Протидія булінгу у ЗДО

«Булінг. Ти можеш перемогти без кулаків!»

https://www.jw.org/finder?srcid=share&wtlocale=K&lank=docid-502013189_1_VIDEO


«Що таке упередження?»

https://www.jw.org/finder?srcid=share&wtlocale=K&lank=docid-502100012_1_VIDEO


«Як зупинити плітки?»

https://www.jw.org/finder?srcid=share&wtlocale=K&lank=docid-502016241_1_VIDEO


«Не піддавайся, собою залишайся!»

https://www.jw.org/finder?srcid=share&wtlocale=K&lank=docid-502015143_1_VIDEO


           САМОУШКОДЖУВАЛЬНА ПОВЕДІНКА (cелфхарм, self-harm) - будь-яка поведінка, під час якої людина завдає собі шкоди, намагаючись впоратися зі складними емоціями, переживаннями та спогадами.

Важливим також є той факт, що більшість людей, які вчиняють такі дії, не хочуть та не планують завдати собі смертельної шкоди. Однак, не варто недооцінювати небезпеку від таких дій, адже самоушкодження може призвести й до суїцидальної поведінки.
    Найчастіше така поведінка проявляється у вигляді завдання собі порізів, опіків, несуїцидальних самоушкоджень, наприклад:

-   нанесення собі порізів гострими предметами

-   проколювання шкіри

-   нанесення собі ударів або навмисне вдаряння об щось

-   припалювання себе сигаретами, сірниками чи свічкою

-   нанесення собі синців, завдання вивихів чи переломів

-   видирання волосся

-   укуси

 Із самоушкодженням пов’язано багато міфів, оскільки ця тема табуйована і про неї рідко говорять. Саме тому важливо говорити про самоушкодження і розвінчувати міфи, аби вчасно надати людині необхідну підтримку.

 Міф: «Людина, яка завдає собі шкоди, лише шукає уваги»

Одним із найпоширеніших стереотипів є думка про те, що люди, які вчиняють самоушкоджувальні дії, просто шукають додаткової уваги. Утім, насправді ця поведінка має набагато глибше коріння. Багато людей, які завдають собі шкоди, можуть ні з ким не говорити про те, через що вони проходять, і їм може бути складно попросити про допомогу. Вони діють так через надмір емоцій та напруги, з якими важко впоратися.

 Міф: «Самоушкодження — це прояв готичної субкультури»

Дуже часто самоушкодження сприймалося як прояв субкультури, такої як «готи» або «емо». Утім, немає остаточних свідчень, що самоушкоджувальна поведінка характерна лише для певної групи людей. Самоушкоджувальна поведінка може бути у будь-якої людини, незалежно від її приналежності до субкультури.

 Міф: «Лише дівчата завдають собі шкоди»

Незважаючи на те, що представники жіночої статі більш схильні до самоушкоджувальної поведінки, важливо памʼятати, що до неї вдаються й чоловіки.

 Міф: «Люди, які завдають собі шкоди, отримують від цього задоволення»

Вважається, що люди, які завдають собі шкоди, отримують задоволення від болю або ризикової поведінки. Утім немає доказів того, що люди, які завдають собі шкоди, відчувають біль менше, ніж будь-хто інший. Часто ризикова поведінка завдає людям великого болю. Іноді люди можуть почуватися внутрішньо заціпенілими, і біль є способом, який дозволяє їм відчути себе живими. Для інших завдання собі шкоди може бути формою покарання, коли вони переживають провину.

 Міф: «Люди, які завдають собі шкоди, схильні до самогубства»

Для багатьох людей самоушкодження означає спробу впоратися з важкими почуттями та обставинами. Деякі люди описують це як спосіб залишитися в живих і пережити ці труднощі. Утім самоушкодження важливо завжди сприймати серйозно, оскільки  вони можуть призвести до суїцидальної поведінки.

            Положення про порядок розгляду випадків булінгу (цькування)

в Рибненському закладі дошкільної освіти «Сонечко»

 

1. Загальні положення

1.1. Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

1.2. Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

- систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

2. Повноваження директора ЗДО щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню):

- здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

- розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

- забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування);

- з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

- прозорість та інформаційну відкритість шляхом формування та оприлюднення на веб-сайті ЗДО, розміщення в інформаційних куточках для батьків здобувачів освіти інформацію та нормативно-правові акти з питань щодо протидії боулінгу;

- план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

- порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

- порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);

- правила поведінки здобувача освіти з закладі освіти.

