21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
"Помаранчева революція" – це акції протесту українських громадян, викликані масовими фальсифікаціями президентських виборів 2004 року на користь кандидата Віктора Януковича. Зазначені події отримали назву за кольором, який використовували прибічники кандидата в президенти Віктора Ющенка й опозиційної партії "Наша Україна".
Результати Помаранчевої революції:
повторне голосування на виборах, внаслідок якого переміг Віктор Ющенко,
посилення євроінтеграційних тенденцій та демократизацію країни, хоча деякі експерти зазначають і негативні наслідки, як-от посилення суспільного розколу.
Революція також сприяла формуванню громадянського суспільства, збільшенню свободи слова та зміні образу України у світі.
Верховний Суд України визнав недійсними результати другого туру президентських виборів 2004 року через численні порушення.
26 грудня 2004 року відбулося повторне голосування, на якому переміг Віктор Ющенко.
Були внесені зміни до Конституції, які з 2006 року запровадили парламентсько-президентську форму правління.
Революція сприяла усвідомленню важливості громадянських свобод та свободи слова, а також виходу на політичну арену середнього класу.
Деякі експерти відзначають, що революція посилила розкол суспільства на Схід і Захід, що негативно вплинуло на політичну консолідацію.
Посилилися прагнення до європейської інтеграції та встановлено тісніші зв'язки з ЄС та НАТО.
Україна здобула імідж правової демократичної держави, а стереотипи про громадянську апатію були зруйновані.
Були створені передумови для відновлення економічних реформ та надання їм виразнішого соціального спрямування.
Незважаючи на перемогу на виборах, Віктор Янукович згодом знову став прем'єром, а у 2010 році був обраний президентом, що свідчить про складність політичних процесів.
Революція призвела до росту популізму в політиці, що перешкоджало системним реформам.
Розчарування в політиці Ющенка та його спадщині стали одним з факторів, що призвели до Революції Гідності 2014 року.
Помаранчева революція на певний час урівноважила суспільні настрої, політична верхівка почала прислухатися до виборців. Проте це дало поштовх розвиткові популізму, який не сприяв реформам. Подальше розчарування громадян у політиці Віктора Ющенка повернуло до влади Віктора Януковича, каденція якого достроково скінчилася внаслідок тримісячної Революції Гідності 2013–2014 років.
Революція Гідності — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Також вживають назви Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан та Єврореволюція.
Одними з головних причин протестів стали надмірне збільшення влади в руках Віктора Януковича та його оточення, небажання народу України відходити під «братнє крило» Росії. Існують розбіжності щодо дати початку Революції. Політики України, українські ЗМІ та громадські діячі вважають за дату початку Революції 21 листопада 2013 року, день, коли Урядом Миколи Азарова було зірвано підписання угоди про Євроінтеграцію, після чого почали збиратись перші мітингуючі, або 30 листопада, день, коли на Євромайдані були побиті студенти.
Хронологія Революції гідності: як усе починалось зі студентського Майдану та переросло у жорстоке побиття
Десять фактів про Революцію Гідності
Початок Революції Гідності співпав з 9-ю річницею Помаранчевої Революції. Народні протести проти рішення уряду Азарова, який вирішив призупинити процес євроінтеграції України, розпочалися увечері 21 листопада 2013 року. За 9 років до цього, 22 листопада 2004-го, люди вийшли на мітинг проти фальсифікацій результатів президентських виборів. І в 2004-му, і в 2013-му протестували проти дій Віктора Януковича.
100-метрового листа "донецькому султану" - Віктору Януковичу - написали активісти 27 листопада на Майдані Незалежності. Януковича закликали обрати євроінтеграцію, пояснювали, чому це треба зробити та давали поради уряду.
"Живий євроланцюг" між Києвом та Перемишлем організували українські студенти 29 листопада - він почався у Києві і проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Довжина "ланцюга" становила 625 кілометрів, і він став другим в історії України з січня 1990 року, коли було створено подібний живий ланцюг на Акт Злуки.
"Марш мільйона" пройшов 8 грудня у Києві - на Народне Віче на Майдані Незалежності зібралося понад мільйон людей. Вони прийняли рішення про початок блокування Адміністрації президента, Кабміну та інших установ.
