Ви віддаєте дитину в перший клас? Перш за все зверніть увагу на її мовлення, адже воно являється фундаментом успішного навчання у школі. В першому класі практично всі уроки побудовані на використанні розмовних навичок. Отже чим краща мовленнєва готовність дитини до школи, тим легше їй буде засвоїти шкільну програму.
Мовленнєва готовність майбутнього першокласника передбачає сформованість всіх сторін мовлення – фонетичної, фонематичної, лексичної та граматичної.
Фонетична сторона мовлення – це вміння дитини правильно вимовляти звуки. За умов нормального онтогенезу в п’ять років вся звуковимова сформована. Дитина чітко, правильно вимовляє всі звуки рідної мови ізольовано, в складах, в словах, в самостійному мовленні. Також вміє правильно вимовляти слова різної складової структури: зі збігом приголосних на початку, в середині і в кінці слова, багатоскладові слова і слова, що у складі мають подібні звуки.
Фонематична сторона мовлення– це вміння сприймати та розрізняти звуки на слух, робити їх аналіз та синтез. У майбутнього першокласника мають бути сформовані всі фонематичні процеси:
фонематичне сприймання : дитина вміє спрямовано виконувати дії за мовленнєвими інструкціями; розрізняє однакові слова, фрази, звукокомплекси, звуки за висотою, силою та тембром голосу; розрізняє слова близькі за звуковим складом; диференціює склади, фонеми;
фонематичний аналіз і синтез: дитина визначає перший і останній звук у слові, визначає послідовність звуків у слові, визначає місце звуків у слові, поєднує звуки у склади, склади у слова, звуки у слова;
фонематичні уявлення: дитина виділяє спільний звук у запропонованих їй предметних малюнках, іграшках не називаючи слово – назву малюнка, іграшки, тобто за уявленнями.
Лексична сторона мовлення – це об’єм словникового запасу дитини. В мовленні шестирічної дитини пропорційно представленні всі частини мови. Дитина розуміє та вміє правильно використовувати їх в активному мовленні. Вміє узагальнювати предмети за такими темами: фрукти, овочі, інструменти, меблі, дерева, одяг, транспорт, посуд, тварини (свійські, дикі, комахи, птахи), шкільне приладдя, іграшки. Вміє правильно називати частини предметів, частини тіла тварин, людини. А також вміє підбирати синоніми, антоніми, спільнокореневі слова, володіє навичками словотворення.
Граматична сторона мовлення – це оволодіння всіма граматичними категоріями, а саме:
вживання та розуміння прийменників;
вміння змінювати іменники у множині;
вміння узгоджувати числівники з іменниками;
вміння відмінювати іменники та прикметники;
вміння узгоджувати іменники з прикметниками у роді та числі;
вміння відмінювати дієслова у особах та числах;
вміння утворювати нові слова з допомогою суфіксів та префіксів.
Відвідайте логопеда, якщо:
Дитина не всі звуки вимовляє правильно. Це може бути спотворена вимова звука, заміна на інший близький за артикуляцією звук, відсутність звука. Не займайтеся постановкою звука самостійно, це може робити тільки спеціаліст.
Дитина ізольовано вимовляє звуки правильно, а під час самостійного мовлення їх змішує. Наприклад: Саша – Шаша, сушки – суски і т.д. Це може бути причиною недорозвитку фонематичного сприймання, що в подальшому приведе до порушення письма і читання.
У дитини наявні дефекти у будові артикуляційного апарату.
У дитини наявні перестановки, пропуски, спрощення звуків, складів у словах. Наприклад: міліціонер – міцаней, міліцілінел.
Бідний словниковий запас, стійкі та грубі порушення зв’зку слів у реченні, низька мовленнєва активність
Прискорений або уповільнений темп мовлення.
Заїкування.
Пам’ятайте! Раннє та своєчасне виявлення у дитини мовленнєвих вад дає можливість надати їй спеціальну допомогу. Успіх логопедичних занять залежить багато в чому від того, чи знайде ваш малюк контакт з логопедом, від систематичності проведення занять і від того, як ви будете виконувати рекомендації логопеда вдома.
За допомогою до вчителя – логопеда потрібно звернутися коли :
не розуміє мовлення дорослих,
не вимовляє ніяких звуків,
не використовує звуконаслідування, не вимовляє окремих слів,
якщо мовленнєвий щоденник завели, а записати в ньому немає що.
В 3 роки, якщо Ваш малюк :
не будує речень,
якщо говорить на « своїй мові», якщо «каша в роті»,
якщо не вимовляє звуків : а,о,у,і,и,е,б,п,м,т,д,н,г,к,х,в,ф,
Три роки це вік – коли відсутність мовлення чи низький рівень його розвитку впливають на формування мислення. Якщо вчасно не звернутися до фахівців, це може привести до затримки психічного розвитку дитини
В 4 роки, якщо Ваш малюк :
не вимовляє звуки с, з, ц,
пропускає чи переставляє місцями склади,
не знає кольорів, плутає назви тварин, овочів, фруктів.
Чотири роки це вік – коли можна виправляти порушення звуковимови. Дитина готова уважно слухати і виконувати завдання, вона вже може контролювати власне мовлення. Але важливо виправляти не лише звуки, а при потребі, працювати над виправленням та розвитком складової структури слів, словникового запасу, граматичним оформленням…
В 5 років, якщо Ваш малюк :
не вимовляє звуки ш, ж, ч, щ
робить помилки в закінченнях слів,
не вміє переказувати,
відповідає на запитання одним словом.
П'ять років це вік – коли поступово поширюється словниковий запас, дитина може будувати розгорнуті речення і все менше плутає значення слів. Мовлення в 5 років вже подібне на «доросле» мовлення .
В 6 років, якщо Ваш малюк :
не вимовляє звук р,
не вміє визначити перший і останній звуки в слові,
не може запам’ятати букви та вивчити алфавіт,
не вміє розповідати,
не знає пір року,
плутає «направо-наліво».
В шість років – це вік, коли дитина готується до навчання у школі. Мовленнєвий розвиток – один із важливих показників його готовності. Всі мовленнєві порушення бажано виправити до вступу у школу, щоб вони в майбутньому не заважали навчанню.