Нормативно-правова база

Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році

Лист МОН № 1/9-419 від 02.07.19 року



Додаток

до листа МОН України

від 02.07.2019 № 1/9-419

Інструктивно-методичні рекомендації

«Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття

дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році»

Закон України «Про освіту» надав кожному закладу освіти автономію: академічну, організаційну, фінансову і кадрову, а керівнику – в управлінні закладом, прийнятті рішень щодо організації його роботи.

Педагогічні колективи закладів освіти мають набувати досвід діяльності в умовах автономії, особливо академічної, наданої їм законодавством. А органи управління освіти, методичні служби різних рівнів мають надавати їм дієву допомогу, зокрема з питань

- вибору:

  • освітньої програми,
  • пріоритетних напрямів та завдань в організації освітнього процесу,
  • моделі планування та організації освітнього процесу на основі інтегрованого підходу,
  • видів, форм та методів підвищення професійної компетентності працівників;

- прийняття управлінських рішень щодо стратегічних перспектив розвитку закладу освіти;

- відповідальності за хід і результати освітнього процесу;

- забезпечення партнерських стосунків у взаєминах із дітьми та їхніми батьками.

Освітня програма

Зміст освітнього процесу реалізується відповідно до вимог освітніх програм розвитку, виховання і навчання дітей. Чинними для використання у закладах дошкільної освіти різних типів і форм власності є програми (комплексні і парціальні), рекомендовані (схвалені) Міністерством освіти і науки України. Інформація про програми та іншу навчально-методичну літературу подається у «Переліку навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах дошкільної освіти».

Програмно-методичний супровід змісту дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами здійснюється за окремими програмами, рекомендованими МОН України, або схваленими відповідними предметними комісіями НМР з питань освіти МОН України.

Педагогічним колективам надається право обирати для використання в роботі чинні освітні програми, перелік та особливості реалізації яких обговорюється та схвалюється педагогічною радою закладу дошкільної освіти.

У закладі освіти можна використовувати кілька комплексних та парціальних програм, у відповідності до яких педагоги плануватимуть освітню діяльність.

Програми та інформаційно-методичні матеріали розміщені та постійно оновлюються на офіційному сайті МОН України та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Водночас заклад дошкільної освіти може розробити власну освітню програму. Вимоги щодо механізмів розроблення, змістовного наповнення, схвалення та затвердження визначені чинним законодавством.

Організація освітнього процесу

Освітній процес в умовах закладу дошкільної освіти – це цілісний процес взаємодії дорослих і дітей, який розвивається в часі та в рамках певної системи, носить особистісно-орієнтований характер. Він спрямований на досягнення соціально-значущих результатів – набуттю життєвої компетентності, розвитку базових якостей особистості в різних видах діяльності.

Освітній процес має носити характер не прямого, а опосередкованого навчання, і здійснюватися під час спільної діяльності дитини і дорослого, адекватної можливостям дітей раннього та дошкільного віку. Педагог має володіти знаннями про вікові та психологічні особливості дітей, їх індивідуальні можливості та потреби; гнучко та варіативно застосовувати форми та види організації освітнього процесу.

Важливою особливістю організації освітнього процесу є використання ігрових і проблемно-навчальних ситуацій, інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій, проєктної діяльності; продумування найбільш вдалих форм і методів організації освітнього процесу, під час яких діти могли б, з одного боку, працювати індивідуально, з іншого – працювати разом, проявляти ініціативу, радитися один з одним, допомагати. Необхідно так проєктувати діяльність дітей, щоб діти не лише б набували та розширювали свої знання, а й ставали більш уважними один до одного, до дітей іншого віку, до дорослих, вміли б висловлювати свої думки, слухати і поважати думки інших тощо.

Отже, під час спеціально організованої навчально-пізнавальної діяльності педагог має сприяти тому, щоб дитина отримувала доступний віку обсяг інформації та практично засвоювала важливі уміння та навички в рамках цієї інформації, щоб опановувала систему моральних цінностей, отримувала життєвий соціальний досвід спілкування та доречної поведінки.

Основним акцентом такої діяльності є партнерська взаємодія дорослого з дітьми через: включеність вихователя у запропоновану діяльність нарівні з дітьми; добровільне приєднання дошкільнят до діяльності (без психічного і дисциплінарного примусу); залучення батьків (законних представників) дітей до освітнього процесу; вільне спілкування і переміщення дітей під час діяльності (передбачення педагогом організації відповідного розміщення навчально-дидактичних матеріалів у просторі групового приміщення чи іншої території закладу); залучення батьків до освітнього процесу; гнучкість у завершені певної роботи дітьми (кожен працює в своєму темпі).

Щодо діяльності інклюзивних груп

Національною радою реформ визнано інклюзивне навчання одним із пріоритетів розвитку держави, що є одним із основних чинників реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в Україні.

У 2018 році Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» від 6 вересня 2018 року (№ 2541-VIII) внесено зміни до закону України «Про дошкільну освіту», зокрема щодо організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти.

Організаційні засади діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти та форму індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами визначено у Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 530.

Необхідними умовами якісного інклюзивного навчання є: визначення особливих освітніх потреб дитини; підвищенням кваліфікації педагогічних працівників; створення інклюзивного освітнього простору; надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг; забезпечення дітей спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку (наказ МОН від 17.04.2019 № 423, зареєстрований в Мінюсті 17.04.2019 за № 403/33374); здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини протягом усього періоду навчання із обов’язковим залученням батьків до освітнього процесу.

Визначення особливих освітніх потреб дитини та умов для організації інклюзивного навчання здійснюється практичними психологами та вчителями-дефектологами інклюзивно-ресурсних центрів за наслідками проведеної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.

Докладніше щодо організації інклюзивної освіти дітей у закладах освіти на розкрито в інструктивно-методичних рекомендаціях (лист МОН від 26.06.2019 № 1/9-409).

Предметно-просторове розвивальне середовище

Цікаво, пізнавально і компетентно – це те що привертає увагу дітей.

Саме тому середовище, в якому розвивається дитина, має бути сучасним і сприяти забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності, активної взаємодії у соціумі, задля реалізації власних можливостей.

Предметно-просторове середовище має бути: змістовно-насиченим, готовим до трансформації; багатофункціональним; варіативним; доступним; безпечним.

При цьому потрібно раціонально комплектувати та гнучко розподіляти простір на осередки (локації), пам’ятаючи, що різні види роботи вимагають постійної зміни локацій: дітям потрібно працювати в парах, у групах по 3-6 осіб. Тому модульні меблі мають бути достатньо легкими для пересування.

Відкриті полиці з доступними матеріалами, дошки або фліпчарти – це важливі атрибути середовища.

Щодо безпечності середовища, то воно полягає не лише у відповідності всіх його елементів вимогам із забезпечення надійності і безпеки їх використання, а й уникнення перенасиченості предметами, кольорами, тощо.

Сьогодні особливу увагу приділяють створенню універсального дизайну у закладі освіти як стратегії, спрямованої на те, щоб проєктування і компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікації, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім та відповідали вимогам спільного користування.

При облаштуванні приміщень закладу дошкільної освіти особливу увагу слід приділяти якості матеріалів, з яких виготовлене обладнання, та правилам добору іграшок, їх відповідності санітарно-гігієнічним нормам. Оснащення освітнього процесу рекомендується здійснювати відповідно до Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти, затвердженого наказом МОН України від 19.12.2017 № 1633. При створенні безпечних умов радимо керуватись листом МОН України від 14.02.2019 № 1/11-1491 «Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти».

Доцільно впроваджувати в роботу закладів дошкільної освіти технології формування в дошкільників соціально доцільної поведінки, у межах міжнародного суспільного руху – освіта для сталого розвитку.

Елементи стратегії Нової української школи такі як: особистісноорієнтований модель навчання, розвиток критичного мислення у дітей, інтеграція освітніх напрямків та педагогіка партнерства повністю відповідають концепції сталого розвитку, яка ґрунтується на принципах педагогіки емпауерменту (надання людині мотивації й натхнення до дії), що передбачає нову модель організації освітньої діяльності. Вона призначена не інформувати про предмет навчання, адже це не гарантує переходу від слів до дії, а формувати й автоматизувати навички чинити саме так, а не інакше.

Інформація при цьому лише надихає того, хто вчиться, засвоює дію, яку він опановує.

Сучасне розуміння поняття сталого розвитку це – економічна стабільність, екологічна цілісність та соціальне благополуччя.

Для забезпечення сталого розвитку загальними завданнями дошкільної освіти є створення умов для: формування у дітей початкових уявлень про дії та поведінку, що орієнтовані на сталий розвиток, необхідних для свідомого вибору способу власного життя; усвідомлення старшими дошкільниками необхідності збереження ресурсів Землі та особистої причетності до майбутнього суспільства і природи; розвиток у дітей звичок і моделей поведінки, що відповідають сталому розвитку бажання діяти у цьому напрямі.

Показники успішного розвитку дітей у цій сфері освіти є самостійне, свідоме і відповідальне виконання дитиною певних дій, розвиток звичок щодо гармонізації суспільних відносин, економічно та екологічно доцільної поведінки, культури ресурсозбереження, здатності здійснювати дослідження і самооцінку та самоконтроль своєї поведінки. Завдання педагогічного колективу – сприяти формуванню у дошкільників мотивації до дій і моделей поведінки, орієнтованих на сталий стиль життя.

Планування

Планування освітньої роботи – обов’язковий елемент щоденної роботи педагога, адже забезпечує системність, послідовність та комплексність в організації діяльності з дітьми.

Чинне законодавство визначає План роботи обов’язковим документом, за формування та зберігання якого відповідає педагог закладу дошкільної освіти, втім не обмежує і не нав’язує йому шаблонних розробок перспективних та календарних планів. Педагог має свободу вибору найбільш ефективної та зручної для нього моделі та форми планування, як інструменту організації освітньої діяльності.

Враховуючи те, що освітній процес, як динамічна педагогічна система, має сприяти формуванню в дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду, та потребує інтегрованого підходу в організації діяльності з дітьми, то найефективнішими моделями планування є блочно-тематичне та методичний конструктор, які забезпечують міжпредметні та внутрішньо предметні зв’язки.

Блочно-тематичний перспективний план, як і методичний конструктор, дозволяють формувати картотеку методичних засобів: опис різних форм і методів роботи з дітьми, що в свою чергу, забезпечує економію часу у розробці педагогом календарного плану.

В одному закладі може бути кілька видів та форм плану. Вихователі кожної групи мають змогу обрати найприйнятнішу для себе. Для педагогів зі стажем та педагогів-початківців педагогічна рада визначає різні форми планування.

Курси підвищення кваліфікації

На сьогодні стан забезпечення педагогічними кадрами в системі дошкільної освіти України характеризується нестачею вихователів із фаховою освітою. Для забезпечення безперервного освітнього процесу в закладі дошкільної освіти часто використовують спеціалістів суміжних професій (практичних психологів, дефектологів, соціальних педагогів, музичних керівників, вихователів-методистів і навіть директорів) для заміни тимчасово відсутніх вихователів.

