Офіційно міжнародний День безпечного інтернету почали відзначати лише у 2012, коли до справи підключилися Міністерство Внутрішньої безпеки США та низка некомерційних організацій, таких як European SchoolNet та Insafe. Дату було вирішено обрати плаваючу — другий вівторок лютого, тож щороку вона нова. І у 2024 році День безпечного інтернету — 6 лютого.
НЕБЕЗПЕЧНИЙ МОЛОДІЖНИЙ РУХ "РЕДАН". ЩО ПРО НЬОГО ПОТРІБНО ЗНАТИ?
Останнім часом серед молоді набуває популярності молодіжний рух "Редан".
"ПВК Редан" - так називають нову агресивну субкультуру, яка останнім часом поширюється в Україні. Її учасниками часто стають підлітки і влаштовують масові бійки. Ця субкультура пішла з популярного японського підліткового аніме Hunter x Hunter, де було бандитське угруповання "Редан".
Цей рух зародився в росії, де підлітки влаштовували масові заворушення у торгових центрах.
Члени угруповання носять чорний одяг із зображенням павуків і використовують специфічний сленг. Вони називають себе "павучками" і виступають проти футбольних фанатів, мігрантів і темношкірих. Члени ПВК "Редан" збираються у великі групи і влаштовують масові бійки з національними меншинами або представниками інших субкультур.
Чому підлітки?
У підлітковому віці діти відходять від батьків та переходять під вплив своїх однолітків. Їм важливо бути в групі, важливо, що про них подумають інші. Тому часто підлітки роблять імпульсивні вчинки — всі ми так робили. Це шкідлива поведінка: наприклад, прогуляти уроки. Але вона не є небезпечною для життя та здоров’я підлітка.
Проте, як зазначають науковці, якщо дії підлітка мають руйнівний характер, спрямований на себе, своє здоров’я, зовнішній світ — це деструктивна поведінка. Вона може проявлятися в нападах агресії, гніву чи ворожості.
Часто така поведінка є відповіддю підлітка на складні обставини, в яких вона опинилася. У нашому випадку — це війна.
• Ще один важливий момент, який варто знати про підлітків — особливості будови мозку. Через певні біологічні особливості тінейджерам складно мислити критично та бачити небезпеку там, де її помічають дорослі.
• Тож найпростіше маніпулювати юними людьми, психіка яких втомлена війною, які самі легко піддаються впливу та схильні до ризикованих дій.
Подібні зібрання молодих людей були помічені і в Україні: в Києві, Львові, та Харкові, Вінниці, Івано-Франківську, Полтаві.
Заклики збиратись на "сходки" розповсюджуються в телеграм. В Україні останнім часом з’явились безліч регіональних каналів, які координують дії підлітків.
У чому небезпека?
Рухи, подібні "Редан", небезпечні ще й з інших причин — зазначає психологиня та психотерапевтка Марина Ребрик.
· По-перше, вони містять ознаки секти, а секти, як відомо, — це про сильну залежність, несвободу, авторитаризм та насильство.
· По-друге, вони провокують неконтрольовану агресію, а часто й аутоагресію, тож це може загрожувати життю та здоров'ю дитини, а також її оточення.
· Марина Ребрик звертає увагу, що й інші психологічні проблеми дітей, такі як самопошкодження, суїцидальні думки та спроби, відсутність кола спілкування, закритість, неприйняття себе тощо, зазвичай мають той самий корінь — самотність, поганий контакт з батьками. До того ж підліткам фізіологічно важко регулювати емоції. Завдання батьків — допомогти цій регуляції, з одного боку прийняттям, з іншого — виставленням кордонів.
ЯКЕ РІШЕННЯ?
ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ?
· Відкрито пояснювати безпечні та небезпечні моменти в інтернеті, говорити про це. Не критикувати, а саме пояснювати. Водночас давати знати дитині, що в разі прямої небезпеки здоров'ю або життю ви маєте право відреагувати та припинити зв'язок із небезпечним середовищем, онлайн чи офлайн. І теж: не погрожувати, а саме пояснити.
