Семенчук Людмила Дмитрівна - завідуюча медіатекою

Бібліотека – це місце,  де людина може знайти себе, пізнати світ. Тиша бібліотеки – це потаємний вимір, в якому хочеться бути до того часу, поки не прочитаєш усі книги. Адже кожна нова книжка – це знайомство з цікавими героями, що можуть поділитися своїми вчинками, допомогти або порадити. Це задоволення покрите чимось незвичайним, проте вічним.

Бібліотека Нової української школи – простір для освітніх можливостей кожного учня

  Спонукання сучасної дитини до читання – це одна з найважливіших справ у роботі бібліотекаря Нової української школи, бо знайти індивідуальний підхід до кожного читача досить складно, і просте переконання не завжди гарантує результат.

   З метою популяризації сучасної української літератури для дітей протягом Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек буде проходити загальношкільний проект «Бібліотека нової української школи - нова українська література», який передбачає оновлення бібліотечного фонду новими надходженнями та підготовку презентацій, буктрейлерів, буклетів присвячених книгам сучасних авторів.

  Модерна українська література для дітей і підлітків вирізняється тематичним і жанровим різноманіттям, іншим є й рівень сприйняття текстів та читацькі очікування.

  Дитяче читання починають розглядати не лише як засіб навчання та виховання, а і як засіб розваги, відпочинку, емоційного розвантаження дитини. Інтерес до дитячої книжки зростає, особлива увага приділяється її якості. Над розв’язанням цієї проблеми успішно працюють письменники, ілюстратори, видавці. Час вносить свої корективи у тематику, жанрові, образні параметри у модель сучасної української книжки для дітей.

  Розвиток літератури для дітей на сучасному етапі можна охарактеризувати такими ознаками:

- відсутність тематичного обмеження; подолання тематичних табу;

- добре розвинена жанрова система літератури для дітей;

- домінування фантастичного над реальним у літературі для дітей молодшого і середнього шкільного віку; превалювання реалістичної прози у літературі для читачів старшого шкільного віку;

- поетичні тексти адресовано здебільшого дітям дошкільного та молодшого шкільного віку, тоді як прозові – читачам-підліткам і юнацтву;

- у центрі оповіді знаходиться дитина, що не завжди є позитивним героєм;

- поглиблюється психологічна характеристика персонажів;

- використовуються фольклорні сюжети, мотиви та образи, а також переосмислюється літературна традиція попередніх епох;

- відбувається зміна у функціональних параметрах твору: він розрахований не тільки на те, щоб навчити і виховати, а й щоб реалізувати комунікативний процес (автор-текст-читач), запропонувати читачеві новий емоційний досвід, розважити дитину.

Шкільна бібліотека – саме та крапка на карті села, де зароджуються і горять найбільш яскраві думки та почуття, вона – центр культури, де закладається духовне здоров’я нації.

В.О.Сухомлинський писав: «У школі повинен яскраво горіти невгасимий вогник розумового життя; чим багатші й багатогранніші інтелектуальні інтереси вчителів і учнів, чим дорожче для кожного вихованця найважливіше джерело знань – книга, тим менша небезпека розумової обмеженості, байдужості до знань».

Тому своє основне завдання як шкільного бібліотекаря я вбачаю у прищепленні дитині любові до книги, навчанні учнів-читачів користуватися бібліотекою, її фондами, довідково-бібліографічним апаратом.

Тому хочу ознайомити учнів початкових класів із поповненням художньої літератури у нашій новій бібліотеці, яку завідуюча бібліотеки спільно з дирекцією ліцею придбала для молодших школярів.