" Справжній учитель - найкращий, найвірніший друг батьків... Почувати себе учителем означає почувати себе другом батьківського дому"   А. Діегервег

ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ШКОЛИ У РОБОТІ З БАТЬКАМИ

1. Пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків.

2. Організація заходів спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома.

3. Гуманізація змісту та форм роботи з родиною і взаємовідносин "педагоги-батьки".

" Тільки разом з батьками спільними зусиллями вчителі можуть дати дітям велике людське щастя"    В. Сухомлинський

У своїй роботі з батьками користуюся такою моделлю взаємодії вчителя та батьків.

1. Встановлюю зворотній зв'язок.

2. Залучаю батьків до співпраці.

3. У спілкуванні панують толерантність і доброзичливість

4. Індивідуально-особистісний підхід.

Основні напрями моєї роботи з батьками

Практикую нетрадиційні батьківські збори. Наприклад " Кава з вчителькою", Родинний відпочинок" - де в невимушеній дружній атмосфері вирішуються питання шкільного життя учнів.

Плей бек ( ситуативне навчання, спільно розв'язуємо проблеми, обговорюємо шляхи їх вирішення)                                                   Спільні екскурсії

Педагогіка партнерства

Спостереження

Анкетування

Бесіди

Консультації

Відкриті заходи

Класні збори

Загальношкільні збори

Спільні свята

Екскурсії

Громадські справи                                                                               Батьківські уроки

Прєкти

Майстер - клас                                                                       

Анкета для батьків

1. Яку інформацію Ви хотіли б отримати на бать­ківських зборах?

2. Які питання виховання Вас особливо хвилю­ють?

3. Яку пресу Ви читаєте?

4. Чим Ви можете допомогти класному керівни­ку в роботі з дітьми класу?

5. На що вчителю слід звернути особливу увагу в роботі з Вашою дитиною?_______________

Робота з батьками у воєнний і післявоєнний час

 В умовах військових дій найбільшої актуальності набувають системи комунікації з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами, що дає змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку.

Виховна робота завжди була невід’ємною складовою освітнього процесу, а зараз, в умовах військової агресії проти України, її важливість складно переоцінити. Усе, що відбувається зараз – виклик для школи, для вчителів та учнів, батьків.. Звісно, постає питання: як саме працювати просто зараз, як розставити акценти?

Найважливішими напрямами виховної роботи зараз мають стати:

•  психологічна та емоційна підтримка учнів;

• навчання правил поведінки в умовах воєнного стану (під час повітряних тривог, поводження з вибухонебезпечними предметами, перша медична допомога тощо);

• адаптація та підтримка учнів-ВПО;

• розвиток критичного мислення та медіаграмотності;

• національно-патріотичне виховання.

Нова реальність диктує нові правила життя. Тепер одне з найважливіших завдань – навчити дітей правилам безпеки, які допоможуть зберігати життя. Школярі мають знати:

- які заборони та обмеження діють під час воєнного стану;

- що таке «тривожна валіза», як її зібрати, що туди покласти;

 - як діяти під час повітряних тривог (що робити, якщо сигнал застав удома / на вулиці / в магазині тощо);

- як поводитися під час обстрілів;

 - що робити у випадку виявлення вибухонебезпечних предметів;

- як надавати першу домедичну допомогу.

Зараз учні найбільше потребують підтримки та розуміння, академічні успіхи та оцінки відходять на другий план. Той факт, що діти, на жаль, поступово вимушено звикають до нових реалій, не означає, що вони можуть обійтися без підтримки дорослих. Вони як ніколи її потребують. Їм потрібна наша впевненість у тому, що все буде добре, наша стійкість та віра в перемогу навіть у важкі часи невизначеності.

Щоб допомогти дітям, їхнім батькам та опікунам знизити рівень стресу, впоратися з емоційним навантаженням та піклуватись про здоров'я, безпеку та розвиток дітей.

Поради батькам під час війни 

https://www.unicef.org/ukraine/documents/parents-at-war Брошура з важливою інформацією для батьків, які переживають війну разом зі своїми дітьми

Як вберегтися від небезпеки мін та боєприпасів

Правила безпечного поводження у населених пунктах та поза ними під час війни

Правила безпеки під час війни: інформація для підлітків

Ресурси та телефони допомоги для сімей, які залишають У

Партнерство між школою і батьками: підходи та способи втілення

https://www.youtube.com/watch?v=8M6-tviFkQI

Після того, як усі "врятувалися", важливо сказати: "Ми у безпеці! Ми разом. Ми всі супергерої"", – радить Світлана Ройз.

Уривки методички "Супергерої безпеки. Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій":

Електронні покликання:

✔ НУШ. Співпраця з батьками

https://base.kristti.com.ua/wp-content/uploads/2017/10/rozd_8_Batki.pdf

✔ Техніка безпеки під час воєнного стану

https://www.youtube.com/watch?v=D7uuWeAqfmE

✔ Безпечна поведінка дітей під час війни

https://www.youtube.com/watch?v=kHiXhGis7ag

✔ Допомагаємо дітям впоратися з тривожністю в умовах війни. Поради батькам. Частина І

https://www.youtube.com/watch?v=UqG5BaUi7Uc

✔ Мінна безпека для молодших школярів

https://www.youtube.com/watch?v=rVTZWqK6I3k

✔ Обережно, міни!

https://www.youtube.com/watch?v=ppf-s9nVuME

✔ Пам’ятка для батьків та дітей. Правила безпечної поведінки з вибухонебезпечними предметами.

