У наш час дуже швидко знання стають застарілими, а форми й засоби їх передачі змінюються. Для нас з вами у час формування системи освіти протягом життя (⚠️"безперервної освіти") спрямованої на потреби, варто вибудувати модель освіти дорослих, що була б комфортною й потрібною.

🍓Формальна освіта на основі ліцензованих освітніх програм ОІППО розширює й доповнює знання з фаху, методики, психології, формує навички через "навчання дією" та навчальні ситуації. 

Для словесників існує: 

1. Очна форма: 

- фахові курси підвищення кваліфікації; 

- тренінги (за замовленням); 

семінари-практикуми щодо підготовки учнів до ЗНО, підготовки учнів до олімпіади, дослідження сучасної літератури.

2. Дистанційна форма: 

- фахові, інформаційно-цифрові дистанційні курси (зокрема з фаху: "Сучасний урок української мови", "Написання власного висловлювання")) далі буде. 

🍓Неформальна освіта - це дистанційна співпраця у нашій з вами групі "Для активних від креативних"; 

вебінари (зокрема платформи "На урок", "Основа");

дистанційні курси інтенсивного навчання на платформах Prometheus, edX, Khan Academy, Udacity;

масові освітні заходи.

Мета неформальної освіти через додаткові програми: цифрової, соціальної, психологічної, загально освітньої грамотності - сприяти адаптації до мінливих умов життя, визначення основних освітніх напрямків розвитку.

🍓Інформальна освіта (самоосвіта) у повній мірі сприяє реалізації ключової компетентності НУШ: уміння навчатися впродовж життя. Вона залежить від мотивації, потреб та розуміння конкурентноспроможності, бо "конкуренція не спить, вона тренується" 😉. 

Поєднання формальної, неформальної та інформальної освіти сприяє орієнтуванню в сучасному освітньому просторі, а значить - через експериментування й практичне втілення - і професійному розвитку. 

🍓Компетенція - це норма, рівень, який має бути досягнутий, щоб сформувати компетентності. Це стале поняття. Компетенцію повинен мати вчитель, щоб формувати компетентності в учнів. 

🍓Компетентність - це інтегрована здатність до успішної діяльності (комбінація: знання, розуміння + уміння, навички + досвід + цінності й ставлення + використання у певній ситуації). Це поняття не є сталим і може постійно змінюватися. Базовим компонентом формування компетентності є ЗНАННЯ та уміння їх ВИКОРИСТАТИ.

Типи компетентностей: базові, предметні, ключові. 

⚠️У Концепції Нової української школи визначено 10 ключових компетентностей, необхідних для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської й соціальної позиції, життєвого успіху протягом життя. 

⚠️У Пояснювальних записках до програм з української мови й української літератури визначено навчальні ресурси формування 10 ключових компетентностей.

Стандартів написання планів немає. Учитель сам обирає форму, що підходить йому для проведення освітнього процесу, він може змінювати кількість годин на вивчення теми.

У плануванні уроків  мови пропоную матеріал розділити на колонки "Мовна змістова лінія" та "Мовленнєва змістова лінія". Адже прописувати в одній колонці мовні теми та розділ "Розвиток мовлення", що є вказівкою на тип уроку, є методично неправильним, тоді потрібно писати усі типи уроків.  Прописати колонку "Дата". Колонки "Обладнання", "Повторення вивченого, формування вмінь та навичок" заповнювати у процесі роботи.

У плануванні уроків  літератури  пропоную колонки "Зміст програмового матеріалу", "Дата", "Теорія літератури", "Компетентності", "Обладнання", "Примітка". У колонку "Примітка" винести інформацію про "ВН" (вірш напам'ять). 

У 10-11 класах пропоную виділити окрему колонку "ЗНО".

Мої календарно-тематичні плани:

6 клас мова https://drive.google.com/file/d/1bmNQkJb-_UiMKLALVbO3kC4OjEm1UyKL/view?

8 клас мова https://drive.google.com/file/d/1g6vzjEfefvk_CzhF8zbQ-CnNzeh6cCye/view?usp=s

7 клас література https://drive.google.com/file/d/1YIloslLz9nz-VNbrxcVc2XJam9vJyFVS/view?usp=sharing

8 клас література https://drive.google.com/file/d/1gkOT1_qu3AMQnNoq-jeP7M4zm_huGl91/view?usp=sharing 

Можливо, я вас здивую, але зовсім не інформаційними ресурсами. Вони лише засіб, що економить час та візуалізує. 

Ці поняття можна порівняти із класичною й модерною драматургією. Класична не виходить за межі триєдиності (чітко встановлені етапи уроку), а модерна наповнена експериментами з формою, метою, засобами (відповідно часу), а головне - новим змістом. 

Сучасний урок - це не нові інформаційні ресурси, а нові (чи повернені) ідеї, що сприяють розвитку необхідних для життя компетентностей, показують, як використовувати свої знання, уміння, досвід (із різних предметів) практично. 

І ще одна різниця: мета сучасного уроку направлена не на дії вчителя, а на дії учнів. 

