У цьому класі близько 18тис. видів. Цікаво, що кісткової будови деякі риби не мають. Відомі представники - це окунь, щука, карась, короп. Роздивимось деяких із них.
Спочатку я бихотів розказати про будову цих риб.
Але у деяких, як я говорив раніше, може бути хрящовий скелет, це - найпримітивніші риби (представників не знайшов). Тепер перейдемо до плавання.
Спочатку роздивимось рибу. Кидається у вічі сама форма тіла, вона обтічна, без неї риба не змогла б пливти швидко, а може, й зовсім не змогла.
Далі виникає питання: чому риба не тоне? Справа в тому, що в брюшній порожнині є спеціальний міхур з газом, схожим на повітря і, згідно з законами фізики, сила тяжіння Землі менша, ніж сила виштовхування води, якщо об'єм більше, або, відповідно, навпаки, якщо об'єм менший. Завдяки цьому риба може спливати на поверхню, або, опускатися на дно. Такий пристрій відсутній лише у донних риб, яким він не потрібен.
Тепер про представників. Цей надклас має 2 класи, 6 підкласів і 26 родин. Виділю і розкажу про деяких. Почнемо з Коридораса жовтоплавцевого. Він належить до Панцирних сомів, його часто вирощуєть в акваріумах.
В статті не написано основних занудних характеристик, бо ви можете прочитати їх у Вікіпедії. Почнемо з того, що у сома є характерні вусики. Вони є антеннами, які дозволяють орієнтуватися в повній темряві й добувати їжу. Як не дивно, але у сомів є плавальний міхур. Плавці пристосовані для плавання по дну. Є ендеміком (видом, який живе на невелих ділянках) річок Мета і Магдалена у Колумбії.
Далі - риба-вудильник Melanocetus eustalus. Бр-р-р, страшна штука!
Відразу кидаються у вічі три особливості. Перша - це запливші очі. Пояснюється це тим, що на глибині очі не потрібні, тому вони ніби відмирають. Друга - це світильник, який бовтається біля риби. Думаємо, ні для кого не секрет, що це - штука для приваблювання риби, щоб потім її з'їсти. І третя - це щелепа! На щастя, у ній зуби лише для утримання великої здобиччі у щелепі. Крім зубів, цікава ще будова рота. Він висувний. Коли підпливає здобич, вудильник ніби розпрямляє нижню щелепу. На жаль, фотографій цього видовища я не знайшов (може, і на щастя).
Наступний представник - це мурена носата. Здається,що у них немає нічого цікавого. Але це не так! Погляньмо на ці три фото.
На першій ми бачимо молоду рибу (не зміюку). На другій - дорослу особину. А на третій - як вона плаває (скоріш за все, захищаючись). Звернімо увагу на їх особливості. По-перше, мурена має своєрідну форму тіла, схожу на змію. Відмінність лише у тому, що на тілі міститься 2 плавці - зверху і знизу. Така форма пояснюється тим, що мурена ховається в землі, коралах, залишках і уламках. По-друге, це постійно відкрита щелепа, але це вона просто захищається. І нврешті - решт, по-третє - вирости на нижній і верхній щелепі. На нижній щелепі - це три тонких маленьких щупики для орієнтації (тому і щупики). На верхній щелепі - це розширені ніздрі. Ці вирости потрібні для більшої здатності відчувати запах, бо без нюху мурена не зможе полювати. На цьому, думаємо, можна закінчувати. Дякуємо, що дочитали до кінця.
Фото узяті з Інтернету, а також Вікіпедії