Щоб освітній процес був якісним, а робота спеціалістів-суміжників фаховою і відповідно оплачуваною – цим педагогам необхідно проходити додатково курси підвищення кваліфікації за спеціалізацією «вихователь закладу дошкільної освіти».

Цікавий досвід з даного питання напрацьовано у Запорізькому інституті післядипломної педагогічної освіти, в якому розроблено освітні програми інтегрованих курсів підвищення кваліфікації для різних категорій спеціалістів дошкільної освіти з окремим додатковим фаховим модулем за спеціалізацією «вихователь закладу дошкільної освіти». Навчання відбувається виключно за фаховим модулем відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти.

Плануючи підвищення кваліфікації на початку року, педагоги різних категорій реєструються для проходження курсів підвищення кваліфікації за основним фахом (на 2 тижні) та другою спеціалізацією (на 1 тиждень за фахом «вихователь ЗДО»). Наприклад, практичний психолог проходить підвищення кваліфікації за основним фахом 2 тижні у січні, а пізніше ще тиждень – за фахом «вихователь ЗДО» з метою отримання необхідних знань та права атестуватися як вихователь ЗДО. Впровадження цього підходу в 2018-2019 році засвідчує про великий попит серед практиків та позитивні результати.

Підвищення професійної майстерності педагогів

Без професіоналів і чіткої стратегії кадрової політики забезпечити якість освіти не можливо. Тому, крім фінансової, академічної, організаційної автономії, на часі – робота з кадрами.

Важливим завданням є формування корпоративної культури. Адже її сформованість є важливою для досягнення успіху; сприйняття роботи не лише як засобу одержання доходу і професійного зростання, а й способу задоволення працівником своїх потреб у самоповазі, його самодостатність; формування поваги до працівників, визнання цінності кожного працівника; формування таких якостей, як енергійність, схильність до розумного ризику, ініціативність, професіоналізм; визнання здобувачів освіти та їхніх потреб як центру уваги всієї діяльності закладу освіти.

В основі корпоративної культури мають бути ідеї, погляди, основні цінності, що поділяють всі члени колективу. З цінностей випливають стилі поведінки, спілкування, діяльності.

Реалізація творчого потенціалу педагога – необхідна умова оновлення освітнього процесу. Тож варто знайти шляхи розкриття творчого потенціалу, проявів креативності у педагогів та системного моніторингу рівня їхніх професійних компетенцій.

Цікавий досвід роботи з цього питання напрацьовано у багатьох регіонах.

Радимо ознайомитися з досвідом організації методичної роботи методичних кабінетів та колективів закладів міст Миколаєва та Херсона.

В основі змін методичної служби – векторність і адресна спрямованість науково-методичного супроводу професійного розвитку педагогів. Такий супровід змодельовано залежно від індивідуальних запитів, потреб, мотивації педагогів, їх професійних можливостей, наявного досвіду – соціального, професійного й особистісного.

Векторність і адресна спрямованість дає змогу спроєктувати структуру методичного навчання педагогів, що забезпечує комфортні умови навчання, за яких кожен педагог відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.

Результативними та дієвими формами роботи у м. Херсоні стали Ресурсний центр, Методичний дайджест, авторська Школа інноваційних технологій та проєкт «Країна online. Херсонське дошкілля».

Мета Ресурсного центру – сприяти залученню педагогів до оновлення стратегії діяльності закладів дошкільної освіти.

Завдання: дослідити світовий перспективний педагогічний досвід; створити банк інноваційних методів розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку; упровадити нові освітні технології та системи; допомогти оволодіти знаннями про сучасні освітні методики та навичками їх використання.

Мета Методичного дайджесту – удосконалювати роботу щодо реалізації актуальних завдань освіти міста; гармонійно розвивати загальні, професійні й педагогічні здібності працівників; максимально розкривати творчий потенціал кожного педагога. Завдання такі: забезпечити науково-методичний та психологічний супровід реалізації актуальних завдань освіти; організувати науково-педагогічну роботу педагогів; розвивати аналітичні здібності педагогів; стимулювати та розвивати творчу ініціативу; сприяти розвитку професійної компетенції педагогічних працівників.

Школа інноваційних технологій має на меті: систематизувати інноваційну діяльність в закладах дошкільної освіти; поширювати апробовані на практиці ефективні інновації та методичні надбання колективів; максимально використовувати потенційні можливості та ресурси як окремих педагогів, так і закладів у цілому; формувати інноваційний стиль педагогічного мислення як життєву потребу і професійну необхідність.

Завдання – спрямовувати діяльність педагогічних колективів на осучаснення змісту й методів освітньої діяльності; адаптувати педагогічний процес до вимог інформаційного освітнього простору; формувати готовність до інноваційних змін.

Мета «Країни online. Херсонське дошкілля» – популяризувати діяльність закладів дошкільної освіти, окремих педагогів; підняти імідж дошкілля міста серед батьків, педагогів, громадськості; обмінюватися досвідом ефективної організації освітнього процесу; організувати методичне навчання педагогів в режимі online. Завдання – сприяти професійному та особистісному розвитку педагогічних працівників; спонукати всіх учасників освітнього процесу до активної взаємодії; актуалізувати установки вихователів на цінність самореалізації в професії; стимулювати інтерес до творчості та ініціативи; підвищувати якість дошкільної освіти.

У закладі дошкільної освіти № 60 м. Миколаєва розробили методичну форму обміну досвідом роботи, яку назвали PlatforM – Платформа Методична.

Це групова стимульна форма роботи, в рамках якої кожний педагог може самостійно вибрати тему професійного навчання, яке забезпечує оновлення, поповнення, систематизацію знань та мотивацію до впровадження інноваційних технологій.

Обирається загальна тема Методичної Платформи, яка може бути як вузькою, так і широкою за змістом. В рамках теми визначається тематика освітніх локацій (від 2 до 5) та обираються педагоги-майстри, які будуть презентувати досвід впровадження інновацій в роботу з дітьми.

Програма заходу заздалегідь невідома, педагоги знають загальну тему зустрічі. Спікер заходу – на початку зустрічі оголошує тему заходу, а потім презентує структуру роботи, повідомляє про кількість освітніх локацій, представляє майстрів та їх теми. Учасники обрають локацію, яка їх зацікавила.

Остання спільна локація проводиться з метою встановлення ефективності проведення заходу.

Цікавими формами роботи з педагогами міста Миколаєва науковометодичний центр пропонує такі організаційні форми розвитку професійної компетентності педагогів, як: Освіторія «АПгрейд» (для вихователів); Майданчик «СпорТур» (для інструкторів з фізичного виховання); Майстерня «МайстерМуз» (для музичних керівників); Методична лабораторія «Крок» (для вихователів та вихователів-методистів); Педагогічний клуб «Майстерня успіху» (для педагогів, які мають педагогічне звання «вихователь-методист» або прагнуть до присвоєння); ПлатфОрМа «Метод» (для вихователівметодистів); Наукові студії «Основа» (для педагогів); Освіторія «Хвиля» (зустрічі для керівників та педагогів, у яких є потреба з того чи того питання) тощо.

Кожна з цих організаційних форм має внутрішній план методичних заходів, тематика та зміст яких визначена педагогами міста, та основний меседж. Наприклад, основний меседж майданчику «СпорТур» – Розвиток професійної компетентності інструктора з фізичного виховання у Свободі Творчого вибору методик та заходів. У рамках Майданчика відбуватимуться п’ять заходів, які спеціалісти відвідуватимуть за бажанням, зокрема такі як: консультація, методичне об’єднання, засідання круглих столів з різних тем, авторський науково-практичний семінар, школа авторської технології. Партнерська взаємодія у 2019/2020 навчальному році особливу увагу слід звернути на педагогіку партнерства. Вона передбачає вміння забезпечити плідну співпрацю з дітьми та батьками на засадах взаємної довіри й поваги. Майстерність досягти балансу прав, обов’язків і відповідальності у трикутнику «дитина-педагогбатьки», де батьки – повноправні учасники освітнього процесу.

Партнерська взаємодія є потребою часу, особливо нині, коли зрештою прийшло усвідомлення, що поодинці складно досягти вагомих результатів.

Вона дає змогу досягти позитивних результатів завдяки тісній співпраці учасників освітнього процесу, інших закладів освіти, установ, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, громадських організацій тощо. Важливо, що при цьому всі сторони партнерства усвідомлюють відповідальність за результати співпраці. Адже партнерство базується на таких принципах, як: взаємовигідність; відкритість; добровільність; унормованість; різноманітність застосовуваних технологій.

Додаток

до листа МОН України

від 19.04.2018 № 1/9-249

Інструктивно-методичні рекомендації

щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти

Забезпечення неперервності здобуття людиною освіти є можливим за умови реалізації принципів перспективності і наступності між суміжними ланками освіти, зокрема дошкільною і початковою. З переходом загальної середньої освіти на нові терміни, структуру та зміст навчання актуалізується питання пошуку шляхів забезпечення цілісного розвитку особистості на різних рівнях освіти.

Концептуальні засади реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року проголошують побудову освіти усіх рівнів з максимальним урахуванням індивідуальних фізичних, психологічних, інтелектуальних особливостей дитини кожної вікової групи. Серед ключових компонентів формули Нової української школи:

• новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації дитини в суспільстві;

• наскрізний процес виховання, спрямований на формування соціально-моральних цінностей;

• педагогіка, що грунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками;

• дитиноцентризм, орієнтація на потреби учня в освітньому процесі;

• нова структура школи, що сприятиме засвоєнню нового змісту і формуванню життєвих компетентностей;

• сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології навчання учнів, освітян і батьків у закладі освіти та поза його межами.

Тенденції розвитку дошкільної та початкової освіти в умовах реформування загальної середньої освіти на засадах Концепції Нової української школи мають багато спільного. Зокрема, гуманізм як норма поваги до особистості, доброзичливе, бережне ставлення до дитини без спонукання і насилля; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини; опора на досягнення попереднього етапу розвитку; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; забезпечення реалізації можливостей дитини тощо.

У Базовому компоненті дошкільної освіти (у редакції 2012р.) та Державному стандарті початкової освіти (2018 р.) визначається пріоритетність особистісно-орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного, середовищного підходів до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової освіти. Обидва документи покликані забезпечити становлення особистості дитини, її фізичний, комунікативний, пізнавальний, соціально-моральний, художньо-естетичний, креативний розвиток, набуття нею практичного досвіду.

Державним стандартом початкової освіти окреслені такі ключові компетентності: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, математична компетентність, компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, інноваційність, екологічна, інформаційно-комунікаційна, культурна, громадянські та соціальні компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, навчання впродовж життя. Зазначені компетентності формуються на основі компетентностей, що закладені у дошкільному віці: здоров’язбережувальної, комунікативної, предметно-практичної, ігрової, сенсорно-пізнавальної, природничо-екологічної, художньо-продуктивної, мовленнєвої, соціальної, особистісно-оцінної (згідно Базового компонента дошкільної освіти).