Системність у навчанні, на думку учнів, є однією із важливих ознак сучасного вчителя. Він, учитель (як і учень), має розуміти, яким шляхом йде і на який результат розраховує. Це можливо лише тоді, коли в учителя сформоване системне мислення щодо освітнього процесу і предметів, які він викладає зокрема. У коловороті нових ідей, практичних технік, форм та інформаційних засобів штучного середовища, що змінюють і стратегії навчання і навчальний зміст, саме вчитель має вибудувати свою систему викладання, використовуючи вже апробовану й результативну ОДНУ технологію чи методику. Використовуючи елементи технологій ( а насправді - лише прийоми) кожного разу вчитель буде шукати інший освітній шлях, так нікуди й не прийшовши. Саме на основі ОДНОЇ технології чи методики (може, навіть і «старої») можна вибудувати власну технологічну модель викладання мови чи власну технологічну модель викладання літератури (і це різні моделі), врахувавши стратегії сучасного навчання та наповнивши технологічні етапи новими формами, прийомами, цифровими засобами, що сприяють формуванню необхідних для життя навичок. 

Але для цього вчителеві потрібно почати із розрізнення понять «технологія», «методика», «метод», «прийом», «форма навчання», «засіб навчання». 

Поняття навчання, які часто сплутуються – «технології» й «методики». 

Вони пов’язані із системністю у навчанні й допомагають учителеві використовувати уже існуючі технології чи методики або на їх основі створити власну модель викладання предмету, враховуючи освітні завдання, незмінні етапи роботи, кінцевий результат (сформовані компетентності). 

І технології, й методики мають офіційних авторів, чітко прописані (технологічні етапи), апробовані й перевірені на результативність. 

Технології й методики реалізуються через підходи до навчання, форми роботи, методи, прийоми, засоби (інструменти навчання).

Але все ж ці поняття різні!!!

✅Освітні технології навчання – алгоритм дій, набір способів, форм, методів, прийомів під час освітнього процесу, що застосовується В МЕЖАХ РІЗНИХ ПРЕДМЕТІВ. 

Види, на які варто звернути увагу вчителю-словеснику!

- Технологія навчання як дослідження В. Бухвалова, О. Пєхоти. 

- Інтегральні технології навчання В.Гузеєва.

- Технологія модульно-блочного навчання Г. Лєвітаса, В. Гузєєва.

- Технологія інтенсифікації навчання на основі опорних схем і знакових моделей В.Шаталова.

- Технологія блочно-консультативного навчання П. Ерднієва, В. Шаталова.

- Технологія рівневої диференціації навчання на основі обов’язкових результатів В.Фірсова.

- Технологія розвитку творчої особистості (ТРВЗ) Г.Альтшуллєра. 

- Технологія формування творчої особистості Ю. Богоявленської. 

- Технологія розвивального навчання Ельконіна-Давидова.

- Технологія розвитку критичного мислення Дж.Стіла.

- Технологія проектного навчання К.Баханова. 

(Учитель не може на ОДНОМУ уроці використовувати навіть 2 технології, бо це як дві дороги, хіба можна по них пройти одночасно; чи тло картини, хіба ми беремо кусні різних тканин, з’єднуємо їх і маємо якісну основу для своєї картини!!! Варто вибрати ОДНУ ТЕХНОЛОГІЮ та дотримуватися технологічних етапів. Якщо ви цього не робите – ви не використовуєте цю технологію, а лише якісь її прийоми!!!)

✅Методика навчання - спосіб освоєння конкретного навчального матеріалу в МЕЖАХ ОДНОГО ПРЕДМЕТА ЧИ ТЕМИ. 

Види, на які варто звернути увагу вчителю-словеснику!

- Методика розвитку критичного мислення С.Терно.

- Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі К.Крутій.

- Біоадекватна методика (БАМ) Н.Маслової .

Творення уроку схоже на малювання картини: без чіткого розуміння кінцевого результату ми матимемо лише гармидер емоцій. 

У наборі технологій, які нібито вчитель використовує на уроці, завжди є інформаційні технології. Але, чи справді, вчитель використовує саме їх?

Усі освітні технології мають автора. Розробником цієї технології є В.Глушков.

✅Інформаційні технології (чи більш розширено - «інформаційно-комунікаційні технології) – це сукупність методів і технічних засобів для збирання, опрацювання, накопичення, тиражування, показу інформації. 

Види інформаційних технологій: 

- інформаційна технологія опрацювання даних, 

- інформаційна технологія керування, 

- інформаційна технологія підтримки прийняття рішень, 

- інформаційна технологія експертних систем)))

Тож поняття «інформаційні технології» в освітньому просторі (зокрема у викладанні української мови й літератури) синонімічне поняттю «інформаційні/технічні/ хмарні засоби», адже вчитель не використовує на уроці технологічні етапи вище названих видів технології 😉, а користується лише інформаційними чи телекомунікаційними засобами. 

✅Розвиток електронного навчання (e-learning), мобільного навчання (m-learning) сприяв виокремленню ще одного напрямку - змішане навчання (ЗН) (blended learning).

Особливістю змішаного навчання є поєднання самостійного навчання в мережі (e-learning, m-learning) із навчанням у класі.

Ця гібридна (схрещена) методика має усі шанси прижитися в освітньому просторі, бо дає можливість учителю сприяти конкурентоздатності учнів й тоді, коли у класі немає інтернет-мережі. 

Змішане навчання може бути використане і як форма активного навчання.

Структура змішаного навчання:

1. Онлайн. Самостійне опрацювання частини навчального змісту: 

- читання матеріалу (до 5 сторінок) та відкриті запитання, «З запитання»: 1) які питання хочете задати вчителеві, 2) про що б хотіли б більше дізнатися, 3) що практично зможуть використати; 

- перегляд відео та виконання завдань до них (створення схем-опор, запис ключових думок);

- самостійне тестування.

Електронне (e-learning) чи мобільне навчання (m-learning) здійснюється за допомогою електронного інформаційного середовища: електронний навчальний курс (наприклад, Classroom), віртуальний клас, блог, сайт, група, чат, де вчитель виставляє інформацію, яку потрібно опрацювати. Ця частина навчання створює підґрунтя для практикуму в класі.

