Статьи

Интересные и полезные статьи

          Корисно для батьків.

      Ігри,  поради,  рекомендації

” 33 способи як виховати хорошу дитину”

1.  Чарівне слово

Навчіть дитину деяких “чарівних слів” – “дякую”, “будь ласка”, “вибачте”. І коли б дитина не говорила їх, намагайтеся швидко і ввічливо виконувати всі її прохання (в міру можливостей).

2.  Чай у двох.

Організуйте вечірній чай з вашою дитиною. Порадьте їй запросити на чай улюблені іграшки. А потім зробіть так, щоб всі за столом дотримувалися правил ввічливості.

3.  Обніміть дитину!

Поплескування по плечах або обійми доречні у тих випадках, коли дитина ввічлива з кимось – це дуже важливо.

4.  Домашні тварини і дитина.

Обов’язково привчайте дитину доглядати домашніх тварин: купівля корму, прогулянка, розчісування, витирання лап, чистка клітки.

5.  Політика чесності.

Завжди давайте чесну відповідь на запитання дитини.

6.  Нагороджуйте інших.

Коли зустрічаєте ввічливих і доброзичливих людей, похваліть їх за доброту.

7.  Розмови на подушці.

Кожний вечір, коли вкладаєте дитину у ліжко, запитайте її: “Яка частина дня була найкращою?” або “Яка частина дня була найважчою?”, потім уважно вислухайте, що скаже вам дитина, не перебиваючи її, не даючи ніяких настанов.

8.  Переможцем став…

Кожний тиждень видавайте “нагороду найбільш турботливому”. Вручайте її тому, хто був найдобрішим, найввічливішим.

9.  Гра “якщо…, то”.

Якщо хтось з гостей повинен невдовзі прийти до вас додому, можна зіграти в гру “якщо …, то”. Це гра допоможе дитині краще зустріти гостя. Ви уявляєте собі частину “якщо..“.”‘, “Якщо Оленці подобаються кольорові олівці…”, дитина уявляє собі частину “то”, “то ми будемо розмальовувати картинки”.

10.  “Який ти?”

Вказуйте дитині на її емоції. Це допоможе їй визначити себе та інших: “Ти виглядаєш розлюченою”, або “ця маленька дівчинка виглядає такою самотньою”.

11.  Ставте мету.

Допомагайте дитині діяти відповідно до конкретної мети, наприклад, складати гроші на конкретну іграшку або прочитати конкретну книгу, конкретну кількість книг.

12.  Очі в очі.

Привчайте дитину дивитися в очі співбесіднику, пояснюючи їй, наскільки це неприємно, коли людина відволікається під час розмови.

13.  Підказуйте.

Якщо хтось вітається з вашою дитиною, а вона не відповідає, допоможіть їй знайти потрібні слова: “Ганно, піди і скажи Дмитру Івановичу “Доброго дня”.

14.  Хваліть за доброту.

Звертайте увагу на кожний прояв доброзичливості: “Ти молодець, що допомогла своїй сестрі”.

15.     Сваріть  чесно.

Уникайте приниження і зневажливих зауважень. Намагайтеся знайти компроміс і припиніть суперечку.

16.  Не обманюйте.

Якщо дитина зрозуміла, що ви обманюєте, не намагайтеся говорити неправду далі. Визнайте свою помилку: “Так, у нас справді залишилось печиво, але я не можу дати його тобі до обіду.”

17.  Руки геть.

У жодному випадку не бийте дитину, яка буває надто агресивною, скеровуйте її в спеціальне місце “для охолодження”.

18.  Приховані знаки уваги.

Зробіть своїй дитині щось приємне, але так, щоб це було для неї несподіванкою.

19.  Справжній друг.

Візьміть дитину з собою, коли маєте намір провідати чи допомогти комусь із своїх друзів. Поясніть при цьому, як приємно допомогти комусь.

20.  Спочатку запитайте.

Спочатку запитайте дозволу, перш ніж скористатися чимось чи викинути щось, що належить вашій дитині.

21.  Обговорюйте ситуацію.

Якщо чиясь дитина надворі чи у дитячому садку плаче, зверніть на це увагу своєї дитини. Запитайте її: “Як ти вважаєш, що вона відчуває зараз?”, “Як ти вважаєш, що зробило її такою засмученою?”.

22.  Добрий приклад.

Частіше згадуйте в розмові з дитиною про людей з нашого оточення, які роблять добрі справи.

23.  Поклади на місце.

Якщо ваша дитина взяла без дозволу чужу іграшку, поясніть їй, чому так не можна робити, і наполягайте, щоб вона віднесла її назад.

24.  Боротьба з брутальністю.

Придумайте якийсь вислів,  який говоритимете, коли хтось з членів вашої родини буде лихословити. Потрібно намагатися знайти більш спокійний спосіб висловлювати свої почуття.

25.  Обмін ролями.

Дайте вашій дитині можливість відчути себе на місці іншої людини. Запропонуйте їй на 10-15 хвилин роль одного з батьків (тата, мами), а собі візьміть роль дитини.

26.  Дотримуйтесь чистоти.

Якщо ви, гуляючи з дитиною парком чи лісом, побачили сміття -підберіть й віднесіть в урну чи якесь призначене для викидання сміття місце. Ні ви, ні дитина не повинні смітити на вулиці.

27.  Допоможіть “Зберегти обличчя”.

Якщо ви помітили , що дитина каже неправду, стримуйте свій гнів і нагадайте, як важливо говорити правду. Потім дайте їй ще один шанс. І якщо дитина скаже правду, не карайте її.

28.  Причина і наслідки.

По можливості дайте дитині відчути наслідки своїх помилок: “Якщо залишиш велосипед під дощем, він заржавіє”.

29.  Заохочуйте до чесності.

Дайте дитині зрозуміти, що чинити чесно завжди важко, тому заохочуйтеїї до правдивості.

30.  Ніколи не порушуйте обіцянок.

Ніколи не обіцяйте дитині нагороди і не лякайте покаранням, які ви незможете дати і виконати.

31.”Лавочка для забіяк”

Поставте вдома стільці у вигляді “лавочки для забіяк”. Якщо двоє дітей побилися, посадіть їх на цю “лавочку”, де вони повинні залишатися доти, поки кожний з них не пояснить, в чому він був неправий.

32.  Коробка “Руки геть”.

Аби не виникало “боротьби” за іграшки, дитина мусить мати особисту коробку для іграшок, нехай у неї виявиться бажання поділитися своїми іграшками з іншими дітьми.

33.  Самостійність і допомога.

Дайте зрозуміти, що ви не збираєтесь робити за дитину завдання, але допоможете.

ПАМ’ЯТКА

 для батьків щодо адаптації дитини до умов  дошкільного навчального закладу

Щоб полегшити звикання дитини до умов дошкільного навчального закладу, батьки мають підготувати її і фізично, і морально, і соціально. Запорукою успішної адаптації дитини до умов дошкільного навчального закладу є єдність зусиль і ви­мог до дитини з боку родини та працівників закладу.

·         Познайомте дитину з майбутнім вихователем, проведіть екскурсію до групи та ігро­вого майданчику, налаштовуючи дитину на те, що перебування в дитячому колекти­ві та в дошкільному навчальному закладі — це приємна, радісна й очікувана подія.

·         Організуйте життя дитини в родині відповідно до режиму дня, якого дотримують­ся в дошкільному навчальному закладі. Сон, вживання їжі, прогулянки й інші ре­жимні моменти проводьте в один і той самий час.

·         Подавайте дитині на сніданок молочну страву. На обід готуйте і першу, і другу, і третю страви. Навчіть дитину їсти без сторонньої допомоги.

·         Навчайте дитину вдома необхідним правилам самообслуговування, взаємодії з оточенням та сформуйте основні санітарно-гігієнічні навички — дотримання чи­стоти тіла, культури їжі, підтримання порядку в навколишньому середовищі.

·         Залишайте дитину під наглядом інших людей, наприклад, родичів, друзів — спочат­ку на годину, а потім довше, щоб дитина зрозуміла, що батьки не будуть постійно поряд.

·         Поінформуйте медичних працівників і вихователів дошкільного навчального за­кладу про захоплення дитини, звичний руховий режим, особливості харчування, можливі алергійні реакції тощо.

·         У перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі залишайте дити­ну на дві-три години, поступово збільшуючи час перебування на одну-дві години.

·         Дозволяйте дитині брати з собою до дошкільного навчального закладу улюблену іграшку, проте не давайте харчових продуктів і напоїв із собою.

·         Пам’ятайте, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад лише здоровою. Щоранку оглядайте зів, шкіру та волосся дитини, розпитуйте про само­почуття.

·         Одягайте дитину відповідно до погодних умов у одяг з натуральних тканин та зручне взуття. Обов’язковим є головний убір. 

·         Не залишайте дитину в дошкільному навчальному закладі примусово, навіть якщо час звикання виявився довшим за очікуваний. У кожної дитини адаптація до умов дошкільного навчального закладу проходить індивідуально.

Корисно та весело гратись разом!!!

Майбутнім першокласникам   

Весняні розваги

“ПТАШКИ В ГНІЗДЕЧКАХ”

Кількість гравців: п’ятеро та більше.
Матеріали для гри: гімнастичні обручі (за кількістю гравців) або крейда.
Місце гри: ігровий майданчик, парк.
1. На ігровому майданчику розкладіть обручі (або намалюйте кола діаметром 50-60 см). Це — гніздечка для пташок.
2. Усі гравці («пташки») стають в обручі. Ведучий каже: «Сонечко світить. Пташки вилетіли з гніздечок». Гравці вискакують з обручів, бігають по майданчику, змахуючи руками-«крильцями».
3. Раптом ведучий каже: «Сонечко сіло. Пташки летять додому. Раз, два, три!». Після цих слів гравці поспішають зайняти порожнє (або лише своє) «гніздечко». Та «пташка», яка не встигла повернутися в «гніздо» на рахунок «три», залишає гру. Після виходу гравця, зайвий обруч прибирають. Перемагає найспритніша «пташка».