· "Я з тобою", "я на твоєму боці", "готова тебе підтримати та вислухати", "ти маєш право на свій простір, якщо він безпечний для твого здоров'я та життя". Це приблизні приклади фраз, з яких можна почати розмову, можуть бути варіації. Важливо дати дитині знати, що вона прийнята, але й що у разі небезпеки ви відреагуєте.
· Дітям, особливо підліткам, не можна просто забороняти, їм важливо пояснювати, що і для чого. Тому важливим буде пояснити, чому такі рухи є деструктивними, що конкретно в них може бути небезпечним, бажано, на конкретних прикладах однолітків.
· Важливо відділити погане від хорошого. Наприклад, перегляд аніме — це ок, збиратись і бити представників інших субкультур — не ок.
· Як альтернатива — неагресивні субкультури, клуби за інтересами, спортивні секції, живі та онлайн терапевтичні групи для підлітків, їх зараз досить багато. Наявність справжніх щирих друзів, близьких, підтримки важлива.
· Якщо важко знайти порозуміння з дитиною та не вдається достукатись самостійно, можна звернутись до психолога за сімейною консультацією. Спеціаліст може допомогти знайти спільну мову, адже бачить процес зі сторони й не є залученим у нього як член родини.
ЩЕ БІЛЬШЕ КОРИСНИХ РІШЕНЬ!
Ювенальна поліція України підготувала власні поради батькам, які хочуть захистити своїх дітей від впливу агресивних спільнот типу "Редан". За словами правоохоронців, деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що їхня дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку. Тому батькам радять робити таке:
* Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.
* Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.
* Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах.
* Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася.
* «Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані.
* Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.
* Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.
* Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).
ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі. Інтернет не контролюється.
Кібербулінг – це сучасна форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів, Інтернету. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). „Зброєю” булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо.
Кібербулінг має декілька проявів, жоден з яких не можна ігнорувати:
відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;
розповсюдження (спам) відео та фото порнографічного характеру;
демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;
пропозиція проголосувати „за” чи „проти” когось в образливому опитуванні;
провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу „Синій кит”);
створення підробних сторінок у соцмережах, викрадення даних для формування онлайн-клону;
надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям);
пропозиції до дітей надсилати їх особисті фотографії відвертого характеру та заклик до сексуальних розмов чи переписок за допомогою месенджерів;
тролінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх) спрямований, швидше, на дорослих. У світлі останніх подій це нерідко стає одним зі способів ведення інформаційних війн.
1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн пролунав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу.
З того часу вся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця глобальна проблема.
Вірус імунодефіциту був офіційно відкритий 5 червня 1981 року в Центрі контролю захворювань Сполучених Штатів Америки. Синдром набутого імунодефіциту в останні десятиліття поширюється зі швидкістю епідемії.
Інфіковані вірусом клітини людини залишаються з цим вірусом до кінця свого існування. Основні особливості вірусу: розмножується тільки в імунних клітинах — Т-лімфоцити крові; мінливість, яка наприклад, у порівнянні з вірусом грипу вища в 30–100 разів; змінюється не тільки у різних хворих, а навіть у одного і того ж хворого в різний час, що є однією з основних причин відсутності вакцини проти СНІДу; непростий склад; не стійкий до навколишнього середовища, особливо до різних хімічних та фізичних чинників, гине після оброблення 700-процентним спиртом через 10 хвилин, при кип’ятінні — миттєво, швидко знищується під впливом захисних ферментів організму. Саме цим і зумовлена неможливість інфікування ВІЛ у побуті, через посуд, постіль, рушники, під час обіймів, рукостискань тощо. Неможливо інфікуватись і від укусів комах.
ВІЛ передається:
• під час статевих стосунків без засобів захисту або з засобами захисту низької якості;
• унаслідок вживання наркотиків ін’єкційним шляхом, при використанні одних і тих же шприців та голок;
• від матері до дитини під час вагітності або грудному вигодовуванні (вертикальний шлях передачі).
