Embedded Files
Звіт методичного об’єднання вчителів початкових класів та вихователів ГПД Ключарківської гімназії
за 2021/2022 навчальний рік
Реалізуючи проблемне питання школи «Інформаційні технології як засіб реалізації особистісно-орієнтованого навчання» та проблемне питання ШМО вчителів початкових класів та вихователів ГПД «Удосконалення методичної компетентності вчителя шляхом впровадження інноваційних педагогічних технологій» робота методичного об’єднання у 2021-2022 н.р. була спрямована на підвищення про впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти; застосування в інноваційному навчанні інтерактивних технологій; створення умов для формування ключових компетентностей учнів, професійної майстерності і розвитку творчої ініціативи вчителів.
Реформування освіти в умовах Нової української школи диктує сьогодні нові підходи до підготовки учнів початкової школи. Пріоритетним стає всебічний розвиток особистості дитини, оволодіння ключовими та предметними компетентностями, наскрізними вміннями, необхідними життєвими й соціальними навичками, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.
Як зазначається у документах з реформування освіти нова школа потребує нового вчителя, який може стати агентом змін. Особливо актуальним це питання є у період діяльності, пов’язаної з реалізацією Концепції «Нова українська школа», підготовки вчителя до роботи в нових умовах.
Ефективним шляхом підвищення професійної майстерності вчителя є участь у різноманітних методичних заходах. Серед найпоширеніших форм методичної роботи є: психолого-педагогічні консультації, семінари-практикуми, школа педагогічної майстерності, теоретичні семінари, аукціони методичних ідей, тренінги, співбесіди, консультації на актуальні теми, відкриті уроки, огляди новинок психолого-педагогічної та методичної літератури, круглі столи, майстер-класи, предметні тижні, методичні оперативки.
Свою діяльність вчителі початкових класів спрямовують на пошук наукових новинок, на створення творчої атмосфери, модернізацію форм, методів та засобів навчання і виховання дітей.
Опрацьовано документи, які стосуються роботи ШМО вчителів початкових класів та вихователів ГПД.
Робота методичного об’єднання сприяла підвищенню наукового рівня вчителів: підготовка до засвоєння змісту нових програм та технологій їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання; вивчення й втілення в шкільну практику педагогічного досвіду, творче використання перевірених рекомендацій: збагачення новими, прогресивними й досконалими методами та засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самостійної роботи вчителя, надання йому кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, в підвищенні результативності його педагогічної праці.
На засіданнях розглядалися найактуальніші питання щодо навчання та виховання молодших школярів НУШ а саме:
Педагогіка партнерства як продуктивна форма взаємодії вчителя та учнів.
Інтеграція у навчанні молодших школярів математики «Щоденні 3» .
Інтерактивні форми організації навчальної діяльності молодших школярів на уроках математики: кейс-технологія; «Перевернуте навчання»;«Стортелінг»; « технологія Боншо»; «технологія Квестів»; «технологія Кольорові капелюхи( 6 капелюхів мислення Едварда Де Боно).
Педагогічна технологія STEM як засіб реформування освітньої системи України.
Групові методи на уроках в початковій школі.
Гра по-новому-навчання по-іншому з LEGO. Практикум. Метод компетентнісного навчання «Шість цеглинок».
Тематика засідань шкільної спільноти вчителів
початкових класів
та вихователів ГПД на 2022-2023 н.р.
І засідання (30 сепрня 2022 р.)
1. Аналіз роботи ШС вчителів початкових класів за минулий 2021-2022 навчальний рік. ( Керівник ШС Скиба А.Л.)
2.Коригування та затвердження плану роботи ШС вчителів початкових класів на 2022-2023 навчальний рік. (Члени спільноти, ЗДНВР Лендяк Й.В.
3. Обговорення методичних рекомендацій «ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році». ( Керівник ШС Скиба А.Л.)
4. Погодження календарного планування в початкових класах на 2022-2023 н.р. Обговорення вимог до ведення документації. (ЗДНВР Лендяк Й.В.)