“НАМИСТО”

Кількість гравців: дванадцять та більше.
Матеріали для гри: п’ять гімнастичних обручів та м’яч.
Місце гри: ігровий майданчик, парк.
1. Шість гравців-«намистинок» вишиковуються в шеренгу і, тримаючи між собою у витягнутих руках обручі, утворюють ланцюжок: гравець, обруч, гравець, обруч, гравець та ін. Це — «намисто».
2. Усі інші гравці розбиваються на пари і вишиковуються поруч із першим гравцем ланцюжка.
3. За командою ведучого пара біжить уздовж шеренги (один гравець позаду шеренги, другий попереду), перекидаючи одне одному м’яч крізь обручі — «нанизуючи намистинки». Після закінчення гри ведучий визначає найспритнішу пару.

“КВІТУЧІ ДЕРЕВА”

Кількість гравців: десять і більше (парна кількість).
Матеріали: дві великі гілки, паперові квіти з нитковою петелькою (за кількістю гравців).
Місце гри: ігровий майданчик або парк, де можна знайти молоді деревця, що стоять поруч.
1. На майданчику встановіть дві великі гілки на відстані близько 3 м одна від одної (або відшукайте два молодих деревця, що стоять неподалік одне від одного).
2. Ведучий роздає гравцям паперові квіти. До кожної квітки пришита коротка петля з нитки, щоб можна було почепити квітку на гілку.
3. Діти діляться на дві команди і стають навпроти кущів на відстані 4—5 м.
4. За сигналом ведучого ті з гравців, що стоять першими (в обох командах), біжать до своїх гілок, вішають квітку, повертаються і стають в кінці своєї шеренги. Виграє команда, яка уквітчає свою гілку раніше, але за умови, що жодна з квіток не впаде на землю.

КОРИСНО для БАТЬКІВ!!!!!

Як навчити дитину зав’язувати шнурки?

Погодьтеся, питання серйозне. Особливо якщо вже зроблено кілька спроб, але безрезультатно. Можна, звісно, утішатися думкою, що все саме собою вийде, але дещо згодом. Можна радіти винаходу липучок і гачків. Але все-таки рано або пізно доведеться визнати, що навичка зав’язувати шнурки не такий уже пошук, і дитина може опинитися в незручній ситуації через своє невміння.

Отже, не важливо, чи мав ваш малюк невдалий досвід, чи він робить першу спробу шнурування черевиків.  Ось кілька простих порад і правил, що обов’язково допоможуть вам навчити дитину зав’язувати шнурки.

·         Не вчіть дитину зав’язувати шнурки наспіх. Ваше роздратування тільки зашкодить справі.

·         Коли ви показуєте дитині, як правильно шнурувати шнурки, станьте в нього за спиною або посадіть дитину на руки до себе спиною.

·         Доберіть такі черевики або кросівки, щоб шнурки легко просмикувалися в отвори.

·         Дитині буде простіше, якщо ви виберете досить товсті шнурки, які легко тримати в руках.

·         Хваліть малюка, навіть якщо в нього вийшло просмикнути шнурок лише в одну дірочку.

·         Можете тренуватися на іграх-шнурівках або татусевих черевиках — так дитині буде веселіше.

·         Розвивайте дрібну моторику дитини за допомогою ігор і вправ пальчикової гімнастики. Малювання, аплікація, ліплення, конструювання, бісероплетіння є чудовими тренажерами для пальчиків малюка.

Як навчити дитину складати іграшки на місце?

У кожному будинку, де є діти, виникає ось така проблема: іграшок багато, дитина грається, а після гри дорослим диводить збирати іграшки за своїм малюком. Досить часто батьки привчають дітей складати іграшки на місце досить суворо. Малюка змушують складати машинки й паровозики. а у відповідь отримують протест. Як же навчити дитину прибирати за собою?

·         Насамперед подбайте про те, щоб дитині було зручно збирати. Іграшки слід зберігати або в контейнерах, або на полицях. Малюк повинен мати можливість скласти іграшки в певне місце. У дитячій кімнаті не повинно бути забагато іграшок, інакше малюкові буде складно їх збирати.

·         Навчіть дитину правильно прибирати іграшки. Домовтеся, де зберігатимуться машинки, конструктор і т.ін. Малюкові знадобиться певний час, щоб запам’ятати й освоїтися, тому спочатку прибирайте разом.

·         Не прибирайте замість дитини. Діти дуже швидко звикають до того. що “мама все прибере”. Дитина повинна чітко знати, що прибирання іграшок – її обов’язок.

·         Якщо малюк категорично відмовляється прибирати, перетворіть прибирання на гру. Можете змагатися, хто швидше наповнить свою коробку, або ж призначте символічний приз за те, що дитина встигне зібрати всі іграшки за певний проміжок часу.

·         Головне – не забувайте хвалити малюка, навіть якщо, на вашу думку, прибирання виконано недостатньо якісно.

 Як зробити розчин для мильних бульок?

Існує чимало рецептів, як зробити розчин для мильних бульок у домашніх умовах. Наше завдання — дібрати такий склад, щоб бульбашки були досить великими (діаметром не менше ніж 10 см) і міцними, тобто не лопалися відразу після видування. Найпростіший рецепт: 2 частини подрібненого господарчого мила (бульки з туалетного мила занадто тендітні), 4 частини гліцерину (його можна придбати в аптеці), 1 частина цукрового сиропу й 8 частин води. Ретельно перемішайте розчин і видувайте бульки із задоволенням.

  Рекомендації батькам до адаптації дитини до умов дитячого садка:

·         Готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми й дорослими: відвідуйте з малюком  дитячі парки та майданчики,  привчайте до гри в пісочницях.

·          Ходіть із малюком на свята, на дні народження друзів, спостерігайте, як він поводиться: соромиться, усамітнюється, конфліктує, б’ється чи легко знаходить спільну мову, контактує з однолітками, тягнеться до спілкування, розкутий.

·          Дізнайтеся, який розпорядок дня у групі, і наблизьте режим дитини вдома до розпорядку дня в групі.

·         Розкажіть дитинці, що позитивного є в дитячому садку (нові товариші, багато іграшок тощо). Важливо, щоб малюк не боявся, — тоді йому легше звикати. У жодному випадку не погрожуйте дитячим садком як покаранням за дитячі огріхи, а також за його неслухняність.

·         Дізнайтеся, можливо, в цей садок ходять діти ваших сусідів або знайомих. Адаптація пройде легше, якщо в групі дитини є знайомі ровесники, з якими вона раніше гралася вдома або надворі.

·          Відвідайте дитячий садок у той час, коли діти на прогулянці, познайомте свого малюка з вихователькою та дітьми.

·          Готуйте вашу дитину до тимчасової розлуки з вами, дайте їй зрозуміти, що це неминуче тільки тому, що вона вже велика. Налаштуйте її на позитив.

·         Кажіть малюку, що це дуже добре, що він доріс до дитсадка і став таким великим.

·          Не віддавайте дитину в ДНЗ у розпал кризи трьох років.

·           Не обговорюйте при дитині проблем, пов’язаних із дитячим садком.

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка:

o     Удома дитина почала нудьгувати, не може знайти собі заняття. Можливо, дитині час відкривати щось нове, цікаве, незнайоме.

o    На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт. Він не просто забирає іграшку в свого «колеги», а «залагоджує» конфлікт словами: «Це моє!».

o    Маля здатне кілька годин на день перебувати без мами.

o     Дитина може розбірливо сказати про свої потреби.

o     Малюк уже доволі спритний, уміє самостійно їсти й пережовувати, миє руки й умивається, одягає і скидає з себе основні предмети одягу.

  Нові умови можуть стати для малюка надто сильним подразником, скувати його самостійність та ініціативу. Батькам слід говорити про вступ до дитячого садка як про подію радісну й очікувану, демонструючи малюкові впевненість і віру в добрий перебіг подій. Адже діти переймаються настроєм батьків, і надалі емоційний стан малюка визначатиме перебіг усього перебування протягом дня в дитсадку.

Психолого-педагогічні рекомендації батькам першокласників

Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, згодом кожна дитина навчиться читати і рахувати, але до моменту вступу до школи їй важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність до навчання.

Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюючи в неї “навчальну фобію”. У дитини виникає невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. Якщо дитина не готова до цієї зміни, школа для неї перетворюється на пекло і малий школяр поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

Найбільш розповсюджені проблеми першокласників :

– дитина не може зосередитися, її увага розсіяна;

– дитина не може самостійно справитися із завданням;

– дитина не може довго сидіти без руху над домашнім завданням, її більше цікавлять іграшки, а не книжки.

Як допомогти першокласнику подолати труднощі?

1. На перших етапах навчання, не вимагайте від дитини самостійності. Потрібно їй допомагати, виховувати у неї впевненість у її діях.

2. Не рекомендується в цей рік віддавати дитину у додаткові гуртки, секції; це лише посилить у неї відчуття нестабільності. Дитині зараз потрібна звична атмосфера, в які вона знаходиться у школі, важливо, щоб дім у цей час став надійною «фортецею».

3. Намагайтеся налагодити душевний контакт із своєю дитиною, тільти тоді ви будете знати всі її шкільні проблеми.

4. Якщо ви не можете виділити дитини для заняття окрему кімнату або окремий стіл, у неї все одно має бути постійне місце для виконання її шкільних завдань. І головне – до занять своєї дитини треба відноситися з повагою. Це значить, що ви не повинні відривати її під час занять, та бажано організувати в домі робочу тишу.

Перший рік – потрібно обов’язково допомагати дитині готувати домашнє завдання.

5. Батькам треба пом’ятать, що дитину ні в якому разі не можна потурати за лінощі.

6. Ще одна порада! Батькам потрібно постійно підтримувати відносини з вчителем та регулярно говорити з ним про дитину, навіть якщо з навчанням в неї все добре Ви не тільки краще зрозумієте вимоги вчителя, а й побачите свою дитину з іншого боку. Бо ваша головна задача – підтримати інтерес до навчання, допомагати їй.

