здобуття дошкільної освіти за місцем тимчасового перебування; максимально зберегти кадровий потенціал педагогічних працівників, які забезпечували навчання дітей з ООП, створити безпечне освітнє середовище та надавати якісні психолого-педагогічні послуги.
Для забезпечення права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. У листі МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22 “Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами” надано роз’яснення про зазначені вище зміни, з урахуванням яких має здійснюватися організація освіти дітей з ООП у новому навчальному році.
Крім того, про нові умови організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах, викладено у листах МОН від 22.06.2022 № 1/6894-22 “Про методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період”, від 27.07.2022 № 1/8504-22 “Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році”.
Однак, зважаючи на значну кількість звернень, що надходять до Міністерства освіти і науки України, акцентуємо увагу на окремих моментах.
Відповідно до пункту 5 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2019 № 530 (далі – Порядок), в інклюзивних групах кількість дітей з ООП має становити не більше трьох осіб, зокрема:
• не більше однієї дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
• не більше двох дітей, які потребують третього рівня підтримки;
• не більше трьох дітей, які потребують другого рівня підтримки.
У разі наявності висновку, що не містить інформації про рівень підтримки, таку дитину розподіляють у групу ЗДО відповідно до складності її порушень з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП (за участю фахівців інклюзивно-ресурсного центру).
Однак у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) граничну кількість дітей з ООП в інклюзивних групах, визначену Порядком, не застосовують. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з ООП та створенні інклюзивної групи.
Наголошуємо, що пунктом 2 Порядку передбачено, що інклюзивне навчання організовують з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ. Рівні надання підтримки в освітньому процесі дітям з ООП у ЗДО, критерії їх визначення та умови їх забезпечення встановлюють відповідно до додатка 2 до Порядку.
Неприпустимо здійснювати тиск на батьків дітей з ООП та відмовляти в організації інклюзивного навчання, примушувати їх змінити заклад освіти, форму чи вид здобуття освіти. Нагадуємо, що відповідно до пункту другого статті 55 Закону України “Про освіту” батьки (інші законні представники) дитини можуть обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти.
Багато запитань до Міністерства освіти і науки України надходить щодо призначення асистента вихователя та асистента дитини з ООП.
Відповідно до пункту 8 Порядку у разі утворення інклюзивної групи вводять посаду асистента вихователя, який забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу, бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку, адаптує навчальні матеріали з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП.
Посаду асистента вихователя інклюзивної групи закладу дошкільної освіти вводять з розрахунку однієї штатної одиниці на одну інклюзивну групу. Педагогічне навантаження становить 36 год на тиждень, що відповідає тарифній ставці. Асистент вихователя – це педагогічний працівник, якого призначає на посаду керівник закладу освіти та який здійснює свою діяльність відповідно до посадової інструкції.
В умовах дистанційного та змішаного навчання дітей з ООП асистент вихователя відіграє важливу роль, оскільки здійснює зв’язок між вихователем, батьками та керівництвом закладу, допомагає максимально ефективно залучити дитину до освітнього процесу, надає рекомендації батькам, як створити вдома якісне освітнє середовище та підтримати дитину, виконати завдання; здійснює підготовку та адаптацію навчальних матеріалів, індивідуальних завдань для дистанційного навчання для дітей з ООП; асистує вихователю під час проведення дистанційних занять тощо. Тому неприпустимо примусово звільняти асистентів вихователів, скорочувати їхні посади у зв’язку з функціонуванням інклюзивних груп у дистанційному або змішаному форматах.
Водночас асистент дитини не є педагогічним працівником і його не призначає на посаду керівник закладу освіти. Він супроводжує дитину та не втручається в освітній процес, є повноцінним членом команди психолого-педагогічного супроводу дитини. За умови проходження спеціальної підготовки, що підтверджена документально, асистент дитини лише допускається до освітнього процесу на основі укладання відповідного договору між закладом, асистентом та за згодою і письмовою заявою батьків.
Асистентом дитини може бути один із батьків (інший законний представник) здобувача освіти, уповноважена ними особа або соціальний робітник, який надає соціальну послугу супроводу під час інклюзивного навчання.
Послуга “супровід під час інклюзивного навчання” передбачає надання асистентом дитини підтримки та допомоги в пересуванні, самообслуговуванні, комунікації, харчуванні, орієнтації у просторі дитині з ООП. Відповідно до Державного стандарту соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 23.12.2021 № 718, для отримання цієї послуги за рахунок бюджетних коштів один із батьків дитини з ООП звертається до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з письмовою заявою. До неї додає копію висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, що видав ІРЦ, в якому зазначена потреба дитини у супроводі під час інклюзивного навчання.
Підставою для отримання соціальної послуги за рахунок бюджетних коштів є рішення виконавчого органу. Відмова у наданні соціальної послуги супроводжується письмовим повідомленням батьків отримувача соціальної послуги із зазначенням причин відмови.