Провідні види діяльності дітей старшого дошкільного віку (спілкування, гра, рухова, пізнавальна, господарсько-побутова, художньо-естетична (ліплення, малювання, аплікація, конструювання, слухання музики, спів, хореографічна, театралізована) мають бути збережені і змістовно збагачені у молодшому шкільному віці. Це дозволить здійснити поступовий перехід до навчання як нового провідного виду діяльності у перший (адаптаційно-ігровий) період початкової освіти. Поряд з іншими, метою цієї діяльності є розвиток різних видів активності дитини, її творча самореалізація, формування нових компетентностей.

Спільними для всіх ключових компетентностей є наскрізні вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Основою формування ключових компетентностей дітей у початковій школі є базові якості особистості дитини, набуті у дошкільному віці: спостережливість, допитливість, довільність, самостійність, ініціативність, відповідальність, чуйність, креативність, міжособистісної позитивної комунікації та інші.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років вирізняється цілісними змінами її особистості, формуванням новоутворень у ході провідної ігрової діяльності, які дозволяють перейти до нової стадії розвитку в іншій соціальній ситуації. У старшому дошкільному віці пріоритетом є формування особистісних якостей дітей.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, здоров’я, здатність до творчого самовираження, критичного мислення та інше. Виникнення в кожному періоді розвитку дитини нової провідної діяльності (навчальної) не означає зникнення тієї, яка була провідною на попередньому етапі.

Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до нового Державного стандарту початкової освіти освітній процес у початковій школі організовується за циклами, з урахуванням вікових особливостей фізичного, психологічного і розумового розвитку дітей 6-10 років. Перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи); другий цикл – основний (3-4 класи). Це нововведення створює передумови поступового психологічно-комфортного переходу дитини від ігри до навчання, які є провідними видами діяльності дітей відповідно дошкільного і молодшого шкільного віку.

Організація освітнього процесу на принципах наступності та перспективності забезпечить всебічний гармонійний розвиток самодостатньої, ініціативної, компетентної особистості на перших суміжних ланках системи безперервної освіти впродовж життя. Реалізація зазначених принципів у закладах дошкільної освіти і початковій школі полягає у забезпеченні єдності, взаємозв’язку та наскрізної узгодженості мети, змісту, методів, форм організації освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Обізнаність учителів початкових класів із програмами, методами, прийомами розвитку, виховання і навчання старших дошкільників у закладі дошкільної освіти та ознайомлення вихователів старших груп з освітніми програмами, технологіями навчання, що використовуються у першому класі початкової школи, забезпечить умови для уникнення ситуацій форсування або штучного сповільнення природного темпу розвитку дітей. Змістовий і технологічний аспекти здійснення освітнього процесу в закладах дошкільної освіти і початковій школі мають бути узгодженими з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

Елементи навчальної діяльності (учбові інтереси і учбові дії), що формуються у дитини старшого дошкільного віку під час спеціально організованої дорослим навчально-пізнавальної діяльності (заняття), а також у ході будь-яких специфічних для даної вікової групи видах дитячої діяльності у закладах дошкільної освіти, забезпечують успішність оволодіння новими компетентностями. Шкільне навчання, у свою чергу, має забезпечити взаємозв’язок, розширення, поглиблення й удосконалення попередньо отриманих 6 (7)-річними дітьми знань, умінь і навичок, сформованих ціннісних ставлень, існуючого досвіду.

Цілісність процесу особистісного й інтелектуального розвитку дитини можливе за умови забезпечення внутрішнього зв’язку в змісті освітньої роботи, методах педагогічного керівництва, формах організації діяльності у закладі дошкільної освіти і початкових класах закладів загальної середньої освіти.

Одну з ключових позицій у забезпеченні наступності і перспективності в освітньому процесі посідає зв’язок змісту дошкільної і початкової освіти. Він полягає у поступовості й послідовності реалізації чинних програм розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку та освітньої програми для 1 класу початкової школи. Обов’язкове врахування того рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до першого класу школи, сприятиме органічному, природному збагаченню особистісного розвитку, започаткованому в дошкільному періоді життя, та створить умови для успішного подальшого зростання і переходу дитини з першого рівня освіти до наступного.

Відповідно до основних ідей концепції Нової української школи та положень Державного стандарту початкової освіти з метою забезпечення наступності змісту та уникнення його дублювання в освітніх програмах дошкільної і початкової освіти рекомендується посилити розвивальну і виховну складові освітнього процесу, надати пріоритет соціалізації, моральному вихованню, формуванню мотивів пізнавальної діяльності тощо.

Застерігаємо від надмірної інтенсифікації інтелектуального розвитку дітей, до якої схиляються окремі педагоги закладів дошкільної освіти, аргументуючи це попитом батьків щодо необхідності підготовки дитини до навчання у школі. Підкреслюємо, що Державним стандартом початкової освіти навчання дитини писемному мовленню (читання, письмо) передбачено в початковій школі. Разом з тим, неприпустимо штучно уповільнювати індивідуальний темп розвитку дитини, не задовольняючи інтереси та потреби старших дошкільників. Доцільною є організація освітнього процесу, орієнтованого на зону найближчого розвитку дитини.

Зміст освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку реалізується за чинними комплексними програмами розвитку, навчання, виховання, що рекомендовані Міністерством освіти і науки України та орієнтують вихователів на формування особистості дитини, розвиток її творчої спрямованості, розкриття потенційних можливостей.

Однією з таких програм є освітня програма «Впевнений старт» (нова редакція), розроблена на виконання Плану пріоритетних дій Уряду в 2017 році. Головні конструкти програмних завдань з урахуванням вимог сьогодення передбачають:

- збалансування напрямів розвитку особистості дитини для збереження її цілісності;

- створення фундаменту успішності дитини через її діяльнісну самореалізацію в умовах нової соціальної ситуації розвитку;

- забезпечення сучасної та зручної системи методичного сервісу для педагогів і батьків.

Матеріали програми окреслюють оптимальний комплекс розвивальних, виховних, навчальних функцій і змістових напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей старшого дошкільного віку. Реалізація вимог освітньої програми «Впевнений старт» передбачає застосування вихователями закладу дошкільної освіти діяльнісного підходу, врахування специфічних видів дитячої діяльності (ігрова, комунікативна, образотворча та ін.), забезпечує формування психологічної зрілості, життєвих компетентностей і готовності до систематичного навчання в Новій українській школі старшого дошкільника.

Використання в освітньому процесі старших груп обраної педагогами програми розвитку, навчання і виховання ухвалюється рішенням педагогічної ради закладу дошкільної освіти щороку в серпні.

Удосконаленню освітнього процесу у закладах дошкільної освіти і початковій школі сприятиме відмова від застарілих підходів: фронтальних форм організації освітнього процесу, класичного розташування учнів у класі, статичних поз на заняттях і уроках та інше. Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей доцільно передбачити динаміку проведення заняття/уроку (зміну видів діяльності).

Звертаємо увагу педагогічних працівників, що дієвим засобом забезпечення наступності і перспективності дошкільної і початкової освіти може стати реалізація діяльнісного підходу через введення в освітній процес різних видів дитячої діяльності творчого характеру (ігор, технічного і художнього моделювання тощо); насичення освітнього простору практико-орієнтованими ситуаціями, наближеними до реального життя. Такі ситуації, що відповідають потребам дітей у практичних діях, сприятимуть максимальній активізації пізнавальних інтересів і формуванню почуття відповідальності за найближче оточення (ділянка школи, рослини на ділянці, у групі/класі, вміння цінувати речі). Діапазон дидактичних методів і прийомів варто розширювати розвивальними іграми і вправами, логічними задачами, проблемними питаннями, ігровими технологіями, що активізують у дітей мислення і уяву. Потрібно організовувати систематичні спостереження, пошуково-дослідну діяльність, використовуючи розвивальне середовище групи/класу.

В освітньому процесі як дошкільного закладу, так і початкової школи провідним має стати спілкування дорослого з дітьми у формі діалогу. При цьому, дорослому необхідно визнавати право дитини на ініціативні висловлювання, аргументоване відстоювання своїх пропозицій, право на помилку. Це сприятиме розвитку в дитини активності, ініціативності, почуття власної гідності і самоповаги. Доцільно створювати емоційно значимі ситуації, підтримувати діалогічне спілкування між дітьми. Варто також забезпечити дитині можливість взаємодії та взаємообміну досвідом з однолітками і дорослими. Тоді діти зможуть на основі наявного у них досвіду виявляти ініціативу, творчість, фантазію, відповідальність.

Педагогам закладів дошкільної освіти слід активізувати мислення дітей, сприяти свідомому сприйманню і засвоєнню ними знайомого і нового матеріалу, заохочувати до постановки питань, висування припущень, пошуку самостійних рішень, перевірки їх правильності та інше.

Під час проведення організованої навчально-пізнавальної діяльності важливо систематично використовувати різноманітні класичні та інноваційні педагогічні технології, методи і прийоми, що позитивно зарекомендували себе в сучасній дидактиці, раціонально поєднувати вербальні, наочні та практичні методи.

Важливим засобом забезпечення наступності між дошкільною і початковою освітою є створення і реалізація єдиної, динамічної, перспективної системи конструктивних дій, спільних для управлінців, педагогів та батьків та спрямованих на розвиток, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Для сталого функціонування такої системи важливо налагодити взаємодію між закладами освіти (або відповідних структурних підрозділів закладу освіти) на основі угоди про співпрацю, у якій визначається мета співпраці, права і обов’язки кожного закладу. Угода укладається директорами закладів щороку в червні.

Орієнтовна схема взаємодії закладів освіти має передбачати порядок дій, що корегується з урахуванням фактичних умов і перспектив функціонування закладів освіти (або відповідних структурних підрозділів закладу освіти):

- проведення закладами освіти внутрішнього моніторингу якості освіти (системи послідовних і систематичних заходів, що здійснюються у рамках річного плану роботи з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти у закладі освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей);

- обговорення проблемних питань і визначення завдань, що необхідно вирішити на тому чи іншому етапі роботи;

- складання плану і проведення спільних заходів відповідно до визначених завдань за участю адміністрацій і методичних служб закладів освіти, батьків дітей старшого дошкільного віку.

Методична робота щодо забезпечення наступності дошкільної і початкової освіти у закладах дошкільної та початкової освіти (або відповідних структурних підрозділів закладу освіти) має здійснюватися за інформаційно-просвітницьким і практичним напрямами.

