- пом’якшення волокна вологою і теплом;
- надання певної форми деталям під тиском;
- закріплення одержаної форми шляхом видалення вологи під дією тепла і тиску.
Видами ВТО є: прасування (обробка деталі або виробу праскою, яка поступово переміщується по тканині, вирівнюючи її), пресування (обробка двома нагрітими поверхнями преса, між якими затискується деталь або виріб без переміщення), відпарювання (обробка деталі або виробу парою з метою видалення лас, які виникли після прасування або в процесі експлуатації виробу).
Ласи - це блискучі ділянки на деталі або виробу, утворені внаслідок надмірного тиску гарячої прасувальної поверхні або під час носіння виробу. Відпарювання виконують одночасно з прасуванням виробів електропаровими прасками або одночасно з пресуванням виробів на електропарових пресах, або самостійно на відпарювачах.
Під режимами ВТО розуміють значення таких факторів, як температура нагрівання та тиск прасувальної поверхні, ступінь зволоження деталі або виробу, час впливу нагрівальної поверхні. Взаємозв’язок режимів ВТО забезпечує якість прасувальних робіт. Режими ВТО залежать від волокнистого складу, переплетення та товщини тканини, вибраного обладнання. Від вірно підібраних режимів ВТО та строгого їх дотримання залежить якість прасувальних робіт, підвищення продуктивності праці. Зволоження прискорює процес ВТО. Температура забезпечує рівномірне прогрівання матеріалу і залежить від теплостійкості волокон. Напіввовняні тканини прасують при температурі 150-160 градусів по Цельсію, вовняні тканини - до 180 град., бавовняні та лляні - до 180-200 град., шовкові - до 140-160 град.
При прасуванні виробів електропраскою користуються пропрасовувачем (тонка лляна або полотняна тканина прямокутної або квадратної форми). Обладнання для ВТО поділяють на основне (преси, спеціально обладнані прасувальні столи, праски, пароповітряні манекени) та допоміжне (різноманітні дерев’яні колодки, пульверизатори, пропрасовувачі).
На підприємствах індивідуального виготовлення одягу ВТО праскою виконують на спеціально обладнаному столі, покритому сукном або парусиною і полотном, з додатковим індивідуальним освітленням. З правого боку від столу на спеціальній підставці встановлюють праску, пульверизатор. Під ногами працюючого має бути дерев'яний настил або гумовий килимок.
При виготовленні одягу широко застосовують клейові прокладкові матеріали, які з'єднують з деталями одягу прасуванням або пресуванням.