Наприклад, на сторінці блогу розмістити коротке відео/учительську дослідницьку презентацію про письменника, цитати з його творів, проблемні запитання до уроку та запропонувати учням створити у «Творчому зошиті» схему-опору для характеристики особистості.

Однак, зверніть увагу, що домашні завдання для учнів мають не завантажувати учня (у межах 20-30 хв.), бути доступними, цікавими (саме цьому поколінню), мати своє продовження на уроці.

2. Офлайн (робота у класі). Базовий матеріал дає можливість не опрацьовувати новий матеріал у класі, а розпочати із практичного застосування знань. При цьому можна використовувати кольорові смужки чи ручні сигнали розуміння, «запитання для однокласників», . 

Наприклад, використати прийом «Пароль»: кожен учень відтворить одним реченням частку самостійно опрацьованого матеріалу; напише мініатюру про письменника. Це стане «місточком» до наступної практичної роботи. 

Використовуючи схему-опору про письменника, можна досліджувати авторський стиль та через коментоване читання сприяти розумінню, чого саме такі образи у творі використовує автор. 

Обов’язковою є рефлексія: як матеріал уроку можна використати практично у реальному житті. 

Із розширенням можливостей змішаного навчання виділено такі моделі:

1. Ротаційні моделі.

2. Гнучка модель.

3. Модель самостійного змішування.

4. Модель збагачення віртуального навчання.

🔸Різновидом моделі «ротаційне навчання» є «перевернутий» клас».

Структура моделі:

1. Онлайн – самостійне опрацювання основної теоретичної частини курсу через короткі відеолекції для наступного уроку. 

2. Офлайн – використання здобутих знань для розв’язання завдань, короткий розбір проблемних моментів, тестування чи оцінювання практичних завдань.

✅Перевернуте навчання – це форма активного навчання, яка дозволяє «перевернути клас».

Для розуміння цього посту вчителям української варто прочитати твір сучасного американського письменника М.Гелпріна "Свіча горіла", щоб зрозуміти: саме ці 4 навички допоможуть реалізовуватися в майбутньому, як дітям, так і нам з вами (бо хіба можна навчити того, чого сам не можеш робити). 

Ці «4К» - це комунікація, кооперація (командна праця), критичне мислення, креативність. І формування цих «4К» можливе і важливе на кожному аспектному уроці через «говоріння» (монолог, діалог).

🍓Сьогодні мова йтиме про комунікацію, яка допомагає адаптуватися у динамічному світі й навчить спілкуватися не лише смайлами, а й реченнями. 

Пропоную звернути увагу ⚠️ на метод ситуативного моделювання (широко застосовується при вивченні іноземних мов) як навчання у грі для успішного спілкування під час тематичного уроку. 

Етапи:

- представлення поняття/предмету/об’єкту/місця для занурення у певну ситуацію і навчальну тему через спостереження (наприклад, вивчення меню, рецепту, буклету, рекламного листа);

- створення конкретної ситуації, яку можна вирішити через ситуативні завдання:

практичне застосування знань з лексики (часто професійного спрямування), 

створення робочої сторінки до теми (дослідження нових слів), 

пошук додаткових знань (самонавчання), 

обговорення відеоматеріалів, 

аналіз, 

пропонування власних рішень розв’язання ситуації (з використанням нових слів, що характеризують галузь), створення рекомендацій чи нового продукту (меню, бренду), 

рекламування свого продукту. 

Надзвичайно важливим при використанні ситуативного моделювання є вибір ситуації, актуальної й цікавої для учня, яка сприяла б уведенню в сучасне мовне середовище, мотивувала б - навіщо це потрібно, чого можна повчитися і як застосувати. Пропоную звернути увагу на сфери, пов'язані із житлом, одягом, побутом, грошима, відпочинком (туристичне агенство, музей, театр, кіностудія, видавництво, кондитерська, кафе). 

Таке інтегрування підчас тематичних уроків - показ, де в реальному житті знадобиться мова та як нею користуватися, а також можливість для учня вивчати саме сучасну українську мову (професійної й побутової сфер реального світу, що постійно змінюється), а не мову зі словників та підручників минулого століття, далеку, чужу, незрозумілу новому поколінню. 

(Хоча словники більшість сучасних учнів полюбили, вони є гарними підказками, як правильно написати твір, переказ і навіть диктант!!!)

🙃 А хтось вивчав іменники через дитяче меню, моделюючи кафе? 

🙃 А спробуйте придумати ситуацію, де буде пояснено ключове слово фьюжин (поєдрання різних не поєднаних речей – кулінарія, стиль, технології, музика).

Цей метод може бути використаний на уроках розвитку мовлення (мовленнєвого розвитку), 5-9 клас (давно вже не використовуємо термін «розвитку зв’язного мовлення») та на уроках розвитку комунікативних умінь, 10 клас (практична риторика). 

Успішна комунікація можлива лише тоді, коли навіть з 30% теорії постійно практикуватися. Тож, практикуйтесь!

Колеги, якщо ви дочитали цей пост до кінця, а не лише поставили вподобайку, то поділіться формою, прийомом чи завданням, які сприяють формуванню й розвитку комунікації.

Завдання від І.Мельник. Зняти відеоролик (діти часто ведуть відеоблоги чи транслюють щось у прямому ефірі, чому б не спрямувати їхнє вміння в потрібне русло). Наприклад, "Правопис слів іншомовного походження"(зняти, як Ви готуєте піцу чи десерт).