З метою обміну досвідом вихователів закладів дошкільної освіти та учителів початкової школи щодо використання ігрових методів і прийомів, форм організації діяльності дітей, системи роботи з розвитку мовлення, формування пізнавальних процесів, соціалізації дитини тощо доцільно передбачати індивідуальні та інтерактивні (колективні, колективно-групові, групові) форми методичної роботи. А саме:

- взаємовідвідування вчителями та вихователями відкритих занять (інших форм організації освітньої роботи) з дітьми старшого дошкільного віку та уроків у початковій школі;

- анкетування педагогів закладів освіти з питань забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини з метою вивчення потреб у підвищенні майстерності;

- підготовка і проведення спільних педагогічних рад, семінарів-практикумів, засідань «круглих столів», конференцій, консультацій, тематичних виставок тощо;

- організація роботи спільних методичних об’єднань, творчих груп вихователів закладів дошкільної освіти і вчителів початкової школи;

- залучення педагогів закладів дошкільної освіти і початкової школи до участі в спільних педагогічних проектах, розроблення методичних рекомендацій і порад;

- обмін педагогічним досвідом з різних питань щодо реалізації наступності між дошкільної та початкової ланками освіти;

- сприяння самоосвіті педагогів, підвищення їх фахової майстерності.

Інформаційно-просвітницький аспект взаємодії закладів дошкільної освіти та початкової школи має бути спрямованим і на батьків, і на педагогів.

У роботі з батьками необхідно передбачити:

- анкетування з питань особистісного зростання дітей, рівня досягнення дошкільної зрілості для надання консультативної допомоги;

- ознайомлення з психологічними закономірностями розвитку дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;

- проведення Днів відкритих дверей у закладах загальної середньої освіти;

- проведення Інтернет-консультацій, вебінарів, форумів для батьків;

- організацію роботи «педагогічної вітальні» з питань створення психологічно комфортних умов для сприйняття дитиною нової соціальної ролі школяра; батьківських клубів

та інших форм взаємодії закладів освіти і батьків вихованців.

Встановлення зв’язку та творчої співпраці між закладом дошкільної освіти і початковою школою на рівні заходів з дітьми – необхідна умова успішного вирішення завдань наступності. Практичний аспект співробітництва у цьому контексті передбачає:

- попереднє знайомство вчителів зі своїми майбутніми учнями;

- відвідування вихователями відкритих уроків, позакласних заходів своїх колишніх вихованців-першокласників з метою спостереження за їх розвитком;

- проведення екскурсій;

- організацію спільних тематичних виставок дитячих робіт, вернісажів, конкурсів тощо;

- проведення спільних заходів для дітей старшого дошкільного віку та учнів початкової школи у закладах дошкільної і загальної середньої освіти (театралізованих вистав, відвідування музеїв тощо);

- спільну участь школярів і старших дошкільників у проектній діяльності та інше.

Узгодженості дій потребує і діяльність психологічних служб закладів дошкільної і загальної середньої освіти. Взаємодія закладів дошкільної і початкової освіти у питанні роботи соціально-психологічних служб може включати:

- здійснення єдиного психолого-педагогічного контролю за динамікою розвитку дітей;

- дослідження рівня розвитку базових якостей особистості дітей старшого дошкільного віку як умови успішного навчання у початковій школі;

- аналіз умов успішної адаптації учнів першого класу до шкільного життя;

- застосування корекційно-розвивальних методів у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, які потребують індивідуального підходу;

- проведення спільних методичних заходів.

Зміст конкретних заходів (теми та питання засідань педагогічних рад, круглих столів, семінарів-практикумів, спільних методичних об’єднань тощо) зазначається у річних планах роботи закладу дошкільної освіти та закладу загальної середньої освіти.

Наступність дошкільної і початкової освіти забезпечується шляхом єдності підходів до організації життєдіяльності дитини шостого та сьомого (восьмого) років життя незалежно від соціально-педагогічних умов здобуття освіти: заклад дошкільної освіти, перший клас початкової школи, група Центру розвитку дитини, сімейне виховання тощо. Діяльність закладів освіти щодо забезпечення наступності має здійснюватися педагогічними колективами спільно і системно. Об’єднані зусилля педагогічних колективів закладів дошкільної і загальної середньої освіти та батьківської громадськості забезпечить психологічно виважений та успішний для дитини перехід з попереднього рівня – дошкільна освіта, на наступний – початкова освіта.

Щодо організації та проведення "Тижня безпеки дитини" в дошкільних навчальних закладах

Лист МОНмолодьспорт №1/9-635 від 19.08.11 року


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

№1/9-635 від 19 серпня 2011 року

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Автономної Республіки Крим,

управління освіти і науки обласних,

Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,

Інститути післядипломної педагогічної освіти

Щодо організації та проведення

"Тижня безпеки дитини" в дошкільних навчальних закладах

Надсилаємо для використання в навчально-виховному процесі Інструктивно-методичні матеріали щодо організації та проведення "Тижня безпеки дитини" в дошкільних навчальних закладах.

Зазначені матеріали будуть надруковані в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, газеті "Освіта України" та журналі "Безпека життєдіяльності", розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.

Додаток: Інструктивно-методичні матеріали на 12 арк.

Заступник Міністра Б.М. Жебровський

ТИЖДЕНЬ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ

Інструктивно-методичні матеріали щодо організації та проведення

Відповідно до статті 11 Закону України "Про дошкільну освіту" "дошкільний навчальний заклад:

  • створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;
  • формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;
  • сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психологічному й фізичному розвитку дітей".

Збільшення дитячого травматизму ставить завдання щодо систематичної роботи з дошкільниками з метою вироблення в їх свідомості стереотипів поведінки в життєвому середовищі – навичок користування предметами та речами, поведінки в різних ситуаціях тощо.

З метою удосконалення теоретичних знань та практичних навичок вихователів з формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я та життя, з метою поліпшення якості навчально-виховної роботи з питань особистої безпеки та захисту життя рекомендуємо започаткувати проведення в дошкільних навчальних закладах щорічного "Тижня безпеки дитини" як форми систематизації знань дітей про безпечне довкілля.

"Тиждень безпеки дитини" не потребує суворої регламентації, його зміст залежить від місцевих умов, традицій, природо-техногенних особливостей, території, професійного досвіду вихователів та підготовленості дітей.

І. Підготовка до проведення "Тижня безпеки дитини"

Підготовку до проведення "Тижня безпеки дитини" в дошкільному навчальному закладі (далі – ДНЗ) потрібно розпочати з наказу про проведення "Тижня безпеки дитини", у якому зазначаються терміни та особи, відповідальні за проведення цього заходу, склад творчої групи (додаток 1).

До творчої групи, як правило, входять:

  • завідувач ДНЗ;
  • вихователь-методист;
  • вихователі груп;
  • медична сестра.

Члени творчої групи знайомляться з різними варіантами проведення "Тижня безпеки дитини", що містяться в навчально-наочних та методичних посібниках, і адаптують їх до умов свого ДНЗ.

Відповідно до затвердженого наказу члени творчої групи складають план основних заходів підготовки до проведення "Тижня безпеки дитини". Заплановані заходи мають бути конкретними та пізнавальними, цікавими не тільки для дітей, але й для їх батьків, які беруть участь у "Тижні безпеки дитини" (орієнтовний план наведено в додатку 2).

На основі загального плану проведення "Тижня безпеки дитини" вихователі складають план заходів для кожної вікової групи, який наповнюють змістом навчально-виховної роботи з дітьми: тематичні заняття, дидактичні, сюжетні, театралізовані, конструктивно-будівельні ігри з елементами безпеки життя, конкурси, естафети, змагання, екскурсії та прогулянки на природу, читання творів художньої літератури відповідної тематики, аналіз небезпечних ситуацій та правила поведінки (орієнтовна тематика для проведення "Тижня безпеки дитини" для старшої групи наведена в додатку 3).

План заходів обов’язково містить практичний тренінг з евакуації дітей та працівників з приміщень дошкільного закладу. Терміни та порядок проведення навчальної евакуації визначається наказом завідувача (додаток 4). Мета цього заходу - відпрацювання правильної поведінки учасників навчально-виховного процесу під час екстремальних та надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

ІІ. Проведення "Тижня безпеки дитини"

Проведення "Тижня безпеки дитини" має проходити неформально, творчо, з позицій діяльнісного підходу. Це дає змогу забезпечити умови для збагачення досвіду дітей щодо безпечної поведінки.

Перший день "Тижня безпеки дитини" у ДНЗ слід розпочати зі святкових зборів, на які запрошуються батьки, шефи, спонсори. Незвичайна обстановка, яскраві транспаранти зроблять цей ранок справді святковим. Під час святкової лінійки проводиться парад груп-учасників у святковій формі з атрибутами здорового способу та безпеки життя. Це яскраве дійство надовго запам’ятається дітям.

Батьки відвідують заплановані заходи "Тижня безпеки дитини" у зручний для них час та беруть у них участь.

Під час проведення навчальної евакуації дітей та працівників з приміщень дошкільного закладу практично відпрацьовується проведення евакуації при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій, порядку дій за сигналом "Увага всім":

  • отримання начальником цивільного захисту дошкільного закладу інформації про загрозу чи виникнення надзвичайної ситуації від служби цивільного захисту міста (району);
  • доведення цієї інформації до працівників;
  • підготовка дітей до евакуації;
  • проведення евакуації;
  • розміщення дітей після евакуації;
  • надання інформації батькам про місцезнаходження дітей.

За результатами проведення "Тижня безпеки дитини" слід створити спеціальний стенд, на якому розмістити перелік заходів, фотоматеріали змагань та найкращі моменти проведення заходів, малюнки дітей – переможців конкурсу малюнків та інші наочні та ілюстративні матеріали.

Наприкінці «Тижня безпеки дитини» доцільно провести по групах бесіди з дітьми і з’ясувати, що сподобалось чи запам’яталося дітям, це допоможе оцінити проведену вихователями роботу з навчання дітей питанням безпеки життєдіяльності.

Творча група складає звіт про підсумки проведення "Тижня безпеки дитини" в ДНЗ, за яким завідувач видає наказ про підсумки проведення, визначаються позитивні сторони і виявлені недоліки, що необхідно усунути до запропонованого строку (додатки 5,6).

Перелік нормативно-правових актів для забезпечення організації та проведення "Тижня безпеки дитини"

1. Закон України "Про правові засади цивільного захисту";

2. Закон України "Про цивільну оборону України";

3. Закон України "Про охорону праці";

4. Закон України "Про охорону дитинства";

5. Закон України "Про дошкільну освіту";

6. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";

7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад" від 12.03.2003 №305;

8. Наказ МОН України "Про Положення про функціональну підсистему "Освіта і наука України" єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" від 03.09.2009 №814;

9. Наказ МОН України "Про затвердження Типової програми навчання працівників органів управління освіти і науки, навчальних закладів, установ, організацій і підприємств галузі" від 17.01.2002 № 28;

10. Наказ МНС України "Про затвердження Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" від 23.04.2001 № 97.