Інфіковані можуть почувати себе здоровими багато місяців і навіть років, так звана стадія безсимптомного носійства вірусу. Це залежить від імунної системи організму.
Імунна система здорової людини, як правило, справляється з опортуністичними хворобами. У разі, коли під дією вірусу імунна система не спрацьовує, ці хвороби починають розвиватися.
На сьогодні існує чотири стадії захворювання. Перші стадії безсимптомні, можуть тривати до 2-х років з часу інфікування, а уже третя й четверта мають ознаки опортуністичних інфекцій.
Тривалість перебігу ВІЛ-інфекції до кінцевих стадій різноманітна та залежить від багатьох чинників, таких як: лікування хворих антиретровірусними препаратами, харчування (повинно бути вітамінно-білковим), від способу життя. Саме здоровий спосіб життя без зловживання алкоголем, паління буде сприяти затримці розвитку хвороби, а тим самим продовженню життя.
Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічечка, жодна акція в цій області не обходиться зараз без неї. Ця стрічечка як символ розуміння СНІДу була задумана навесні 1991 року. Її ідея належить художникові Франку Муру. Він жив у провінційному містечку штату Нью-Йорк, де сусідня сім’я носила жовті стрічки, сподіваючись на благополучне повернення своєї дочки-солдата з Персидської затоки.
Стрічки як символ з’явилися вперше під час Війни в Затоці. Зелені стрічки, схожі не перевернуту букву «V», стали символом переживань, пов’язаних зі вбивствами дітей в Атланті. Художник вирішив, що стрічечка могла бути метафорою і для СНІДу теж.
Ідея була схвалена групою Visual AIDS. Оскільки організація складалася з професійних художників і менеджерів від мистецтва, реклама видимого символу боротьби зі СНІДом була зроблена дуже вдало. Усе почалося дуже просто. Ось уривок із ранньої рекламної листівки Visual AIDS: «Відріжте червону стрічку 6 сантиметрів завдовжки, потім згорніть у верхній частині у формі перевернутої “V”. Використайте англійську шпильку, щоб прикріпити її до одягу».
Щорічно (починаючи з 1991 року) в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Саме 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ухвалила Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини.
Цей день символізує світове братерство та взаєморозуміння дітей, підтримку діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі.
Права та свободи дитини:
Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Кожна дитина з моменту народження має право на ім’я та громадянство.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку.
Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.
Діти – це майбутнє кожної країни, майбутнє світу, в якому ми існуємо. У малому віці вони спостерігають за дорослими, вчаться розуміти найголовніші принципи цього життя, розрізняти добро і зло, зрештою, просто бути людьми. А потім виростають і вчиняють так, як навчилися від батьків, вчителів, від старших друзів.
Пам’ятаймо, що саме ми, дорослі, є найяскравішим прикладом для дітей. Ми – жива презентація, інструкція «Як потрібно робити». І все, що ми вкладаємо у наших найменших, колись обов’язково дасть плоди.
Кожен третій підліток в Україні ставав жертвою онлайн-булінгу, а кожен п'ятий був змушений пропускати через це шкільні заняття (за даними опитування, проведеного ЮНІСЕФ).
Під час пандемії #COVID19 підлітки почали ще більше часу проводити онлайн і стали ще більш вразливими для негативного впливу кібербулінгу.
Тому в цей день, закликаємо батьків ще раз поговорити зі своїми дітьми про булінг та кібербулінг.
Що таке кібербулінг та які його прояви? Що робити, щоб зменшити ризик кібербулінгу? Як зупинити булінг стосовно дитини?
Шукайте відповіді у матеріалах: Брошюра "Про кібербулінг для дітей" https://uni.cf/3ouPBMP
Стаття "Кібербулінг - що це та як його зупинити?". Відповіді на питання піділітків, надані експертами з соціальних мереж https://uni.cf/3tpTBjz
Відео курс "Про кібербулінг для підлітків". Відеокурс за участі Анни Трінчер та Насті Каменських https://uni.cf/33qumDb
ЮНІСЕФ прагне допомогти подолати насильство та забезпечити умови, у яких учні почувалися б безпечно у школі та поза школою, у тому числі були б захищеними онлайн.
