Історія школи:з глибин минулого до сьогодення

У 1862 році при місцевому храмі відкрито школу, яка з 1895 року отримала статус церковно – приходської. Навчання було не обов’язковим, школу відвідувало до 40 учнів. Навчання проводилось російською мовою. Школу утримувала сільська община. Навчальний рік розпочинався після закінчення осінньо-польових робіт (у другій половині листопада) і закінчувався ранньою весною з перервою на різдвяні канікули. Після закінчення школи учні складали іспити в Бершаді, екзаменаторами були священики. Учні, які успішно склали екзамени, отримували свідоцтво про закінчення школи. Перше шкільне приміщення, побудоване після Кримської кампанії, мало вигляд сільської хати з класною кімнатою, умебльованою довгими столами, лавами. На початку ХХ століття побудовано новий шкільний будинок, який мало чим відрізнявся від попереднього, але крім класної кімнати була ще квартира для вчителя. В одній кімнаті разом навчалися учні 1 – 3-х класів. На початку Першої світової війни було відкрито двоповерховий будинок земської школи, збудований із червоної цегли. На першому поверсі знаходилося дві класні кімнати, а на другому – квартири для вчителів.

Після Жовтневої революції школа залишалась початковою. Навчання проводилось у чотирьох приміщеннях. Один будинок знаходився на хуторі (за 1,5 км від села), де працював учителем Стопкевич, згодом Христич. А також використовували будинок священика церковно-приходську і земську школи. Охоплено навчанням 150 учнів, яких навчали 5 учителів: Склярук Юхим Климович, Марунич Василь Пилипович, Богачук Ніна Павлівна, Бойко Мойса Кирилович, Христич Володимир Прокопович. Школа працювала у дві зміни. Бібліотеки не було. Працювала шкільна пересувка.

У 1934 році організовано неповну середню школу, директором якої став Передирій Ф.С. Класів було 7: 5 – молодших і 2 старших (6 і 7). Одночасно з обов’язковим навчанням були організовані лікнепи для переростків і дорослих. У ці роки створено піонерську організацію школи. Старшим піонервожатим працював Ткачук Оверко Сидорович, який брав участь у партизанському русі в роки Великої Вітчизняної війни й загинув у боротьбі з фашистами. З початком війни навчання припинилось. Директор школи Котик І.М., учителі Юхименко А.О., Фур’єр Б.І. пішли на фронт, Фостус М.Ф., Ткачук О.С. – у партизани. Шкільні приміщення були зайняті окупантами. Після визволення нашого краю учителі Бугера В.А., Семеніхіна І.Т., Марунич Є.Я., Тетко О.М., голова сільської ради Бевз М.Х., голова колгоспу Швайдак І.П. доклали багато зусиль для відбудови школи і випуску 7 класу в 1944-1945 н.р.

У 1945 році в школі було введено обов’язкову стройову підготовку. Вчителів, які могли б готувати юнаків до служби в армії, не було. Доручили цю справу фронтовикам: Бугері Д.С., Кондрацькому М.С., Тимченко К.С.

У 1946 році школа стала знову початковою. А вже у 1949 році школу було реорганізовано у семирічну. Відновлено роботу піонерської дружини імені Героя Радянського Союзу Зої Космодем’янської, створено комсомольську організацію.

У 1961 році відбувся перший випуск восьмирічної школи.

У 1963 році на кошти місцевого колгоспу «Перемога» (голова Мотрук Ілля Григорович) за планом директора школи Садівничого В.П. розпочато будівництво нового шкільного приміщення, яке завершили до 1 вересня 1965 року.

На території школи знаходиться пам’ятник першому комсомольцю села Сірику Федору Никоновичу. Його ім’я в 1974 році присвоєно піонерській дружині.

Зростання кількості учнівського контингенту потребувало будівництва типової школи.

У 1990 р. будівельна організація Міжколгосбуду (начальник Булка О.Б.) розпочала будівництво школи, а закінчила 30 грудня 1992 року. Велика заслуга в цьому колишнього голови правління колгоспу Рудя Михайла Григоровича та директора школи Воробйова Петра Олександровича. Багато зусиль у підготовці школи до відкриття доклали учителі, батьки, громадськість села.

На початку 90-х років основна школа переведена на дев'ятирічний термін навчання.

Нині школа є однією з кращих в Бершадському районі серед шкіл I-II ступенів. Продовжуються кращі традиції, закладені директорами школи Передирійом Ф.С. (1934 р…), Котиком І.М. (кінець 30-х - початок 40-х рр.), Садівничим В.П. (1946-1973 рр.), Кавалером ордена «Знак Пошани» Голотіною М.С. (1973-1980 рр.), Садовим М.І. (1980-1984 рр.), Воробйовим П.О. (1984-1996 рр.), Шиндер М.У. (1996-2014 рр.). З січня 2015 року школу очолює Соболєва Наталія Василівна.

Соболєва Наталія Василівна народилася 19 червня 1970 року. У 1985 році закінчила 8 класів Поташнянської школи, у 1989 – Балтське педучилище, у 1994 році – Уманський державний педагогічний інститут ім. Павла Тичини за спеціальністю «педагогіка і методика початкового навчання». Трудову діяльність розпочала старшою піонервожатою в рідній школі у 1989 році, а 1999 року переведена на посаду вчителя початкових класів.

Досконало володіє сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, активізує розумову діяльність учнів, сприяє підвищенню в них інтересу до навчання.

Наталія Василівна – керівник шкільного методичного об’єднання вчителів молодших класів. Має подяки від керівництва школи, грамоти від райвно.

З 2015 року - Директор Поташнянської ЗОШ І-ІІ ступенів

Заступниками директорів працювали: Мацібора О.Г., Коцюба Л.С., Пасічник Галина Миколаївна. Нині – Дудник Світлана Миколаївна.