Представники МОЗ разом із дитячою психологинею Світланою Ройз підготували поради для батьків, що допоможуть полегшити процес адаптації та повернення до навчання в умовах війни.

Експерти рекомендують:

Формувати шкільний режим і налаштовуватися

Нагадайте дитині про важливість навчання й цінність знань. Зробіть символічне свято, що закріпить перехід від відпочинку в робочу осінь. Важливо передбачити час не лише для навчання й виконання домашніх завдань, але й для прогулянки, ігор і відпочинку після занять.

Знайомство або повернення до колективу

Коли дитина відчує безпеку в колективі, вона здатна приступити до ефективного навчання. Тому першокласникам, а також тим, хто йде до нової школи, необхідно познайомитися хоча б із кимось з однокласників завчасно. Спробуйте домовитися про онлайн-зустріч або знайомство в парку. Якщо дитина сумує за колишніми друзями, ви можете організувати дзвінок чи відеозустріч, під час якої діти зможуть поспілкуватися й розповісти один одному про нові умови життя.

Знайомство з класним керівником (куратором, тьютором)

Якщо вчитель незнайомий, учням 1-4 класів важливо побачити викладача, почути голос, «відчути» нову людину. Малята (особливо ті, хто не був у садочку) чутливі до нових типажів. Їм потрібно хоча б подивитися на школу та переглянути фото майбутніх учителів, це сформує уявлення й «місточок» із новими реаліями.

Підготувати канцтовари та одяг

Вибір нового створює атмосферу радісного очікування. Проведіть ревізію канцтоварів і шкільного вбрання, докупіть за можливості необхідне. Важливо залучити дітей до вибору канцтоварів. Одяг для першокласників і гіперчутливих дітей повинен бути максимально комфортним: відповідного розміру, із мінімальною кількістю швів, без тісної горловини. Якщо тілу дитини дискомфортно, школяр не зможе зосередитися на навчанні. Першачкам також важливо вміти самостійно одягатися, розстібати й застібати одяг. Потренуйтеся робити це вдома.

Підготувати робоче місце

Позначте в помешканні робочу зону. Нехай це буде частина столу або поличка зі шкільним приладдям – процес упорядкування організовує та налаштовує, а «перехід» у інший простір допомагає продуктивно виконувати роботу. Важливо, щоб ноги під час сидіння спиралися на підлогу або підставку. У полі зору учня повинно бути якнайменше відволікаючих предметів, іграшок.

Розібратися з особистою гігієною

Якщо дитина йде до нової школи (або в старій зробили ремонт), варто дізнатися про вбиральню заздалегідь. Якщо туалет не звичної для дитини конструкції – слід навчити школяра ним користуватися. Для учнів початкових класів важливо закріпити навички самообслуговування: гігієна, зокрема й миття рук, переодягання.

Також важливо показати розміщення зон: де їсти, займатися, ходити в туалет тощо.

Знайомство з правилами

Якщо діти навчатимуться незнайомою мовою, важливо завчасно зʼясувати правила школи: що можна робити, а що заборонено. Також варто поговорити з дитиною про традиції й особливості місцевості, в якій ви тимчасово проживаєте. Обговоріть меню: у деяких країнах існують серйозні правила щодо шкільного харчування, яких слід дотримуватися. Разом із дитиною продумайте ідеї сніданків і перекусів до школи. Із першачками можна пограти в ланч: діставати їжу з ланч-боксу, користуватися серветками.

Спростити можливі труднощі

Якщо є така можливість – пройдіться школою. Дітям важливо фізично «відчути» місце, торкнутися парти, піти до туалету, побачити їдальню. Для дітей, які виїхали за кордон і одразу навчатимуться незнайомою мовою, добре було б підготувати картки з основними поняттями: туалет, вода, допоможіть тощо. Поясніть школяреві, що якщо виникне потреба в допомозі, то треба звернутися до класного керівника або тьютора.

Підготуйте маленькі сувеніри

Підготуйте маленькі дрібнички, які вкладатимете впродовж першого тижня або місяця у шкільний рюкзак дитини: маленькі листівки або записки, м'який брелок, який можна стискати в руці, браслетик (можна такий, як у мами чи тата), ручку з блискітками, кишенькову дзиґу. Дрібнички нагадають про турботу та допоможуть зняти напругу.