Зміст соціальної послуги та її обсяг для кожної дитини з ООП визначаються індивідуально залежно від результатів оцінювання індивідуальних потреб та зазначаються в індивідуальному плані надання соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання.
Цю послугу надають впродовж навчального року в приміщенні, на території закладу освіти, на іншій території під час проведення заходів у межах освітнього процесу.
Наказом МОН від 17.11.2021 № 1236 “Про затвердження Умов допуску асистента учня (дитини) до освітнього процесу для виконання його функцій та вимог до нього” визначено вимоги до асистента дитини та порядок його допуску до освітнього процесу.
Детально про надання послуги соціального супроводу під час інклюзивного навчання висвітлено у листі МОН від 19.08.2022 № 1/9540-22 “Щодо асистента учня (дитини) в закладах освіти”.
Для осіб (окрім соціальних робітників), що планують виконувати чи виконують функції асистента дитини для осіб з ООП, що навчаються в закладах дошкільної та позашкільної освіти, а також у закладах освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, Міністерство освіти і науки України розробило та затвердило Типову програму спеціальної підготовки асистента учня (дитини) (наказ МОН від 08.06.2023 № 708-23). Таку підготовку проводять на базі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.
У той же час соціальних робітників, які надають послугу супроводу під час інклюзивного навчання, готують на базі обласних, Київського міського центру соціальних служб за програмою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України, та підтверджують документом про проходження такої підготовки.
Щодо зарахування дітей до спеціальної групи / закладу дошкільної освіти, то необхідно зазначити, що відповідно до пункту 32 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2017 № 545, якщо фахівці ІРЦ встановили наявність в особи особливих освітніх потреб, висновок про комплексну оцінку розвитку особи є підставою для зарахування до спеціальних груп (з урахуванням особливостей розвитку особи).
Під час комплектування спеціальних груп рекомендуємо враховувати категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів), ступені їх прояву та рівні підтримки особи з ООП в закладі освіти; до спеціальних груп зараховувати дітей, які потребують рівня підтримки не нижче другого.
Більш детальні роз’яснення щодо комплектування спеціальних груп надано у листі МОН від 15.08.2023 № 12132-23 “Щодо надання роз’яснень про комплектування спеціальних груп у закладах дошкільної освіти”.
Партнерство у співпраці з батьками або законними представниками дітей
Питання партнерської взаємодії з батьками дітей у період воєнного стану заслуговує особливої уваги. В цьому напрямі слід відійти від формалізації роботи. В умовах сьогодення, коли освітній процес може швидко змінювати форму організації (очна, дистанційна, змішана), збільшується участь батьків у процесі освіти дітей, це сприяє надолуженню освітніх втрат. Вони потребують консультативної підтримки, певних педагогічних і психологічних знань, систематичного супроводу. Варто визначити запити батьківської громадськості й при плануванні діяльності ЗДО врахувати отримані результати та визначити ті форми взаємодії, які будуть дієвими й ефективними.
Батьків необхідно ознайомити з протоколами безпеки ЗДО у разі повітряної тривоги, правилами евакуації до укриття, адже вони мають знати, що відбувається з їхніми дітьми, як і куди евакуюють дітей і персонал, як вони самі мають діяти, якщо опинилися під час повітряної тривоги біля закладу. Володіючи такою інформацією, вони зможуть додатково проговорити з дітьми заходи безпеки та заспокоїти їх.
Ситуація в Україні із забрудненням мінами та вибухонебезпечними предметами, які можуть бути поруч із ЗДО, вимагає підвищення рівня поінформованості та зміни ставлення до проблеми всіх учасників освітнього процесу, особливо батьків. Адже вони разом з педагогами несуть відповідальність за формування безпечної поведінки дітей при можливих контактах із вибухонебезпечними предметами та перебування на забруднених територіях. Доречно організувати інформаційно-просвітницьку кампанію за цим напрямом із залученням необхідних фахівців.
У разі зміни формату організації освітнього процесу батьків необхідно ознайомити з його особливостями. Це стосується дистанційної форми надання освітніх послуг: звернути увагу на вимоги Санітарного регламенту, на провідну роль батьків, скоригувати взаємодію, визначити технічні можливості родин, знайти ефективні компроміси. Варто порекомендувати батькам альтернативні засоби комунікації та ресурси: телеграм-канал “ВзаємоДія: щоденні кроки до спільної радості”, “Підтримай дитину”, платформа розвитку дошкільнят “НУМО”, “ЮНІСЕФ: спільнота для батьків”.
Нагадуємо, що за дистанційної форми організації освітнього процесу в ЗДО не варто вимагати від батьків щоденних звітів про здобутки дитини. Демонстрацію досягнень дитини можливо провести у форматі виставки, флешмобу і дати достатньо часу для того, щоб батьки змогли долучитися до його участі. З метою сприяння утвердженню сімейних цінностей та активного залучення сім’ї до національно-патріотичного виховання актуально організовувати обмін досвідом між батьками з цього напряму.