Щорічно другого квітня у світі відзначається День поширення інформації щодо проблем аутизму, встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 2007 році. В цей день організовуються різні освітні заходи, присвячені інформуванню суспільства про проблему аутизму і розраховані на аудиторію дітей, батьків, вчителів, медичних працівників.
Людям із аутизмом дуже важко комунікувати зі світом і спілкуватися з іншими людьми. До того ж, інтелект людей з аутизмом не завжди порушений. Дуже часто такі люди проявляють хороші, а подекуди і виняткові здібності у певних сферах.
Поширення інформації про аутизм допоможе сім’ям, в яких народжуються такі діти, рухатися правильним шляхом. Міжнародна акція «Light It Up Blue» («Засвіти блакитним світлом») проводиться в рамках цього дня з 2008 року.
День поширення інформації про аутизм започаткували , щоб розповсюджувати інформацію про цей розлад в усьому світі. Блакитний колір і пазли є символами цього дня.
Тому, по усьому світу 2 квітня одягають блакитне на знак підтримки людей з аутизмом.
Цього року спільно з МБО Служба порятунку дітей пропонуємо вам матеріали щодо особистої безпеки дітей та захисту від сексуального насильства.
За даними Офісу Генерального прокурора, протягом 2019 року зареєстровано понад 550 кримінальних правопорушень проти статевої свободи та недоторканності дітей. І це мізерна частина реальних даних. У більш ніж 90% випадках про насильство бояться повідомляти у правоохоронні органи.
За статистикою, кожна 5-та дитина є постраждалою від сексуального насильства і третина з них – ніколи нікому про це не розкаже.
За кожною цифрою – реальна трагедія дитини.
Я хочу звернутися до усіх дорослих – ваша пильність і небайдужість може бути рятівною для дитини, яка живе поруч з вами.
Нам потрібно говорити про це з дітьми доступною для них мовою. Це непросто, але дуже важливо для всього подальшого життя дитини.
Також дані матеріали будуть корисні і батькам. Особливо мультфільм, який ви можете переглянути разом з вашими дітьми та обговорити.
Особливо мультфільм, який ви можете переглянути разом з вашими дітьми та обговорити.
Навчальне відео для дітей «Таємниці» -https://www.savechild.com.ua/8-11 .
Путівник EdCamp Ukraine - https://cutt.ly/cgZlc37
Більше інформації про захист дітей від сексуального насильства на сайті - www.savechild.com.ua
За даними проекту DilovaMova.com, спочатку дата святкування Дня дитини рекомендувалася виключно на розсуд кожної держави, яка визнає для себе доцільним відзначати цей день. Так, у колишньому СРСР, а зараз і в багатьох суверенних державах, виник Міжнародний день захисту дітей, який відзначається 1-го червня. Пізніше, 20-го листопада 1959-го року прийняли «Декларацію прав дитини». Потім, в 1989-му році, також 20-го листопада всесвітнім співтовариством була прийнята «Конвенція прав дитини» та питання з єдиної для всіх датою святкування цього дня було вирішено само собою. Тепер в офіційних документах всесвітньої організації об’єднаних націй фігурує саме ця дата.
Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі.
Яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує дорослу опіку й увагу, турботу, любов, захист і постійну підтримку. Ми люди і зовсім нелюдяно відмовляти нашим дітям у всьому цьому, особливо враховуючи ті реалії, які вперто супроводжують нас у нашому непростому світі.
Дуже характерно, що саме у 20-е листопада відзначають своє професійне свято «День педіатра» і дитячі лікарі, які поклали на себе вирішення проблем здоров’я наших дітей.
У Всесвітній день дитини ми приєднуємося до цієї славної ініціативи і вітаємо всіх наших дітей! Вітаємо всіх, хто своєю працею і своєю наполегливістю зміцнює благополуччя підростаючого покоління, сприяє розвитку здорових стосунків і взаєморозуміння в цьому юному середовищі! Зі святом Вас, і нехай цей день залишить у Вас тільки приємні спогади!
Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різних втрат, складних ситуацій. Але потрібно не обмежуватися переживаннями, не зосереджуватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати дедалі новіші варіанти.
1. Не піддавайтесь емоціям, але й не пригнічуйте їх, налагоджуйте повноцінні відносини з людьми.
2. Емоції — це такі явища, що охоплюють наше тіло, розум й енергію. Тут важливо розрядити акумульовані почуття.
3. Зосереджуйтеся, якщо хочете з’ясувати сутність проблеми.
4. Помітивши негативні емоції інших людей, виявіть свої навички активного слухання, підтримайте прагнення інших людей виробити вищу самооцінку, відчуйте свою значущість та індивідуальність.
5. Ніколи не уникайте персональної відповідальності.
6. Власну думку не лише виробляйте, а й висловлюйте.
7. Прагніть самостійно вирішувати всі питання, що стосуються вашого життя.
8. Не бійтеся помилок — просто визнавайте їх та своєчасно виправляйте.
9. Не зловживайте кавою, алкоголем.
10.Постійно зосереджуйтеся на світлих та радісних сторонах життя та подіях — це збереже здоров'я і сприятиме досягненню успіху!!!
Сучасні проблеми вимагають сучасних рішень. Проблемні діти і підлітки завжди викликали з боку освітньої системи підвищену увагу і особливі підходи. Не рідко ця увага виявлялась своєчасним явищем і дозволяла домагатися позитивних результатів. Зняти з дитини клеймо важкого підлітка, це надзвичайно важка праця, що вимагає від педагога глибокого розуміння, любові і нескінченної турботи про внутрішній світ свого підопічного.
За даними проекту DilovaMova.com, Міжнародний день соціального педагога став відзначатися зовсім недавно. На черговій XVII Міжнародної конференції соціальних педагогів, де серед учасників були представлені 44 країни і яка відбулася в Копенгагені в травні 2009-го року, було засновано це поважне професійне свято. Значення, яке несуть для суспільства соціальні педагоги, неможливо виміряти ніякими показниками. Багато успішних людей, які раніше вважалися важкими підлітками, що займають в суспільстві свої гідні місця, не рідко згадують своїх наставників теплими словами, відчуваючи до них почуття глибокої поваги.
Зараз професія соціального педагога затребувана і виділена в окрему категорію системи освіти. Соціальні педагоги входять в викладацькі склади більшості навчальних і виховних закладів. Їх робота часто нагадує роботу психолога, але це від частини відбувається тому, що вони тісно співпрацюють зі штатними фахівцями психологами, адже робота з важкими підлітками вимагає особливого, тонкого підходу. Внутрішній світ так званих важких дітей, як правило відчуває глибокі травми. Вони можуть бути пов’язані як з сімейними негараздами, так і з цілої масою інших факторів. Виявити проблему і виробити метод її подолання досить не просто, адже діти як правило замикаються в собі. Знайти ключик, який відкриє і звільнить молоду людину від цих, абсолютно зайвих проблем, і є те, заради чого вони обрали цей нелегкий шлях.
У Міжнародний день соціального педагога щиро вітаємо цих висококваліфікованих фахівців і бажаємо їм успіхів і любові, перемог і радості в їх життєво необхідної всім нам праці! Зі Святом всіх соціальних педагогів!
За ініціативою Генеральної Асамблеї ООН цей день відзначають в усьому світі як день всесвітньої відмови від насильства й вогню.
Відповідно до резолюції від 30 листопада 1981 року святкування Міжнародного дня миру відбувалося кожного третього вівторка, у день відкриття чергової сесії ООН. Проте в резолюції від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ООН прийняла постанову, за якою з 2002 року Міжнародний День Миру відзначають щороку 21 вересня.
Цього дня ООН закликає всі країни зупинити військові дії і хоча б на 24 години припинити проливати кров. Відмова від насильства і воєн – необхідна умова для подальшого розвитку людства. Тільки мирні переговори та вирішення наявних проблем шляхом діалогу і компромісних рішень можуть дати дійсно відчутні результати і користь для всього людства.
