21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
"Помаранчева революція" – це акції протесту українських громадян, викликані масовими фальсифікаціями президентських виборів 2004 року на користь провладного кандидата Віктора Януковича. Зазначені події отримали назву за кольором, який використовували прибічники кандидата в президенти Віктора Ющенка й опозиційної партії "Наша Україна".
Революція Гідності — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Також вживають назви Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан та Єврореволюція.
Одними з головних причин протестів стали надмірне збільшення влади в руках Віктора Януковича та його оточення, небажання народу України відходити під «братнє крило» Росії. Існують розбіжності щодо дати початку Революції. Політики України, українські ЗМІ та громадські діячі вважають за дату початку Революції 21 листопада 2013 року, день, коли Урядом Миколи Азарова було зірвано підписання угоди про Євроінтеграцію, після чого почали збиратись перші мітингуючі; або 30 листопада, день, коли на Євромайдані були побиті студенти.
Хронологія Революції гідності: як усе починалось зі студентського Майдану та переросло у жорстоке побиття
Десять фактів про Революцію Гідності
Початок Революції Гідності співпав з 9-ю річницею Помаранчевої Революції. Народні протести проти рішення уряду Азарова, який вирішив призупинити процес євроінтеграції України, розпочалися увечері 21 листопада 2013 року. За 9 років до цього, 22 листопада 2004-го, люди вийшли на мітинг проти фальсифікацій результатів президентських виборів. І в 2004-му, і в 2013-му протестували проти дій Віктора Януковича.
100-метрового листа "донецькому султану" - Віктору Януковичу - написали активісти 27 листопада на Майдані Незалежності. Януковича закликали обрати євроінтеграцію, пояснювали, чому це треба зробити та давали поради уряду.
"Живий євроланцюг" між Києвом та Перемишлем організували українські студенти 29 листопада - він почався у Києві і проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Довжина "ланцюга" становила 625 кілометрів, і він став другим в історії України з січня 1990 року, коли було створено подібний живий ланцюг на Акт Злуки.
"Марш мільйона" пройшов 8 грудня у Києві - на Народне Віче на Майдані Незалежності зібралося понад мільйон людей. Вони прийняли рішення про початок блокування Адміністрації президента, Кабміну та інших установ.
Михайлівський набат зазвучав після того, як у ніч з 10 на 11 грудня підрозділи внутрішніх військ і "Беркута" зробили спробу розігнати протестувальників на Майдані у Києві. Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони - на той дзвін з усього міста стікалися мешканці. Диякон Михайлівського собору Іван Сидор отримав благословення у намісника монастиря ігумена Агапіта і побіг на дзвіницю. Пізніше він розповідав, що не знав насправді, як бити на сполох, адже останній раз таке відбувалося в 1240 році, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда. Але разом зі студентами-помічниками вклали у той передзвін всю душу, порвали чотири троса і стерли руки до мозолів.
200-тисячний хор на Майдані Незалежності виконав 14 грудня державний гімн України. Співали близько 200 тисяч людей, які зібралися на площі, а супроводжували хор "вогнями" мобільних телефонів та ліхтариків.
"Стіна плачу та боротьби" була споруджена тоді ж, у грудні, на Майдані. Із дерев'яних брусків створили огорожу, на кожному з них було написано назву населеного пункту, з якого приїхали люди до Києва.
"Вогнехреща" замість Водохрещі сталася на Майдані 19 січня 2014 року - мирний протест перейшов у відкрите збройне протистояння. Мітингувальники, розчаровані безрезультативністю віче та обурені "диктаторськими законами", прийнятими Верховою Радою 16 січня, вирушили до Верховної Ради. На початку вулиці Грушевського дорогу їм перекрили підрозділи внутрішніх військ і "Беркута". Майданівці пішли на штурм силовиків - розпочалося жорстоке протистояння, на щастя, без жертв - поки що. Пізніше цю подію назвуть так і назвуть - "Вогнехреща".
У пастку "Беркуту" потрапили майданівці 20 лютого 2014 року, після ряду трагічних подій. Спецпідрозділ, що всю ніч штурмував "Майдан", покинув позиції і рушив до вулиці Інститутської. Майданівці, які пішли слідом, потрапили під прицільний вогонь. Тоді кількість загиблих від куль снайперів зросла до десятків...
Загалом на Майдані під час Революції Гідності загинули понад 100 осіб - їх згодом назвуть "Небесною Сотнею".
У понад 20 країнах світу підтримали Революцію Гідності - кампанії пройшли у Польщі, США, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Литві, Норвегії, Швеції, Чехії та інших. Євромайдан став найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС та найтривалішим мітингом в історії - він безперервно простояв 92 доби.
Національний музей Революції Гідності спільно з партнерами підготував програму, яка включає інформаційні, освітні, виставкові та комеморативні заходи, з нагоди відзначення 20-ї річниці Помаранчевої революції та 11-ї річниці Революції Гідності у межах реалізації заходів до Дня Гідності та Свободи у 2024 році
У вогні Майданів загартувалися чимало тих, хто навесні 2014 року добровольцем вирушив із Майдану на український Схід, щоб захистити його від російської агресії, а в лютому 2022 року під час широкомасштабного вторгнення став на захист України від російської навали. Події листопада 2013-го – лютого 2014 року, феноменом яких стали самоорганізація громадян, взаємопідтримка, чітка громадянська позиція й усвідомлення відповідальності за долю держави, довіра та відчуття єдності, дали українцям змогу вистояти впродовж майже трьох років широкомасштабної агресії.