Для вивчення запитів і очікувань батьків щодо надання дітям освітніх послуг, їхньої готовності до партнерської взаємодії у вирішенні завдань розвитку, виховання і навчання дітей, труднощів, які виникають у родинному вихованні щодо забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку дитячої особистості, можна провести онлайн-опитування, обговорення актуальних питань в індивідуальних і колективних групах у месенджерах. Зібрану інформацію потрібно враховувати при плануванні роботи ЗДО та груп. При цьому педагогічний колектив має керуватися виключно інтересами дітей, їхніми запитами, здібностями, можливостями і потребами розвитку життєвих компетентностей у межах формування повноцінної дошкільної зрілості, а не замовленнями батьків, продиктованими амбіціями, бажанням спеціальної підготовки дітей до навчання (уміння читати і писати, розв’язувати задачі, говорити англійською мовою тощо).
Звертаємо увагу на необхідності ознайомити батьків дітей старшого дошкільного віку з матеріалами Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції “Готовність дитини старшого дошкільного віку до систематичного навчання в школі” та інструментарієм оцінювання готовності до навчання в школі “Чарівні перетворення”. Варто акцентувати увагу батьків, що інструментарій застосовують у форматі ігрової взаємодії дорослого і без жодних вимірювань інтелектуальних досягнень дитини. Висновки за результатами не формулюються, адже це може негативно вплинути на подальшу долю дитини. Отримані результати слугують орієнтиром для дорослих і дозволяють спланувати подальшу взаємодію з дітьми.
Актуальним напрямом є забезпечення інформаційної безпеки дитини. Перенасиченість негативною інформацією шкідливо впливає на психіку дітей, особливо дітей-переселенців, дітей, які були свідками військових дій. Подолати це можна лише завдяки систематичній взаємодії ЗДО з батьками вихованців у таких формах: роз’яснювальна робота щодо негативного впливу надмірного використання медіа на здоров’я дітей та заходи з його мінімізації; необхідності встановлення чіткого режиму дня дошкільників і обов’язкового його дотримання; підвищення загальної комп’ютерної грамотності батьків за допомогою регулярних бесід про тенденції розвитку сучасних комп’ютерних технологій та їхні позитивні й негативні чинники; інформування батьків про способи контролю за діяльністю дітей в інтернеті та способи уникнення комп’ютерної залежності тощо. Безпека і комфорт дитини – загальна турбота педагогів і батьків.
Звертаємо увагу, що для ресурсної підтримки батьків доречно використовувати матеріали “Всеукраїнського тижня взаємодії з батьками”, розміщені на сайті МОН.
Організаційно-методична підтримка керівників і педагогів ЗДО
Період воєнного стану позначився на необхідності більш глибокої організаційної, методичної та ресурсної підтримки керівників і педагогів ЗДО. Адже зміни в форматах надання освітніх послуг, переформатування дошкільної освіти у безпековій площині, нові рівні відповідальності вимагають від керівників і педагогів сучасних знань та умінь. Таку підтримку варто організувати відповідно до напрямів імплементації Професійних стандартів “Керівник (директор) закладу дошкільної освіти” та “Вихователь закладу дошкільної освіти”, врахувати “Методичні рекомендації впровадження професійного стандарту “Керівник (директор) закладу дошкільної освіти”, “Методичні рекомендації щодо впровадження професійного стандарту “Вихователь закладу дошкільної освіти”.
Керівникам і педагогічним працівникам ЗДО, в яких освітній процес призупинено, варто використати цей час для підвищення кваліфікації, професійного саморозвитку. Оптимальним варіантом є спрямування самоосвітньої діяльності на опанування новітніх педагогічних технологій, ознайомлення з інноваціями, розроблення методичних і дидактичних продуктів. Це допоможе швидкому та якісному відновленню діяльності ЗДО після простою. Рекомендуємо також заручитися підтримкою фахової періодики для керівників закладів дошкільної освіти, як-от електронний журнал “Практика управління дошкільним закладом” Цифрового видавництва Експертус.
Актуальним для закладів є підтримка сайтів, наповнення їх новим змістом відповідно до ситуації: інформація для психолого-педагогічної підтримки батьків, добірка українського розвивального та освітнього контенту для вихованців тощо. Перспективним є оновлення роботи або створення персонального блогу педагогів, де можна продовжувати роботу над своєю методичною темою.
Звертаємо увагу, щоб усунути вплив держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційній, освітній і культурній сферах України, заборонено використовувати російські та білоруські джерела й ресурси.
Організація в нових умовах атестації педагогічних працівників
З 1 вересня набирає чинності Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 р. за № 1649/38985 (далі – Положення про атестацію).
У Положенні про атестацію є суттєві зміни щодо роботи та повноважень атестаційних комісій та атестації педагогічних працівників системи дошкільної освіти.
