Ранній вік – важливий період психічного розвитку, який характеризується найінтенсивнішими темпами, нерівномірністю й водночас пластичністю психічної та вищої нервової діяльності.

Саме на цьому віковому етапі сенсомоторні потреби виступають рушійними силами розвитку пізнавальних процесів. Ранньому віку життя людини притаманні особливості, через які цей етап вважають не лише своєрідним, а й неповторним. Адже того, чого дитина не змогла набути в ранньому віці, їй буде нелегко досягти упродовж усього подальшого життя. З огляду на це, період раннього дитинства є визначальним для розвитку й становлення особистості. Найважливішим досягненням раннього дитинства є оволодіння мовленням, що передбачає опанування рідною мовою, вироблення вміння користуватися нею як засобом пізнання довкілля, засвоєння набутого людством досвіду, саморегуляції, спілкування і взаємодії.

Відповідно плану роботи науково-дослідної лабораторії інклюзивного та інтегрованого навчання кафедри педагогіки, спеціальної освіти та менеджменту комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти 19 червня 2024 року відбувся обласний науково-практичний вебінар «Розвиток експресивного мовлення дітей раннього віку».

Захід відкрила та провела завідувач науково-дослідної лабораторії інклюзивного та інтегрованого навчання, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки, спеціальної освіти та менеджменту Любов ПРЯДКО.

Актуальним питанням вебінару стало обговорення проблеми затримки мовленнєвого розвитку дітей раннього віку. Учасники вебінару мали змогу зрозуміти особливості стимулювання розвитку мовлення традиційними та нетрадиційними технологіями.

Завідуюча лабораторією Любов ПРЯДКО зазначила, що сучасний світ надзвичайно швидкоплинний, цифровий. Нинішні діти нерідко позбавлені вербальної комунікації, адже значно більший інтерес, порівняно із живим спілкуванням, у них викликають мобільні телефони, планшети, ігри чи мультфільми в яких не потребують словесного відгуку. Задоволені й батьки –їм ніхто не заважає займатися своїми справами, а малюк сам «розвивається». На жаль, через таке «електронне виховання» нинішні малюки починають розмовляти дещо пізніше, ніж їхні попередники.

Якщо в дитини віком до трьох років з нормо типовим вербальним і невербальним інтелектом спостерігаються порушення мовлення  (відсутність або різке його відставання від вікових показників), це означає, що в неї наявна затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР).  

З огляду на це, на вебінарі було розглянуто основні питання, які цікавлять сучасну педагогічну спільноту.

Завідувач лабораторії інклюзивного та інтегрованого навчання КЗ Сумський ОІППО Любов ПРЯДКО розкрила мовлення як вищу психічну функцію. Вона зазначила, що  мовлення займає провідне місце в системі вищих психічних функцій і є основним механізмом мислення, свідомої діяльності людини. Поза мовленням неможливо формування особистості: мовлення не тільки саме є вищою психічною функцією, але й сприяє переходу в цю категорію інших психічних функцій». Для оптимального формування мовленнєвих функцій необхідно, щоб нервові центри кори головного мозку, зокрема центри мовлення, досягли необхідної зрілості, було сформовано артикуляційний апарат, збережено фонематичний слух. Створено необхідні умови для повноцінного мовного оточення малюка з перших днів його життя. Мовленнєві функції формуються на ранніх етапах онтогенезу, в період першого дитинства і удосконалюються впродовж всього життя людини.

Старший викладач кафедри психології КЗ Сумський ОІППО
Муза БОРЦОВА розкрила взаємозв’язок мінімальної мозкової дисфункції з відсутністю мовлення у дітей. Доповідачка окреслила симптоми порушення мовлення у дітей з мінімальною мозковою дисфункцією, окреслила їх як самостійні порушення,  наголосила на психологічних особливостях зазначеної вікової категорії дітей.

Логопед Комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Олена ЧУМАКОВА висвітлила питання  розвитку  експресивного мовлення  дітей раннього віку через призму власного досвіду роботи в лікарні. Вона акцентувала увагу на відсутності наступності між лікарнею  та дитячим садочком, а також висловила власне обурення щодо відсутності корекційної допомоги дітям раннього віку у закладах дошкільного віку. Це обумовлено тим, що корекційну роботу логопеди садочку починають здійснювати лише у чотири роки. Окремо доповідачка акцентувала увагу на специфіці корекційної  роботи з дітьми раннього віку.

Асистент вчителя КЗО «СЗШ № 2» Дніпровської міської ради Крістіна БОГОМАЗ  висвітлила практичні аспект застосування піктограм та  мнемо таблиць для розвитку експресивного мовлення  дітей раннього віку.

Директор  КУ ІРЦ № 1 Сумської міської ради Юлія КРИКУНЕНКО ознайомила учасників вебінару з особливостями формування номінативних процесів у дітей раннього віку з розладами аутистичного спектру на прикладі здійснення комплексної оцінки розвитку дітей з аутистичними розладами.

Кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки, спеціальної освіти та менеджменту КЗ Сумський ОІППО Тетяна ЗОЛОТАРЬОВА, ознайомила учасників з іграми для розвитку експресивного мовлення  дітей другого-третього року життя.  

Член лабораторії інклюзивного та інтегрованого навчання КЗ Сумський ОІППО, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, спеціальної освіти та менеджменту Оксана КЛОЧКО висвітлила проблему ролі батьків у формуванні експресивного мовлення  дітей раннього віку.

Також учасники обласного вебінару мали можливість задавати актуальні питання доповідачам і отримати вичерпні відповіді, та матеріали на  електронні скриньки.

Таким чином, на обласному вебінарі «Розвиток експресивного мовлення дітей раннього віку» учасники мали змогу поглибити своїх знання  з розвитку експресивного мовлення дітей раннього віку, затримки експресивного мовлення  та стратегіях його подолання в умовах лікарні, інклюзивно-ресурсного центру, закладу  та в домашніх умовах.