«Небесна Сотня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року.
День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.
Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні : Указ Президента України від 11.02.2015 р. № 69/2015 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 13. – Ст. 340.
Про орден Героїв Небесної Сотні : Указ Президента України від 03.11.2014 р. № 844/2014 // Офіційний вісник України. – 2014. – № 89. – Ст. 2549.
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.
Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.
Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!"
21 листопада 2013 року, в дев’яту річницю Помаранчевої революції, зібрався Євромайдан. Ним розпочались події, відомі нині як Революція Гідності. Його основною метою було повернення України до європейського шляху розвитку, долучення держави до правового й економічного простору Європейського Союзу шляхом укладення угоди про асоціацію з ЄС, яку Віктор Янукович відмовився підписати.
30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Від сутичок постраждало 112 активістів і 45 журналістів. Брутальні дії влади викликали потужний масовий спротив. Вже наступного дня, 1 грудня, на Народне віче зібралося вже понад мільйон учасників. 8 грудня на Бессарабській площі повалено пам’ятник Леніну.
Протистояння учасників Революції Гідності та представників режиму Януковича тривало понад три місяці. За цей період середмістя столиці стало осередком масового спротиву громадян, що виступали проти чинної влади й антидержавницької політики, яку та провадила. Майданівці облаштували наметове містечко, пункти обігріву, медичні пункти, сцену, побудували барикади, організували загони самооборони тощо. Територія Євромайдану перетворилася на центр опору силовикам як важелям впливу чинної на той час влади.
20 лютого 2014 року стало не просто датою чергової офіційної події в календарі, а своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, до старих корупційних схем і також маркером протидії багатовекторності, тобто, власне кажучи, проросійської спрямованості, у зовнішньополітичному курсі. Адже за все це не просто стояли люди на Майдані, за це заплачено дуже велику ціну. Задля утвердження свободи та демократії Герої Небесної Сотні пожертвували собою й цим змінили перебіг історії нашої держави.
21 лютого 2014 року на Майдані відбулося прощання із полеглими, названими Небесною Сотнею, під час якого пролунала українська пісня “Плине кача...”, що стала реквіємом майданівцям.
Орден Героїв Небесної Сотні
Орден Героїв Небесної Сотні — державна нагорода України для відзначення осіб «за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності (листопад 2013 — лютий 2014 років), інших подій, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України».
Небесна сотня. – Харків : Фоліо, 2018. – 206 с.
Книга-реквієм., книга-посвята тим учасникам Революції Гідності, які віддали найцінніше – своє життя – заради того, аби Україна та всі ми встали з колін.
Герої книги – звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні – заробітчани, науковці, підприємці, вчителі… Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об’єднав їх, зробив побратимами та «воїнами світла».
Ця книга була написана заради того, аби пам’ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українців. Вона – німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.
Терейковська С. А. Небесна Сотня. Життєписи / С. Терейковська. – Київ : Нац. музей Революції Гідності, 2018. – Кн. 1. – 430 с.
Це документально-публіцистичний мартиролог Героїв Небесної Сотні. Його створила Світлана Терейковська, педагог, волонтер, учасниця Революції Гідності.
У першому томі – нариси-життєписи, що розповідають про тридцять п'ять яскравих доль активістів Євромайдану, які віддали життя заради перемоги демократії та процвітання суверенної соборної європейської України.
Маловідомі біографічні факти, спогади та свідчення, рідних, друзів, земляків, майстерність оповідачки творять живе епічне полотно новітньої української героїки, розкривають витоки нашого патріотизму, багатий духовний світ людей, здатних на самопожертву для загального добра.
Люди Майдану. Хроніка / за заг. ред. Л. Івшиної. – Київ : Укр. прес-група, 2014. – 240 с. – (Бібліотека газети "День").
Книга-фотоальбом – про кожного з нас. Це добірка знакових фотографій з Майдану: від найпершого вечора – до трагічних подій на Інститутській. І навіть більше. Фотокореспонденти та журналісти «Дня» були у вирі подій, серед тих, хто творив Історію на головній площі країни та поза нею. Цей альбом – узагальнене відчуття Майдану безпосередніми його учасниками, – яким його побачив, зафіксував та осмислив на своїх шпальтах «День».
«Майдан вивів на авансцену української і світової історії нові обличчя, характери, – зазначила головний редактор «Дня» Лapиca Iвшинa у передмові до фотоальбому. – Запам’ятаймо цей час у образах».