Як допомогти дитині першокласнику звикнути до школи:

1 крок. Проводжайте дитину до школи, навіть, якщо це дуже близько від дому. Ваша дитина повинна відчути, що вона – школяр, і ця дорога до школи – символ початку трудового дня.

2 крок. Слідкуйте за режимом дня. Перехід на новий розпорядок – це завжди важко. Для першокласника дуже важливо робити перерви коли ви займаєтесь з дитиною (30 хвилин навчання – перерва на 5 – 10 хвилин, і можна знову вчитися). Також обов’язково гуляйте з дитиною на свіжому повітрі.

3 крок. Хваліть її! У любій роботі знайдіть за що можна похвалити дитину, навіть, якщо вона не зовсім справилася із завданням. Нехай вона почуває себе більш впевненіше, і тоді вона зможе спокійно зрозуміти та виправити помилки.

4 крок. Цікавтеся, що відбувається у школі з вашою дитиною. Проявляйте дружній, а не жорсткий контроль. Так у дитини проявиться відповідальність та організованість.

Пам’ятайте:

Покарання – це моральний замах на здоров’я дитини – фізичне і психічне.

Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого.

Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінку перегорнуто. Про старі гріхи – ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

Хоч би що трапилось, покарання не повинно сприйматися дитиною

як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

Не забувайте: ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчитеся краще розуміти одне одного.

Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує на осуд, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.

Існує термін “шкільна фобія”, тобто страх у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Таке трапляється, коли дитина хвороблива, тоді, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

 Використання

здоров’язберігаючих технологій

у фізичному вихованні дітей  в  умовах дошкільного закладу

Дошкільний вік є одним із найбільш відповідальних періодів життя людини щодо формування фізичного здоров’я й культурних навичок, які забезпечують його вдосконалення, зміцнення і збереження в майбутньому. Сьогодні відомо, що 40% захворювань у дорослих були «закладені» в 5–7 років. Саме тому дошкільне фізичне виховання повинно формувати  здоров’я дитини і фундамент фізичної культури майбутньої дорослої людини. А це можливо завдяки  використанню здоров’язберігаючих технологій у фізичному вихованні дошкільників.

Запровадження здоров’язберігаючих технологій у фізичну культуру дошкільників – вимога сьогодення.

Саме це і обумовило вибір теми дослідження – «Використання здоров’язберігаючих технологій в фізичному вихованні  в умовах дитячого закладу».

Актуальність цієї роботи полягає в тому, що питання фізичного розвитку, збереження і укріплення здоров’я дітей старшого дошкільного віку засобами здоров’язберігаючих технологій недостатньо систематизована та висвітлена у  науковій літературі та методичних посібниках з  фізичного виховання старших дошкільників.

Об’єкт дослідження   здоров’язберігаючі технології дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження   вплив фізкультурно-оздоровчих заходів на розвиток рухових умінь і навичок дітей 6 року життя.

Інноваційні оздоровчі технології

Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку  слід відокремити: фітболгімнастику, художню гімнастику, гідроаеробіку, пальчикову (вправи, ігри, картинки), дихальну та звукову гімнастику, психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми), дитячий фітнес.

За останні роки великої популярності набуло застосування в практиці роботи  оздоровчих технологій, які використовуються з профілактично-лікувальною метою насамперед: фітотерапія (чаї, коктейлі, фіто мішечки), ароматерапія (ароматизація приміщення), вітамінотерапія (вітамінізація страв).

Має неабияку ефективність впровадження у процеси життєдіяльності дитини оздоровчих технологій терапевтичного спрямування, до яких відносяться: піскова терапія, кольоротерапія, арттерапія, сміхотерапія, казкотерапія, музична терапія.

Існуючі оздоровчі технології приваблюють різноманітністю своїх засобів та новизною. Проте, кожен вихователь чи педагогічний колектив в цілому, використовуючи у власній діяльності інноваційні технології, має обов’язково радитися з медичними працівниками, психологами, достеменно знати особливості впровадження тих чи інших технологій у практику оздоровчої роботи з дітьми.

Арт-терапія — малювання, ліплення, декоративно-прикладне мистецтво. Особливо показана арт-терапія гіперактивним, розгальмованим, агресивним дітям. Ігри та вправи з пальчиками під музику, як один із прийомів арт-терапії, широко застосовувалася в гімнастиці.

Кінезотерапія — оздоровлення за допомогою різних рухів під музичний супровід: ритмічна гімнастика. У результаті виконання вправ комплексу підвищується стійкість до стресів, стабілізується психіка, розвивається інтуїція, активізуються творчі здібності.

Ігрова терапія. Шлях до душі дитини лежить через гру.

Казкотерапія.З казки до дитини на підсвідомості входить алґоритм здорових відносин між людьми у всіх життєвих ситуаціях.

Природотерапія. Охоплює використання природних чинників: сонце, повітря, вода, земля.

Сміхотерапія. Вона допомагає успішно лікувати хронічні захворювання. У роботі з дітьми використовуються жарти-хвилинки, гумористичні розповіді, театральні постановки, міні-сміхопанорами.

Рефлексотерапія — масаж активних точок, розташованих на пальцях рук, вушних раковинах, на стопах ніг, на обличчі.

Пластичний масаж зі спілкуванням мають дуже важливе значення: дає можливість співвіднести слово з тактильним відчуттям.

Звукова гімнастика — це своєрідний звуковий вібромасаж.

Рефлексотерапія — пальцевий точковий масаж і самомасаж.

Пальчикова гімнастика.Виконуючи ті або інші композиції пальців, (мудру) замикаються енергетичні канали, викликаючи потрібний лікувальний ефект.

Гімнастика розуму — виконання простих рухів і вправ допомагає дітям будь-якого віку розкрити ті можливості, які закладено в нашому тілі.

Фітотерапія – оздоровчі напої та чаї з шипшини; вітаміні коктейлі з ромашки, календули, деревію, спориша; фітомішечки.

Електроаерозольна терапія – розбризкування ефірної олії шипшини, обліпихи, м’яти, меліси, лаванди.

Вітамінотерапія  – полівітаміни, аскорбінова кислота, вітамінізація страв.

Ароматерапія – це метод терапії з застосуванням натуральних ефірних олій, які захищають від бактерій і грибків, впливають на обмін речовин і керують біохімічними процесами.

Одним із засобів підвищення ефективності фізкультурно-оздоровчої роботи є використання інноваційних технологій та нетрадиційних засобів фізичного виховання.

 Нетрадиційна методика казкотерапії

Ефективність виконання дошкільниками фізичних вправ значно поліпшується, якщо їх виконання відбувається на позитивному емоційному тлі, яке, зокрема, може забезпечити використання фольклорних творів .

Проте включення фольклору до процесу фізичного виховання дітей дошкільного віку вимагає виконання таких вимог:

– дітям мають бути добре знайомі запропоновані для виконання фізичні вправи, а фольклорний матеріал (потішки, примовки, загадки, казки, лічилки, скоромовки тощо) – відповідати віковим особливостям;

– для раціональної організації рухової активності дітей необхідна часта зміна вправ при багаторазовій повторюваності рухів;

– неабиякого значення набуває яскраве й образне виконання дітьми рухів;

– педагог має враховувати, з одному боку, розвивальний характер навчального матеріалу, а, з іншого, – його національний колорит;

– моторна щільність занять із фізичної культури, а також ранкових гімнастик, побудованих на фольклорному матеріалі, може досягати 80% .

Розглянемо більш докладно види фольклорних занять із фізичної культури:

– творчо-рухові заняття, засновані на одному з видів усної народної творчості – потішках, загадках, казках. При проведенні фізичних вправ доцільно використати 4 – 5 потішок, загадок рухового характеру, а також сюжет однієї або двох казок, доповнюючи їх потішками і загадками;

– сюжетні фізкультурні заняття з додаванням елементів фольклору. Ці заняття проводяться у формі «рухової» розповіді або казки;

– театралізовані фізкультурні заняття з використанням імітаційних, мімічних і пантомімічних вправ, інсценівок та ігор – драматизацій. Діти виконують різні ролі, наслідуючи або копіюючи дії людини, зображуючи тварин, птахів тощо;

– музично – ритмічні заняття, засновані на українських народних піснях і танцях, іграх і хороводах;

– ігрові фізкультурні заняття, побудовані на українських народних рухливих іграх;

– традиційні заняття з використанням елементів фольклору, які пожвавлюють процес навчання, урізноманітнюють його;

– інтегровані фізкультурні заняття з елементами фольклору .

Крім зазначених форм роботи, фольклорні твори доцільно включати як до фізкультурно-оздоровчої роботи, так і до активного відпочинку дітей. Безперечно, кожний із зазначених видів занять містить у собі елементи казкотерапія. Сьогодні під терміном “казкотерапія“ розуміється спосіб передачі знань про духовне виховання і соціальну реалізацію людини. Саме тому казкотерапію називають системою виховання, співзвучною духовній природі людини .

Ці програми в першу чергу сприяють корекції не тільки психомоторного, але і мовного, емоційного, а також загального психічного розвитку дітей дошкільного віку.

При проведенні гімнастики на профілактику плоскостопості спеціальні вправи поєднують з загальнозміцнюючими у співвідношенні 3:1, 4:1. Гімнастику обов’язково поєднують з самомассажем. При заняттях з дітьми дошкільного віку доцільно використовувати різноманітні яскраві предмети, проводити заняття у формі гри.

Для самомасажу зручно використовувати масажний килимок або массажний ролік. Його можна проводити як окрему процедуру, або включати в заняття  психогімнастикою в якості вступної або завершальної частини.

Сидячи на стільці.

1.      Поздовжнє розтирання стоп, просуваючи їх вперед і назад вздовж килимка одночасно і по черзі.

