Безпека в інтернеті

Як не загубитися в потоці брехні та захиститися від дезінформації?

   Під час останніх подій особливо важко відрізняти правду від фейків. Ми вирішили розповісти про 5 найпоширеніших типів маніпуляції, які можуть використовувати медіа:

• Клікбейт – це заголовок із елементами драми, який недоброчесні журналісти використовують, щоб привернути увагу. Якщо ви бачите в заголовку слова «нашестя», «сенсація» чи «обурення» – вашу увагу хочуть привернути та змусити перейти за посиланням.

• Експертна думка – висловлювання, оцінки та прогнози експертів щодо певної ситуації. Іноді такі експерти виявляються несправжніми, їхні думки використовують навмисно. Тому варто перевіряти досвід експертів та їхню біографію.

• Боти – від слова «роботи», анонімні, штучно створені користувачі, які прикидаються справжніми людьми. Ботами керують особи, зацікавлені в розповсюдженні чи підтримці певної інформації.

• Тролі – це люди, які мають на меті викликати певні емоції, розпочинати або підтримувати дискусії онлайн. За це вони отримують гроші.

• Джинса – це прихована реклама, яку журналісти подають як новину та отримують за неї гроші. Якщо ти читаєш статтю про те, що якийсь політик відремонтував дах у школі – це джинса.

     Нехай перевірка інформації стане вашою звичкою, як миття рук або ранкова чашка кави😉. А щоб ніхто не зміг вами маніпулювати, проходьте онлайн-курси з медіаграмотності та фактчекінгу:

• «Very Verified»: verified.ed-era.com/ua;

• «Фактчек: довіряй-перевіряй»: bit.ly/2U9xpug.

 Інформацію взято з fb-сторінки освітньої платформи EdEra

(https://www.facebook.com/EdEraUa/?tn-str=k*F)

      Фейки та дезінформація розповсюджуються швидше, ніж будь-який вірус. Тому, крім миття рук, важливо стежити за чистотою свого інформаційного простору й дезінфікувати неправду критичним мисленням. На прикладі одного фейку про коронавірус ми покажемо, як швидко перевірити інформацію.

❌ФЕЙК: Регулярне промивання носа сольовим розчином допоможе вберегтися від коронавірусу.

 📌ЯК ПЕРЕВІРИТИ ІНФОРМАЦІЮ?

• Перевір джерело інформації. У будь-якій статті має бути посилання на першоджерело, на яке спирається автор. Якщо посилання немає – інформація підозріла.

• Перевір власника медіа. Запитай себе: «Хто отримає вигоду, якщо я прочитаю цю статтю?».

• Зайди на сайт Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) або Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Якщо на них немає такої інформації – це фейк.

Це три прості дії, які вбережуть тебе від брехні, заощадять гроші та нерви.

Перевіряй інформацію та бережи себе!

Інформацію взято з fb-сторінки освітньої платформи EdEra

(https://www.facebook.com/EdEraUa/?tn-str=k*F)

     Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через: 

• поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;

• повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

     За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.

Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот "Кіберпес". У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу. 

Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

У чат-боті "Кіберпес" можна знайти інформацію про те:

• що таке «кібербулінг» та як він проявляється;

• як визначити контент, що містить кібербулінг;

• що робити, якщо вас кібербулять;

• як видалити матеріали, що містять кібербулінг;

• як попередити кібербулінг;

• як не бути кібербулером.

Інформацію взято на сайті Міністерства освіти і науки України ( https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti )

Розпочала роботу безоплатна консультаційна психологічна лінія підтримки #stop_sexтинг для дітей, які постраждали від онлайн-ризиків. Також за допомогою можуть звернутися батьки, діти яких є постраждалими в інтернеті.

Для отримання допомоги необхідно заповнити анкету на сайті та отримати психологічну підтримку спеціаліста. Консультації є конфіденційними та безоплатними. Разом із психологом буде можливість знайти вихід із кризової ситуації, а також створити алгоритм протидії схожих ризиків і захисту дитини в інтернеті.