Наказом МОН від 09.09.2022 № 805 установлено, що:
• кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності цим наказом, є дійсними до атестації педагогічних працівників, проведеної згідно з Положенням про атестацію;
• педагогічні працівники, яких прийняли на посади до набрання чинності цим наказом, продовжують працювати у закладах освіти та мають вищу освіту за спеціальностями, що не відповідають педагогічній діяльності за посадою, вважаються такими, що мають відповідну посаді професійну кваліфікацію та атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційної категорії та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту;
• мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 120 годин або 4 кредити ЄКТС упродовж п’яти років.
Щодо створення та повноважень атестаційних комісій I та II рівнів
Для атестації педагогічних працівників щорічно не пізніше 20 вересня створюють атестаційні комісії.
Атестаційні комісії I рівня створюють у закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах, у яких працює 15 і більше педагогічних працівників. До їхніх повноважень належить присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогам закладу, крім керівників.
Атестаційні комісії II рівня створюють в органах управління у сфері освіти сільських, селищних, міських рад. До їхніх повноважень належать атестація керівників закладів освіти та відокремлених структурних підрозділів, встановлення їх відповідності або невідповідності займаній посаді та встановлення (підтвердження) тарифного розряду; присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогам закладів, у яких працює менше 15 педагогічних працівників; розгляд апеляцій на рішення атестаційних комісій I рівня.
Атестаційні комісії створює наказом керівник: закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти. У наказі визначають персональний склад атестаційної комісії, призначають голову та секретаря атестаційної комісії. Кількість членів атестаційної комісії не може бути менше ніж п’ять осіб.
До роботи атестаційної комісії залучають представників первинних або територіальних профспілкових організацій (до 2 осіб за згодою) із правом голосу.
Головою атестаційної комісії I рівня є керівник (заступник керівника) закладу освіти, структурного підрозділу.
Головою атестаційної комісії II рівня є керівник (заступник керівника) органу управління у сфері освіти.
Щодо присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань працівникам ЗДО
На присвоєння кваліфікаційних категорій “спеціаліст” (через рік після призначення на посаду), “спеціаліст другої категорії” (педагогічний стаж від 3 років), “спеціаліст першої категорії” (педагогічний стаж від 5 років) мають право педагогічні працівники, які мають освітній рівень фаховий молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), молодший бакалавр, бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст).
Кваліфікаційну категорію “спеціаліст вищої категорії” присвоюють педагогічному працівникові, який має освітній рівень магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж сім років.
Позачергову атестацію педагогічного працівника, освітній рівень, стаж роботи на посадах педагогічних працівників якого відповідає визначеним вимогам, можна проводити за його ініціативою, шляхом подання заяви до атестаційної комісії до 20 грудня.
За результатами атестації педагогічні звання присвоюють (підтверджують) педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію “спеціаліст першої категорії” / “спеціаліст вищої категорії”. Педагогічне звання “вихователь-методист” можна присвоювати музичним керівникам та інструкторам з фізичної культури закладів дошкільної освіти.
Щодо термінів подання заяв та строків проведення атестації
Для проведення чергової атестації атестаційні комісії до 10 жовтня поточного року повинні:
• скласти й затвердити список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації в наступному календарному році;
• у випадку відсутності педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації у списку, за його заявою, поданою не пізніше 20 грудня поточного календарного року, атестаційна комісія включає його до списків педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації.
Для проведення позачергової атестації атестаційна комісія затверджує окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації, визначає строки проведення їх атестації, подання ними документів.
Рішення про результати атестації педагогічних працівників приймають атестаційні комісії: I рівня – не пізніше 01 квітня; II рівня – не пізніше 25 квітня.
Заборонено створювати перешкоди для проходження педагогічним працівником атестації, необґрунтовано відмовляти у присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та встановленні тарифного розряду.
Враховуючи суттєві зміни щодо атестації з можливістю присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам, які мають освітній рівень фаховий молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), молодший бакалавр, бакалавр та відповідний педагогічний стаж, рекомендуємо включити в списки на позачергову атестацію в наступному календарному році таких педагогічних працівників.
Організація харчування в ЗДО
Організація харчування в ЗДО здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 “Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку” (із змінами) з дотриманням норм харчування, вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремих показників якості харчових продуктів.
Засновник і директор ЗДО можуть вибрати найефективнішу модель організації харчування: постачальником харчових продуктів та/або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг), або приготування їжі власними силами закладу.
Актуальним є питання зберігання харчових продуктів і продовольчої сировини в закладах освіти при відключенні систем електропостачання (довготривалій відсутності електроенергіїї), спричиненій пошкодженням енергосистеми України внаслідок ракетних обстрілів.
Профілактика харчових отруєнь у ЗДО та забезпечення дітей безпечним та якісним харчуванням є одним із важливих питань роботи ЗДО в умовах воєнного стану.