2.      Круговий розтирання стоп, просуваючи їх по колу, переміщаючи навантаження від п’яти до пальців уздовж зовнішнього склепіння одночасно і по черзі.

3.      Поперечний розтирання стоп, просуваючи їх в сторони і до центру. Виконується одночасно двома ногами.

4.      Захоплення ворсин килимка пальцями ніг з утриманням протягом декількох секунд.

5.      Захоплення ворсин килимка пальцями ніг і спроба супінації стоп, не випускаючи ворсин.

6.      Захоплення ворсин килимка пальцями ніг і спроба розсунути стопи (розірвати килимок), не випускаючи ворсин.

Стоячи.

1.      Поздовжнє розтирання стоп, по черзі просуваючи їх вперед і назад вздовж килимка.

2.      Поздовжнє розтирання стоп з акцентом на зовнішні краї.

3.      Перекати з п’яти на носок і назад, стоячи на килимку.

4.      Розведення і зведення п’ят, стоячи на килимку.

5.      Розведення і зведення передніх відділів стоп, стоячи на килимку.

6.      Почерговий підйом ніг з захопленням ворсин килимка пальцями жене стопи. .

Ефективність профілактичних процедур буде ще вище, якщо в комплекс включити загартовування. Загартовування стоп дозволяє не тільки поліпшити регіональне кровопостачання, але й оздоровити організм у цілому.

Найбільш поширене обливання ніг, оскільки воно надає виражений вплив на профілактику простудних захворювань. Ще корисніше контрастне обливання стоп. Ця процедура тренує реакцію судин на зміну температур. Варіанти поєднань теплої і холодної води різноманітні.

Іноді для загартовування стоп використовують ходьбу босоніж по водяній доріжці, траві, землі.

Кінезіологія для всієї родини

 Кінезіологія – наука про розвиток головного мозку через рух. Вона існує вже двісті років і використовується у всьому світі.

Кінезіологічні вправи – це комплекс рухів, які дозволяють активізувати міжпівкулькову дію. Кінезіологічними рухами користувалися Гіппократ і Аристотель.

Засновник учення «освітня кінезіологія» доктор філософії Пол Деннісон. Разом зі своєю дружиною Гейл виявили величезні можливості природних фізичних рухів, які можуть бути використані для успішного розвитку і навчання як дитини, так і дорослого.

Кінезіологічні вправи розвивають мозолисте тіло, підвищують стрессостійкість, синхронізують роботу півкуль, покращують розумову діяльність, сприяють поліпшенню пам’яті і уваги, полегшують процес читання і письма.

«Гімнастика мозку» нагадує звичайну зарядку і проста у виконанні.

До вашої уваги комплекс кінезіологічних вправ, які можна виконувати всій родині разом. Він увібрав в собі перехресно – латеральні рухи («Ножиці», «Поза Наполеона», «Ніс – вухо») які  налагоджують комунікативні зв’язки між півкулями і окремими областями головного мозку та створюють нові нейронні зв’язки і зміцнюють що вже є. «Кнопки мозку» – підвищуютьжиттєвий тонус організму, оптимізують процес навчання. Вправи для подолання стресових  реакцій. Вправи, направлені на поліпшення вербальної пам’яті і уваги: растягування вушних раковин.

Ранок знову наступає,
На зарядку всіх скликає.
Деннісон говорить нам,
Є чудовий комплекс вправ.Для розминки зробим всі,
Гарну вправу «ножиці».
Щоб зв’язок півкульок мати,
Треба ручками махати.«Ножиці» – перехресні рухи руками перед собою, міняючи праву і ліву руки.

Тато наш завжди поважний,
Вправу робить він уважно.
Вправа ця «Наполеон»,
Задає йому цей тон.«Поза Наполеона» – обхватити себе руками, міняючи то праву, то ліву руки у верхньому і нижньому положенні.

Щоб емоції владнати,
Маму будемо навчати.
Треба взяти вушко й ніс,
Плесніть всі в долоні – please!«Ніс – вухо – плеснути в долоні» – права рука торкається носа, ліва – правого вуха, плеснути в долоні, потім поміняти руки.

Якщо будем йти рухливо,
Піднімаючи коліна,
І руками їх торкатись,
Мозок буде наповнятись.
Енергетика це зветься,
Гарно з нею нам живеться.Правий лікоть торкається лівого коліна і навпаки; правий лікоть торкається правого коліна і навпаки;
Права долоня торкається лівого коліна і навпаки, права долоня торкається правого коліна і навпаки;

На відмінно щоб навчатись,
Будем «кнопок мозоку» торкатись.
Ліва ручка поміж ребер,
Ну а права на пупочку,
Потім руки помінялись,
Натискаєм на тіж точки.Уявити в правій руці м’ячик, поставити руку навколо пупка (великий палець над пупком), лівою рукою масажувати ямки під ключицями, кінчик язика притиснути до піднебіння. Знаходитися в такому положенні 2 хв.

Дуже важно у навчанні,
Мати нам увагу й пам’ять.
Треба вушка потягнути
Покрутити і загнутиРостягування вушних раковин.

Зір хороший треба мати,
Щоби правильно писати.
Крутим «вісімку» руками,
Спробуй це ти разом з нами.Ліниві 8 для очей – витягнути великий палець правої руки і описувати в повітрі лежачу 8. Потом витягнути великий палець лівої руки і описувати лежачу 8.
Далі витягнути обидва великі пальці і описувати лежачу 8. Під час цих вправ очима стежити за пальцями, не повертаючи голови.

Зверніть увагу!

Чи примушувати дитину їсти?

Так, а як же!» — упевнено скажуть одні батьки. «Ні, що ви!» — не менш упевнено заперечать інші. Підходи до дитячого харчування, точніше ставлення до самого процесу приймання їжі, у різних родинах дуже різняться. Одні мами й тата буквально «стоять на вухах», розважаючи свою дитину, щоб упхнути хоча б ложечку, інші дотримуються принципу «зголодніє, сам попросить». Розповідати про те, як же правильно поводитися, буде неправильно, адже діти відрізняються своїм апетитом і саме отут слід шукати причину проблеми. На жаль, більшість батьків не розуміють, що якщо дитину змушувати їсти, вимагати від неї «з’їсти все до крихти», то нічого доброго із цього не вийде. Адже найчастіше малята погано їдять не з вередливості або бажання зробити наперекір мамі й татові. Просто дитячий організм не сприймає ту їжу, яку пропонують, або її кількість занадто велика. Тому доцільно дотримувати деяких правил у годуванні дітей:

·         Будь-яка їжа повинна виглядати привабливо й апетитно.

·         Намагайтеся годувати дитину різноманітно, але враховуйте її харчові уподобання. Адже дитячий організм здатен сам вибирати те, що йому потрібно.

·         Подавайте позитивний приклад. Якщо дитину годувати окремо від усієї родини, то як же вона побачить, що їжа — це задоволення й що тато або мама добре їдять?

·         Не розважайте дитину під час їжі, але пропонуйте змагання «Хто швидше й акуратніше поїсть».

·         Не затягуйте час обіду. На їжу виділяйте максимум двадцять хвилин.

·         Не сваріть дитину, якщо в неї відсутній апетит або вона не доїла.

·         Посуд теплих, яскравих кольорів посилює апетит. Пропонуйте дитині їжу на тарілках жовтого, червоного, жовтогарячого кольорів, і апетит обов’язково поліпшиться. А ось посуд синього й зеленого кольорів може знизити апетит.

Як швидко й без капризів вивчити з дитиною вірш?

Мабуть, усі мами й татусі стискаються із цією проблемою: ранок, дитина плаче, адже не в змозі запам`ятати віршик. Що ж, скористаймося старим, можна навіть сказати, давнім способом завчання. Ним успішно користувалися ще давні індуси для передавання своїх знань. Суть способу в тому, щоб починати з малого, повторювати й поступово додавати нову інформацію. Як це робити з дитячим віршем? Почніть разом із дитиною повторювати його за тиждень до потрібного терміну. Для початку скажіть, що читатимете вірш. Завдання «вивчити за будь – якої умови» не ставитимемо. Прочитайте вірш виразно. Запитайте в малюка, чи все йому зрозуміло. Розберіть незрозумілі слова й поясніть їх. Розгляньте ілюстрації, якщо вони є. Можете попросити дитину самостійно намалювати картинку до вірша. Тепер беремося власне до завчання. Прочитайте перший рядок і попросіть дитину повторити його. Щойно їй вдасться це без запинки, розпочинайте вивчення другого рядка. Тепер з`єднайте перший і другий рядки. Повторювати два рядки разом теж потрібно до безпроблемного відтворення. Уся хитрість полягає в тому, що робитимете це ви не відразу, а щодня потроху. тому процес завчання не видаватиметься дитині занадто нудним. Не забувайте хвалити дитину, адже навіть якщо їй не все вдається, ваша похвала допоможе подолати труднощі.

Загальна інформація для родин у групі

·          Намагайтеся брати участь у діяльності групи. Займайтеся разом з дітьми.

·         Заохочуйте дітей до того, щоб вони вдягалися і роздягалися самостійно. Допомагайте лише у разі потреби.

·         Звертайтеся до дитини за поясненнями і коментарями.

·         Вибирайте моменти для запитань

·         Не дискутуйте з дітьми, іншими дорослими. Якщо Вас щось непокоїть, якщо виникають запитання або якщо у Вас є якісь коментарі стосовно   правил   групи   чи поведінки дітей, звертайтеся з ними до вихователя.

·         Подавайте вихователям свої ідеї і побажання стосовно планування та організації навчально-виховного процесу.

·         Розкажіть вихователям про свої інтереси, здібності, таланти – для того, щоб вихователі могли використати це у роботі групи.

·         Познайомтеся з Правилами групи до того, як почнете відвідувати групу.

·         Попросіть вихователів пояснити, як Вам слід діяти у разі антисоціальної поведінки дітей.

·         Не обговорюйте поведінку дітей перед групою.