Завдання від Н.Котляренко. У соціальній мережі в 5 коментарях на пости замініть смайли реченнями. 

Завдання від Л.Майбороди. Створити буклет з меню для ресторану у м. Берегово (Закарпаття), поєднавши національні блюда української, угорської, румунської та циганської національних кухонь.  

Спочатку здається, що така форма як робота у групах/парах – марна трата часу на уроці. Є прийоми більш ефективні для засвоєння великого обсягу матеріалу. А ще хочеться все розказати «як потрібно»!!! 

У повній мірі вчитель не може оцінити важливість командної праці ще й тому (з досвіду), що не працює над командними проектами. У класі він все ж головний, а співпраця із колегами найчастіше дистанційована. Отож, досвіду постійної кооперації просто немає. 

Звичайно, якщо об’єднуватися у творчі змінні групи й експериментувати, такий досвід співпраці набувається. Не випадково на курсах підвищення кваліфікації я пропоную розвивати навички співпраці у групах чи парах. Це так важливо: навчитися розподіляти обов’язки, навчитися слухати й чути інших, навчитися шукати спільні рішення, йти на компроміс, створювати спільні освітні продукти. Але практика показала, що навіть коли залікові роботи були успішними, то не завжди вони створювалися усією групою. Правда в тому, що не усі вчителі мають навички групової співпраці. 

Більшість наших учнів у майбутньому працюватимуть у команді, тому, окрім знань, вони мають набути цю необхідну для життя навичку. 

Ефективною технологією, що сприяє розвитку кооперації є проектна технологія. 1-2 довготривалі проекти в навчальному році (на вибір учня) зацікавлять, мотивують, сприятимуть проведенню серйозної дослідницької роботи, навчать співпрацювати. 

Як і навички комунікації, навички кооперації варто розвивати на кожному уроці!!! 

Ідеальна група без тяганини стільців - 4 учні. 

При ситуативному моделюванні форма роботи у групі може бути використана підчас пошуку додаткових знань, аналізу, пропонування власних рішень розв’язання ситуації, створення рекомендацій чи нового продукту, рекламування свого продукту. 

Експерименти із групами:

1. За бажанням учнів. Найчастіше творяться «сильні» й «слабкі» групи, де керівниками є лідери класу. Це виграшно для «сильних», але знижує самооцінку «слабких» - «ніколи не дорівнятися - значить і не будемо». 

2. За кольором листочка. У цих групах учні мають різний потенціал, і тому вони наближені до реальності. Для ефективності роботи групи важливим є вибір керівника, бо саме він має визначити завдання для учасників, звернувши увагу на їх потенціал. 

3. Сильний керівник – незацікавлені учасники (обираються вчителем). 

У цій групі саме керівник набуде навички: як самому не опустити руки, навіть коли ти все знаєш, який вибір зробити: все самому чи організувати інших, мотивувавши їх, які слова підібрати для цього. 

Такий розподіл використала у 7 класі під час дослідження твору М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Завдання: які риси характеру Михайлика сприяли тому, що Михайло Стельмах із сільського хлопця перетворився в успішного київського письменника. Час на дослідження: 10 хв., група мала представити свою гіпотезу та довести її цитатами із твору. 

Із 5 груп лише один сильний керівник (дівчинка) змогла зорганізувати групу (незацікавлені хлопці): чітко визначила для кожного завдання та строки виконання і потім озвучила зібраний матеріал. Двоє керівників, маючи «слабкі» групи (керівник дівчинка – учасники незацікавлені хлопці; керівник хлопець – учасники дівчата, які не прочитали твір) навіть не спробували (просто лягли на парти), хоча вони є успішними у навчанні учнями. Двоє керівників знайшли у своїх групах по-одному зацікавленому в результаті учню й виконали роботу разом, інші просто тихо просиділи.

При наступних розподілах на групи керівники, які «опустили руки» починали пробувати організовувати свої групи. 

Отож, така проста робота в групах показала, що успішний в навчанні учень не завжди зможе зреалізуватися (як керівник) у житті. Для цього необхідний досвід кооперації.

4. Слабкий керівник та вибрані ним учасники. У таких групах керівники вибирали учнів (по черзі), котрі зможуть виконати завдання та навчать його висвітлити матеріал на загал. Важливим у цій роботі є не лише опрацювання матеріалу групою, а те, що навчання перетворюється на взаємообмін інформації, взаємонавчання і взаємоперевірку. Оцінка групи залежить від керівника, і як він цікаво представить опрацьований матеріал, отож над його виступом має попрацювати уся група (сильні учні доволі амбітні, вони реально починають вчити тих, хто не розуміє матеріал). 

Така робота навчання у співпраці ефективна і для виконання домашнього завдання. 

І знову, колеги, якщо ви не лише поставили смайли на початку, а дочитали пост, то поділіться своїми формами роботи у групах. 

Більше десяти років ми експериментуємо із прийомами, що розвивають цю комплексну навичку. Нагадаю досить популярні прийоми, що залишилися поза часом і є результативними досі: «Читання з передбаченням», «Читання з позначками», «Щоденник подвійних нотаток». 

🍓Відома технологія «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ) Дж.Стіла, К.Мередіта, Ч.Темпа сприяє створенню середовища з активними формами навчання.

Етапи роботи:

1. Актуалізація: пригадування матеріалу через зв'язок між частинами – активізація пізнавального інтересу - мотивація. 