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ - МУЗЕЙ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ.
Меморіально-музейний комплекс, присвячений подіям Революції гідності. Заклад створений 18 листопада 2015 року та віднесений до сфери управління Українського інституту національної пам'яті. Згідно Указу Президента України № 138/2016 від 12 квітня 2016 року отримав статус національного.
25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави / відп. ред. В. Смолій ; HAH України. Ін-т історії України. Київ: Ніка-Центр, 2016. 796 с.
Праця "25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави" пропонує новий погляд на історію України після 1991 р. Новітній період розглянутий під кутом активності українського суспільства, піки якої приходилися на три революції ‒ Революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію гідності. Кожна з них надавала потужні імпульси для розбудови держави. Перед читачем розгортаються складні процеси, що привели до розпаду СРСР. Показане визрівання політичної кризи після 2010 р., що привела до революційної зміни влади у 2014 р. Вперше в академічній історіографії показана постреволюційна політична та соціально-економічна динаміка та боротьба України проти російської агресії. Наведено факти, інтерпретації, концепції, які дозволять уважному читачеві по-новому оцінити досвід останніх трьох десятиліть.
Бура Д., Красовицький О. Хроніка війни. 2014-2020. У 3-х т. Харків: Фоліо, 2020. Т. 1: Від Майдану до Іловайська. 478 с.
"Хроніка війни" — це документальне дослідження, літопис-хроніха подій 2014—2020 років в Україні, від завершального етапу Майдану до наших днів. Метою написання книги було прагнення переосмислити новітню історію, нагадати хронологію подій, що призвели до анексії Криму Російською Федерацією і початку гібридної збройної військової агресії РФ на Донбасі. Упорядники переглянули і хронологічно впорядкували тисячі публікацій щоденних новин і повідомлень з офіційних джерел.
Збірник наукових праць підготовлено за матеріалами першого наукового форуму "Революція Гідності: на шляху до історії", який відбувся у Києві 12–13 грудня 2019 року за ініціативи Національного музею Революції Гідності. Статті, написані на основі виступів на форумі, охоплюють широкий спектр питань, пов’язаних із Революцією Гідності, – від теоретико-методологічних до музеологічних. У фокусі досліджень авторів – суспільно-політичний, цивілізаційний і культурологічний виміри Майдану, проблеми формування державної політики пам’яті, комеморації та музеєфікації "складної історії".
Гальчинський А. С. Помаранчева революція і нова влада / Ін-т стратег. оцінок. Київ : Либідь, 2005. 366 с.
Аналізуються об’єктивні передумови Помаранчевої революції, її рушійні сили, історичні, соціальні та психологічні витоки. Особливу увагу автор приділяє упередженню конфлікту між задекларованими Майданом високими стандартами суспільного прогресу і практичними кроками нової влади з їх реалізації. Згідно з логікою пореволюційних перетворень обґрунтовуються шляхи подолання попередніх деформацій, завершення розпочатих іще 1991 року системних реформ, прилучення нашої держави до сучасних надбань європейського цивілізаційного процесу
У науковій монографії на основі широкого кола джерел здійснено комплексний аналіз причин та наслідків гібридної агресії Росії проти України після Революції гідності у воєнно-політичній, юридичній, економічній та інформаційній сферах. Вперше в українській міжнародно-політичній літературі представлено позицію керівництва Польщі щодо новітньої російсько-української війни.
Монографія присвячена проблематиці держави і революцій. Окреслено особливості ліберального, соціалістичного та консервативного бачення теоретико-правових аспектів і сутності революцій. Осмислено політико-правові уроки буржуазнодемократичних і соціалістичних революцій. Розкрито основні ідейнотеоретичні засади революцій минулих епох і сучасності. Виявлено особливості «кольорових» революцій сучасності та ті ризики, які вони несуть суспільству. З’ясовано особливості відносин держави та особи, у т.ч. і в контексті революційних подій.
35 інтерв’ю, записаних з учасниками та свідками подій Революції Гідності в Україні, складають першу книжку видавничої серії усних історій «Майдан. Пряма мова», започаткованої Національним музеєм Революції Гідності. Упродовж 2014–2019 року науковці зібрали понад 200 інтерв’ю, і сьогодні робота зі збору свідчень триває.
Євромайдан – драматичний період новітньої історії України постає перед нами у спогадах, враженнях, роздумах учасників тими епізодами пережитого, які вони особисто вважають важливими, які їх найбільше вразили та запам’яталися. Згідно із засадами усної історії як наукового методу інтерв’ю наведено зі збереженням мовних і стилістичних особливостей оповідей та з мінімальними правками, потрібними для полегшення прочитання.
У збірнику подані фрагменти спогадів учасників протестних акцій, що відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року і названі Революцією гідності. Інтерв’ю були зібрані Українським інститутом національної пам’яті у рамках проекту «Майдан: усна історія». Проект реалізується у партнерстві з Фондом збереження історії Майдану. До збірника відібрані спогади учасників, різних за статтю, віком та умовною формою участі, з тим, щоб представити структурованість Майдану як самоорганізованої соціальної мережі. При редагуванні збережена стилістика мовлення респондентів. Для дослідників, учителів та всіх, хто цікавиться перебігом подій Революції гідності. Збірник проілюстровано світлинами, наданими учасниками проекту.
Наукова бібліотека НЮУ ім. Ярослава Мудрого