·         Надавайте дітям достатньо часу для самостійного виконання завдання.

Майстер-клас для батьків «Пальчиковий ігротренінг»

Мета: розширити знання батьків про значення розвитку дрібної моторики для усунення мовленнєвих вад дитини; познайомити батьків з нетрадиційними 

               прийомами та матеріалами, що використовуються в роботі з дітьми з

              розвитку дрібної моторики та координації рухів рук дитини; залучити 

               батьків до життя дошкільного закладу та групи, зробити  їх своїми 

               помічниками в роботі усунення недоліків мовлення та розвитку; формувати емоційний контакт батьків, спеціалістів та вихователів.

     – К .Д. Ушинський казав, що мовлення дитини знаходиться на кінцівках її пальців. І   це дійсно так. Рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи   і  прискорюють розвиток   мовлення   дитини,   вони  є  одним   з  факторів   його   формування.

Недарма  рівень  розвитку  дрібної  моторики  – є  одним  з  показників  шкільного  навчання.

         Тренуючи пальці рук ми не тільки покращуємо рухові можливості дитини, а ще й розвиваємо її психічні та мовні навички.

            Саме  тому  робота  з  розвитку  дрібної  моторики  повинна  починатися  з  раннього  віку, і проводитись не тільки в дошкільному закладі, але й вдома.

             Нас  оточують  безліч  предметів,  які  можна  використати  для  розвитку  дрібної   моторики  дітей.  Сьогодні  я  познайомлю  Вас  з  деякими    з  них.  Але,  щоб  було цікавіше, ми пограємо з Вами в гру, яку люблять діти – «Чарівна торбинка».

Гра «Чарівна торбинка».

      –  Зараз  Ви  по  черзі  будете  діставати  предмети  з  торбинки,  а  я  познайомлю  Вас  з   деякими корисними засобами їх використання і ми спробуємо їх відтворити. Іншими   словами   ми   трошки   пограємось,   а   решту   підкаже   Вам   ваша   фантазія.  Спробуємо:

        Волоський горіх.

            Волоський горіх чудово усуває стрес, позитивно впливає на точки, що сприяють  розвитку мовної активності дітей та дрібної моторики. Можна перекладати горіхи,  перекочувати між двома долонями, між пальцями однієї руки.

        А можна виконувати вправи із віршованим супроводом:

        Наш горішок мандрівник

        Мандрувати здавна звик .               (Перекочувати по долоньці)

        Він ліворуч помандрує –

        Своїх друзів всіх здивує.

        А праворуч помандрує –

        Разом з ними потанцює .                (Перекочувати горіх вправо-вліво по долоні)

       Далі він мандрує в гори,

        В гори і долини.                       (Перекочувати горіх вгору-вниз по долоні)

        А в долині наш горішок квіточку зустріне.

        Він до неї посміхнеться

       До пелюсточок торкнеться .              (Прокочувати горіх по кожному пальчику)

        Гарно, добре мандрувати,

        Та вже час і повертати.                 (Перекочувати горіх між двома долонями)

        Аналогічні вправи можна виконувати із шишками.

Прищіпки.

            Прищіпки  можна  перекладати  з  однієї  мисочки  до  іншої,  рахувати,  викладати  в  певній   послідовності, залежно    від   кольору,   можна     запропонувати дитині  подарувати  промінці  сонцю, гичку  морквинці.  А  ще  прищіпки  –   це  чудовий  маса жер, спрямований на активацію незрілих клітин головного мозку.

 Проводьте      пощипування        кінцівок пальців    рук, починаючи       з   великого,  промовляючи потішки, чистомовки, віршики. Наприклад:

 Оцей пальчик – наш дідусь,                                 Нумо, братці, за роботу,

 Оцей пальчик – баба,                                            Покажіть свою охоту!

Оцей пальчик – наш татусь,                             Тобі – дрова рубати,

Оцей пальчик – мама,                                           Тобі – печі топити,

Оцей пальчик – я,                                                  Тобі – воду носити,

Ось і вся моя сім’я!                                               Тобі – тісто місити,

                                                       А тобі – обід варити.

  Зубна щітка.

  Звичайнісінька  зубна  щітка  теж    може  використовуватись  для  масажу.  Можна  погладжувати  руки  від  кінцівок  пальців  до  ліктя,  постукувати  щіткою,  змінюючи темп, використовуючи відповідний віршований супровід:

Он дощові краплинки торкнулися руки.

Їх зовсім не бояться всі наші малюки. (Погладжування щіткою)

Дощик крапає частіше, по руці він б’є сильніше.

Хай водичка ллється,ллється – з нею сила додається. (Постукування щіткою)

Мішечки з крупою.

  Скільки  чудових  вправ  можна  придумати  з  цією  нескладною,  але  корисною,  іграшкою:  перебирати  пальчиками  наповнювач,  знаходити  мішечки  з  різним  та  однаковим      наповнювачем;    або   просто «ходити»     пальчиками  по мішечку,  промовляючи віршик або задаючи дитині напрямок. Наприклад:

Йде собачка, кіт іде

Дощик йде, і град

Ще годинник йде вперед,

Рак повзе назад.

З  цією  ж  метою  Ви  можете  використовувати  підставки  під  гаряче,  іплікатор 

Кузнєцова.

Клубочок.

    Я гадаю, що в кожного вдома можна знайти клубочок.  Скільки цікавих завдань  можна  запропонувати  дитині,  намотуючи  нитку  –  називати  кольори,  дні  тижня,  пори року, слова на певний звук.

Шнурівки з вузликами.

    Кожна дитина безліч   часу може бавитися     різноманітними   шнурівками,  порівнювати   їх   за   довжиною,   викладати   геометричні   фігури,   літери,   цифри. 

Використовуючи різнокольорові шнурівки з вузликами та «крабіки»  – заколки для  волосся,  можна  закріплювати  з  дитиною  назви  кольорів,  кількісну  та  порядкову  лічбу. Запропонуйте дитині прикріпити «крабіки» на свою шнурівку за кольором,  прикріпити  стільки  «крабіків»  скільки  вузликів,  прикріпити  заколку  на  певний  вузлик(перший, третій) і т.п.

«Сухий» басейн або басейн із сюрпризом.

Ви  можете  взяти  будь-яку  яскраву  коробку  ,  наповнену  поролоновими  кульками,  горохом,  квасолею         тощо.  Заздалегідь  заховайте  в  ній  маленькі  іграшки  або  цукерки.  Дитина  перебираючи  наповнювач  повинна  знайти  скарб.  Дітям  дуже подобається ця гра.

        Клаптики штучного хутра, різноманітних тканин.

        За  допомогою  клаптиків  з  різних  за  фактурою  тканин  або  клаптиків  штучного   хутра, які мають різні кольори та  форму можна викладати різноманітні предмети. 

           Наприклад:  з  клаптиків  у  вигляді  трикутників  та  прямокутника  можна  викласти  ялинку тощо.

                                                     Правила.

            1.   Робота   з   розвитку   дрібної   моторики   повинна   проводитись   регулярно   для 

        досягнення вагомого ефекту.

        2. Матеріал до занять повинен бути різноманітним, яскравим, безпечним.

         3. Заняття повинні проводитись під наглядом дорослого або разом з ним.

        4.  Завдання,  які  ви  пропонуєте  дитині  повинні  приносити  радість,  викликати 

        задоволення, не повинні перевтомлювати.

Групи короткотривалого перебування

Групи короткотривалого (3-5 годин) перебування організовують у дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема навчально-виховних комплексах «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад», та дошкільних навчальних закладах – центрах розвитку для дітей, які відвідують інші навчальні заклади чи виховуються вдома. Щоб забезпечити якісними освітніми послугами з формування готовності до шкільного навчання і сільських дітей у тих місцевостях, де немає таких закладів, дозволено організовувати роботу груп з короткотривалим режимом перебування в орендованих приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам.

Групи короткотривалого перебування працюють протягом або цілого року, або його частини, але не менше трьох разів на тиждень у робочі дні, а за необхідності та наявності умов – повний робочий тиждень. Можна також створювати групи вихідного дня, які функціонують двічі на тиждень – по суботах і неділях.

Існує декілька варіантів діяльності груп короткотривалого перебування:

·  діти відвідують лише заняття або заняття і прогулянки (без харчування);

·  у першій половині дня здійснюється повноцінний навчально-виховний процес – з харчуванням, прогулянками, заняттями.

Припустима й така організація роботи з дітьми, коли в одному приміщенні працює кілька груп короткотривалого перебування (почергово в першій та другій половині дня).

Групи короткотривалого перебування створюють переважно для дітей п’ятирічного віку з метою забезпечення системного підходу до їх соціальної адаптації, а також до фізичного, пізнавального, мовленнєвого, художньо-естетичного розвитку перед початком шкільного життя.

Заслуговує на увагу й позитивний досвід роботи груп короткотривалого перебування для дітей від 2,5 – 3 до 6 років упродовж кількох навчальних років поспіль. Залежно від ситуації ці групи комплектуються за одновіковим чи різновіковим, або за сімейним принципами. Переваги цього варіанту організації діяльності груп у тому, що таким чином основи життєвої компетентності формуються в дітей пролонговано, поступово.

Існують і такі групи короткотривалого перебування, які не ставлять за мету проведення спеціальної навчальної діяльності, але мають потенційні можливості для реалізації інших аспектів освітньої роботи відповідно до вимог державного стандарту дошкільної освіти:

·  прогулянкові групи, в яких не лише доглядають за дітьми, але й реалізують програмові розвивально-виховні завдання під час прогулянок на свіжому повітрі в рухливих, дидактичних, творчих іграх, фізичних вправах, спостереженнях, дослідах, бесідах та інших видах роботи, формують позитивний досвід спілкування з ровесниками та дорослими;

·  консультативні групи, в яких діти відвідують окремі заняття з фахівцями різного профілю (логопедом, психологом тощо) й отримують кваліфіковану допомогу щодо усунення вад мовлення, діагностики і своєчасної корекції психічного та фізичного розвитку за індивідуальними показниками.

