🎮 Ігроманія проявляється постійним бажанням грати в ігри на планшеті, телефоні, комп’ютері, незалежно від часу доби. 

😐 Це призводить до появи багатьох проблем — дитина погано вчиться в школі, не хоче нічого робити та весь час сидить за екраном. Особливо важко буває з підлітками.

Як  ідентифікувати залежність дитини?

🔸 Дитина проводить весь свій час за іграми, і цей час тільки збільшується;

 🔸 Уникає реального життя (друзі, прогулянки, дозвілля, особиста гігієна);

 🔸 Тільки й розмовляє про ігри, бо інше її не цікавить;

 🔸 Стає дратівливою, грубіянить оточенню, присутні спалахи агресії;

 🔸 Витрачає усі особисті гроші або позичає на ігри.

Що робити:

✅ Говорити з дитиною стосовно проблеми;

✅ Замінити комп’ютерні ігри іншими захопленнями;

✅ Приділяти дитині більше часу, наприклад проводити сімейні вечори; 

✅ Використовувати батьківський контроль для правильної організації часу та корекції режиму дня.

1. Мінімізуйте перегляд новин з дитиною. 

В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж. 

2. Говоріть з дитиною. Багато. Постійно. 

Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі. 

3. Діти потребують тактильності. 

Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше. 

Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри. 

Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію. 

І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…

4. Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції. 

Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх - це нормально. 

5. Прислухайтеся до дітей. Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається. 

Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д. 

6. Спостерігайте за грою дитини. 

Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.

7. Не втомлюйтеся повторювати дитині, що Ви поруч, що Ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня. 

Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо). 

8. Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку. Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме - нагадайте про неї. Якщо загубить - дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи. 

9. Не ігноруйте можливості створити символічні ритуали перед сном. Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми із старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування. 

10. Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб. 

Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:

- можна рвати або зминати папір;

- гра в «паперові» сніжки;

- можна «боксувати» м’яку подушку;

- запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);

- «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;

- ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском. 

Пам‘ятайте: спершу киснева маска собі, потім - тим, хто поруч!

💙💛Все буде Україна!

І дорослим, і дітям складно не знати точної дати закінчення війни. Проте дещо нам точно відомо, і саме про це ми можемо поговорити з дітьми.

Варіант відповіді:

• Війна безумовно закінчиться. Поки що складно сказати, коли саме. Зараз наша величезна сильна армія трощить ворога та перемагає його. Дуже важливо вигнати його повністю за кордони нашої країни, нам потрібна повна перемога.

• Спеціальні групи оборони територій (тероборона) охороняють кожен район, щоб був порядок і щоб вороги не змогли проникнути непоміченими.

• Волонтерів дуже багато, усі працюють на перемогу. Весь світ підтримує нас, посилає нам гарну потужну зброю, ліки, продукти.

• Крім того, багато компаній закрилися і не працюють у Росії, щоб вплинути на її громадян. Закрилися: Плейстейшн, TikTok, МакДональдз та багато інших.

• Наше завдання в цей час — вижити та зберегти любов у серці та розум у голові. Ми всі будемо дуже потрібні відразу після перемоги, а наразі ми потрібні одне одному. Це те, на що ми можемо вплинути своїми власними маленькими кроками.

Маленькі кроки для кожного

1. Піклуватися про гарний фізичний стан та самопочуття:

• повноцінно харчуватися;

• дихати повітрям;

• по можливості рухатися;

• не мовчати, якщо щось болить, повідомляти дорослим про це, не терпіти до останнього — це важливо;

• пити воду;

• обіймати та обійматися.

2. Піклуватися про стан душі:

• спілкуватися, жартувати;

• радіти маленьким речам у житті та нашим перемогам;

• сміятися, якщо смішно;

• плакати, коли гірко.

Так працює наша психіка — їй потрібні і сміх, і сльози, і обійми для здоров’я. Не соромтеся показувати одне одному меми, розказувати смішні історії, ділитися тим, про що сумуєте. Це і є те, що робить нас людьми, і цього в нас нікому не відібрати.