Освіта.ua

19.08.2011

Додаток 2

ЗАТВЕРДЖЕНО

Завідувач ___________

дошкільного закладу

___________підпис

П Л А Н (орієнтовний)

основних заходів підготовки до проведення «Тижня безпеки дитини»

№№

з/п

Зміст роботи

Форма роботи

Відповідаль-ний за виконання

Термін виконання

1.

1.1. Видати наказ про прове-дення «Тижня безпеки дитини»

1.2. Перевірити наявність усіх документів системи цивільного захисту в ДНЗ.

1.3. Перевірити наявність журналів проведення інструктажів з охорони праці та безпеки життєдіяльності

Наказ

Накази, плани евакуації

тощо

Завідувач ДНЗ

За місяць до проведення

2.

Підготувати матеріали та оформити стенди «Бережемо життя і здоров’я дітей» за розділами «Дитина і природа», «Дитина і вулиця», «Дитина серед людей», «Здоров’я дитини» тощо.

Стенди з моделюванням пове-дінки в надзвичай-них ситуаціях

Вихователь-методист

За 2 тижні до проведення

3.

Провести лекцію «Морально-психологічна підготовка працівників ДНЗ до дій в екстремальних ситуаціях».

Лекція з де- монстра-цією наоч-них матеріалів

Практичний психолог

За тиждень до проведення

4.

4.1. Підготувати план проведення заходів з фізичної культури, які мають бути проведені під час «Тижня безпеки дитини».

4.2. Перевірити стан спортивного обладнання.

Конспекти

Інструктор з фізичної культури

За 3- 5 днів

до проведення

5.

Підготувати план проведення свят і розваг за тематикою безпеки дитини

План, конспект

Музичний керівник

За 3-5 днів до проведення

6.

6.1. Оформити куточки «Безпека дитини» в кожній віковій групі.

6.2. Підготувати і оформити виставки дитячих малюнків на тему «Безпека життя і здоров’я дитини».

Куточки-стенди, виставки малюнків

Вихователі

За 2 дні до проведення

7.

7.1. Підготувати інструкції, пам’ятки з питань безпеки життєдіяльності і правил надання першої допомоги постраждалим від нещасних випадків.

7.2. Перевірити стан та забезпеченість медичного обладнання.

7.3. Поповнити аптечку швидкої допомоги в медичному кабінеті та в усіх вікових групах.

7.4. Виготовити ватно-марлеві пов’язки

Пам’ятка, інструкції

Медичний працівник, вихователі

За 2 дні до проведення

8.

8.1. Перевірити стан пожеж-них щитів та пожежного інвентарю, перезарядити за необхідності вогнегасники.

8.2. Перевірити стан електричного, опалювального обладнання, приміщень та території.

Огляд, перезарядка вогнегасни-ків

Завідувач господар-ством

За 2 дні до проведення

9.

Провести з батьками лекцію про дії під час екстремальних та надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Лекція

Особа, відповідаль-на за безпеку життєдіяль-ності ДНЗ

За тиждень до проведення

Голова творчої групи підпис прізвище

Додаток 3

Орієнтовна тематика для проведення «Тижня безпеки дитини»

для старшої групи

Перший день

1. Засідання екологічного клубу «Природа – друг, природа – ворог» (надзвичайні ситуації), прогулянка до лісу.

2. Музична розвага «У лісочок ми підемо, грибів, ягід там нарвемо» (їстивні та неїстівні гриби, ягоди).

3. Дидактична гра «Стихійне лихо» (небезпечні ситуації: сильний вітер, буревій, гроза, буран тощо).

Другий день

1. «Обережність не завадить» (шкідливість промислових відходів).

2. Читання оповідання Б.Житкова «Обвал».

3. Сюжетно-рольова гра «Рятувальники».

4. Дидактична гра «Аварія» (найпростіші засоби індивідуального захисту).

Третій день

1. Сюжетно-рольова гра «Я вдома сам» (вирішення проблемних ситуацій вдома).

2. Дидактична гра «Я і незнайомець» (поведінка з незнайомими людьми).

3. Читання казки «Червона шапочка».

4. Сюжетно-рольова гра «Сім'я» (поведінка дітей вдома).

Четвертий день

1. Читання твору К.Чуковського «Айболить».

2. Бесіда «Міцне здоров'я».

3. Дидактична гра « Лялька захворіла».

4. Спортивна розвага «Ми зі спортом дружимо».

5. Ігрові ситуації «Чистота – запорука здоров'я» (предмети особистої гігієни).

П'ятий день

1. Бесіда «Твої дії в разі небезпеки» (сигнал оповіщення, як при цьому діяти).

2. Сюжетно-рольова гра «Тривога» (правила поведінки в екстремальних ситуаціях).

3. КВК «ЯК діяти в різних життєвих ситуаціях.

4. Спортивні ігри.

Навчальна ев Додаток 1

Назва дошкільного навчального закладу

Н А К А З

«___» ____________ 200__ р. м._______ № ______

Про організацію та проведення

«Тижня безпеки дитини»

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 21 березня 2011 року № 246 «Про основні заходи цивільного захисту на 2011 рік» та наказу районного (міського) управління (відділу) освіти __________________________________________________________________ ,

(дата, номер та назва наказу)

з метою поліпшення якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя; пропаганди здорового та безпечного способу життя серед дітей та батьків; вироблення у дітей дошкільного віку умінь та навичок щодо захисту свого життя і здоров'я під час надзвичайних ситуацій

НАКАЗУЮ:

1. Провести «Тиждень безпеки дитини» в період з «___» по «___» 200__ р.

2. Призначити відповідальним за проведення «Тижня безпеки дитини» _____________________________________

(прізвище, ім’я. по батькові, посада)

_________

3. Для підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини» створити творчу групу в складі:

______________________________________________- голова,

(прізвище, ім'я, по батькові)

члени творчої групи:

______________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

_______________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)____________________

4. Творчій групі розробити та затвердити план проведення заходів «Тижня безпеки дитини» із залучен­ням батьків.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Завідувач ДНЗ _________________________________________

Підпис, прізвище, ім’я. по батькові

1. акуація.

Додаток 4

Назва дошкільного навчального закладу

Н А К А З

«_____»______20___ м.________ №______

Про проведення практичного

тренінгу з евакуації

З метою покращання профілактичної роботи з безпеки життєдіяльності та проведення заходів «Тижня безпеки дитини»

Н А К А З У Ю:

1. Провести навчальну евакуацію вихованців і працівників з приміщень дошкільного навчального закладу «____»_______20____ о 8 годині 30 хвилин.

2. Для підготовки навчальної евакуації призначити робочу комісію у складі:

Голова комісії: ____________________________________________

(прізвище, ім’я. по батькові, посада)

Члени комісії: ____________________________________________

(прізвище, ім’я. по батькові, посада)

____________________________________________

(прізвище, ім’я. по батькові, посада)

3. Комісії розробити послідовність проведення навчальної евакуації і довести до відома всіх вихователів.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на _____________________________________

(прізвище, ім’я. по батькові, посада)

Завідувач ДНЗ _________________________________________

(прізвище, ім’я. по батькові)

З наказом ознайомлені:

___________________ (дата ) __________________________

(підпис) (прізвище, ім’я. по батькові)

____________________ (дата ) __________________________

(підпис) (прізвище, ім’я. по батькові)

___________________ (дата ) _________________________

(підпис) (прізвище, ім’я. по батькові)

Додаток до листа МОН

від 14.02. 2019 № 1/11-1491 _____

Організація роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти

Інструктивно-методичні рекомендації

І. Загальні положення

Однією з основних складових загальної системи управління закладом освіти є система управління охороною праці та безпекою життєдіяльності.

Відповідальність за організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладі дошкільної освіти покладено на керівника закладу, який повинен забезпечити:

· планування заходів з охорони праці та безпеки життєдіяльності;

· складання звітності за встановленими формами;

· організацію контролю за дотриманням вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності;

· проведення профілактичної роботи щодо запобігання травматизму серед учасників освітнього процесу;

· проведення інструктажів з охорони праці;

· організацію навчання працівників закладу дошкільної освіти та перевірку знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, цивільного захисту тощо.

Питання охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладі дошкільної освіти регламентують такі документи:

Закони України:

«Про освіту»;

«Про дошкільну освіту»;

«Про охорону дитинства»,

«Про охорону праці».

Кодекс законів про працю України.

Кодекс цивільного захисту України.

Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за № 563/28693.

Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.01.2018 за № 100/31552.

Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 за № 806/12680 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 22.11.2017 № 1514) (далі – Положення про навчання).

Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.02. 2005 за № 231/10511) (далі – Типове положення).

Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за № 1526/10125.

Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.1998 № 9, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.04.1998 за № 226/2666 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 30.03.2017 № 526).

Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 31.08.2001 № 616, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24.10.2013 за № 1809/24341 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 07.10.2013 № 1365).

Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджені наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 № 455, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.06.1994 за № 121/330).

Базовий компонент дошкільної освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 № 615.

Організація та проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах» (лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2011 № 1/9-635).

Орієнтовний перелік документів, що регулюють організацію роботи з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в закладах дошкільної освіти, з правовим підґрунтям наведено у додатку 1.

ІІ. Створення безпечних умов

При створенні здоров’язбережувального, безпечного і комфортного розвивального середовища у закладі дошкільної освіти слід керуватися такими принципами:

· врахування психологічних закономірностей розвитку дітей на певних вікових етапах, дитячої активності та самостійності;

· універсальність і динамічність;

· раціональна організація, комплектування та гнучкий поділ простору на осередки;

· забезпечення позитивного емоційного навантаження на дітей.

У закладі дошкільної освіти необхідно постійно здійснювати технічний контроль за станом території та приміщень (стіни, стеля, вікна, двері, меблі, інженерні мережі, обладнання та оснащення ігрових і спортивних майданчиків, тіньових навісів тощо).

При облаштуванні приміщень закладу дошкільної освіти особливу увагу слід приділяти якості матеріалів, з яких виготовлене обладнання, та правилам добору іграшок, їх відповідності санітарно-гігієнічним нормам.

При цьому потрібно керуватися:

Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234;

Технічним регламентом безпечності іграшок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 151;

Примірним переліком ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 19.12.2017 № 1633;

Правилами пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 № 974, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.09.2016 за № 1229/29359.

Керівник закладу дошкільної освіти спільно з відповідними службами (відповідальними особами) має здійснювати систематичний контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм, правил протипожежної і особистої безпеки, правил цивільного захисту у всіх приміщеннях закладу.

Пожежну безпеку в закладі дошкільної освіти забезпечують завдяки організаційним і практичним заходам, які проводять щорічно на початку навчального року. Керівник наказом затверджує протипожежний режим, що містить порядок:

· утримання шляхів евакуації (план евакуації оформлюється на кожен поверх будинку окремо);

· проїзду та стоянки транспортних засобів;

· відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;

· огляду приміщень, будівель після закінчення занять і роботи закладу освіти;

· проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів і занять з пожежно-технічного мінімуму;

· організації експлуатації й обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;

· проведення планово-попереджувальних оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного, а також навчального обладнання;

· скликання у разі виникнення пожежі членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони, посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, виклику вночі, у вихідні та святкові дні;

· дій у разі виникнення пожежі: порядок і спосіб оповіщення учасників освітнього процесу, послідовність їх евакуації, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного та навчального устаткування, вимкнення електроустановок, застосування засобів пожежогасіння тощо.