Там, де дошкільних навчальних закладів немає, при загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема при навчально-виховних комплексах «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» можна створювати групи підготовки дітей до школи як з повним режимом перебування, так і з короткотривалим перебуванням. Ці групи працюють переважно сезонно 3 – 5 разів на тиждень.

  Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Для цього необхідно сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

Значне місце в родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам слід пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; необхідно переконувати його, що навчання в школі – це серйозна праця, у результаті якої він пізнає багато нового.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання в неї почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей); формування моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

      Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

      Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років визначається вмінням виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, запам’ятовувати, ураховується також рівень розвитку тонких рухів руки та їхньої координації.

     Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і спроможність довго виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

    Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі.

    Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, згодом кожна дитина навчиться читати і рахувати, але до моменту вступу до школи їй важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність  до навчання.

   Оскільки формування шкільної зрілості, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої вразливості.

    З метою вивчення потреб, нахилів, інтересів дитини, з’ясування стилю спілкування в родині доцільно проводити анкетування батьків. Батьки можуть заповнювати анкети вдома, на батьківських зборах, під час співбесіди, консультації. 

Ви вже чули, як готувалися до цього випробування ваші знайомі, друзі, але результат іспиту інколи виявлявся для них неочікуваним і образливим. Одна з причин невдачі виявляється в тому, що в обстановці співбесіди діти губляться, не встигають виконати завдання за певний відрізок часу, відволікаються або не можуть зосередитися.
         Причини цього потрібно обов’язково визначити, бо загалом шестирічна дитина здатна поставити мету, спланувати дії, реалізувати їх, докласти певних зусиль для подолання перешкод.
     З нашою допомогою ви могли б провести удома своєрідну “репетицію” іспиту. Проте ми не пропонуємо вам універсальну шпаргалку, з аналогічними завданнями, які будуть на іспиті. Та це і неможливо, адже в кожній школі свої вимоги.
        Методики, які використовуються для визначення готовності до школи існують різні. Перш ніж розповісти про деякі з них, давайте умовимося дотримуватися певних правил, а саме:

1.  Не займайте позицію перевіряючого, не змушуйте дитину до роботи. Утримуйтеся від фраз типу: “Ось я зараз перевірю, чи візьмуть тебе в школу”, набагато краще сказати: “Давай разом поглянемо, як ти умієш працювати”.

2.  Якщо дитина з якоїсь причини відмовляється від роботи, відкладіть її на інший час.

3.  Малюк обов’язково має бути у доброму настрої. Якщо він зайнятий цікавою грою, захоплений, дайте йому можливість її закінчити.

4.  На успіхи і невдачі дитини реагуйте стримано, рівно, доброзичливо. Не фіксуйте його увагу на помилках. Якщо дитина не виконала завдання, підтримайте її, висловіть впевненість, що наступного разу в неї обов’язково все вийде.

5.  Не намагайтеся виконати відразу всю роботу цілком, це важко. Оптимальна тривалість роботи – 15-20 хв. Проте час заняття може змінюватися залежно від стану дитини.

6.  Дитина не повинна все робити лише на “відмінно”. Є показники першочергові і другорядні, ті, що заповняться в процесі навчання.

Не робіть поспішних висновків і пам’ятайте: жоден тест не дає стовідсоткового прогнозу успіху або невдачі, він лише підказує, на що потрібно звернути увагу.
 

Вправа на розвиток довільної уваги

           Дитині дають аркуш паперу, кольорові олівці і просять намалювати в ряд 10 трикутників. Коли ця робота буде завершена, дитину попереджають про необхідність бути уважним, оскільки інструкція читається лише один раз. “Будь уважним, заштрихуй червоним олівцем третій, сьомий і дев’ятий трикутники”. Якщо дитина перепитує, відповісти: “Необхідно зробити так, як зрозумів (ла)”. Якщо дитина впоралася з першим завданням, можна продовжити роботу, поступово ускладнюючи завдання.

Вправа на розвиток спостережливості

          Запропонуєте дитині гру: “Уважно оглянь кімнату і знайди предмети, в яких є круг, коло”. Малюк називає предмети – годинник, основа олівця, вимикач, ваза, столик. Можна провести цю гру у формі змагання для групи дітей, придумуючи аналогічні завдання.

Гра на розвиток пам’яті

            У цю гру можна грати з дитиною, наприклад, під час тривалих поїздок. Дорослий починає цю гру і говорить: “Я поклав в мішок яблука”. Наступний гравець повторює сказане і додає що-небудь ще: “Я поклав в мішок яблука і банани”. Третій гравець повторює всю фразу і додає що-небудь від себе. Можна просто додавати по одному слову, а можна підбирати слова за алфавітом.
 

Гра для тренування мислення і кмітливості

                                                                  “Як це можна використовувати?”
         Запропонуєте дитині гру – знайти якомога більше варіантів використання будь-якого предмету. Наприклад, ви називаєте слово “олівець”, а малюк придумує, як його можна використовувати – писати, малювати, використовувати як паличку, указку, градусник для ляльки, вудку і так далі.
 

 Тест “Безглуздості” – для оцінки образно-логічного мислення
 

       Покажіть малюкові картинку, на якій намальовані різні безглуздості і попросіть його уважно розгледіти картинку і сказати, що намальовано неправильно. Попросіть дитину пояснити, що саме неправильно в цих безглуздих ситуаціях. На все завдання відводиться 2 хв. Добре, якщо дитина за цей час відмітить більше 8 безглуздостей.
 

Тест для майбутніх першокласників

1.  Назви своє прізвище, ім’я, по батькові;

2.  Скільки тобі років? А скільки буде через рік? А через два?

3.  Як звуть твоїх батьків?

4.  Вранці ти снідаєш, а вдень…?

5.  Порівняй літак і птицю. Що у них спільного, чим відрізняються?

6.  Футбол, гімнастика, теніс, плавання – це…?

7.  Що потрібно зробити, щоб вода в чайнику закипіла?

8.  Ніж, що це? Велосипед, що це? Кілограм, що це?

9.  Порівняй квадрат і прямокутник. Що у них спільного, чим відрізняються? Які ще геометричні фігури ти знаєш?

10.  У якій країні ти живеш? Яка твоя адреса?

11.  Береза, дуб, осика – це…?

12.  Яких домашніх, диких тварин ти знаєш? Чому їх так називають?

13.  У корови – теля, у собаки – …, у коня – …?

14.  Чому раніше, ніж пройде поїзд, опускається шлагбаум?

15.  Огірок, помідор, морква, буряк – це …?

Подивіться, з якою групою питань дитині вдалося впоратися менш успішно, і приділіть цій стороні словникового мислення особливу увагу.

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров’я в період адаптації до школи є уважне й лагідне ставлення батьків до дитини, розуміння ними її  внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін “прикласти” до своєї дитини. Але незважаючи на це, для полегшення процесу адаптації дитини до школи все ж можна дати деякі рекомендації:

·         Повірте в унікальність та неповторність Вашої дитини, в те, що вона дитина неповторна, не схожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.

·         Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.

·         Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

·         Не бійтесь “залюбити” свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.

·         Задля виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

·         Пильнуйте, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише основні) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь установлених заборон і дозволів.

·         Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтеся впливати на дитину проханнями – це найбільш ефективний спосіб. У випадку непокори необхідно переконатися, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що зазвичай достатньо ефективно. І лише у випадку, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання, яке повинне відповідати вчинку, крім того, дитина має розуміти, за що її покарали. Важливо пам’ятатити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками міра.

Пам’ятайте:

·         Покарання – це моральний замах на здоров’я дитини – фізичне і психічне.

·         Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого.

·         Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

·         Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінку перегорнуто. Про старі гріхи – ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

·         Хоч би що трапилось, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

·         Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

·         Не забувайте: ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчитеся краще розуміти одне одного.

·         Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує на осуд, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.

Існує термін “шкільна фобія”, тобто страх у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Таке трапляється, коли дитина хвороблива, тоді, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюючи в  неї “навчальну фобію”. У дитини виникає невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

Дуже важливо піклуватись про  створення для дитини ситуації з гарантованим успіхом. Можливо, це потребуватиме від батьків певної зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Лікарі-педіатри відзначають різке зростання в дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Те, що є буденним для дорослого, може спричинити  стрес у дитини, якщо дорослий не може або не бажає створювати для ще незміцнілого організму спеціального режиму. Сучасна література і практичний досвід психологів указує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров’я дитини пов’язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.

Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями. Все це не минає безслідно – у дитини з’являються такі “дорослі” захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник їхніх сварок, у  дитини можуть з’явитися невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.

Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. Якщо дитина не готова до цієї зміни, школа для неї перетворюється на пекло і малий школяр поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

МИ РАДІ БАЧИТИ ВАС В НАШОМУ САДОЧКУ

Відповідно до Статті 4 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта є обов’язковою складовою системи безперервної освіти в Україні. Тому, у житті дитини настає час, коли їй час відвідувати дитячий садок. На справді, коли це станеться, вирішують батьки. З погляду практичних психологів, четвертий рік життя є одним зі сприятливих періодів для початку відвідування дошкільного навчального закладу. Давайте розмірковувати разом.

По-перше, закінчився період раннього дитинства, в якому дитина активно росла та розвивалася (опанувала ходьбу, різноманітні дії з предметами, навчилася розуміти мову і активно говорити сама), їй потрібні були близькі люди, контакти з якими були провідними для її розвитку. За перші три роки малюк виріс, зміцнів, багато чому навчився. Стосується це, перш за все, таких важливих навичок, як самообслуговування (малюк самостійно їсть, відвідує туалет, частково сам уміє одягатися та роздягатися, з допомогою дорослого підтримувати і наводити елементарний лад у особистих речах та іграшках), уміння самостійно грати та налагоджувати контакти з оточуючими. Крім того, дитина вже має досвід «розлучення» з мамою на деякий час. Для успішної адаптації дитини до умов дитячого садка це немало.