Михайлівський набат зазвучав після того, як у ніч з 10 на 11 грудня підрозділи внутрішніх військ і "Беркута" зробили спробу розігнати протестувальників на Майдані у Києві. Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони - на той дзвін з усього міста стікалися мешканці. Диякон Михайлівського собору Іван Сидор отримав благословення у намісника монастиря ігумена Агапіта і побіг на дзвіницю. Пізніше він розповідав, що не знав насправді, як бити на сполох, адже останній раз таке відбувалося в 1240 році, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда. Але разом зі студентами-помічниками вклали у той передзвін всю душу, порвали чотири троса і стерли руки до мозолів.
200-тисячний хор на Майдані Незалежності виконав 14 грудня державний гімн України. Співали близько 200 тисяч людей, які зібралися на площі, а супроводжували хор "вогнями" мобільних телефонів та ліхтариків.
"Стіна плачу та боротьби" була споруджена тоді ж, у грудні, на Майдані. Із дерев'яних брусків створили огорожу, на кожному з них було написано назву населеного пункту, з якого приїхали люди до Києва.
"Вогнехреща" замість Водохрещі сталася на Майдані 19 січня 2014 року - мирний протест перейшов у відкрите збройне протистояння. Мітингувальники, розчаровані безрезультативністю віче та обурені "диктаторськими законами", прийнятими Верховою Радою 16 січня, вирушили до Верховної Ради. На початку вулиці Грушевського дорогу їм перекрили підрозділи внутрішніх військ і "Беркута". Майданівці пішли на штурм силовиків - розпочалося жорстоке протистояння, на щастя, без жертв - поки що. Пізніше цю подію назвуть так і назвуть - "Вогнехреща".
У пастку "Беркуту" потрапили майданівці 20 лютого 2014 року, після ряду трагічних подій. Спецпідрозділ, що всю ніч штурмував "Майдан", покинув позиції і рушив до вулиці Інститутської. Майданівці, які пішли слідом, потрапили під прицільний вогонь. Тоді кількість загиблих від куль снайперів зросла до десятків...
Загалом на Майдані під час Революції Гідності загинули понад 100 осіб - їх згодом назвуть "Небесною Сотнею".
У понад 20 країнах світу підтримали Революцію Гідності - кампанії пройшли у Польщі, США, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Литві, Норвегії, Швеції, Чехії та інших. Євромайдан став найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС та найтривалішим мітингом в історії - він безперервно простояв 92 доби.
Національний музей Революції Гідності спільно з партнерами підготував програму, яка включає інформаційні, освітні, виставкові та комеморативні заходи, з нагоди відзначення 20-ї річниці Помаранчевої революції та 11-ї річниці Революції Гідності у межах реалізації заходів до Дня Гідності та Свободи у 2024 році
У вогні Майданів загартувалися чимало тих, хто навесні 2014 року добровольцем вирушив із Майдану на український Схід, щоб захистити його від російської агресії, а в лютому 2022 року під час широкомасштабного вторгнення став на захист України від російської навали. Події листопада 2013-го – лютого 2014 року, феноменом яких стали самоорганізація громадян, взаємопідтримка, чітка громадянська позиція й усвідомлення відповідальності за долю держави, довіра та відчуття єдності, дали українцям змогу вистояти впродовж майже трьох років широкомасштабної агресії.
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ - МУЗЕЙ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ.
Меморіально-музейний комплекс, присвячений подіям Революції гідності. Заклад створений 18 листопада 2015 року та віднесений до сфери управління Українського інституту національної пам'яті. Згідно Указу Президента України № 138/2016 від 12 квітня 2016 року отримав статус національного.
Фельштинський Ю., Станчев М. Третя світова: битва за Україну. Київ : Наш формат, 2022. 416 с.
Три розмови про Україну / Філарет [та ін.]. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2018. 285 с.
Мартинюк С., Лелеко С. Маю честь бути Українцем. Київ : АртЕк, 2020. 294 с.
Збірка прозаїчних творів, написаних з любов’ю до землі, людей, нації та мови. Автор підкреслює надзвичайну важливість в цьому процесі двох Майданів, що відбувались на наших очах. Саме завдяки поверненню національної пам’яті і правдивої національної історії в Україні і відбулося друге повстання.
