ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК

        САМОУШКОДЖУВАЛЬНА ПОВЕДІНКА (cелфхарм, self-harm) - будь-яка поведінка, під час якої людина завдає собі шкоди, намагаючись впоратися зі складними емоціями, переживаннями та спогадами.

Важливим також є той факт, що більшість людей, які вчиняють такі дії, не хочуть та не планують завдати собі смертельної шкоди. Однак, не варто недооцінювати небезпеку від таких дій, адже самоушкодження може призвести й до суїцидальної поведінки.

Найчастіше така поведінка проявляється у вигляді завдання собі порізів, опіків, несуїцидальних самоушкоджень, наприклад:

-   нанесення собі порізів гострими предметами

-   проколювання шкіри

-   нанесення собі ударів або навмисне вдаряння об щось

-   припалювання себе сигаретами, сірниками чи свічкою

-   нанесення собі синців, завдання вивихів чи переломів

-   видирання волосся

-   укуси

Із самоушкодженням пов’язано багато міфів, оскільки ця тема табуйована і про неї рідко говорять. Саме тому важливо говорити про самоушкодження і розвінчувати міфи, аби вчасно надати людині необхідну підтримку.

Міф: «Людина, яка завдає собі шкоди, лише шукає уваги»

Одним із найпоширеніших стереотипів є думка про те, що люди, які вчиняють самоушкоджувальні дії, просто шукають додаткової уваги. Утім, насправді ця поведінка має набагато глибше коріння. Багато людей, які завдають собі шкоди, можуть ні з ким не говорити про те, через що вони проходять, і їм може бути складно попросити про допомогу. Вони діють так через надмір емоцій та напруги, з якими важко впоратися.

Міф: «Самоушкодження — це прояв готичної субкультури»

Дуже часто самоушкодження сприймалося як прояв субкультури, такої як «готи» або «емо». Утім, немає остаточних свідчень, що самоушкоджувальна поведінка характерна лише для певної групи людей. Самоушкоджувальна поведінка може бути у будь-якої людини, незалежно від її приналежності до субкультури.

Міф: «Лише дівчата завдають собі шкоди»

Незважаючи на те, що представники жіночої статі більш схильні до самоушкоджувальної поведінки, важливо памʼятати, що до неї вдаються й чоловіки.

Міф: «Люди, які завдають собі шкоди, отримують від цього задоволення»

Вважається, що люди, які завдають собі шкоди, отримують задоволення від болю або ризикової поведінки. Утім немає доказів того, що люди, які завдають собі шкоди, відчувають біль менше, ніж будь-хто інший. Часто ризикова поведінка завдає людям великого болю. Іноді люди можуть почуватися внутрішньо заціпенілими, і біль є способом, який дозволяє їм відчути себе живими. Для інших завдання собі шкоди може бути формою покарання, коли вони переживають провину.

Міф: «Люди, які завдають собі шкоди, схильні до самогубства»

Для багатьох людей самоушкодження означає спробу впоратися з важкими почуттями та обставинами. Деякі люди описують це як спосіб залишитися в живих і пережити ці труднощі. Утім самоушкодження важливо завжди сприймати серйозно, оскільки  вони можуть призвести до суїцидальної поведінки.

                                 «Міжнародний день шкільного харчування».

    Сьогодні ,14 березня,Україна разом з усім світом відзначає Міжнародний день шкільного харчування (International School Meals Day).

  Мета цього дня – підвищити обізнаність про роль здорового харчування у закладах середньої освіти, а також – привернути увагу до важливості правильних харчових звичок, підкреслити звʼязок між раціональним харчуванням, кращою академічною успішністю і здоров’ям у дорослому житті.
В Україні реформа харчування у закладах освіти, ініційована першою леді Оленою Зеленською, розпочалася у 2020 році. Вона спрямована на забезпечення дітей якісним, безпечним та повноцінним харчуванням у садочках і школах, формування культури здорового харчування та поширення її серед українських родин. 

  Для представників усіх закладів освіти району постійно проводяться  планові інформаційно-просвітницькі заходи щодо підтримки реформи шкільного харчування та наданнються рекомендацій щодо здорового харчування фахівцями відділів епіднагляду(спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань.

  Отже, нагадуємо,що згідно Санітарного регламенту для закладів
загальної середньої освіти (пункт 10 розділу VI) діє ПЕРЕЛІК
харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:

1. Кондитерські вироби, солодкі зернові продукти із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту;

2. вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати;

3. м’ясні продукти промислового та кулінарного виробництва;

4. рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;

5. продукти (в т. ч. снеки) із вмістом натрію понад 0,12 г або еквівалентної кількість солі на 100 г готового продукту та/або із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту (крім продуктів (в т. ч. снеків) які містять цукри, що містяться природно (вміст таких цукрів не обмежується) і не містять доданих цукрів та/або підсолоджувачів) та/або синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів;

6. продукти із вмістом частково гідрогенізованих рослинних жирів (транс жирів);

7. непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені із непастеризованого молока;

8. непастеризовані соки, соки до яких додано цукри і підсолоджувачі;

9. рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів;

9. газовані напої, зокрема, солодкі газовані напої та енергетичні напої;

10. кава та кавові напої;

11. гриби;

12. продукція домашнього виробництва.

  Оптимальне харчування в школах – ключ до здорового покоління, а тому необхідно докладати максимум зусиль для того, аби кожна дитина отримувала поживні та корисну їжу  щодня.