2. Усвідомлення змісту: самостійно-пошукова навчальна робота – створення гіпотези - логічні висновки, спираючись на дані й твердження – узагальнення матеріалу.

3. Рефлексія: творча реалізація набутих знань – оцінка якості, критика кінцевого продукту.

🍓Методика розвитку критичного мислення С.Терно також реалізовується через три етапи: 

1. Виклик: представлення проблемної задачі й мотивування до її розв'язання.

2. Осмислення: завдання на вибудовування аргументацій - "мапи думок" чи моделювання (продумування власної доказової лінії) - розв’язання проблемних задач протягом вивчення магістральної (основної) теми.

3. Рефлексія: аналіз даних, написання есе - самоаналіз роботи.

І технологія, й методика виражають ідею: думка кожної дитини є правильною, АЛЕ вона має бути доведеною. 

🍓Сприяти формуванню критичного мислення можна і через розвиток ідей медіаосвіти й медіаграмотності. Адже, все, що знають діти про світ, знають від масмедія

🌼Ганна Новицька пропонує такі завдання:

- коментування символіки портретів митців чи їх поза (наприклад, повернути В.Підмогильного обличчям до нас);

- порівняння різних точок зору (які ідеї, судження, факти про митця вкладено у відео (+слухові, зорові образи), довжина тексту);

- ланцюжок "Що зайве?" (не завжди має бути зайве);

- аналіз джерел Google Академії;

- власне формулювання теми уроку (врахувати закон заголовків: "4С": скандально, страшно, сексуально, смішно; 

- порівняння образів різних жанрів ("Місто" В.Підмогильного" // "Місто" М.Семенка); порівняння кінотексту й тексту ("Тіні забутих предків"), інтерпретації письменника й режисера;

- "Обережно! Ілюстрація" (Чи розкриває ілюстрація книги її суть? Як час змінює пріоритети?);

- "Будьмо уважні" (трактування текстів, використовуючи символіку);

- підбір запитань до уривків тексту для коментування;

- складання текстів-мотиваторів; 

- створення спільної презентації при дослідженні митця (захист слайду, що він необхідний для цього уроку);

- створення власних буктрейлерів про твір/книгу;

- створення озвучки до зображень;

- медіатворчість (створення власного продукту: відео, буклети, газети, пости, сайти);

- створення "Медійного агенства" ("Колонка головного редактора", "Фоторепортаж", "Інтерв'ю", "Соцопитування", "Най-най-най". 

І трохи про домашні завдання!!!

Головна ідея: не задавати того, чого вчитель ефективно не може перевірити. Тому це мають бути міні-завдання!

Одне із них від Г.Новицької:

Роби, що хочеш, але текст має ожити.

(А це вже й формування креативного мислення.) 

Або чим креативність відрізняється від творчості?

Це модне слово більшість використовує у значенні «творчість» чи як однорідні. Однак, варто розрізняти ці поняття. 

✅ Творчість – здатність створювати якісно нові цінності, використовуючи уяву й фантазію.

✅ Креативність – здатність продукувати принципово нові ідеї, використовуючи теоретичну базу, інтелект і винахідливість, відхилятися від традиційних схем мислення, застосувати відоме так, як воно ще не застосовувалося, і створювати нові конкретні практичні продукти. 

Американський психолог П. Торренс виділив такі основні параметри креативності:

- творча продуктивність (здатність до висування великої кількості ідей за одиницю часу);

- оригінальність (здатність придумати унікальні, нові ідеї, які можуть здивувати, шокувати, запам’ятатися);

- гнучкість (здатність до всебічного розгляду предмету, інтегрування); 

- деталізація (здатність працювати над ідеєю стільки, скільки потрібно для надання їй закінченості форми).

Креативне мислення можна розвивати через звичні для нас прийоми «Мозковий штурм» (швидке вигадування нешаблонних ідей), моделювання ситуації.

🌼 Нейробіка – цікава методика, що дає можливість навчитися мислити нестандартно через тренування мозку. Вона реалізується через нові враження та активізацію роботи усіх чуттів людини (зору, слуху, дотику, нюху, смаку), а це сприяє утворенню нових зв’язків між нейронами, а значить – і нових нетипових ідей. 

Прийом «Комбінування» має задіяти декілька чуттів одночасно і використовується під час спостереження на уроках розвитку мовлення.

Щоб зібрати матеріал для опису квітки, ми з учнями посідали на галявині з кульбабами. Це дало можливість, звернувши увагу на назви кольорів й відтінків, одночасно роздивлятися серед зеленої трави кульбабу (хто яку вибрав), відчувати її аромат, дотикатися до неї, слухати спів пташок, гудіння джмеля та сюрчання цвіркуна, записувати деталі, необхідні для власного опису квітки, та відчуття. 

Схожі експерименти-спостереження були запропоновані підчас опису весняної вулиці (пахощі цвіту вишні, кружляння тендітних пелюсток, відчуття вітру, гудіння бджіл) та опису дощу, що йшов за вікном (розглядання дощу, запах дощу, звуки під час дощу, мочіння рук).

Якщо запропонувати учням виконати описані дії одночасно, то можна буде спостерігати, як через враження, зовсім по-іншому відкриється звичайна кульбаба, вишня чи дощ, бо утворяться нові нейронні зв’язки.

Варто відзначити, що якщо після таких відкриттів-вражень, запропонувати учням творче завдання (наприклад, ми створювали асоціативні замальовки-мініатюри, сонети), то це сприятиме розвитку творчого мислення.

Якщо ж запропонувати скласти 10 незвичних словосполучень, наприклад із словом «кульбаба» протягом 7 днів, то таке комбінування часом не поєднаних між собою речей, руйнування стереотипів сприятиме розвитку креативного мислення. 