З метою недопущення ускладнень епідемічної ситуації в країні, пов’язаної зі споживанням харчових продуктів, які можуть бути небезпечними внаслідок порушення температурних умов їхнього зберігання, рекомендовано завчасно підготуватися до відключення електроенергії та дотримувати правил щодо безпечного зберігання таких харчових продуктів, а саме:
• у холодильнику потрібно дотримувати температури + 4° C або нижче, у морозильній камері – не вище ніж – 4° C (холодильники слід забезпечити термометрами для контролю температурного режиму зберігання);
• при відключенні електроенергії дверцята холодильника та морозильної камери необхідно тримати закритими, щоб не потрапляло тепле повітря, адже в такому випадку продукти залишаються безпечними до 4 год у холодильнику, 48 год у повній морозилці, 24 год у напівпорожній морозильній камері;
• у разі відключення електроенергії понад 4 год у холодильник необхідно помістити контейнери із замороженою водою, що допоможе утримати холод (за можливості необхідно придбати сухий або блоковий лід, який потрібно зберігати в морозильній камері для подальшого використання в холодильнику);
• харчові продукти, які швидко псуються, можна зберігати у термоконтейнері (термопакетах) з холодоелементами, а також у погребі чи підвалі в закритих ємностях;
• не потрібно пробувати на смак їжу, яку зберігали без дотримання відповідних температурних умов, щоб перевірити її якість і безпечність (якщо виникли сумніви щодо безпечності їжі, зокрема незвичний запах, колір, консистенція, текстура), її не можна споживати;
• не реалізовувати продукти, що швидко псуються, якщо вони зберігалися в холодильнику при температурі вище ніж 15° C протягом 4 год або більше (наприклад, м’ясо, птиця, риба, молоко);
• розморожені харчові продукти заморожувати повторно заборонено.
У разі встановлення недоброякісності харчових продуктів та/або готових страв, виявлення нестачі або надлишку харчового продукту та/або готової страви, складають акт бракеражу у трьох примірниках.
Наголошуємо, що при увімкненні сигналу “Повітряна тривога” необхідно діяти відповідно до алгоритму дій населення для вжиття заходів захисту. Першочергово необхідно вимкнути всі електричні прибори, загасити печі, вимкнути світло та виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій, Інструкцією ЗДО та вказівками керівництва.
Тримаємо свій освітній стрій, сприяємо безпеці, надаємо якісні освітні послуги, запобігаємо проникненню ворожого контенту в дошкільну освіту, долаємо освітні втрати, зберігаємо, розвиваємо та плекаємо українське дошкілля!
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ЛІТНІЙ ПЕРІОД В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
В умовах продовження дії воєнного стану в Україні особливого значення набуває безпечне проведення літнього оздоровчого періоду в закладах дошкільної освіти (далі - ЗДО). Цей період, терміном у 90 днів, спрямовується на створення найефективніших умов для оздоровлення дітей, відновлення ментального здоров’я, розвитку їх пізнавальних інтересів та творчих здібностей.
Одне з основних завдань, яке стоїть перед дошкільною педагогічною спільнотою - організувати освітній процес у ЗДО в літній період з максимальною користю для дітей, одночасно забезпечивши безпеку всіх його учасників.
В умовах сьогодення організація літньої оздоровчої кампанії в ЗДО потребує ретельної підготовки та підтримки з боку засновників, управління освіти й охорони здоров’я, а також міжвідомчої взаємодії з відповідними структурними підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуації (далі - ДСНС). Освітній процес у літній період організовується відповідно до законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”.
Враховуються методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України (далі - МОН), які визначають напрями діяльності ЗДО в період дії воєнного стану: “Щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану”; “Щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях”; «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні». Багато питань розкрито в методичних рекомендаціях “Щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану“ за попередній 2022 рік. Дії керівника ЗДО представлено в брошурі “Пам’ятка керівника закладу дошкільної освіти щодо організації роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності”.
Наразі актуальними напрямами залишаються наступні: організація безпечного освітнього простору в ЗДО; психологічний супровід учасників освітнього процесу; використання літнього періоду для оздоровлення та всебічного розвитку дітей, їх творчих здібностей.
Безпечний освітній простір ЗДО в літній період
Безпечний освітній простір в ЗДО - сукупність умов, що запобігають будь яким видам фізичної, психологічної, інформаційної, соціальної, моральної, матеріальної небезпеки всіх учасників освітнього процесу, забезпечують захищеність від негативних впливів та створюють комфортність для життя і розвитку особистості. Поняття «безпека в освітньому просторі ЗДО» включає вmсебе соціально-психологічний, фізичний та інформаційний компоненти. Перший крок організації безпечного освітнього простору в ЗДО у літній період – визначити та усунути всі ті ризики, проблеми, труднощі та перешкоди, що б збільшити відчуття захищеності в учасників освітнього процесу. У літній період збільшується час перебування дітей на свіжому повітрі.
Якщо під час сигналу тривоги діти знаходяться на подвір’ї закладу, вихователь організовує їх та супроводжує до захисної споруди. Помічники з персоналу зустрічають і допомагають їм у приміщенні закладу.