Із зовнішнім ворогом — армією Росії — ведуть боротьбу наші воїни. Із внутрішнім ворогом — безсиллям, безпорадністю, горем — ми можемо боротися, спілкуючись та підтримуючи одне одного.

Коли дитина засмучена або плаче, перш за все, вам потрібно зберігати спокій.

Фраза “Перестань плакати”   не заспокоїть маля, замість цього спробуйте ці слова:

👉 Це нормальні так почуватися;

👉 Я поруч з тобою;

👉 Ми переживаємо це разом, я нікуди не їду;

👉 Розкажи мені, що трапилось;

👉 Зi мною ти в безпеці;

👉 Завжди пам’ятай, я тебе люблю!

👨‍👩‍👧‍👦 Та ще кілька речей, якими можна відволікти та заспокоїти дитину:

✅ Обіймайте дитину, жартуйте з нею; 

✅ Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким;

✅ Виконуйте разом із дитиною рутинні справи; 

✅  Вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

Чи потрібно взагалі говорити з ними про такі складні теми? Відповідь - так, обовязково. Знання допомагає знизити тривогу. Якщо Ви не поясните дитині ситуацію, вона буде будувати здогадки сама, що може викликати зростання занепокоєння.

✅ Якщо рівень розвитку дитини дозволяє задавати питання і розуміти відповіді, то потрібно надавати відповіді на тому рівні, який доступний дитині.

✅ Важливо забезпечити візуальну підтримку за допомогою малюнків, простих символів як розуміння мовлення, так і можливості вираження власних переживань дитини.

✅ Важливо донести до дитини реальну інформацію, але уникати складних деталей та подробиць.

✅ Якщо дитина весь час повторює одні і ті самі (або схожі) запитання, то потрібно повторювати відповіді стільки разів, скільки це потрібно дитині. Таке повторення допомагає дітям засвоювати та обробляти отриману інформацію.

✅ Важливо! Не говоріть дітям фрази на кшталт "Все добре, нема про що хвилюватися". Тому що діти сприймають і відчувають, що щось не так, що є якісь зміни, і важливо не заперечувати цю їх внутрішнє чуття. Навіть, якщо вони далеко не все розуміють, не говорять, але вони відчувають, що у їх реальному житті відбуваються зміни.

📌Не поспішайте робити висновок, що дитина загубилася — переконайтеся, що вона перебуває без супроводу або була розлучена зі своєю сім’єю.

📌Особа, яка супроводжує дитину, може бути поруч. Запитайте у інших біженців чи знають вони цю дитину.

📌Не залишайте дитину одну, доки не зможете перевірити місце перебування опікуна та переконатися, що дитина в безпеці.

📌Не залишайте дитину з іншим волонтером. Відмовляйтесь, якщо така людина пропонує провести дитину в безпечне місце.

📌Якщо, ви виконали усі попередні кроки, але вважаєте, що дитина не має супроводу, запитайте у неї ім’я, вік, назву рідного міста та інформацію про родину. Занотуйте інформацію, яка допоможе органам влади у розшуку сім'ї.

📌Зв’яжіться з компетентним органом - місцевою владою, поліцією. Поділіться інформацією про дитину та дотримуйтесь їхніх інструкцій. Не залишайте дитину, поки вона не буде в надійних руках.

💙 Завчасно зробіть фото всіх документів, які посвідчують вашу особу та особу дитини. Зберігайте копії цих документів у вашій електронній скринці, щоб мати доступ до них навіть якщо втратите телефон. 

💙 Нікому не залишайте свій паспорт та документи дитини (під заставу, для оформлення документів, реєстрації або з інших причин).

💙 Довіряйте лише офіційним представникам влади, неурядових та міжнародних організацій або волонтерам приймаючої країни.  Зазвичай вони одягнені у форму, мають бейдж або знаходяться в офіційних установах.  Не соромтесь попросити пред’явити документ, що засвідчує приналежність до організації.

💙 Подбайте про те, щоб у карману дитячого одягу була записка з інформацією про'яжіться з компетентним органом - місцевою владою, поліцією. Поділіться інформацією про дитину та дотримуйтесь їх інструкцій. Не залишайте дитину, поки вона не буде уи цю інформацію.