Саме домашні завдання типу комбінування дій, слів, предметів можуть не лише зацікавити учнів, а й розвинути креативне мислення.

Це можуть бути такі завдання (але не усі разом):

1. Протягом вечора записувати усі ідеї, що будуть пов’язані із певним предметом, про який ішла мова на уроці. 

2. «Приєднати» до цього предмета інші речі. Як можна змінити чи вдосконалити цей предмет. Наприклад, що буде, якщо до вазона «приєднати» плеєр?

3. Вигадати 10 способів використання вазона. Звичні варіанти брати не можна. 

Прикладами креативного мислення є винаходи. І роблять їх не лише дорослі, а й діти. Наприклад, одинадцятирічний хлопець на ім’я Френк Епперсон створив «фруктовий лід», випадково залишивши на вулиці стакан з лимонадом; Жозеф-Арман Бомбардьє став відомий тим, що в свої 15 років зі старого автомобіля фірми «Форд» зробив снігохід. 

Так з’являються креативні продукти. Однак і вони мають відзначатися:

- неповторністю, відмінністю від традиційних рішень; 

- доречністю ідеї при її застосуванні; 

- корисністю й релевантністю (відповідністю запитам користувачів). 

Коли мене запитували: «Урок-дослідження – це тип чи вид?», то я просто вгадувала, не маючи уявлення, що то є насправді.

А насправді – усе дуже просто!

✅Тип уроку - форма, вид будь-чого, що має суттєві якісні властивості; зразок, модель (доволі складно для розмежування). Але все ж є одна особливість: тип уроку визначається наявністю у ньому таких структурних елементів, як: 

- етап актуалізації наявного навчального досвіду, 

- етап активізації наявного навчального досвіду, 

- етап пояснення нового матеріалу та способів виконання дій, 

- етап формування нового навчального досвіду, 

- етап узагальнення набутого (чи наявного) навчального досвіду, 

- етап систематизації набутого (чи наявного) навчального досвіду, 

- етап контролю набутого навчального досвіду, 

- етап корекції набутого навчального досвіду.

Відповідно до цих структурних елементів (етапів уроку) формуються⚠️ різновиди аспектних типів уроку. І вони такі: 

- урок засвоєння нових знань, 

- урок формування практичних умінь і навичок, 

- урок узагальнення набутого навчального досвіду (мета: повторити вивченого матеріалу від найпростішого (репродуктивного відтворення) до найскладнішого (пошукової, дослідницької роботи), 

- урок систематизації набутого навчального досвіду (мета: створити цілісну систему вивченого матеріалу теми (розділу), результат роботи: опорна схема, таблиця),

- урок контролю набутого навчального досвіду, 

- урок корекції набутого навчального досвіду. 

Окрім типів аспектних уроків, слід виділити урок розвитку мовлення (5-9 класи), урок розвитку комунікативних умінь ( (10-11 класи).

✅А от види уроків залежать не від етапів, а від форм організації освітнього процесу. 

Їх різновиди: урок-дослідження, урок-екскурсія, урок-діалог, урок-пошук, урок-гра, рольова гра, практикум, інтегрований урок, тематичний урок, пленерний урок.

Усі ці різновиди ґрунтуються на поєднанні частин в одне ціле. Однак вони мають свої особливості.

✅ Комплексний урок побудований на розв’язанні складних комплексних завдань, які охоплюють матеріал ОДНОГО чи КІЛЬКОХ РОЗДІЛІВ (наприклад, морфології). Одне завдання послідовно змінюється іншим і цей перехід відчутний. Такий урок сприяє системному практичному застосуванню знань, умінь і навичок.

✅ Комбінований (змішаний) урок складається з окремих частин, що не пов’язані між собою. Кожна частина має свої завдання та реалізується через певний напрямок діяльності. Вона стосується РІЗНИХ ДИСЦИПЛІН (наприклад, природознавство (спостереження), мова (опис птаха), образотворче мистецтво (аплікація з елементами декорування). Так як одне завдання з одної дисципліни послідовно змінюється іншим з іншої дисципліни, то ці завдання доповнюють одне одного. Саме зміна напрямків діяльності й підтримує інтерес в учнів до навчального матеріалу. 

Сьогодні особлива увага в організації освітнього процесу звернена на поняття «інтеграція», що дає можливість розглядати поняття, явища, ідеї, процеси через взаємовплив, взаємопроникнення, злиття різних навчальних предметів, творячи нове ціле. 

✅ Інтегрований урок (бінарний) об’єднує блоки знань з РІЗНИХ ДИСЦИПЛІН, але їх межі розмиті, тому відбувається проникнення елементів однієї дисципліни в іншу. Мета таких уроків - створення широкого інформаційного поля, поглиблення та розширення знань, пошук зв'язки між предметами і явищами, творче перенесення знань і навичок у нові ситуації, дослідження явища всебічно, формування інтегративного мислення, яке сприяє системності знань та адаптації сучасного школяра до трансформуючих умов його існування. 

В основі інтегрованих уроків може бути:

- багатодисциплінарна інтеграція, що зорієнтована на дисципліни, які організовуються навколо певної теми (наприклад, українська література - психологія: роман «Місто» В.Підмогильного).

- міждисциплінарна інтеграція, що базується на поєднанні споріднених дисциплін ( наприклад, українська мова - історія чи географія: будь-який тематичний урок; українська - англійська чи німецька мови: теми з лексики, граматики; література - історія: історична проза);

- трансдисциплінарна інтеграція, що спрямована на поглиблення зв’язку освітнього процесу та реальних життєвих ситуацій (наприклад, українська мова – кулінарія: рід іменника). 