5. Аналіз навчальних програм, підручників,зошитів, посібників для початкової школи. Методичні рекомендації до проведення Першого уроку на тему «Ми – українці, честь і слава незламним». (Керівник ШС Скиба А.Л.,члени спільноти )
6. Організація самоосвіти вчителів, затвердження науково-методичних проблем. (Члени спільноти )
7. Як створити безпечні умови у школі під час освітнього процесу в умовах воєнного стану. (Члени спільноти )
ІІ засідання ( грудень 2022 р.)
1. Новітні підходи в навчанні наймолодших здобувачів освіти. (Керівник ШС Скиба А.Л.)
2. Методи ейдетики в початковій школі. (Габовда Т.М.)
3. Майстер-клас «Застосування методу «Фішбоун» на уроках вчителями початкових класів. (Оленчин Р.М.)
4.Новини з тематики курсів, вебінарів. (Члени спільноти )
ІІІ засідання (лютий 2023 р.)
1.Виховний захід у ГПД (1-3 класи) (Габовда Т.М.)
2.Майстер-клас “Я це роблю так. Ранкові зустрічі” (Члени спільноти, обмін досвідом)
3.Обговорення та затвердження тематики проведення Тижня в початкових класах. (Члени спільноти, ЗДНВР Лендяк Й.В.)
4.Обмін досвідом з проходження та тематики вебінарів і курсів. (Члени спільноти )
ІV засідання ( квітень 2023 р.)
1. Відкритий урок з математики у 2 класі. (Микуланинець Н.О.)
2.Сучасний урок – виклик сьогодення. (Члени спільноти)
3.Особливості та вимоги щодо проведення Державної підсумкової атестації в 4 класі. (Члени спільноти, ЗДНВР Лендяк Й.В.)
Особливості організації формувального оцінювання в 3-4 класах НУШ
Нова українська школа відрізняється від традиційної не лише організацією освітнього процесу. Змінилися також вимоги до знань, навичок та компетенцій школярів, підходи до оцінювання навчальних досягнень. І саме щодо останніх виникає багато запитань. Як правильно організувати та провести оцінювання навчальних досягнень школярів? Корисними лайфхаками та практичним досвідом поділилася Лілія Талан під час свого вебінару «Особливості організації формувального оцінювання в 3-4 класах НУШ».
Вимоги до організації освітнього процесу визначені законодавчими та нормативними документами. Вони регламентують будь-який напрям діяльності педагогічного колективу, а дотримуватися їх мають усі учасники освітнього процесу. Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів ЗЗСО затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 №813.
На підставі загальних засад кожна школа може розробити власні правила та процедури оцінювання, які схвалюються на засіданні педагогічної ради. У правилах потрібно визначити конкретні цілі, завдання та зазначити ключові моменти:
що оцінюємо?
коли оцінюємо?
хто оцінює?
як оцінювати?
Правила оцінювання мають забезпечувати академічну свободу вчителя, включати планування тристоронніх зустрічей та індивідуальну роботу зі школярами.
Оцінювання школярів
Оцінювання – це багатоцільовий процес встановлення рівня навчальних досягнень школярів відповідно до вимог навчальних програм, який включає широкий спектр функцій: формувальну, діагностувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, орієнтувальну, коригувальну, прогностичну, констатувальну та, звісно, виховну.
Для оцінювання учнів початкової школи використовуються два типи оцінки:
вербальна (особистісні надбання) – оцінювальне судження;
рівнева – оцінювальне судження із зазначенням рівня результату (початковий (П); середній (С); достатній (Д); високий (В)).
Також використовуються самооцінювання, взаємооцінювання й ухвалення рішень щодо подальшої навчальної діяльності.
Нормативними документами визначено два різновиди результатів навчання, які можна виражати як усно, так і письмово: об'єктивні та особистісні.
Об’єктивні результати, тобто знання про предмети та явища навколишнього світу, взаємозв’язки й відношення між ними, вміння та навички оперувати знаннями, вміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності. Усі ці вимоги відображено в обов’язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі. Об’єктивні результати навчання у 1–2 класах оцінюються вербально, а у 2–4 класах – вербальною або рівневою оцінкою (як саме – остаточно визначає педрада).
До особистісних надбань входять активність, ініціативність, старанність, наполегливість, комунікабельність, здатність співпрацювати, самостійність, відповідальність та ціннісні ставлення. Особистісні надбання учнів початкової школи оцінюються вербальною оцінкою.