Звертаємо увагу, що укриття закладу дошкільної освіти розраховано лише на здобувачів освіти та працівників. Батьки не можуть забрати дитину з укриття під час повітряної тривоги, а педагог, відповідно, не може відпустити дитину з укриття навіть на прохання батьків, адже він не має залишати інших дітей без нагляду та уваги.
У залежності від ситуації, умов та часу перебування в укритті дітям пропонують різноманітні активності - ігрову, пізнавальну, образотворчу, театралізовану та ін. Якщо діти стривожені через гучні звуки сирени доречним буде, в першу чергу, переключити увагу дітей на інші звуки. Підійдуть такі прийоми, як хоровий спів або промовляння добре знайомого віршика, потішки, говоріння пошепки, імітація звуків тварин або природи (дощ, вітер), прослуховування дитячих музичних творів тощо.
Для зниження напруження варто використовувати художню літературу, читання якої може супроводжуватися спільною творчою або пошуковою діяльністю дітей, театралізацією, ілюструванням, руханками тощо.
Рекомендаційні матеріали щодо читання з дітьми дошкільного віку:
• Живі письменники дошкілля. Книжка заспокоює: що почитати дитині, поки триває війна
• Живі письменники. Батькам
• Як допомагати дітям у замкненому просторі
• Аудіоказки Telegram-канал Павлуша і Ява
• Прачова В. Котики (казка). У 5 частинах
• Дерманський С. «Вірші для малят»
Нагадуємо, що деталізований опис дій педагогів ЗДО в ситуаціях небезпеки представлено в посібнику “План реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти”, який входить до рекомендацій МОН для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні.
Мінна безпека дітей дошкільного віку
Для того, щоб літній період був дійсно оздоровчим та безпечним велике значення має просвітницька та профілактична робота з питань мінної безпеки.
Варто враховувати “Методичні рекомендації щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях”, вимоги ДСНС, матеріали ЮНІСЕФ. Корисна для всіх учасників освітнього процесу інформація розміщена на сайті “Все про мінну безпеку”. Допомогою в організації розмови з дітьми про питання мінної небезпеки стануть рекомендації психологів.
Літній період передбачає збільшення часу перебування дітей на свіжому повітрі. В зв’язку цим вихователям необхідно систематично звертати увагу дітей щодо правил поведінки під час виявлення підозрілого предмету. Для просвітницької роботи з дітьми із питань мінної безпеки краще обрати казки, загадки, вірші, ігрові ситуації, мультфільми, різні види театру. Практичних навичок діти можуть набути в процесі ігрової діяльності (наприклад: словесні ігри - “Можна або ні”, “Безпечно - небезпечно”; настільно-друковані ігри: ігримандрівки “Прогулянка з псом Патроном”, “Безпечне лото”, рухливі ігри “Безпечна стежинка”, “Безпечна прогулянка”, “Крокуй обережно” тощо ).
Основною умовою попередження мінної небезпеки для дошкільників залишається пильність дорослих, постійний контроль в період прогулянок та у разі перебування малюків за межами безпечного місця, поінформованість близьких людей про можливі ризики. Ресурсна підтримка: Україна про мінну безпеку; СорОк та ПоНі вебсайт «Все про мінну безпеку» - bezpeka.info;
Інформаційна безпека дітей дошкільного віку
Для організації безпечного освітнього простору в ЗДО великого значення має інформаційна безпека, яка не обмежується безпекою технічних інформаційних систем, інформації у цифровому чи електронному вигляді, а стосується усіх аспектів захисту даних або інформації незалежно від форми, в якій вони перебувають.
Відбір педагогами та батьками інформації, яка надається дошкільнику, має задовольняти його потреби у пізнанні світу й водночас сприяти повноцінному розвитку особистості. Розповідати про події варто зрозумілою дітям мовою.
Доречно використовувати казки або історії, в яких учасниками подій, які спостерігали діти, є казкові герої, а фінал - завжди позитивний. Слід враховувати, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому, говорячи про воєнні події, необхідно контролювати свої емоції.
Ресурсна підтримка інформаційної безпеки: Як говорити з дітьми про війну: поради психологів; Як говорити з дітьми про війну? ; посібник «Як говорити з дітьми про війну»; Як контролювати вплив новин і соціальних ЗМІ на себе, Як пережити війну і не втратити здоровий глузд, Дитинство у цифровому суспільстві: поради з техніки безпеки.
Освітня взаємодія з дітьми в літній період
У літній період діяльність закладів дошкільної освіти спрямовується на організацію змістовного, різноманітного буття з метою оздоровлення дітей дошкільного віку, забезпечення активного відпочинку, закріплення, уточнення, розширення запасу набутих упродовж навчального року знань, уявлень про навколишній світ і самих себе, збагачення досвіду застосування практичних умінь, навичок у процесі різних видів дитячої діяльності: рухової, ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, художньої, предметно-практичної тощо.