🔸 Ще однією із форм використання ідей інтегрування є поширена учнівська проектна діяльність, що також має формувати необхідні життєві навички. Але це вже зовсім інша тема)))

Колеги! Якщо ви проводили інтегровані уроки, то піділіться з учасниками групи темами таких уроків.

Ідея тематичного уроку не є новою в освіті. Її системно використовують у методиці вивчення іноземних мов. Враховуючи ідеї «Нової української школи», зокрема впровадження тематичних тижнів, проведення тематичних уроків з української мови набуває популярності. 

Цей різновид інтегрованого уроку можна побудувати, використовуючи моделювання ситуації, спостереження, коментування (навчання дією), конструювання, пошуково-дослідницьку роботу. 

Такі уроки через розширення знань із суміжного предмета (географії, історії, літератури, мистецтва) дають можливість вивчати мовну тему (наприклад, вивчення іменників ІV відміни на просторах заповідника «Асканії-Нової» (малята тварин); вивчення ступенів порівняння прислівників у парку «Софіївка» (2 яруси парку). 

Практика показала, що тематичні уроки забезпечують:

- розширення освітнього-інформаційного простору через інтегрування матеріалу, наближення навчання до реалій життя;

- поєднання тематичних текстів чи об’єднаних спільною тематикою текстів із комплексом вправ під час тематичного уроку;

- розширення, збагачення словникового запасу учнів через тлумачні, синонімічні, топонімічні довідки;

- забезпечення переосмислення слів пасивної групи лексики;

- формування орфографічно-пунктуаційних практичних навичок, здатності застосовувати свої знання у змінних умовах;

- залучення учнів до експериментальної, творчої діяльності; створення поля для спільної діяльності;

- максимальне використання потенціалу сучасних технологій, нових форм діяльності; 

- реалізацію творчих ідей (проектів), створення нових освітніх продуктів та їх презентацію.

Пропоную вчителям - учасникам обласної творчої майстерні та дистанційного курсу «Сучасний урок української мови: технології, методи, прийоми» - поділитися своїми тематичними уроками.

Мій урок «Відмінювання іменників ІV відміни на просторах заповідника “Асканії-Нової”. https://docs.google.com/…/1rphXm8mE4YesWJG81I5tRMD5x_h…/edit# 

Сучасна українська освіта з усіма її змінами, динамікою розвитку світу є не кардинальним «футуризмом», а базується на вічних «класичних» ідеях навчити учня думати, творити і самостійно вчитися.

Ідея «Школи під голубим небом» В.Сухомлинського стала основою популярних нині пленерних уроків.

Термін живопису “Пленер” (фр. en plein air – відкрите повітря) пов'язаний із роботою художників на вільному повітрі, а не у майстерні.

Пленерний урок проводиться не в класі, а просто неба. 

Як вид може бути використаний на уроці розвитку мовлення.

Особливістю таких уроків є:

екскурсія (спостереження і дослідження), 

створення робочих листків з лексичним матеріалом,

написання творчої роботи, 

лексико-граматична робота, 

редагування тексту.

Мій досвід пленеру розпочався із проекту «Поетичний практикум». Його мета – через діалог, спостереження за світом, що поряд, «словникове намисто», кольористику розвивати асоціативно-образне мислення, творчі здібності учнів, розширювати їх словниковий запас слів, використовуючи малі ліричні форми: замальовки, етюди, нони, октави, септими, сонети та верлібри. Поетичні тренінги розпочиналися із вибору кольору дня, спостереження над образами, що їх представляють, визначення опорних слів, адже діти мислять образами. 

Та творчість не приходить до дітей з якогось натхнення, творчості треба вчити. 

У День жовтого кольору на галявині з кульбабами учні створювали поетичні замальовки за початком: «Смарагдова трава. Бурштинові квіти…», звернувши увагу на назви кольорів та їх відтінки. 

У День біло-молочного кольору пройшли вулицею та за опорними дієсловами: мріється, сіється, слухайте, чуєте, бачите, знаєте – створювали замальовку «У цвіту вишневому вулиця». 

У День зеленого кольору на подвір’ї школи придивлялися до акації, берези, каштану, черемхи, кленів, яблук, шовковиці, підібрали епітети та опорні прислівники, що виражають відчуття: неймовірно, незабутньо, мило, смішно, цікаво, смачно, і створили ліричні асоціації та септими «Йду весняним зеленкраєм». 

У День фіолетового кольору описували бузок, півники та тюльпани, добирали слова-асоціації до образів, описували їх аромати, створили замальовки «Фіолетові дива весни». 

У День синьо-сірого кольору створили «Сонети дощу», описуючи дощ за вікном. 

У День червоного кольору роздивлялися мак та півонії, спостерігали за джмелем та метеликами, створюючи «Цікавинки весни». 

Заключним етапом практикуму була подорож вздовж потічка, що впадає у річку Сугоклею, учні вже самостійно фіксували образи та їх деталі дорогою, щоб потім створити ліричні етюди та сонети захоплень «Балочка Шкільна». 

Так як «дитинство — це перш за все емоційне пізнання навколишнього світу» (В.Сухомлинський), то результатом проекту є альманах учнівської творчості «Зросла квітка», який став відкриттям слова у барвах, сприяв формуванню екологічного мислення і поведінки, здатності помічати красу навколо.

