Робоче місце для ручних робіт повинне бути обладнане столом з гладкою поверхнею та місцевим освітленням, стільцем і підставкою для ніг. Стілець повинен бути зручним, забезпечувати різні повороти і зміни висоти. Справа від робітниці ( в зоні дії рук) розташовують спеціальну підставку для котушок з нитками та робочі інструменти. Для розташування деталей виробу біля стола повинен знаходитись пересувний стелаж або кронштейн. Для збирання виробничого сміття служить сміттєзбирач.
Після закінчення роботи місце прибирають, інструменти складають у висувний ящичок столу або шафу.
До інструментів для ручних робіт відносяться: ручні голки, наперсток, ножиці, сантиметр (сантиметрова тасьма або стрічка); до пристроїв –манекен, лекала, кільце з ножем, кілочок, різець, шпильки (булавки), крейда, лінійка, косинець та інше.
Ручні голки повинні бути гострими, добре відполірова-ними, з вушком достатніх розмірів. Залежно від довжини і діаметру голки ділять по номерах: від№1 до №12. Чим вищий номер, тим грубіша голка. Відповідно до голки і тканини підбирають номери ниток.
Голки зберігають в голочноці.
Наперсток оберігає середній палець руки від проколювання голкою. Наперстки
№№ 2-5 відносять до жіночих, №№ 8-12 –до чоловічих.
Ножицями розкроюють тканину, підрізають деталі та кінці ниток. Бувають восьми номерів (№1- розкроюють і підрізають пальтові тканини, №8 – обрізають нитки).
Сантиметром знімають мірки з фігури людини і вимірюють деталі виробу.
Кільце з ножем одягають на вказівний палець лівої руки і використовують для обрізання ниток.
Кілочком виправляють кути різних фігурних швів. Він являє собою круглий стержень довжиною 10-12 см, діаметром 0,7см з сильно загостреним кінцем.
Манекен використовують для перевірки вірності виготовлення виробу в процесі обробки і готовому виді.
Лекала – це деталі виробу, виготовлені із картону або іншого матеріалу. Лекала бувають: еталони, робочі і допоміжні (підсобні). Еталони служать для виготовлення робочих і допоміжних лекал. По робочих лекалах обкрейдовують контури деталей на тканині, наносять контрольні мітки для правильного з’єднання деталей виробу. В швейних цехах допоміжними лекалами наносять розташування виточок, петель, ґудзиків, обкрейдовують кути бортів, комірів після їх уточнення.
Різцями переносять контур деталі з паперу на тканину(тупий різець), з паперу на картон (зубчатий), розмножують лекала (подвійний).
Крейдою кравецькою або сухим змилком наносять лінії і мітки при розкроюванні тканини і примірці. Вона випускається в спресованому вигляді невеликих (до7см) прямокутників, трикутників або інших форм різних кольорів. Краї крейди заточують до 0,5-1,5 мм, щоб лінії були тонкими. Вирізають деталі по внутрішньому контуру лінії.
Лінійки, косинці і креслярські лекала використовують для побудови креслень деталей виробу.
Шпильками (булавками) сколюють деталі при переведенні лінії з однієї половини виробу на другу, а також при уточненні конструктивних ліній під час примірки.
Стібок – це переплетення ниток між двома однорідними проколами голки.
Строчка – це послідовний ряд стібків.
По зовнішньому виду стібки поділяють на прямі, косі (скісні), хрестоподібні, петле подібні і спеціальні для оздоблювальних робіт. За призначенням стібки поділяють на тимчасові та постійні.
Прямі стібки найчастіше використовують при виготовленні одягу. Вони служать для тимчасового з’єднання і закріплення деталей одягу при підготовці виробу до примірки, до виконання машинних робіт. Для закріплення крейдяних ліній і знаків. Які нанесли під час примірки; для утворення зборок і для постійного закріплення підігнутого краю деталі або виробу. Прямими стібками утворюють строчки тимчасового з’єднання (зметувальна, наметувальна, заметувальна, приметувальна, виметувальна, копіювальна, для утворення зборок, прокладна) і постійного з’єднання (підшивна). Довжина стібків (Дст.) залежно від призначення дорівнює 0,5-1,5 см.
Косі стібки відрізняються від прямих лише їх розташуванням на тканині. Косі стібки використовують для тимчасового та постійного з’єднання деталей одягу. До строчок тимчасового з’єднання відносяться наметувальна і виметувальна, а до постійного з’єднання – обметувальна, стобальна, підшивна. Залежно від призначення Дст.=0,5-1,5см.
Хрестоподібними стібками підшивають (постійне з’єднання) підігнуті зрізи деталей виробу із грубої тканини. Густота стібків Гст.= 2-3 ст/см.
Петлеподібні стібки використовують для постійного з’єднання деталей одягу. Вони дають міцне та еластичне з’єднання деталей. Ними утворюються такі строчки: зшивна, розметувальна, підшивна, спушна(розпушувальна). Петлеподібними стібками також закріплюють кінці ручних строчок: 1-2 стібками тимчасового і 2-3 стібками постійного з’єднання
Спеціальними стібками виконують обметування прорізних петель вручну при виготовленні одягу по індивідуальних замовленнях, якщо відсутня спеціальна машина для обметування петель; закріпки для скріплення кінців петель, кишень і зустрічних складок; пришивають ґудзики та металеві петлі з гапликами. Гудзики з двома отворами пришивають 4-5стібками. З чотирма отворами – 3-4 стібками в кожну пару отворів і при цьому утворюють ніжку висотою 0,1-0,2см, яку обвивають 2-3 витками, закріплюючи кінець нитки 3-4 стібками. Металеві гаплики пришивають в трьох місцях: за кожне вушко і в місці згину. Виконуючи 3-4 стібки прикріпляючи і 3-4 стібки закріпляючих; петлі пришивають за кожне вушко по 3-4 стібки.