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить досить індивідуально. Одні діти легко і швидко звикають, не примушуючи батьків турбуватися та переживати. Інші, навпаки, звикають довго, хворобливо, а іноді й зовсім не можуть адаптуватися.

У психологічній літературі поняття адаптації розкривається як сукупність особливостей біологічного виду, які забезпечують йому специфічний спосіб життя в умовах певного середовища. У дошкільній педагогіці цей термін тлумачиться як активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм та оволодіння відповідними формами спілкування та діяльності.

У період адаптації у дитини відбувається зміна динамічних стереотипів – раніше сформованих звичок та устрою життя. Додайте до цього й так звану імунну та фізіологічну ломку, подолання психологічних перешкод. Тому малюк переживає стрес, прояви якого різноманітні – відмова від їжі, сну, спілкування з оточуючими, занурення у себе, плач, хвороби. Щоби адаптація до дитячого садка проходила легше, слід підготувати малюка до того, що скоро у його житті настануть зміни.

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до умов виховання в дитячому садочку є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадку. З цією метою батьків знайомлять з умовами життя дітей у групі, а також вихователь знайомиться з умовами виховання дитини вдома, його індивідуальних особливостях, звичках. Бажано, щоб умови та вимоги до дитини з боку дорослих максимально співпадали. Стосується це, насамперед, режиму дня, навичок самообслуговування, культури поведінки. Також батьки повинні підготувати до відвідування дитячого садка і саму дитину.

По-перше, слід організувати спілкування малюка з іншими дітьми – під час прогулянок, відвідування сімей з дітьми. Малюк повинен навчитися спілкуватися, ділитися іграшками, грати і поводитися у дитячому суспільстві.

По-друге, чим більше навичок самообслуговування засвоїть дитина, тим легше буде відбуватися адаптація до дитячого садка. Вирішити це питання – батьківська справа.

Враховуючи практичний досвід роботи з дітьми, найбільш оптимальним для відвідування дитиною дитсадка вважаємо досягнення малюком трирічного віку. Згідно з вимогами програм розвитку та  виховання дітей у три роки малюк повинен уміти:

Вмиватися. З незначною допомогою дорослого мити руки, дотримуючись послідовності: дорослий допомагає засукувати рукава одягу, відрегулювати струмінь води, дитина самостійно змочує руки, бере мило, намилює руки; дорослий показує, як зробити багато піни; дитина повторює намилюючи рухи, змиває мило, умивається, закриває кран; якщо кран тугий, дорослий сам закриває його; дитина самостійно витирає руки та обличчя рушником, дорослий звертає увагу дитини на те, що руки та обличчя повинні бути сухими. Взагалі діти охоче вмиваються самостійно або за нагадуванням дорослого.

Доглядати за зовнішнім виглядом. Радіти чистому, красивому одягу, охайній зачісці. Відчувати негативні емоції у зв’язку з брудним одягом та руками, незачесаним волоссям; звертатися до дорослого з проханням допомогти дати лад. Радіти, коли такі неприємні моменти усунено. За нагадуванням дорослого користуватися носовою хустинкою, класти її у кишеню.

Правильно поводитися за столом. Прагнути їсти самостійно, відмовлятися від пропозиції «погодувати з ложки». Тримати ложку, ретельно пережовувати їжу. Радіти, що уміє їсти самостійно, як дорослий. За нагадуванням дорослого користуватися серветкою. Помічати за показом дорослого красиво накритий стіл, яскравий посуд, смачну їжу. Упізнавати і називати знайомі страви (суп, борщ, каша, котлети, салат, пюре, компот, сік, чай). За нагадуванням дорослих говорити «дякую», допомагати прибирати за собою тарілку, чашку, серветку. Дома мати «улюблену» тарілку, чашку, серветку, із задоволенням спостерігати, як мама миє посуд, робити спроби самостійно вимити свою тарілку та чашку, подати хліб, пиріжок.

Доглядати за речами та іграшками. Разом з дорослим та за його зразком складати іграшки на місця, вішати речі, ставити взуття. Спостерігати, як дорослий пере, прасує, чистить одяг, брати участь у митті іграшок, купанні ляльок.

Одягатися. Вчитися, за зразком дорослого, знімати та одягати одяг, розстібати великі ґудзики, шнурувати чоботи. Знати свої речі, радіти чистому одягу.

Грати. У грі відображати процеси умивання, одягання, їжі; годувати, купати, одягати іграшки (ляльок, звіряток тощо), «вчити» свої улюблені іграшки правильно їсти, вмиватися; у іграх-демонстраціях з іграшки, які показує вихователь, допомагати ляльці правильно вдягатися, приносити Зайчику усе необхідне для купання маленький зайченят тощо.

По-третє, необхідно привчити дитину до певного режиму дня, в якому відведено місце різним видам діяльності (гігієнічні процедури, прийом їжі, ігри та заняття, прогулянка, елементарна праця та інші).

По-четверте, малюк повинен знати, що таке дитячий садок, чим там займаються діти. Також у дитини слід стимулювати бажання відвідувати групу. Для цього дитині розповідають про життя в дитячому садку, розглядають ілюстрації, ходять до дитсадка під час денної прогулянки дітей і спостерігають за ними.

ЗАПАМ’ЯТИЙТЕ! Страх розлучення з близькими людьми, а тим більше з мамою – найбільш сильний страх (і, погодьтеся, не тільки дитячий!). Сподіваємось, що Ваша дитина поступово звикне до щоденного відвідування дитячого садка на увесь день.

Бажаємо Вам та Вашій дитині швидкої та безболісної адаптації!

Звіт директора Городненського закладу дошкільної освіти ясла-садка «Ромашка»

Коджебаш Юлії Володимирівни

перед колективом та громадськістю

за 2021 р.

          На виконання Національної доктрини розвитку освіти та наказу Міністерства освіти і науки України від 28.01.2005р. №55 “Про запровадження звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх, та професійно-технічних навчальних закладів», відповідно Положення про дошкільний навчальний заклад та Примірного положення про порядок звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів про свою діяльність перед педагогічним колективом та громадськістю в  липні поточного року проведено звітування директора  ЗДО  Коджебаш Юлії Володимирівни.

Загальні відомості про ЗДО.

    Головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку.

    Діяльність закладу направлена на реалізацію основних завдань дошкільної освіти : збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей; формування їх особистості , розвиток творчих здібностей та нахилів; забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту ; виховання потреби в самореалізації та самоствердженні.

Безпосереднє керівництво дошкільним закладом здійснюю  я, директор, згідно з Статутом.

   Дошкільний навчальний заклад розрахований на 41 місце, станом на 01.07.2021 р виховується 55 дітей  дошкільного віку. Групи комплектуються залежно від умов роботи закладу та віковими ознаками. У дошкільному закладі функціонують 3 групи : 1старша  (19 дітей ) середня ( 18 дитини), 1 група різновікова молодша( 18 дітей). Зараховування дітей до дошкільного закладу здійснюється на підставі заяв батьків, медичної довідки про стан здоров’я дитини, ксерокопії свідоцтва про народження дитини.

Дошкільний навчальний заклад працює з 8.00 – до 18.30 годин з п’ятиденним робочим тижнем та 10,5 годинним перебуванням дітей.

Навчальний рік у дошкільному закладі починається з 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року. З 1 червня по 31 серпня (оздоровчий період) у дошкільному закладі проводиться оздоровлення дітей.

   Дошкільний заклад здійснює свою діяльність відповідно до річного плану, який складається на навчальний рік та період оздоровлення.

   План роботи схвалюється педагогічною радою закладу, затверджується і погоджується з відділом  освіти Городненської  сільської ради.

Організація навчально-виховного процесу здійснюється на державній мові згідно з Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про мови», «Про охорону дитинства»; Національної доктрини розвитку освіти, Конвенції «Про права дитини»; Положення «Про дошкільний навчальний заклад»; Базового компоненту дошкільної освіти в Україні (нова редакція), Положення «Про батьківські комітети (раду) дошкільного навчального закладу» наказ МОН молоді та спорту №398 від 26.04.11 р., «Положення про методичний кабінет».

    Головною метою дошкільного закладу є забезпечення дошкільної освіти дітей, створення умов для їх психофізичного, розумового, естетичного розвитку, корекція психофізичного розвитку особливих дітей.

    Розподіл навчального навантаження побудований з урахуванням максимально допустимого навантаження на дітей упродовж тижня. При цьому, освітній процес базується на поєднанні різних видів занять: фронтальних та групових при умові, що тривалість фронтальних занять не повинна перевищувати 15-35 хвилин (відповідно віку дітей), групових -15-30 хвилин, що дає можливість додержуватися регламенту навчального часу в день на одну дитину.

       Відповідно до штатного розкладу в ЗДО  20 працівників, з них педагогічних – 7.

     З метою пропагування дошкільної освіти та більш глибокого ознайомлення з роботою дитячого садка, традиційно, у жовтні та квітні було проведено Тиждень відкритих дверей для батьків наших вихованців . Була надана можливість переглянути організацію життєдіяльності дітей, заняття, вернісажі дитячих та колективних з вихователями робіт, оглянути предметно – ігрове середовище групових кімнат.

       Створення умов та вжиті заходи щодо упровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес.