✅Активізація наявного навчального досвіду – етап уроку, що використовується з метою ПІДВИЩЕННЯ АКТИВНОСТІ учнів під час освітньої діяльності. 

Активізувати можна пізнавальну діяльність учнів (робота спрямована на посилення психічних процесів: відчуття, уваги, пам’яті, уяви, мислення, мовлення та спонукання до більшої діяльності), словникучня (робота спрямована на уточнення та збагачення активного словника школяра). 

Методи: евристичні, проблемні, дослідницькі.

Прийоми: спостереження, евристична бесіда, моделювання ситуації, експеримент, самостійна робота, проектування; лексичні хвилинки різного формату: розмежування, перекладання, редагування, конструювання.

✅Актуалізація наявного навчального досвіду - етап уроку, що використовується з метою ВІДТВОРЕННЯ в пам’яті системи знань (понять, положень, правил, фактів, уявлень), життєвого досвіду, засвоєних раніше способів навчання з метою наступного їх використання у пізнавальній діяльності. Сприяє формуванню системного мислення учнів.

Актуалізувати можна опорні знання, життєвий/суб’єктивний досвід.

Прийоми: бесіда, коментування, різного типу диктанти, «знайди помилку», аналіз опорної схеми/таблиці, «хмара понять»; «скриня ідей».

Тема.  Письмовий твір - опис природи «Морський  пейзаж»  в художньому стилі за картиною на матеріалі українського пейзажиста з використанням прикметників.

Мета: формувати предметні компетентності:  

(доречно вживати прикметники при створенні опису-природи за картиною…., помічати й виправляти помилки у вживанні прикметників;

ключові: … (перелік на сайті);

розвивати  вміння спостерігати …, визначати…, аналізувати…., …розпізнавати, розрізняти, порівнювати…

сприяти вираженню особистих вражень (ставлення), використовуючи виражальні можливості прикметника, інтерпретувати ідеї пейзажного живопису, виражені митцем, висловлює судження, робити висновки.

Тип: розвиток  мовлення.

Форми навчання: змішане  навчання.

Засоби навчання:  е-ресурси: віртуальна виставка / колаж  картин  І.Айвазовського та сучасних художників; відео С.Кондратіва, відео-майстерня «Морський  пейзаж». 

Попередня  робота.    

1. Спостереження (форми  збирання  учнями  матеріалів, які  можна  використають для створення твору-опису).

Прийом  «Віртуальна виставка».

Результат роботи:

1. Вибір картини. Завдання: визначити образи, кольори й відтінки

2. Створення  продукту.

(Робочий  листок з лексичним матеріалом).

Перебіг  уроку:

І. Організаційний етап.

ІІ. Етап актуалізації наявного навчального досвіду. 

Прийом «Творча  майстерня».

- Мотивація навчальної діяльності (мотиваційний  текст для учня ХХІ ст., що не сприймає слова «потрібно». Текст про Святослава Кондратіва та його музику («ЛЕГЗІРА» про море). Так відчуває море він, а ви?)

 ІІІ.  Оголошення теми і мети уроку.

ІV. Етап  пояснення нового матеріалу та способів виконання дій

Прийом «Спостереження» (кольори  та відтінки моря у вибраній  картині);

Прийом «Словникове намисто» (міні-диктант опорних слів).

V. Етап  формування нового навчального досвіду

Прийом «Конструювання» (завдання: не описати вибрану картину, а написати на чернетці власний твір-опис, використовуючи картину).  Обсяг: 1 – 1,5 ст.

VІ. Етап узагальнення і систематизації набутого навчального досвіду (за потребою).

VІІ. Етап контролю  набутого навчального досвіду (за потребою).

VІІІ. Етап корекції  набутого навчального досвіду.

-         Орфографічно-пунктуаційна робота.

-         Редагування тексту (лексико-граматична робота).

ІХ.  Підсумковий етап.

Х. Оцінювання  результатів знань   (протягом уроку, за підсумками уроку, за окремі творчі завдання

ХІ.  Домашнє завдання (ознайомлення / відтворення / конструювання / творчі завдання ).

1. Мініхарактеристика автора.

• Фото, що розкриває автора;

• мініхарактеристика на основі захоплень та діяльності;

• соцмережі для контакту. 

2. Рекламування твору та заохочення до читання. 

• Прочитайте твір, визначте чим він може зацікавити, враховуючи потреби  учнів;

• запропонуйте власні засоби заохочення читання: анонс твору  одним реченням (“Твір про …”),  мінімотиватор, візуалізацію (відео,  фільми чи інше), статті про головні  ідеї (смислів);

• покликання на ресурс дослідження: електронний  текст.

3. Текстова модель для коментованого читання.

• Розподіліть текст на 5 уривків,  зробіть їх фото для  текстової моделі; 

• проаналізуйте уривки, дібравши до кожного 3-4 запитання для коментованого читання та дослідження часопростіру, активізації, наближення сучасного учня до сприйняття героїв, переосмислення змісту через систему образів, розуміння символів; 

• через фінальну сцену розкрийте задум автора; які ідеї він пропагує у творі;

• розкрийте символіку назви твору.

4. Цілісне сприйняття  тексту.

• Дослідіть композицію  та створіть цілісну часопросторову опорну схему твору, врахувавши моделі часопростору;

• розмістіть покликання на опорну схему;

• які ідеї, що пропагує автор розкриваються через композицію (перелічіть їх)? 

5. Сучасні творчі завдання.

• Запропонуйте учням  творчі завдання, що будуть розкривати  автора через твір, сприяти наближенню до особистості автора, його індивідуального стилю.