У цифрову епоху молодь стає не лише активним учасником інформаційного простору, а й його найвразливішою частиною. Вербування через інтернет — це не вигадка, а реальна загроза, яка часто починається з невинного повідомлення в соціальних мережах. Саме тому інформаційна безпека — один із ключових чинників у протидії залученню молоді до небезпечних деструктивних угруповань чи антисоціальної діяльності.

Як розпізнати спробу вербування?

– Вас просять передавати інформацію, фотографувати об’єкти чи відстежувати пересування військових.

– Обіцяють хороший заробіток без зусиль.

– Переконують, що “ніхто не дізнається” і що “нічого страшного тут немає”.

– Чинять тиск, маніпулюють, шантажують або навіть залякують.

Пропаганда через соціальні мережі

• Вербувальники створюють публічні чи закриті групи в Telegram, Instagram, TikTok.

• Там поширюють героїзовані відео, меми або ролики про "боротьбу", "славу", "опір".

• Використовують псевдопатріотичну або псевдорелігійну риторику.

Психологічний тиск

1. Вербувальники знайомляться з молоддю в чатах, соцмережах, ігрових серверах.

2. Спочатку зав’язується дружня розмова або пропонується «легкий заробіток», «секретне завдання», «елітна спільнота».

3. Після першої виконаної дії (навіть незначної) починається психологічний тиск:
   «Ми все знаємо», «Тебе вже зафіксували», «Ти в системі», «Маєш робити наступне — інакше...»

4. Залякування доповнюється шантажем, наприклад, погрозою оприлюднити особисту інформацію, фото, листування, геолокацію.

Наслідки співпраці з ворогом

Кримінальна відповідальність

Соціальна ізоляція

Морально-психологічна травма

Заходи

• засідання педагогічної ради з повісткою денною "Запобігання вербуванню та тероризму: захист українських дітей від впливу рф" . Протокол

• інформаційна година  "Не стань зброєю в руках ворога!"

• участь в онлайн-лекції за темою: «Легкі гроші – смертельні наслідки. Як не потрапити у пастку російських спецслужб» від  Департаменту освіти і науки облдержадміністрації в межах міжвідомчої співпраці зі Службою безпеки України