Обговорити питання безпеки, перевірити маршрут до школи та сховища

Пригадайте або дізнайтеся шлях до школи, пройдіться ним і обговоріть дії у разі сигналу повітряної тривоги. З малюками можна намалювати або надрукувати карту маршруту до школи. Скажіть дітям не виходити зі школи не попередивши вчителя та батьків. Школярам в Україні необхідно нагадати, що не можна нічого чіпати на вулиці, піднімати з землі предмети, залазити на дерева.

https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-10-krokiv-nazustrich-shkoli-sho-polegshat-proces-adaptaciyi

У межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, експерти телеграм-каналу «Подбай про себе» закликають слідкувати за власним емоційним станом під час війни.

Природною реакцією на погані новин є прояв злості та гніву, проте надмірна гнівливість може спричинити проблеми зі здоров'ям, а прояви агресії – нашкодити оточуючим.

Як висловити гнів?

Говоріть про почуття наполегливо, але без агресії. Для цього необхідно формулювати думки без шкоди іншим: виявляти повагу до себе та співрозмовників.

Уникайте слів «ніколи» та «завжди». Твердження на кшталт «Ти завжди все забуваєш» можуть принести секундне задоволення, але для співрозмовника звучать прикро. Людині буде важче вести діалог і розв'язувати проблему об’єктивно. 

Вдавайтеся до логіки. Гнів буває ірраціональним. Важливо нагадувати собі, що світ не налаштований проти вас і в будь-якої ситуації є зрозумілі та локальні причини. 

Висловлювайте прохання, а не вимоги. У гніві люди схильні вимагати справедливості, злагоди, вдячності. Спробуйте змінити форму висловлювань і попросити. Будьте готові й до розчарування від того, що не отримаєте бажане.

https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-pravila-vislovlyuvannya-gnivu

    Розпочала роботу безоплатна консультаційна психологічна лінія підтримки #stop_sexтинг для дітей, які постраждали від онлайн-ризиків. Також за допомогою можуть звернутися батьки, діти яких є постраждалими в інтернеті.

   Для отримання допомоги необхідно заповнити анкету на сайті та отримати психологічну підтримку спеціаліста. Консультації є конфіденційними та безоплатними. Разом із психологом буде можливість знайти вихід із кризової ситуації, а також створити алгоритм протидії схожих ризиків і захисту дитини в інтернеті.

      Турбота про дитину неможлива без турботи про дорослих, які з нею поряд. Саме від психологічного стану дорослих людей, їхньої ресурсності, залежить стан дитини.

       Група волонтерів-психологів, що реалізує проєкти для дітей, створила телеграм-канал «Подбай про себе», метою якого є підтримання психічного здоров’я українців. Щодня тут публікують максимально легкі та корисні поради з питань безпеки, психології, цікаві факти та спостереження. У коментарях учасники можуть спілкуватися з адміністраторами каналу – фаховими психологами.

 Обласний молодіжний центр.Полтава відкриває реєстрацію на групі психологічної підтримки "ПОРУЧ"

для вимушено переміщених осіб та мешканців Полтавської обл. СТАРТ - 04.05.2022

    Трішки історії. ПОРУЧ — спільний проект Міністерства освіти і науки України, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ «Волонтер», Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї». Його суть - онлайн та очні групи психологічної підтримки для дітей, підлітків, батьків, вчителів, чиє звичне життя зламала війна.

Психологи, зокрема професійна Ольга Шишкіна, працюють для того, щоб досвід кожного та кожного не залишилася непереборною травмою на все життя.

Набір у групи:

*діти віком:

8-11 років (за згодою батьків)

12-14 років (за згодою батьків)

* молодь віком:

15-18 років

19-21 рік

* групу підтримки для батьків

* група підтримки педагогів

Що дає цей об'єкт ТОБІ?

Нам усім важко переживати війну, але тобі може бути найважче. Тому ми відкриваємо для тебе групу взаємопідтримки, де ти можеш:

• Поділитися переживаннями про події навколо тебе та у твоїй країні

• Відчути підтримку інших груп учасників та фахівців

• Знайти способи, як підтримувати себе і близьких у складні часи

• Просто спілкуватися з однолітками та бути у спільноті людей, які розуміють і підтримують одного.

Тематика зустрічей для батьків та вчителів:

• Як підтримати себе та своїх близьких

• Як керувати емоціями у складні часи

• Як втамувати біль і знайти себе в нових життєвих умовах

• Як планувати у часі невизначеності

• Знайдіть ресурси для цього

Зустрічі проходять ДВІЧІ на тиждень  впродовж місяця. Всього 5 зустрічей по 90 хвилин. Ти можеш обрати одну із двох форм занять - наживо чи онлайн. Зустрічі наживо виконуються для учасників з м.Полтава. У кожній групі буде до 10 учасників та ведучі-психологи. Участь у групах — БЕЗКОШТОВНА.

