Дефектолог.Логопед

Основні структурні компоненти професійної діяльності

вчителя-логопеда

1. Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення);

2. Складання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною;

3. Визначення доцільних форм взаємодії з дтитиною, видів корекційно-розвивальної роботи;

4. Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення;

5. Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці;

6. Співпраця із практичним психологом  щодо корегування педагогічного , корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення;

7. Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів;

8. Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта;

9. Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопеда

• виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;

• готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;

• визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;

• працює над розвитком правильного мовленнєвого дихання дітей;

• відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;

• ставить звук (різними прийомами та методами);

• закріплює поставлений звук у складах;

• автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові;

• проводить диференціацію звуків;

• відпрацьовує граматичні форми.

Форми роботи

Групові  логопедичні заняття:

- фонетика;

- лексика;

- граматика;

- розвиток дрібної моторики.

   Індивідуальні логопедичні заняття:

- зондовий масаж;

- артикуляційна, дихальна гімнастика;

- пальчикова гімнастика;

- постановка, автоматизація, диференціація звуків; введення звуків у мовлення.

Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовленнєвими порушеннями слід пояснювати, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.

Форми взаємодії з батьками

1. Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.

2. Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мовлення або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.

3. Оформлення тематичних папок "Батькам майбутніх першокласників. Поради логопеда" в інформаційному осередку логопедичного кабінету,  які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.

4. Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.

5. "Домашні логопедичні зошити", які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв'язок між учасниками корекційного процесу.

В навчальному закладі відповідно до санітарно-гігієнічних вимог обладнано логопедичний кабінет, в якому розміщено в достатній кількості методичний матеріал та обладнання, необхідні для успішної роботи вчителя-логопеда з дітьми (логопедичні зонди, шпателі, спирт, вата, настільне дзеркало, дошка, настільні ігри, предметні та сюжетні картинки, навчально-розвивальні посібники та дитячі іграшки, папки з інформаційними матеріалами, методична та педагогічна література, таблиці тощо). В достатній кількості кабінет забезпечено меблями з урахуванням віку дітей.