Аваков А. Б. 2014. Миттєвості харківської весни. Харків : Фоліо, 2020. 286 с.
Одна ніч тривожної весни надважкого 2014-го року, яка врятувала Харків від трагічної долі Донецька, Луганська, багатьох і багатьох інших міст та сіл Донбасу, що їх сьомий рік розорюють сепаратисти і російські найманці. Ця книга- жива історія подій: хроніка, факти, документи, пряма мова. А ще - аналіз і філософське осмислення автором процесів в Харкові та країні, про майбутнє, про долю України та її людей.
Красовицький О. 10 розмов про майбутню Україну. Харків : Фоліо, 2022. 190 с.
Нескорена Україна у війні цивілізацій: 21 листопада 2013 року - 24 лютого 2024 року : [фотолітопис] / [гол. ред. О. Красненко ; авт. ідеї та кер. проєкту: О. Святоцький, С. Кубів]. Кн. 1. Київ : Право України, 2024. 661 c.
У книзі опубліковані світлини, які описують події в нашій країні, починаючи від Революції Гідності 2013 року й завершуючи сьогоденням. Чи зможе сьогоднішня цивілізаційна спільнота подолати давно зужиту, безперспективну модель, згідно з якою сьогодні у світі перемагає не право, усталені правила співіснування, а мілітарна, економічна та фінансова сила.
25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави / відп. ред. В. Смолій ; HAH України. Ін-т історії України. Київ : Ніка-Центр, 2016. 796 с.
Вперше в академічній історіографії показана постреволюційна політична та соціально-економічна динаміка та боротьба України проти російської агресії. Наведено факти, інтерпретації, концепції, які дозволять уважному читачеві по-новому оцінити досвід останніх трьох десятиліть.
Бура Д., Красовицький О. Хроніка війни. 2014-2020. У 3-х т. Харків : Фоліо, 2020. Т. 1 : Від Майдану до Іловайська. 478 с.
Документальне дослідження, літопис-хроніха подій 2014—2020 років в Україні, від завершального етапу Майдану до наших днів. Метою написання книги було прагнення переосмислити новітню історію, нагадати хронологію подій, що призвели до анексії Криму Російською Федерацією і початку гібридної збройної військової агресії РФ на Донбасі.
У фокусі досліджень авторів – суспільно-політичний, цивілізаційний і культурологічний виміри Майдану, проблеми формування державної політики пам’яті, комеморації та музеєфікації "складної історії".
Гальчинський А. С. Помаранчева революція і нова влада / Ін-т стратег. оцінок. Київ : Либідь, 2005. 366 с.
Аналізуються об’єктивні передумови Помаранчевої революції, її рушійні сили, історичні, соціальні та психологічні витоки. Обґрунтовуються шляхи подолання попередніх деформацій, завершення розпочатих іще 1991 року системних реформ, прилучення нашої держави до сучасних надбань європейського цивілізаційного процесу
На основі широкого кола джерел здійснено комплексний аналіз причин та наслідків гібридної агресії Росії проти України після Революції гідності у воєнно-політичній, юридичній, економічній та інформаційній сферах. Вперше в українській міжнародно-політичній літературі представлено позицію керівництва Польщі щодо новітньої російсько-української війни.
Монографія присвячена проблематиці держави і революцій. Осмислено політико-правові уроки буржуазнодемократичних і соціалістичних революцій. Розкрито основні ідейнотеоретичні засади революцій минулих епох і сучасності. Виявлено особливості «кольорових» революцій сучасності та ті ризики, які вони несуть суспільству.
Євромайдан постає перед нами у спогадах, враженнях, роздумах учасників тими епізодами пережитого, які вони особисто вважають важливими, які їх найбільше вразили та запам’яталися.
У збірнику подані фрагменти спогадів учасників протестних акцій, що відбувалися в Україні і названі Революцією гідності. Відібрані спогади учасників, різних за статтю, віком та умовною формою участі, з тим, щоб представити структурованість Майдану як самоорганізованої соціальної мережі.
Бібліотека НЮУ імені Ярослава Мудрого