Щоб долучитися, будь ласка, заповніть форму https://cutt.ly/yGljchz  ми звʼяжемося з вами найближчим часом.

Матеріали 

Алена Астахова

Панічна атака (ПА) - це раптовий епізод сильного страху, що зумовлює певні фізичні реакції.

ПА може бути, як при наявності видимої причини, так і без (у цьому випадку людина вже зазнала травми раніше і механізм ПА запустила провокативна подія - тригер).

Якою б не була причина та обставини, людина дійсно знаходиться у неконтрольованому стані жаху, настільки сильному, що це проявляється на тілесному рівні:

пришвидшення серцевого ритму;

пітливість;

тремор;

відчуття браку повітря, задуха;

біль або дискомфорт в грудях;

нудота, відчуття дискомфорту в череві («скрутило»);

запаморочення, втрата рівноваги;

дезорієнтація (де я?) або деперсоналізація (відчуття, що людина існує ніби поза своїм тілом);

втрата контролю над собою; відчуття оніміння в кінцівках.

Увага! Панічна атака супроводжується не менше ніж 3-4 переліченими симптомами одночасно!

Тобто, якщо у вас оніміли ноги - це можуть бути просто онімівші ноги, або живіт може боліти від неякісної їжі.

Панічна атака – це неприємний, але загалом безпечний стан. Епізод ПА (чи навіть декілька, особливо в умовах сьогодення) не робить вас ненормальним, психічно хворим, слабаком чи «неправильним».

Навіть в мирний час більше як 35% людей мали хоча б один епізод панічної атаки за своє життя.

В основі ПА лежить страх, а страх - це нормальний захисний механізм психіки, який дозволяє нам виживати.

Якщо ви мали епізод ПА:

Зверніться до психолога, проконсультуйтесь.

Використовуйте техніки самозаспокоєння.

Уникайте (наскільки це можливо) провокуючих подій та інформації.

Не займайтесь самопризначенням заспокійливих препаратів. Призначати ліки може лише кваліфікований спеціаліст. Доречі, психолог також не має на це права, лише психотерапевт або психіатр.

     Туга за рідним куточком може бути нестерпною і викликати сильний стрес, як у дітей, так і у батьків ❤️‍🩹

І розуміння того, які етапи проходить наша психіка під час адаптації на новому місці допоможе швидше прийняти ситуацію та почати жити далі!

      Більше порад, що допоможуть стабілізувати психологічний стан батьків та дітей та легше адаптуватися до змін: https://uni.cf/3tCXxAy

Якщо відчуваєте, що вам зараз потрібна психологічна допомога, долучайтесь до онлайн-груп підтримки #Поруч https://poruch.me/parents

Цілодобова лінія психологічної підтримки

«Між нами»

Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305.

Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні. 

Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7):

 0 800 210 160. 

https://www.facebook.com/PeopleInNeedUkraine/photos/a.113033140084195/740956697291833/ 

Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей» запустили гарячу лінію психологічної підтримки для батьків та дітей.

Гаряча лінія психологічної підтримки «Ми поруч»:

0960392258;

0991985795;

0635581282.

Чат-бот проєкту «Ми поруч»

https://t.me/kidsMentalHelpBot

Центр-Ресурс Професіонал.

Системний сімейний психотерапевт.

09.00 – 20.00

тел. у Польщі +4873 311 52 96.

Вайбер, телеграм:

(067)-718-99- 66;

(063)-721-04-63;

  (066)-219-09-73.

Безкоштовна інтернет-платформа психологічної допомоги "Розкажи мені".

Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку за цим посиланням ( https://tellme.com.ua)

Модератори платформи підберуть спеціаліста, і він якнайшвидше зв'яжеться з вами. Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн.

  Команда Інституту когнітивного моделювання зі співпраці з кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця та спеціалістами проекту "Друг" розробила бот першої психологічної допомоги.

   Він стане в нагоді в перші години після травматичної події. З ним можна ознайомитися, перейшовши за посиланням

(https://t.me/friend_first_aid_bot).

    Міністерство освіти і науки у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів

«Психологічна турбота від Світлани Ройз».

Під час військових дій діти є однією з найбільш вразливих категорій і потребують психологічної підтримки. На допомогу батькам та вчителям створено відеоінструкції та інфографіки, які містять рекомендації та практичні поради для батьків, що наразі:

Ці відео – швидка «психологічна» допомога для дітей. Для них створено окрему сторінку 

на офіційному сайті МОН та на Youtube-каналі МОН.

ЯК ПІДТРИМАТИ ТА ЗАСПОКОЇТИ ДИТИНУ ПІД ЧАС ВІЙНИ