Кошкіна С. Майдан. Нерозказана історія: головне розслідування подій Революції Гідності / С. Кошкіна. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 394 с.
У цій книзі зібрані відверті інтерв'ю з головними персонажами тієї історичної зими. Персонажами, що перебували по обидва боки барикад.
80 відсотків контенту є унікальним – дані та свідчення очевидців публікуються вперше. Завдання – максимально точно реконструювати події, насамперед кулуарні, проеси, які були приховані від очей тих, хто мерз на площах, але які безпосередньо вплинули на результат Революції Гідності.
Баганець О. В. Як вмирає правда про Майдан... / О. В. Баганець. – Київ : Юрінком Інтер, 2018. – 108 с.
Євромайдан, Революція Гідності, барикади на столичному Хрещатику, палаючі шини, кров поранених і вбитих на Майдані – усі ці події змінили нас, ми виросли в своїй національній самосвідомості. Ми відчули свободу і хочемо знати правду. Зокрема, правду про те, чому до сьогодні більшість злочинів, пов’язаних зі згаданими подіями, доcі не розкриті, а злочинці перебувають на волі. Чому так сталося і хто в цьому винен? Саме на ці питання і пробує дати відповідь автор.
Книга цікава своїми подробицями, роздумами та висновками автора. Тож видання буде цікавим як для звичайних громадян, так і для представників професійної юридичної спільноти та студентів і науковців.
Бойко О. Новітня історія України 2014-2019 рр. : навч. посіб. / О. Бойко. – Київ : Академія, 2020. – 159 с. – (Альма-матер)
У навчальному посібнику охарактеризовано 2014-2019 роки новітнього етапу історії України. Проаналізовано стартові умови та потенційні можливості розгортання державотворчого процесу після проголошення незалежності, розкрито сутність і особливості кризи української державності у 2013—2014 роках, передумови та перебіг Революції гідності, причини та напрями гібридної війни Росії проти України, основні тенденції сучасного суспільного розвитку.
Майдан: простір творчості : каталог виставки. – Київ : Укр. ін-т нац. пам'яті, [2019]. – 72 с.
Каталог знайомить з виставкою "Майдан: Простір творчості", яка презентує дипломні та курсові роботи студентів-дизайнерів, створені у майданний навчальний рік. Ідея створення представлених робіт належить професору, засновнику й керівнику навчально-творчої майстерні графічного дизайну Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури Віталію Шості. Він же став куратором виставки.
Революція Гідності: на шляху до історії / відп. ред. І. Пошивайло, Л. Онишко. –Київ: Національний музей Революції Гідності, 2020. – 384 с.: іл.
Збірник наукових праць підготовлено за матеріалами першого наукового форуму "Революція Гідності: на шляху до історії", який відбувся у Києві 12–13 грудня 2019 року на ініціативу Національного музею Революції Гідності. Статті, написані на основі виступів на форумі, охоплюють широкий спектр питань, пов’язаних із Революцією Гідності, – від теоретико-методологічних до музеологічних. У фокусі досліджень авторів – суспільно-політичний, цивілізаційний і культурологічний виміри Майдану, проблеми формування державної політики пам’яті, комеморації та музеєфікації "складної історії".
Майдан. Пряма мова / розшифр., упоряд. та прим. О. Ю. Чебанюк, О. Ю. Ковальової. – Київ: Національний музей Революції Гідності, 2019.
– Кн. 1. – 448 с.
– Кн. 2. – 448 с.
35 інтерв’ю, записаних з учасниками та свідками подій Революції Гідності в Україні, складають першу книжку видавничої серії усних історій «Майдан. Пряма мова», започаткованої Національним музеєм Революції Гідності. Упродовж 2014–2019 року науковці зібрали понад 200 інтерв’ю, і сьогодні робота зі збору свідчень триває.
Євромайдан – драматичний період новітньої історії України постає перед нами у спогадах, враженнях, роздумах учасників тими епізодами пережитого, які вони особисто вважають важливими, які їх найбільше вразили та запам’яталися. Згідно із засадами усної історії як наукового методу інтерв’ю наведено зі збереженням мовних і стилістичних особливостей оповідей та з мінімальними правками, потрібними для полегшення прочитання.
А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду сотник — молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий…
І рани їхні вже їм не болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла.
Людмила Максимилюк
Наукова бібліотека НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2024