У рамках святкування Міжнародного Дня Миру проходять заходи, мета яких - привернення уваги до проблеми миру і ефективних способів його досягнення. Невід’ємною процедурою початку святкових заходів служить символічний передзвін Дзвону миру.
Цей дзвін був відлитий із монет, які зібрали діти з 60 країн світу. На дзвоні відомий багатьом напис: «Хай живе мир у всьому світі». Його подарувала ООН в 1954 році Японія. Тоді ж дзвін помістили в мальовниче місце в саду західного дворика, розташованого поряд із Секретаріатом ООН. Церемонія триває приблизно 15 хвилин. Хвилиною мовчання вшановують пам’ять тих, хто загинув у військових конфліктах. Церемонія завжди проходить за участю Генерального секретаря ООН, який дзвонить у Дзвін миру.
Варто зазначити, що голос дзвону лунає усього двічі на рік. Перший раз його можна почути навесні, у день весняного рівнодення, вдруге – з нагоди святкування Міжнародного Дня Миру.
Привернути увагу до проблеми миру на землі – ось основна мета цього свята. В усіх куточках світу, навіть у далекій Африці, проводять заходи, спрямовані на привернення уваги до того, як багато в нашому світі агресії і зла, безглуздих смертей і ненависті. Нехай дитячі малюнки з яскравим усміхненим сонечком або дитячі хорові пісні про дружбу комусь і здадуться невинними іграми, але вони мають глибокий зміст і виражають заклик до тих, хто ще не відмовився від зброї, все ж таки це зробити.
Як же багато в світі цікавих речей, невідомих фактів і нерозкритих потенціалів самої людини! Для чого військові конфлікти, коли є хвороби, які вбивають без зброї й насильства? Саме проти цього слід боротися, а не прагнути продемонструвати свою вогневу міць і перевагу в силі. Війна і агресія – не спосіб вирішення проблем, вони ускладнюють життя, завдаючи багато горя і нещасть.
Для тих, хто живе в благополуччі, ці слова нічого не значать. Їм важко оцінити величезну роль Міжнародного Дня Миру для тих, хто чув, як під вікнами будинку вибухають снаряди. І щоб цього більше не сталося, вони готові зробити багато що.
Спроба донести до людства думку про важливість миру і спокою хоча б 21 вересня коштує і нашої уваги. Нехай виставки, виступи та концерти, приурочені до Міжнародного Дня Миру, стануть не просто черговим заходом, а дійсно важливою подією.
День миру в Україні встановлено Указом Президента в 2002 році і відзначається щорічно 21 вересня – в Міжнародний день миру. Таким чином Україна підтримує рішення Генеральної Асамблеї ООН і підтверджує відданість країни ідеалам миру.
Мир на землі — це затишок і тиша,
Це сміх дитячий і душі політ,
Коли поет чарівні вірші пише
Про незвичайний, дивовижний світ.
Мир на землі — це росяні світанки,
Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на землі — це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях.
Мир на землі — це дім і мама, й тато,
Й любові стільки — просто через край!
Це та земля, де щастя є багато
І в кожній хаті — хліба коровай.
Це та земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар — щастя і любов.
Над світом мир, як арка золота,
З кінця в кінець поблискує дугою!
Розправившися з силою лихою,
Співай пісні, веселі сій жита!
На цілий світ народнії уста
Промовили: кінець тяжкому бою!
І ми йдемо зеленою тропою
Туди, де сяє всіх віків мета.
О, праці й поту ми не боїмося!
Хай час і труд побілять нам волосся,
Ми юності нікому не здамо!
Над світом мир – і лиш добро!
Нам не треба війни, не треба —
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Вітром правди і сили людської—
Силу ту не здолати в віках —
Нас даремно лякають війною,
Міць народу — в народних руках!
Нам не треба війни, не треба —
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистому небі.
А космічні пливли кораблі.