3. Педагогічні працівники ЗДО:

- забезпечують здобувачам освіти захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;

- забезпечують реалізацію просвітницького напрямку всіх учасників освітнього процесу шляхом організації тематичних заходів, бесід, консультацій з метою формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії;

  - повідомляють керівника ЗДО про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб;

- сприяють керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

- виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

4. Діяльність Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) закладу  дошкільної освіти.

  4.1. Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) дошкільного закладу дошкільної освіти (далі – Комісія) створюється наказом директора ЗДО та скликається для прийняття рішення за результатами розслідування про факти булінгу (цькування).

4.2. В своїй діяльності Комісія керується Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про освіту», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами з питань щодо протидії булінгу (цькуванню).

4.3. До складу Комісії можуть входити директор закладу, педагогічні працівники, батьки постраждалого та булера та інші заінтересовані особи.

4.4. Комісія діє відповідно до Порядку подання та розгляду (з дотриманням конфеденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в ЗДО, Порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в ЗДО та відповідальність осіб, причетних до булінку (цькування).

4.5. Засідання Комісії скликається директором ЗДО, для розгляду та неупередженого з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) в ЗДО №6, відповідно до заяв, що надійшли.

4.6. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.

4.7. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

4.8. Потерпілий чи його/її представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

5. Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфеденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Учасники освітнього процесу подають заяву директору закладу освіти про випадки булінгу по відношенню до дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

Директор закладу освіти розглядає заяву в день її подання та видає рішення про проведення розслідування.

Проводиться повне та неупереджене розслідування щодо випадків булінгу (цькування) з залученням осіб від яких отримали інформацію.

Директор закладу освіти для прийняття рішення за результатами розслідування створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) та скликає засідання для прийняття рішення за результатами розслідування та виконання відповідних заходів реагування.

Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

Потерпілий чи його/її представник також можуть звернутися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служби у справах дітей.

6. Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причених до булінку (цькування)

В разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за результатами розслідування та висновків Комісії, повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та служби у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в ЗДО.

Виконується рішення та рекомендації Комісії в ЗДО.

Надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.

Директором ЗДО, або уповноважені ним особи відповідно чинного законодавства та в межах повноважень здійснюють контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) в ЗДО.

6. Права та обов’язки учасників освітнього процесу

6.1. Здобувачі освіти:

6.1.1. мають право на:

- повагу людської гідності;

- захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

- отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).

6.2. Працівники, які залучаються до освітнього процесу:

6.2.1. мають право на:

- захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

6.2.2. зобов’язані:

- повідомляти директора ЗДО, про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

6.3. Батьки здобувачів освіти:

6.3.1. мають право на:

- отримувати інформацію про діяльність ЗДО, у тому числі – щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності;

- подавати директору ЗДО, або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

- вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

6.3.2. зобов’язані:

- виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

- поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

- дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

- формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

- настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

- сприяти директору ЗДО у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

- виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

7.  Прикінцеві положення

7.1. Положення про порядок розгляду випадків булінгу (цькування) в  Рибненському закладі дошкільної освіти «Сонечко» схвалюється  рішенням педагогічної ради (протокол № 1  від 15.03.2021р.) та затверджується наказом директора ЗДО.

7.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної ради ЗДО та відповідно до наказу директора.

 


Додаток 1 про план заходів булінгу.docx – копія.docx

Процедура подання (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу:


Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

       Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб. Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він може звертатися до органів Національної поліції України із заявою. Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства. Згідно з КУпАП булінг учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Рекомендації до оформлення заяви:

1. Подається державною мовою.

2. Чітко вказуються прізвища.

3. Дотримання вимог до оформлення реквізитів.

4. Не допускати виправлень.

5. Зміст заяви пишеться в довільній формі. Реагування на доведені випадки булінгу.


Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування):

1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.

3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення: – якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей; – якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.

4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

    Стаття 173-4.         Булінг (цькування) учасника освітнього процессу (Кодекс України про адміністративні правопорушення) Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого: – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: –тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: –тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.