У куточку пожежної безпеки повинні бути розміщені плакати про заходи пожежної безпеки, інструкція з пожежної безпеки, список добровільної пожежної дружини з їхніми обов’язками.

Під час перевірки закладу освіти з питань пожежної безпеки слід мати такі документи:

1) акти про укомплектованість внутрішніх пожежних кранів:

внутрішні пожежні крани повинні бути укомплектовані рукавами й приєднаними до них стовбурами, розміщені в настінних шафах і опломбовані. У місцях з’єднання пожежного рукава із краном і зі стовбуром повинні бути гумові ущільнювальні прокладки. На дверцятах шафи повинен бути нанесений літерний індекс із порядковим номером і номер телефону найближчої пожежної частини;

2) акти про технічне обслуговування і перевірку працездатності внутрішніх пожежних кранів:

внутрішні пожежні крани не рідше двох разів у рік (навесні й восени) повинні перевірятися на працездатність пуском води. Довжина компактного струменя повинна бути не менше 17 м. Після цього пожежні рукави просушують і перекочують на нове укладання;

3) акт про наявність покажчиків пожежних гідрантів (для тих закладів освіти, що мають такі гідранти).

Пожежні гідранти повинні перебувати в справному стані, перевірятися не рідше двох разів на рік на водовіддачу зі складанням акта, а в зимовий час повинні бути утеплені й очищатися від снігу й льоду;

4) акти про своєчасність перевірки й перезарядження вогнегасників:

приміщення закладу освіти повинні бути забезпечені вогнегасниками відповідно до норм;

5) акти про технічне обслуговування систем протипожежного захисту (СПЗ):

приміщення закладу обладнуються СПЗ відповідно до ДБН 6.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

6) акти про стан евакуаційних проходів, виходів, коридорів, тамбурів і сходів:

евакуаційні проходи, виходи, коридори, тамбури й сходи не повинні захаращуватися будь-яким устаткуванням і предметами. У коридорах, холах, на сходових клітках евакуаційних виходів повинні бути попереджувальні та вказівні знаки безпеки;

7) акти про стан горищ:

двері або люки горищ повинні бути постійно замкнені. На дверях або люках горищних приміщень повинні бути написи з визначенням місця зберігання ключів. Обробка дерев’яних конструкцій горищних приміщень вогнезахисним засобом повинна проводитися не рідше одного разу на 3 роки зі складанням акта.

8) акти (за потреби) про стан зберігання фарб, лаків, розчинників й інших легкозаймистих рідин:

фарби, лаки, розчинники й інші легкозаймисті рідини повинні зберігатися в окремих будівлях – складах.

Електрогосподарство в закладі дошкільної освіти забезпечується вимогами Правил влаштування електроустановок (ПУЕ).

Під час огляду електрогосподарства закладу освіти необхідно звернути увагу на заходи, спрямовані на безпечну його експлуатацію:

наявність наказу керівника про призначення відповідального за електрогосподарство, організацію навчання й перевірки знань з електробезпеки.

Вхідні двері в електрощитову кімнату повинні бути постійно замкнені, оббиті з обох сторін жерстю із загином жерсті на торець дверей. На зовнішній стороні вхідних дверей повинно бути написане призначення приміщення, місце зберігання ключів і нанесений попереджувальний знак «Обережно! Електрична напруга».

Усі електричні щити мають бути постійно замкнені. На зовнішній стороні дверцят електрощитів наносять порядковий номер щита, напругу, яка подається на щит, і попереджувальний знак «Обережно! Електрична напруга».

Світильники повинні бути надійно підвішені до стелі й мати світлорозсіювальну арматуру. Комутаційні коробки мають бути закриті кришками. Корпуси й кришки електровимикачів і електророзеток не повинні мати відколів і тріщин, а також оголених контактів і приводів. Усі електророзетки та пристрої слід промаркувати за номінальною напругою.

У закладі дошкільної освіти не має бути нестандартних (саморобних) електронагрівальних приладів, повітряних ліній електропередачі й зовнішніх електропроводок, прокладених територією над горючими покрівлями, навісами й відкритими складами горючих матеріалів.

На електроустановки необхідно мати паспорти.

На території закладу дошкільної освіти мають бути освітлені пішохідні доріжки, вхідні двері, відкриті спортивні майданчики з підводкою електроживлення до стовпів підземним кабелем. Дверцята комутаційних люків на бетонних стовпах повинні бути постійно закриті.

При облаштуванні території закладу дошкільної освіти варто уникати всіх можливих факторів ризику (наявність отруйних рослин на ділянці, вільний доступ тварин, можливість проникнення небезпечних відвідувачів, розміщення поруч будівельного майданчика).

Підходи до будинку, в’їзди й входи на ділянку, проїзди й доріжки повинні мати тверде покриття. Влітку всю ділянку за 1-2 години до приходу вихованців слід щодня прибирати; траву, квіти, чагарники, доріжки поливати водою. Взимку ігрові майданчики, доріжки, щаблі сходів щодня очищати від снігу й льоду, а також посипати піском.

Територію закладу освіти необхідно вчасно очищати від горючих відходів, сміття, листя, сухої трави тощо. Сміття необхідно систематично вивозити з території. Спалювати його на території закладу заборонено.

Слід звертати увагу на стан карнизів на даху споруди, стан зовнішнього облицьовання стін. Наявність моху, порослих дерев і рослин на карнизах свідчать про вихід з ладу покрівлі даху, через здуту й потріскану плитку згодом руйнуються карнизи і стіни.

ІІІ. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці,

безпеки життєдіяльності

Відповідно до Положення про навчання під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадові особи та інші працівники закладу дошкільної освіти проходять інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки в разі виникнення аварій і надзвичайних ситуацій відповідно до Типового положення.

У закладі дошкільної освіти навчання працівників з питань охорони праці проводять у вигляді складової частини навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності, при цьому кількість годин і тематика навчання з питань охорони праці має відповідати Типовому положенню.

Навчанню і перевірці знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності підлягають усі без винятку працівники закладу дошкільної освіти з урахуванням умов праці та їх діяльності (педагогічної, обслуговуючої тощо).

Навчання проводять один раз на три роки.

Посадові особи та працівники закладу дошкільної освіти проходять навчання і перевірку знань з охорони праці, безпеки життєдіяльності безпосередньо в закладі освіти за місцем роботи обсягом не менше 20 годин.

Працівники закладу дошкільної освіти, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.1994 № 263/121, проходять щороку спеціальне навчання і перевірку знань відповідно до Типового положення.

ІV. Проведення інструктажів з охорони праці

Відповідно до Положення про навчання працівники закладів дошкільної освіти під час прийняття на роботу та під час роботи мають проходити інструктажі з питань охорони праці.

Інструктажі проводять за інструкціями з охорони праці, що діють у закладі освіти. Вони містять обов’язкові вимоги з охорони праці, яких мають дотримуватися працівники під час виконання певних видів робіт або за певною професією. Для педагогічних працівників розробляють не інструкції з охорони праці, а посадові інструкції з блоком питань з охорони праці, безпеки життєдіяльності.

Інструкції з охорони праці переглядають не рідше одного разу на п’ять років. Інструкції з охорони праці працівників, які працюють у шкідливих або небезпечних умовах праці (наприклад, кухар), переглядають один раз на три роки. Якщо за цей період умови праці працівників, для яких розробляють інструкції з охорони праці, не змінилися, керівник наказом може продовжити дію інструкції на наступний строк.

Вступний інструктаж проводять з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади.

Запис про проведення вступного інструктажу для осіб, яких приймають на роботу відповідно до наказу керівника закладу дошкільної освіти, роблять у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводять до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником.

Повторний інструктаж проводять на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводять 1 раз на 3 місяці – для працівників, залучених до робіт з підвищеною небезпекою, для інших працівників – 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводять з працівниками:

· при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін і доповнень до них;

· при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

· при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів – для робіт підвищеної небезпеки, а для решти робіт – понад 60 днів.

Цільовий інструктаж проводять з працівниками:

· при ліквідації аварії або стихійного лиха;

· при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюють наряд-допуск, наказ.

Керівник закладу дошкільної освіти організовує роботу з розробки програми вступного інструктажу та забезпечує проведення всіх видів інструктажів.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, вносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

V. Вимоги охорони праці та безпеки життєдіяльності при підготовці закладу дошкільної освіти до нового навчального року

Питання охорони праці та безпеки життєдіяльності передбачають у плані роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік й систематично розглядають на засіданнях педагогічних рад і виробничих нарадах.

Для організованого початку нового навчального року керівник закладу дошкільної освіти в травні видає наказ «Про підготовку до початку навчального року», у якому затверджує план заходів щодо підготовки закладу дошкільної освіти до нового навчального року. Він передбачає виконання основних робіт до початку експлуатації приміщень у новому навчальному році (додаток 2) і план організаційних та ремонтних робіт з підготовки закладу дошкільної освіти (додаток 3).

Також наказом керівника до початку навчального року створюють постійно діючу технічну комісію з обстеження приміщень, інженерно-технічних комунікацій закладу освіти (додаток 4), яка проводить огляд будівель, приміщень, комунікацій, устаткування, обладнання, аби привести у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці, визначає готовність групових кімнат, навчальних кабінетів, спортивних та музичних залів, ігрових і спортивних майданчиків, інших приміщень до нового навчального року і складає акти-дозволи на введення їх в експлуатацію (додаток 5). До акта-дозволу на введення в експлуатацію спортзалу і спортивних споруд додають відомості про випробування розміщеного в них навчального спортивного обладнання.

Після огляду постійно діючою технічною комісією (додаток 6) заклад дошкільної освіти приймає в експлуатацію комісія, створена за наказом відповідного органу управління освітою (залежно від підпорядкування) (примірний акт готовності наведено в додатку 7).

Після закінчення всіх підготовчих заходів керівник видає наказ, в якому призначає відповідальних осіб за охорону праці та безпеку життєдіяльності в закладі дошкільної освіти і окремих структурних підрозділах (за наявності), а також за безпеку будівель та споруд, електробезпеку, пожежну безпеку, газове господарство (за наявності), тепломережу та інші питання діяльності закладу освіти.

Перед початком навчального року працівники проходять щорічний медогляд відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 № 280 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2002 № 639/6927 (із змінами), та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113 (із змінами).