Форму організації освітнього процесу в ЗДО ухвалюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та військові адміністрації з огляду на ситуацію. У разі впровадження дистанційної форми педагогам варто запропонувати батькам дітей раннього й дошкільного віку відеоматеріали та ресурсну підтримку, які дозволять у літній оздоровчий період продовжити цілеспрямовану систематичну освітню діяльність із розвитку малюків. Особливу увагу необхідно приділити руховій активності, використанню природних засобів для оздоровлення дітей, правилам безпеки.
Найбільш актуальною в літній період є дослідно-експериментальна діяльність. Її доцільно організовувати з дітьми, починаючи з молодшого дошкільного віку, які могли б не тільки спостерігати та відповідати на питання, а й самостійно повторити експеримент. На сайті МОН розміщено практичні матеріали, які допоможуть педагогам зробити дослідно-експериментальну діяльність різноманітною та цікавою.
Для дітей старшого дошкільного віку літо - період перед вступом до школи. В умовах воєнного стану батьки часто відтерміновують цю подію. З метою об’єднання зусиль дорослих для забезпечення соціального та психологічного благополуччя дитини на етапі переходу від дошкільної до початкової освіти, прийняття науково виваженої позиції щодо систематичного шкільного навчання дитини в умовах сучасної школи доречно використовувати матеріали Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції «Готовність дитини старшого дошкільного віку до систематичного навчання в школі».
У період воєнного стану залишається актуальним питання надання педагогом психологічної допомоги дітям, які переживають вплив кризових подій, навчання їх технікам зняття психічного напруження. Діти не мають великого життєвого досвіду або фізичної та емоційної зрілості, як дорослі, і вони реагують на стресові переживання та розуміють їх по-іншому. Тому і психологічна допомога має відповідати їх потребам.
Перша психологічна допомога (далі - ППД) є одним із низки заходів у відповідь на надзвичайні події, в яких може опинитися дитина, включає в себе уважне ставлення до реакцій малюка, активне слухання, і, за потреби, практичну допомогу в задоволенні базових потреб та вирішенні нагальних проблем.
Особливої уваги потребують діти, батьки яких знаходяться на захисті країни, з родин внутрішньо переміщених осіб, ті, які повернулися із-за кордону й переймають тривожність від батьків, що опинилися в новій реальності із постійною загрозою життю. Надання ППД не передбачає значної професійної підготовки, достатньо педагогічних знань, отриманих в межах загальноосвітнього психологічного інформування, і природної здатності проявляти співчуття, людяність. Педагог, який постійно взаємодіє з дитиною, може надавати таку допомогу - помічати, слухати та обговорювати. Оволодіння навичками надання ППД та розуміння реакцій на кризові події, дає можливість дошкільним педагогам не лише допомагати дітям, але й застосовувати ці навички у власному житті.
Ресурсна підтримка для педагогів з питань ППД:
• Лист МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22 “Про методичні рекомендації
«Перша психологічна допомога. Алгоритм дій»
• Вебінар Психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій
• Вебінар “Перша психологічна допомога дітям: межі компетентності педагогічних працівників”
• Картки для дихальних практик стабілізації
• Картки сили: ігрові та терапевтичні картки для роботи із дітьми до 8 років
• Мультфільми від Графічного батальйону
• Навчально-методичний посібник “Психологічна підтримка та допомога дітям, які пережили травматичні події”
• Оповідання для дітей “Сильні почуття приходять та йдуть”
• Посібник “Посібник для доброго самопочуття: зменшити стрес, наповнитися і розвинути внутрішню стійкість”
• Посібник “Діти і війна: навчання технік зцілення”
• Поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію
• Посібник “Керівництво з надання першої психологічної допомоги”
• Посібник “Перша психологічна допомога”
• Посібник “Перша психологічна допомога: посібник для працівників на місцях”
• Робочий зошит для дітей “Екіпаж КІП дає раду своїм переживанням”
Одним із дієвих засобів зняття тривожності в дітей є дотримання режиму дня. В літній оздоровчий період розклад дня дошкільників змінюється через збільшення часу на прогулянки. Звертаємо увагу, що організація екскурсій, піших переходів, мандрівок поза межами закладу в період загроз обстрілів недоречна. Адже територія ЗДО щодня обстежується персоналом для можливого виявлення небезпечних предметів, а на маршруті екскурсій такого обстеження забезпечити неможливо. Стан ділянок для прогулянок дошкільників має відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць та Санітарного регламенту .
Актуальним питанням залишається формування соціально-громадянської компетентності дітей. Дошкільники, спостерігаючи за подіями в країні, ставленням дорослих до ситуації, їх допомогою військовим також хочуть долучитися до загальнонаціональної справи. В Концепції національногопатріотичного виховання в системі освіти (2022) визначено напрями діяльності ЗДО, які будуть актуальними в літній період: активізація практики волонтерської роботи здобувачів дошкільної освіти; виховання елементів патріотизму дітей старшого дошкільного віку засобами автентичних ігор.