Формувальне оцінювання
Формувальне оцінювання є не лише результатом навчання, а й стимулом для подальших досягнень. Його мета – формування (або форматування) освітнього процесу з урахуванням навчальних потреб кожного учня.
Унікальними особливостями формувального оцінювання є:
безперервність (починається з перших днів навчання у школі та триває постійно);
спрямованість на з’ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем матеріалу та на запобігання утруднень на подальших етапах навчання;
постійне спостереження за динамікою розвитку особистісних якостей учня, рівня сформованості навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами;
формування впевненості щодо власних можливостей та навичок школярів;
рівноправний діалог між учнем та вчителем;
самооцінювання дитиною своєї роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями);
озвучення оцінювального судження вчителя після висловлення учнем своєї думки;
аналіз навчального поступу дитини та планування диференційованої, індивідуальної роботи щодо подолання виявлених і попередження можливих утруднень. Це можна робити за допомогою перевірки всіх письмових робіт школярів.
Діагностувальні роботи
Діагностувальні роботи є різновидом формувального оцінювання. Вони можуть бути усними, письмовими чи практичними. Також можна спробувати завдання, що передбачають роботу із електронними освітніми ресурсами.
Кількість та періодичність діагностувальних робіт має бути дидактично обґрунтованою. До того ж вона визначається ще під час складання календарно-тематичного плану. Зазвичай їх планують через кожні 16–20 навчальних годин. Але не можна проводити більше однієї діагностувальної роботи на день! Види робіт можна комбінувати ти використовувати в освітніх галузях:
Мовно-літературній (мова навчання): 1–4 кл. – читання вголос, списування; 2–4 кл. – аудіювання, читання напам’ять, робота з літературним твором/медіатекстом, діалог (усно/письмово), усний переказ, усний твір, диктант, робота з мовними одиницями; 3–4 кл. – читання мовчки, письмовий переказ; 4 кл. – письмовий твір.
Мовно-літературній (мова вивчення): 1–4 кл. – аудіювання та говоріння; 2–4 кл. – читання та письмо.
Математичній: комбіновані тестові завдання закритого й відкритого типів, завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису й порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання й запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв’язування рівнянь, уміння розв’язувати задачі, розпізнавання та побудова геометричних фігур, оперування величинами тощо. Також можна проводити діагностувальні роботи для перевірки одного з результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв’язувати задачі, навичок усних обчислень тощо).
Інтегрованих курсах, які охоплюють природничу, соціальну та здоров’язбережувальну, громадянську й історичну освітні галузі: тестові завдання закритого та відкритого типів, практичні роботи з мапами, приладами, моделями, графічні роботи (малюнки, схеми тощо).
Також у 3–4 класах можуть проводитися комплексні діагностувальні роботи, зміст яких охоплює декілька освітніх галузей (мовно-літературну, математичну та природничу). Діагностувальні роботи з технологічної, інформатичної, мистецької та фізкультурної освітніх галузей та з курсів за вибором зазвичай не проводять.
Зверніть увагу: якщо школяр був відсутній у школі в день проведення діагностувальної роботи, то в інший день він її не пише.
Як оцінювати діагностувальні роботи
Результатами оцінювання діагностувальних робіт є оцінювальні судження щодо сформованості кожного результату навчання. Оскільки робота може містити завдання різних рівнів, рекомендовано співвідносити характеристику результату навчання з Орієнтовною рамкою оцінювання з урахуванням видів діяльності. Оцінювальні судження фіксуються в зошитах для діагностувальних робіт або на аркушах із роботами. Проте рівень результату навчання учня не визначається.
Для того, аби надати зворотній зв’язок щодо прогресу школярів та усунути утруднення після діагностувальної роботи, потрібно провести урок. Залежно від кількості виявлених типових утруднень, цю роботу можна організувати фронтально під керівництвом учителя, групами чи індивідуально.
Бажаєте дізнатися більше про практичний інструментарій, техніки самооцінювання, ведення щоденника вчителя та чек-листів досягнень? Перегляньте вебінар!
Вебінар: Особливості організації формувального оцінювання в 3-4 класах НУШ
Свідоцтво досягнень 1-2 клас.docxPage updated
Google Sites
Report abuse