Під час підготовки приміщень та обладнання закладу дошкільної освіти до нового навчального року заступник керівника з адміністративно-господарської діяльності (завідувач господарством) проводить огляд строків перевірки обладнання і технічних засобів, за умови закінчення термінів експлуатації технічних засобів, обладнання необхідно подати інформацію керівнику про проведення перевірки захисних засобів і обладнання, яке експлуатується в закладі дошкільної освіти (додаток 8).
Під час укладання трудового договору з працівником керівник закладу дошкільної освіти повинен поінформувати його про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів і про права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах. Працівникові не можна пропонувати роботу, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я.
 

VI. Документи, що регулюють питання охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладі дошкільної освіти

Під час перевірки готовності закладу дошкільної освіти до нового навчального року з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності слід мати такі документи:

Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладу дошкільної освіти, затверджені його керівником.

Колективний договір (наявність розділу «Охорона праці»).

Посадові інструкції працівників закладу дошкільної освіти з блоком питань з охорони праці та безпеки життєдіяльності з їхніми особистими підписами.

Накази керівника закладу дошкільної освіти:

1) про призначення відповідальних осіб за:

· організацію роботи з охорони праці в закладі освіти та в окремих приміщеннях (спортивна зала, музична зала, кабінети тощо);

· експлуатацію енергогосподарства;

· експлуатацію бойлерів, котлів, інших посудин, що працюють під тиском;

2) про призначення комісії для перевірки знань з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Протоколи засідання комісії з перевірки знань з охорони праці та безпеки життєдіяльності працівників закладу дошкільної освіти.

Посвідчення про перевірку знань з охорони праці та безпеки життєдіяльності керівника закладу дошкільної освіти, його заступників і членів комісії з перевірки знань з охорони праці, безпеки життєдіяльності.

План організаційно-технічних заходів щодо поліпшення стану умов і охорони праці та безпеки життєдіяльності (складають на календарний рік).

План заходів щодо забезпечення пожежної безпеки закладу дошкільної освіти (складають на календарний рік).

План заходів щодо запобігання дитячого дорожньо-транспортного травматизму (складають щорічно перед початком навчального року).

Акти загального технічного огляду будинку і споруд закладу дошкільної освіти (оформляють 2 рази на рік: навесні й восени).

Акт готовності закладу дошкільної освіти до нового навчального року.

Акти-дозволи на проведення занять у музичних і спортивних залах.

Акт-дозвіл про випробування спортивного обладнання.

Акт-дозвіл про випробування малих форм на дитячих майданчиках.

Акти-дозволи на роботу харчоблока та пральні.

Акти-дозволи на проведення занять у кабінетах.

Акти технічного обслуговування й перевірки внутрішніх пожежних кранів (оформляють один раз на 6 місяців).

Акт обробки дерев’яних конструкцій горищного приміщення будинку (за наявності) вогнезахисним складом (оформляють один раз на 3 роки).

Акти перевірки стану вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій горищного приміщення (оформляють один раз на 6 місяців).

Журнал обліку первинних засобів пожежогасіння.

Матеріали щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Протоколи перевірки опору заземлення устаткування (оформляють один раз на 2 роки).

Перелік інструкцій з охорони праці (затверджує керівник закладу дошкільної освіти наказом).

Інструкції з охорони праці для всіх професій і видів робіт.

Журнали:

оперативного контролю за станом охорони праці;

реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці;

реєстрації інструктажів з питань охорони праці (первинний, повторний, цільовий, позаплановий) на робочому місці;

реєстрації та видачі інструкцій з охорони праці у закладі дошкільної освіти;

реєстрації нещасних випадків з працівниками;

реєстрації нещасних випадків з вихованцями;

реєстрації мікротравм з вихованцями;

обліку нещасних випадків невиробничого характеру;

обліку професійних захворювань (отруєнь);

видачі спецодягу і засобів індивідуального захисту (картки);

видачі електрообладнання;

обліку медичних оглядів та графік проходження працівниками обов’язкових профілактичних медичних оглядів.

VІІ. Обов’язки працівників

щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності

Працівники закладу дошкільної освіти повинні володіти основними знаннями і вміннями з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності: знати правила поведінки у небезпечних ситуаціях, вміти надавати першу домедичну допомогу, визначати фактори можливого ризику в довкіллі. Усі працівники закладу дошкільної освіти несуть відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку за виконання посадових (робочих) інструкцій, зокрема з питань з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Вихователь до початку трудової діяльності повинен зробити огляд ігрової, туалетної кімнат і спальні. Про всі виявлені несправності меблів, обладнання або приміщень потрібно негайно поставити до відома завідувача господарством або керівника закладу. У разі виявлення небезпечних предметів на майданчику закладу (скло, пляшки, шприци, палиці тощо) педагог повинен негайно акуратно прибрати їх з території або повідомити двірнику і переконатися в очищенні ділянки. Не допускається прийом дітей у неперевірене приміщення. У разі виявлення травмонебезпечних будівель, явищ, меблів або обладнання, які педагогічний працівник не здатний усунути самостійно, необхідно вжити екстрених заходів щодо недопущення дітей до травмонебезпечного місця або обладнання, слід чим-небудь захистити це місце.

Усі наявні предмети в групі: шафи, полиці, піаніно або фортепіано, дзеркала, підставки для рослин - повинні бути міцно закріплені; суворо забороняється вбивати гачки, цвяхи на рівні зросту дітей.

Канцелярські кнопки, скріпки, швейні голки, шпильки педагог зобов’язаний зберігати в недоступному для дітей місці. Користуватися голками і ножицями діти можуть тільки під наглядом вихователя. Не можна користуватися електроприладами: чайниками, електричними кип’ятильниками, прасками тощо у присутності дітей.

Педагогічні працівники закладу повинні утримувати своє робоче місце у чистоті, забезпечувати наявність вільного доступу до всіх виходів; вихід із приміщення групового осередку не повинен бути захаращений, завжди вільний для можливої екстреної евакуації у разі надзвичайної ситуації.

Привівши дітей до закладу, батьки зобов’язані передавати дитину вихователеві. Ввечері вихователі зобов’язані передати дитину тільки батькам (законним представникам дитини), або, на письмове прохання батьків, дорослим родичам, які не молодші 16-ти років.

Збираючись на прогулянку, вихователь забирає дітей, які першими одяглися, і виходить на майданчик, а решту дітей виводить на майданчик помічник вихователя.

Під час перебування дітей на території закладу треба пильно стежити за тим, щоб діти не виходили за межі закладу, не зривали отруйних рослин, ягід, грибів, трави тощо.

Повертаючись з прогулянки, вихователь повинен перевірити, чи всі діти на місці. Під час руху вихователь повинен іти поруч з дітьми в кінці колони, в першій парі ставити найорганізованіших вихованців. Дітей до трьох років супроводжує на прогулянку і під час повернення з прогулянки помічник вихователя.

Плануючи екскурсію чи прогулянку за межі закладу, вихователь зобов’язаний завчасно оглянути місце прогулянки, повідомити про це адміністрацію закладу, вказавши кількість дітей, яких він бере з собою. Виводити дітей за межі закладу можна тільки в супроводі двох дорослих. Дітей, які не можуть з тих чи тих причин виходити за межі закладу, за розпорядженням керівника передають в іншу групу під відповідальність педагогічного працівника закладу.

Під час прогулянки вихователь повинен тримати в полі зору всіх дітей. Повертаючись з прогулянки, вихователь повинен перевірити, чи всі діти присутні, вишикувати їх парами в колону. Один з дорослих має іти в кінці колони, стежачи, щоб діти не відставали та не відходили в сторону.

Необхідно дотримуватися правил дорожнього руху, переходячи з дітьми через вулицю. У великих містах слід уникати прогулянок вулицею з інтенсивним рухом.

Директор департаменту

загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко

Додаток 1

до інструктивно-методичних рекомендацій

Орієнтовний перелік документів,

що регулюють організацію роботи з питань охорони праці,

безпеки життєдіяльності в закладах дошкільної освіти

№ з/п

Назва документа

Документ, що є підставою

1

Колективний договір

(наявність розділу з охорони праці та матеріалів щодо його виконання)

Кодекс законів про працю України.

Закон України «Про колективні договори і угоди».

Закон України «Про освіту».

Закон України «Про охорону праці».

Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 № 255, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 01.12.2004 за № 1526/10125

2

Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладу дошкільної освіти, затверджені керівником

Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджені наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 № 455, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.06.1994 за № 121/330

3

План роботи закладу дошкільної освіти на рік

(наявність розділу з ОП і БЖД)

Закон України «Про дошкільну освіту».

Базовий компонент дошкільної освіти

4

Акти:

· готовності закладу дошкільної освіти до нового навчального року (складають щорічно);

· про проведення обстеження приміщень та будівель (пральня, харчоблок тощо);

· про випробування спортивного обладнання;

· про випробування малих форм на дитячих майданчиках;

· акт-дозвіл на проведення занять з музики у музичній залі;

· акт-дозвіл на проведення занять з фізичної культури у спортивному залі;

· акт-дозвіл на роботу харчоблока та пральні.

· матеріали щодо проведення атестації робочих місць

Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.01.2018 за № 100/31552

5

5

Журнали:

· оперативного контролю за станом охорони праці;

· протоколів засідання комісії з перевірки знань з охорони праці;

· реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці;

· реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (первинний, повторний, цільовий, позаплановий);

· реєстрації та видачі інструкцій з охорони праці у навчальному закладі;

· обліку нещасних випадків невиробничого характеру;

· реєстрації мікротравм, що сталися з вихованцями;

· реєстрації нещасних випадків, що сталися з вихованцями;

· реєстрації нещасних випадків з працівниками;

· професійних захворювань і аварій на виробництві;

· видачі спецодягу і засобів індивідуального захисту (картки);

· випробування засобів захисту з діелектричної гуми (рукавичок, бот, діелектричних калош та ізолювальних накладок);

· перевірки опору ізоляції (акт) і видачі електрообладнання;

· обліку медичних оглядів і графік проходження працівниками медичних оглядів

Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15.

Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.04.1998 за № 226/2666.

Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 № 616 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 07.10.2013 № 1365).

Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232.

Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 № 62 (витяг).

Постанова КМУ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» від 23.05.2001 № 559

6

6

Протоколи виробничих нарад, засідань педагогічної ради, батьківських зборів щодо стану роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладі дошкільної освіти

Закон України «Про охорону праці».

Положення «Про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.01.2018 за № 100/31552.

Примірна інструкція з діловодства у дошкільних навчальних закладах, затверджена наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 № 1059

7

Положення:

· про службу охорони праці у закладі дошкільної освіти;

· про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладі дошкільної освіти

Положення «Про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.01.2018 за № 100/31552.

Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.02.2005.

Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах підпорядкованих Міністерству освіти і науки України (у редакції наказу МОН України від 22.11.2017 № 1514, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2017 за № 1512/31380)

8.Звіт про травматизм за рік

Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 № 616 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 07.10.2013 № 1365, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24.10.2013 за № 1809/24341)

9.Посадові (робочі) інструкції та інструкції з охорони праці за професіями та за видами робіт

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336.

Методичні рекомендації щодо формування кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.12.2011 № 547/1438.

Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998 № 9

10.Програми:

· вступного інструктажу;

· первинного інструктажу;

· стажування на робочому місці;

· навчання з питань охорони праці

Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15.

Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затверджений наказом МНС України від 23.04.2001 № 97

Додаток 2

до інструктивно-методичних рекомендацій

ПЛАН ЗАХОДІВ (орієнтовний)

щодо підготовки та обладнання приміщень

закладу дошкільної освіти

до нового ____/____навчального року

№ з/п

Заходи

Термін

Відповідальний

11

Видати наказ «Про підготовку до нового навчального року»

травень

Директор

22

Розробити та затвердити план організаційних і ремонтних робіт, що необхідно виконати до початку нового навчального року

травень

Директор, завідувач господарства

33

Створити робочу комісію з підготовки закладу освіти до нового навчального року

червень

Директор

44

Організувати та забезпечити проведення ремонтних робіт у приміщенні закладу освіти

червень-серпень

Завідувач господарства

55

Провести огляд освітлення та забезпечити заміну електроламп, що не працюють

серпень

Завідувач господарства

66

Підготувати тепломережу до роботи в осінньо-зимовий період

вересень

Завідувач господарства

77

Провести технічну експертизу вогнегасників, за потреби зробити перезарядку

1 раз на 2 роки

Завідувач господарства

Директор закладу освіти Підпис Прізвище, ініціал

Додаток 3

до інструктивно-методичних рекомендацій

ПЛАН (орієнтовний)

організаційних та ремонтних робіт з підготовки

закладу дошкільної освіти

до _________/_________навчального року

1. Перевірити (замінити) за потреби лічильники тепла і води.

Термін____________ , виконавець____________ _____________.

2. Замінити (за потреби) електролампи.

Термін____________ , виконавець__________________________.

3. Перевірити закріплення меблів у групових осередках, кабінетах, спортивному, музичному залах і привести у відповідність до вимог норм і правил безпеки життєдіяльності та охорони праці.

Термін____________ , відповідальний______________________.

4. Провести (за необхідності) вимірювання опору розтікання і заземлення електромережі та устаткування (проводить фахівець спеціалізованої установи, визначеної органом управління освітою, якому підпорядковано заклад освіти).

Термін__________ , відповідальний_________________________.

5. Перевірити стан вікон і засклити (за необхідності).

Термін__________ , виконавець_____________________________.

6. Перевірити стан горища (за наявності), даху, провести ремонтні роботи, аби унеможливити протікання даху.

Термін____________ , відповідальний________________________.

7. Забезпечити технічну експертизу вогнегасників, (за необхідності) перезарядити або придбати нові вогнегасники.

Термін______________ , відповідальний_______________________.

8. Інформувати засновника, орган управління освітою, якому підпорядковано заклад освіти, про виконання плану організаційних і ремонтних робіт.

Відповідальний – завідувач господарства______________________ .

Директор закладу освіти Підпис Прізвище, ініціали

Додаток 4

до інструктивно-методичних рекомендацій

НАКАЗ

(орієнтовний)

м._________

від___________ 20____ р. № ________

Про створення постійно діючої

технічної комісії з обстеження

приміщень і споруд

На виконання Закону України «Про охорону праці», Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669,

НАКАЗУЮ:

1. Створити постійно діючу технічну комісію з обстеження приміщень і споруд закладу освіти в складі:

Голова комісії: _______________________________керівник (заступник),

Члени комісії:

___________________________________________завідувач господарства,

________________________________________________голова профкому.

Директор закладу освіти Підпис Прізвище, ініціали

Додаток 5

до інструктивно-методичних рекомендацій

Акт-дозвіл (орієнтовний)

на проведення занять в спортивному залі закладу освіти

«___»_________20__р.

Ми, комісія ________________закладу дошкільної освіти у складі:______, склали цей акт про те, що в спортивному залі було проведено випробування і перевірку на надійність встановлення та закріплення спортивного інвентарю і обладнання. Відомості про випробування наведені в таблиці.

Таблиця

№ з/п

Назва спортивного інвентарю, спортобладнання

Кількість

Інвентарний

номер

Дані

випробувань

Закріплено надійно чи ненадійно

1

Гімнастична стінка

2

Гімнастичні лави

3

Канати

4

Підвісні мотузяні драбинки

5

Гімнастичні мати для стрибків

6

Ребристі дошки

7

Щити для метання

8

Навісні баскетбольні кошики

9

Гімнастичні палиці тощо

Висновок комісії:

1. Установлено, що все фізкультурне обладнання закріплене надійно і придатне для використання в освітньому процесі за умови виконання правил безпеки під час проведення занять в спортивному залі закладу освіти.

2. Для вихованців створено умови для проведення занять з фізкультури, що відповідають нормам і правилам з охорони праці, безпеки проведення занять, а також віковим особливостям вихованців.

3. Педагогічний персонал ознайомлений з правилами безпеки та інструкціями з безпеки під час проведення занять з фізкультури і спорту.

Голова комісії Підпис

Додаток 6

до інструктивно-методичних рекомендацій

АКТ (орієнтовний)

обстеження приміщень і території закладу дошкільної освіти

до початку / навчального року

Ми, постійно діюча технічна комісія у складі:

провела обстеження приміщень, території та інженерних комунікацій закладу дошкільної освіти і встановила:

1. Система водопроводу, водовідведення в робочому стані, протікання води не зафіксовано.

2. Стан приміщень (стіни, підлога, коридори, групові осередки, кабінети, спортивний і музичний зали, харчоблок, пральня, туалети), дах, допоміжні приміщення відповідає санітарним вимогам і вимогам безпеки, що визначаються нормативно-правовими документами.

3. Обладнання у зазначених приміщеннях відповідає вимогам норм і правил з охорони праці.

4. Фізкультурне обладнання у будівлі закладу дошкільної освіти (в спортивній залі, зокрема в групових осередках), спортивному та ігрових майданчиках на території закладу справні та надійно закріплені.

5. Тепломережа в робочому стані, котельня (за наявності) укомплектована працівниками (оператор котельні, кочегар тощо), забезпечена інструкцією з охорони праці та готова до експлуатації.

Висновок комісії:_______________

Заклад дошкільної освіти готовий до роботи.

Підписи:

Голова комісії Підпис Прізвище

Члени комісії: Підпис Прізвище

Підпис Прізвище

Підпис Прізвище

Додаток 7

до інструктивно-методичних рекомендацій

Примірний акт

прийому готовності закладу дошкільної освіти

до нового навчального ______/______ року

Повна адреса______________

Телефон__________________

Прізвище, ім’я, по батькові керівника

Відповідно до рішення________________ (органу управління освітою) від «__» __20__р. № __

перевірку проводила комісія у складі:

__________________засновника та/або органу управління освітою, якому підпорядковано заклад дошкільної освіти __________________від органів державного нагляду __________________(пожежна охорона, охорона праці, цивільний захист тощо).

Комісія встановила:

1. У 20 / 20 навчальному році в закладі освіти ___груп, ____вихованців.

2. План роботи закладу освіти на новий навчальний рік (наявність розділу з охорони праці).

3. Стан та якість ремонту приміщень:

капітального_______________________________________________________

поточного_________________________________________________________

4. Стан території та її площа_____________________________________

5. Кількість і стан допоміжних споруд_________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Огорожа навколо території закладу дошкільної освіти та її стан.

7. Спортивні споруди і майданчики, їх технічний стан.

8. Стан готовності групових приміщень.

9. Наявність методичного кабінету.

10. Наявність технічних засобів навчання (ТНЗ), їх стан і зберігання.

11. Розміри спортивного залу, наявність і стан фізкультурного обладнання та інвентарю.

12. Наявність, розміри музичного залу та забезпечення пожежної безпеки.

13. Стан меблів (у групових кімнатах, кабінетах тощо).

14. Наявність їдальні, стан меблів, забезпеченість технологічним обладнанням, санітарний стан.

Наявність проточної води: холодної______, гарячої________.

15. Організація питного режиму.

16. Наявність медичного кабінету.

17. Забезпеченість освітлення в групових кімнатах згідно з нормами.

18. Наявність актів перевірки опору ізоляції електромереж і заземлення.

19. Наявність і стан протипожежного обладнання:

протипожежні щити вогнегасники______________ ;

пожежні водойми (гідранти) __________________;

пожежні рукави _____________;

наявність інструкції з пожежної безпеки та плану евакуації ___________.

20. Стан покрівлі.

21. Наявність і стан інженерних комунікацій:

Водопостачання ________________;

газопостачання (електропостачання) ________________________;

каналізація _____________________________________________.

22. Забезпечення безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу (наявність протоколів про навчання і перевірку знань працівників з безпеки життєдіяльності, журнали реєстрації інструктажів з охорони праці, журнали реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, інструкції з безпеки в кабінетах тощо.

23. Забезпеченість педагогічними кадрами та техперсоналом.

Висновок комісії про готовність закладу дошкільної освіти до нового навчального року____________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________

Голова комісії Підпис Прізвище

Члени комісії: Підписи Прізвище

Примітки:

1. Перевірка готовності закладів дошкільної освіти до нового навчального року проводиться до 25 серпня.

2. Акт прийому готовності закладу дошкільної освіти складають у двох-трьох примірниках. Один примірник обов’язково передають засновнику та/або в орган управління освітою (за підпорядкуванням), другий – залишається в закладі освіти.

3. Якщо комісія вважає, що заклад дошкільної освіти не готовий до роботи в новому навчальному році, треба зазначити причини, які роботи і в які строки мають бути виконані.

Запропонована форма акта передбачає лише основні питання, тому до змісту перевірки можна включити питання з урахуванням місцевих умов і об’єкта, що перевіряється

Додаток 8

до інструктивно-методичних рекомендацій

СТРОКИ

перевірки обладнання і захисних засобів

№ з/п

Назва обладнання і захисних засобів

Терміни, форма перевірки

1

Вогнегасники

1 раз на рік, указати дату (наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014)

2

Опір ізоляції електромережі

Один раз на два роки, протокол заміру (Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів)

3

Стан заземлення

Щорічно, протокол заміру

4

Манометри в котельні

1 раз на рік з клеймом на корпусі або склі (НПАОП 0.00-1.30-01)

5

Драбини (стрем’янки) дерев’яні

1 раз на 6 місяців (п.7.1.35 НПАОП 0.00-1.30-01)

6

Електродвигуни

1 раз на рік, після ремонту і перед установкою (додатки 1, 2 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів)

7

Електровимірювальні прилади

1 раз на 2 роки з встановленням клейма (НПАОП 0.00-1.30-01)

8

Котли водогрійні всіх систем

Після закінчення опалювального сезону та після ремонту (НПАОП 0.00-1.11-98)

9

Опалювальні системи

Перед пуском та після ремонту (п.8 розділу 13 НПАОП 0.00-1.11-98)

10

Випробування спортивного інвентаря та обладнання

Перед початком навчального року, складають акт