Хрестоматія «Моя країна – Україна» – це хрестоматія для дошкільнят з національно-патріотичного виховання, яка містить широку палітру тематично об’єднаних фольклорних і літературних творів для використання під час освітнього процесу в ЗДО.
Проєкт «Дітям про Україну» – унікальність проєкту полягає в тому, що він є інтерактивним і дозволяє віртуально подорожувати країною. Розучування і програвання з дітьми автентичних ігор під час прогулянок сприяє їх залученню до народної культури, розвиває словник, має пізнавальний та оздоровчий ефект. Для підтримки інтересу дітей варто доповнити такі ігри костюмами або атрибутами. Доцільно організовувати дні народних ігор із залученням батьків до участі під час ранкової або вечірньої прогулянки.
Взаємодія з батьками
Просвітницька робота з батьками щодо охорони здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей у літній період передбачає створення інформаційних матеріалів про:
• організацію освітнього процесу в закладі дошкільної освіти в літній період (режим роботи, форму організації дозвілля тощо);
• створення у ЗДО безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу;
• застосування інструментів управлінської діяльності для вирішення надзвичайних ситуацій. Важливо нагадати батькам протоколи безпеки на випадок повітряної тривоги, евакуації до укриття тощо;
• обговорення питання щодо зміцнення здоров’я і фізичного розвитку дітей у літній період (заходів, спрямованих на оздоровлення дітей шляхом загартування, організації раціонального режиму дня для дітей раннього та дошкільного віку, організації збалансованого дитячого харчування).
У складних умовах ефективними та корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі, використання електронних платформ: Zoom, Google Meet, Google Classroom, з метою проведення онлайнзустрічей, конференцій, батьківських зборів. Доцільним є розміщення на сайті закладу освіти інформації та рекомендацій для батьків.
Шановні батьки наших вихованців!
На цій сторінці розміщені корисні поради щодо поведінки в умовах воєнного стану та онлайн-ресурси, які допоможуть вам забезпечити повноцінний розвиток ваших дітей.
Як заспокоїти дітей під час війни
Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті
https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo
Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну
Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною
https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s
Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України»
Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій
https://www.unicef.org/ukraine/stories/safety-backpacks-and-ways-to-reduce-stress
Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ
https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road
Рекомендації для населення під час воєнного стану
https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu
Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову
https://www.youtube.com/watch?v=-YPGsjyjqQI
Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у спілкуванні з дитиною»
https://www.unicef.org/ukraine/documents/five-love-languages-in-communication-with-child
Підтримка батьків та дітей під час війни
https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions
Психологічна допомога для дітей
https://www.youtube.com/playlist?list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TTyevxZkdfxAQXodS
Як надавати першу психологічну допомогу
https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-z-psihologichnoi-dopomogi
Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ
https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents
Як допомагати дітям у замкненому просторі
https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents
Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім’ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту
https://dszn-zoda.gov.ua/node/495
Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації
https://www.youtube.com/watch?v=UXnS_T5JD5s&list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TTyevxZkdfxAQXodS&index=10
«Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій https://tellme.com.ua/
Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми https://shpalta.media/2022/03/02/yak-govoriti-pro-vijnu-ta-povitryanu-trivogu-z-ditmi-poradi-cherniveckoi-psixologini/
Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися https://phc.org.ua/news/yak-shvidko-zasnuti-koli-vi-trivozhni-i-vam-vazhko-rozslabitisya
Мультики, книги, казки, що допоможуть відволікти дітей під час перебування в укритті
Поради від захисника України: інформаційний комікс для дітей https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-zahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan
Ігри для зняття стресу у дітей https://dytyna.blog/igry-dlya-znyattya-stresu-u-ditej/
Корисні онлайн – ресурси
Платформа розвитку дошкільнят «НУМО» Навички для дошкільнят https://numo.mon.gov.ua/
Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в Україні https://osvitoria.media/
Платформа «Музичний керівник» https://sites.google.com/view/muz-rukovoditel/%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F/%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%BA-tv
Збірка абеток, казок, приказок, цікавинок, дитячих ігор http://abetka.ukrlife.org/
Серія з 10 онлайн зустрічей, які розроблені командою The LEGO Foundation. https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillya-pid-krilami-zahistu/pedagogam-zakladiv-doshkilnoyi-osviti/lego-igrovi-onlajn-vzayemodiyi-dlya-doshkilnyat
Онлайн платформа для розвитку дітей (інтерактивні вправи, цікаві завдання) https://learning.ua/#google_vignette
Платформа «Розвиток дитини». Практичні завдання для всебічного розвитку дітей https://childdevelop.com.ua/
Радіо хвиля авторських казок українською мовою для дітей https://kazky.suspilne.media/list.php
Аудіоказки українською https://www.youtube.com/@audiokazkyukrayinskoyu/playlists