       Плануваня роботи в дошкільному закладі здійснюся відповідно до Інструктивно – методичного листа Міністерства освіти і науки України. На основі міністерських рекомендацій та відповідно до програмових вимог програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у світі" та «Впевнений старт» і складається річний план роботи нашого закладу. Саме річним планом регламентувалася організація методичної роботи дошкільного навчального закладу, заходи щодо упровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес, згідно з концептуальними засадами Базового компоненту дошкільної освіти (нової редакції). Для забезпечення системного підходу до реалізації завдань дошкільної освіти в ЗДО функціонує міні методичний кабінет, який є науково – методичним осередком для педагогів та батьків. Протягом року кабінет поповнився наочно – дидактичними посібниками, науковою, навчально – методичною літературою, дидактичним аудіо та відео матеріалом. Під керівництвом завідуючої педагогічний колектив має змогу здійснювати переорієнтацію всього освітньо-виховного процесу з навчального на розвивальний. Вихователі користуються сучасними науковими розробками, авторськими методиками, розробками занять, свят та розваг, матеріалами з досвіду роботи кращих педагогів, періодичними педагогічними виданнями: Педагогам дошкільного закладу надана можливість впроваджувати різні форми підвищення фахового майстерності: самоосвіта, взаємовідвідування методичних заходів, колективні перегляди, міні МО, використання кращого досвіду вихователів нашого ЗДО,  інших областей, проходження курсів підвищення кваліфікації.

      На протязі року проходить впровадження в практику роботи інноваційного підходу на основі сучасних вимог до використання засобів фізичного виховання дошкільників, наступності в роботі практичного психолога, вузьких спеціалістів та вихователів сприяло досягненню високого рівня рухової активності дітей на заняттях з фізкультури та правильного розподілу психофізичного навантаження під час проведення рухливих і спортивних ігор в повсякденному житті.

   Матеріально-технічна база ДНЗ.

      Для створення оптимальних умов перебування дітей в дошкільному закладі матерільно-технічна база постійно удосконалюється і модернізується,

1. На виконання Закону України «Про енергозбереження» закінчено заміну міжкімнатних дверей, продовжується заміна старих вікон на склопакети.

2. З метою забезпечення безпеки життєдіяльності дітей під час прогулянки продовжено роботу по благоустрою території дошкільного закладу:

- продовжено обрізування старих дерев;

- проведено роботу по усучасненню дизайну території дошкільного закладу.

3. Зроблено капітальний ремонт коридорів в молодшій та середній групі – стіни відремонтовані, замінена підлога (плитка).

    Соціальний захист, збереження та зміцнення здоров’я вихованців та педагогічних працівників.

    Згідно із Законом України «Про охорону праці» у дошкільному закладі здійснюється робота з охорони праці і техніки безпеки, призначені відповідальні з питань охорони праці, затверджені інструкції з безпеки на робочому місці і безпеки організації життєдіяльності дітей та учасників освітньо – виховного процесу. Робота з забезпечення безпеки життєдіяльності дошкільного закладу та учасників освітньо – виховного процесу здійснюється згідно з нормативною базою та заходів безпеки праці.

    За період роботи ЗДО  нещасних випадків з дітьми під час освітньо – виховної роботи і робітниками на робочому місці не відбувалося.

Колектив бере участь у розробці та обговоренні комплексних планів щодо покращення умов праці, санітарно – оздоровчих заходів, охорони довкілля і вживає заходів щодо їх виконання.

     Адміністрація закладу організовувала нормальні умови для праці та освітньо – виховної діяльності членів трудового колективу.

     При складанні річного плану роботи плануються заходи щодо організації роботи з охорони праці, збереження життя, здоровя дітей і працівників, попередження дитячого та дорослого травматизму.

Забезпечено проведення первинного, періодичного та інших видів інструктажів з техніки безпеки. Відповідно до ГОСТ  не допускається до роботи люди, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. Травматичних та нещасних випадків за період роботи дошкільного закладу не було

 Здійснюються виплати з фонду соціального страхування за період тимчасової непрацездатності працівників. Всі працівники закладу забезпечені спецодягом в достатній кількості.

      Організовано проводяться при прийомі на роботу і періодичні ( двічі на рік) медичні огляди працівників.

       Профспілковий комітет бере участь у розробці комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів з охорони праці, в роботі комісії з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів з охорони праці. Він також здійснює суспільний контроль за охороною праці в особі своїх вибраних органів і представників.

        Робота педагогічного колективу та всіх робітників   щодо профілактики дитячого травматизму будується на Базовому компоненті дошкільної освіти який спрямовує роботу педагогів на формування у дошкільників певної життєвої позиції, елементарної життєвої компетентності. Тільки систематична робота з дітьми щодо безпеки життєдіяльності може виробити в дитячій свідомості стереотипи безпеки в життєвому середовищі. Тому робота нашого дошкільного закладу з профілактики дитячого травматизму має такі завдання:

- поліпшення якості навчально – виховної роботи з дітьми щодо питань особистої безпеки та захисту життя;

- удосконалення теоретичних знань та практичних навичок вихователів щодо формування у дошкільників ціннісного ставлення до власного здоровя та життя;

- пропагування здорового способу життя серед дітей та батьків;

- проведено інструктаж з першочергових дій персоналу і посадових осіб ДНЗ у разі загрози виникнення терористичних або деверсійних актів.

       Протипожежна безпека у дошкільному навчальному закладі посідає важливе місце в організації всієї роботи з охорони праці. Розроблено плани евакуації дітей на випадок пожежі, маються 6 вогнегасників, призначено відповідальних осіб. Проводяться евакуаційні заходи на випадок виникнення пожеж, тиждень пожежної безпеки згідно з наказом по ЗДО. У квітні 2021  року був проведений «Тиждень безпеки».

Щороку по завершенню «Тижня безпеки» діти узагальнюють одержані знання у своїх творчих роботах ( малюнки, вірші, творчі оповідання).

      Охорона життя, збереження та зміцнення фізичного та психічного здоровя дітей – важливе завдання дошкільного закладу.

У дошкільному закладі здійснюється соціальний захист працівників.

     Між адміністрацією і трудовим колективом закладу складений Колективний договір. Цей договір є нормативним актом, на підставі якого здійснюється регулювання соціально – економічних, виробничих і трудових відносин.

      Щодо соціально – трудових пільг, гарантій, компенсацій адміністрація та орган профспілкової первинної організації забезпечують належні умови соціального захисту працівників.

      Зобов’язання адміністрації, передбачені колективним договором, ретельно виконуються. В 2021році вчасно виплачуються заробітна плата і аванс, всі педагоги отримують доплату за вислугу років, та престиж (10%), отримали грошову винагороду до Дня працівників освіти (100%), всі працівники отримують матеріальну допомогу на оздоровлення під час відпустки теж в повному обсязі.

         Забезпечення фізичного виховання, медичного обслуговування та організації харчування вихованців

      На виконання вимог з фізичного виховання дітей дошкільного віку, робота велася в декількох напрямах відповідно до Законів України «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру і спорт», Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України

Вирішенню завдань фізичного розвитку дітей в дусі відповідального ставлення до власного здоров′я та профілактики захворюваності, сприяли:

- систематичне і своєчасне проводення медичних оглядів дітей згідно наказу МОЗ України „Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні” № 434 від 29.11.2002;

- систематичне медико-педагогічне вивчення організації навчально-виховного процесу: здійснення постійного контролю адміністрації за дотриманням рухового режиму протягом дня та розподілом психофізичного навантаження на заняттях з фізкультури.

Велику увагу протягом навчального року колектив дошкільного закладу приділив формуванню здоров’язберігаючої компетентності дітей.

Ефективність оздоровчих заходів визначалася поєднанням комплексної інтенсивної оздоровчо-профілактичної роботи з корекційно-педагогічними заходами в умовах звичайного режиму життя дошкільників.

Результати роботи розглядались на педраді, виробничій нараді, раді ЗДО та на педгодинах.

Серед багатьох чинників, що забезпечує необхідний рівень фізичного та психічного розвитку дитини, одним з головних, є раціональний режим. Основним принципом правильної організації режиму дня є його відповідність віковим психофізичним особливостям дошкільника. Вона обумовлюється задоволенням потреб організму у сні, відпочинку, їжі, діяльності, рухах, тому режим дня для дітей різного віку у дошкільному закладі підібраний згідно до віку дитини.

     Щомісячно старшою медичною сестрою Недельчевою І.П. проводився аналіз стану захворюваності і здоров’я дітей. Педагогами враховувалися ці показники під час проведення занять з фізичної культури, організації рухового режиму продовж дня, загартовуючих заходів, рухливих ігор тощо. У кожній віковій групі, за результатами обстеження дітей спеціалістами та антропометричними вимірюваннями, наявний листок здоров’я вихованців, згідно з яким проводилось маркування меблів, здійснювався індивідуальний підхід під час фізкультурно-оздоровчої роботи.

        Особлива увага приділялась дітям раннього віку в період адаптації (індивідуальна робота вихователів  з дітьми з важкою адаптацією, впровадження гнучкого режиму, консультативна робота з батьками) по забезпеченню їхньої оптимальної життєдіяльності під час перебування в дитячому садку - чергування освітньо-ігрової діяльності та фіізкультурного дозвілля, широке застосування сенсорних технологій, пальчикової гімнастики тощо. Результатом цієї роботи є динаміка зниження вірусних та гострих простудних захворювань в групах раннього віку .

      У дні карантинів та в періоди підвищеної захворюваності в режимі дня збільшувалась загальна тривалість перебування дітей на свіжому повітрі, змінювалася змістовна сторона занять з підвищеним фізичним та інтелектуальним навантаженням.

В дошкільному закладі створювались сприятливі умови для організації доцільного та якісного харчування.

    З боку директора та медичного працівника протягом року здійснювався систематичний контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних умов організації харчування. Відповідно до графіка проводились планові та оперативні перевірки щодо організації харчування, виходу страв та якістю приготування їжі. Готуючи страви, кухар суворо дотримувався технології приготування їжі, нормативного об’єму страв. Продукти харчування та продовольча сировина надходили від постачальників із супровідними документами. З боку вихователів здійснювався постійний контроль за культурою харчування вихованців. Режим харчування здійснювався відповідно до режиму кожної вікової групи.В ЗДО впроваджується система НАССР, та готується підґрунтя для переходу на нові норми харчування дітей.

Ми і надалі разом з колективом та батьками за дієвої підтримки сільської ради, благодійників  будемо створювати ще кращі умови для наших діток , та робити наш садок серцем квітучого села Городнє.