💙 Не залишайте дітей з незнайомими людьми, якщо вони не є представниками влади приймаючої країни або волонтерами. Залишати дитину можна лише в офіційних спеціально призначених для цього центрах, які надають послуги з дозвілля, освіти або інші для дітей та їхніх батьків.

💙 Зустрічайтеся з незнайомими людьми, якщо це потрібно, лише в громадських місцях. Попередьте знайомих про те, куди ви пішли та з ким маєте зустрітися.

💙 Постарайтеся постійно перебувати в контакті з дитиною (тримайте за руку, не відходьте від візка), перебуваючи у товпі або у приміщенні з великою кількістю людей.  

💙 Проговоріть з дитиною, як діяти, якщо вона загубилася: залишатися на тому місці, де це сталося; звертатися за допомогою лише до людей у ​​формі; не панікувати; нікуди не йти з іншими дорослими, якщо вони не є представниками поліції чи іншими людьми у формі (соціальними працівниками, лікарями тощо).

💙 Користуйтеся лише официальними джерелами інформації для отримання допомоги в країні призначення, а саме: офіційні сайти посольств та консульств України в країнах вашого перебування, їх представництва в соціальних мережах, які обов'язково є верифікованими (синьою галочкою); міграційні служби та міжнародна організація з міграції; міністерства закордонних та внутрішніх справ; 

💙 Управління соціального забезпечення та страхування в країнах перебування. 

Якщо ви або ваша дитина в небезпеці дзвоніть 102 (якщо ви в Україні), звертайтесь до посольства/консульства України (якщо ви за кордоном) або дзвоніть за лінією екстреної допомоги в ЄС - 112

1. Не ображайтеся на дитину. Завжди залишайтеся в позиції дорослого і пам'ятайте, хто з вас у відповіді за ваші відносини. Відповідальність за відносини завжди за старшим.

2. Не ігноруйте дитину. Немає страшнішого покарання для неї, ніж ігнорування. Її начебто не існує. Це дуже страшно - не існувати. Так дитина не задумається про те, що вона робить не так. Ні. Вона взагалі в цій ситуації не здатна думати. Їй страшно. Багато дорослих людей, згадуючи ситуації зі свого дитинства, коли мама карала їх ігноруванням, говорять про те, що сприймали це як досить травмуючий досвід і описують свої почуття в той момент приблизно як «світ руйнується». Буває так, що відносини через це руйнуються і довіру повернути складно. 

3. Не знецінюйте почуття дитини. «Ну що ти плачеш через дурниці!». Це не дурниця. Була б дурниця, не плакала б. Допомагайте проживати почуття. Проговорюйте їх. «Ти засмучена, що зламалася іграшка. Тобі сумно і прикро. Давай обійму ».

4. Завжди першим миріться з дитиною. Коли ви гніваєтесь, а вона починає базікати якусь дурницю - це її крок до вас назустріч. Не відштовхуйте свого малюка.

5. Завжди, що б не трапилося, дайте зрозуміти, що ваші стосунки в порядку. Так, вона напустувала, так, ви розсердилися, але ввечері перед сном ви все одно прочитаєте їй казку. Скажіть їй про це.

6. Не соромте дитину. Не дратуйте і не передражнюйте її. Не смійтеся над її страхами. Не обзивайте і не навішуйте ярлики. Не намагайтеся підкупити дитину, не шантажуйте її.

7. Домовляйтеся. Мотивуйте. Пояснюйте знову і знову. Зацікавте її. Захищайте свою дитину - від перехожих на вулиці, від чужих батьків на майданчику. «Спасибі, у нас все в порядку», «Ні, я нікому не дам забрати мого малюка».

8. Задавайте дитині питання. Не тільки тоді, коли вам потрібно видати їй вказівки, а просто так. Вона вже хвилин 20 сидить і захоплено грає? 

9. Посміхайтеся дитині. Дивіться їй в очі і посміхайтеся. Покажіть їй, що ви дуже раді тому, що вона є у вашому житті.

10. Говоріть дитині про свою любов. Часто. Дуже часто. Дитина сама дасть зрозуміти, коли досить. Любіть її. Вона найдорожче, що у вас є.