https://www.youtube.com/watch?v=Lc4-Y8gq5GI

✔ Інтерактивний урок із мінної безпеки для старшої школи

https://www.youtube.com/watch?v=XAs_uq3T8Ps

✔ Поради батькам та опікунам під час війни - тримайтеся разом!

https://www.youtube.com/watch?v=4W_gbyijWe

✔ ЯК ПІДТРИМАТИ СВОЮ ДИТИНУ ПІД ЧАС ВІЙНИ?

https://www.youtube.com/watch?v=9WQBgqdcH30

✔ Як допомогти дитині впоратися з травмою війни: відповіді психологів і світовий досвід

https://rubryka.com/article/solutions-journalism-november/

✔ Я боюся за дитину: як батькам підтримувати себе під час війни

https://rubryka.com/article/afraid-for-child/

✔ Відео консультація для батьків. Тема: Дитячі прохання до батьків

https://www.youtube.com/watch?v=1bZYLUn8D5k

✔ Як зупинити булінг: поради для батьків

https://www.youtube.com/watch?v=pNCvFAOAQco

Література: 

✔ Учителі й батьки: як стати союзниками? Методичні рекомендації: Спецвипуск. Завуч. 2019.№ 3.

✔ Вовнянко Т. Батьки і діти: Шляхи взаємодії Батьківські збори. Психолог. 2017. № 9/10. c.53-59.

✔ Гаврилюк Т. Використання нестандартних форм роботи з батьками: Батьківські збори в загальноосвітніх закладах. Психолог. 2017. № 7/8. С. 72-76.

✔ Гала С. М. Оновлення змісту, форм і методів роботи з батьками. Виховна робота в школі. 2017. № 9. С. 24-30.

✔ Головницька А. Лекторій для батьків: Матеріали до тематичних батьківських зборів. Шкільний світ. 2017. № 1. С. 10-15.

✔ Грицюк Л. Співпраця батьків і школи: форми й методи взаємодії. Школа. 2017. № 11.c. 32-55.

✔ Гурська О., Самсоненко І. Об'єднані спільними прагненнями: Нові орієнтири в співпраці закладу освіти з батьками. Директор школи. 2021. № 3/4. С. 56-101./6. c. 36-41.

✔ Детинич Н. В. Взаємодія сім'ї та школи як запорука ефективності виховного процесу. Педагогічна майстерня. 2018. № 5. С. 4-8.

Іващенко О. Запрошення на батьківські збори: Шаблони й поради. Шкільний світ. 2017. № 22. С. 10-12.

Кириченко В., Ковнанич Г. Партнерська взаємодія з батькми учнів: Підготовка педагогів. Методист. 2020. № 9/10. С. 74-85.

✔ Клименко В. 12 вправ для неформального знайомства з батьками. Шкільний світ.2019. № 18. c. 15-21.

✔ Коломис А. М. Співпраця школи, сім'ї та батьківської громади як важливий компонент ефективної діяльності закладу освіти: реалізація проекту " Психолого-педагогічна освіта батьків; Виховна робота в школі. 2018. № 5. С.43-

✔ Куца Л. П. Дітей навчає те, що їх оточує: Методичні рекомендації щодо роботи з батьками. Педагогічна майстерня. 2019. № 12. С. 12-20.

Матеріал взятий із інтернету

Батьківські збори №1

" Кава з вчителькою"

ДЕСЯТЬ «ЗАПОВІДЕЙ»

ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

1. Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".

2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

4. Не лайте, а тим більше - не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".

5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію

6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

9. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

10. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Висновок: Психологічна підтримка дитини батьками – одна з основних і важливих умов позитивного адаптаційного періоду.

• День знань

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1.Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

5. Забудьте фразу: « Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись.

6. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.

7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»

12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтеся із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

15.Знайте, що діти люблять казки,особливо перед сном,або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них.

Труднощі в навчанні першокласника: що робити?

    Допомога: якщо дитина не встигає з навчанням, їй необхідно допомагати. Причому це не повинна бути моральна допомога або організація умов для навчання і режиму дня. Ні! Дитині треба допомагати засвоювати матеріал, який вона не може здолати в школі. Перечитайте з дитиною заданий текст у підручнику, поясніть простими словами - буквально на жолудях і сірниках - вирішення задачі. Можливо, на уроці дитина відволіклася, а може просто не встигає запам'ятати той обсяг інформації, який дає дітям за урок вчитель. Знову ж, дітям часто складно організувати себе і змусити виконувати всі завдання. У будь-якому випадку це не повинно бути причиною того, що у дитини з'явиться пробіл у знаннях. Давайте допомагати дітям вчитися. 

      Багатьом батькам не подобається ця порада, адже для цього доведеться витратити багато свого часу, сил і навіть нервів. Головне не забувати, що допомога не повинна перетворюватися на надмірну опіку. Якщо ви будете вирішувати задачки замість дитини, збирати їй ранець до школи, то вже напевне не привчите її до відповідальності та організованості. Важливо завжди пам'ятати найголовніше: в школі дають знання, а не оцінки. І якщо будуть знання, то хорошими оцінками дитина Вас теж буде тішити. 

      Оцінки - не головне: пам'ятайте це. Не можна зациклюватися на оцінках. У першому класі їх ще не ставлять, але це тільки в першому класі. У кожному разі в школі існує система заохочень. Але те, що вона є, не означає, що її треба ставити на чільне місце. Наша мета - отримання знань і умінь. Скільки б п'ятірок не отримала дитина за списану у сусіда вправу або за розв'язане Вами за неї завдання, ці оцінки не мають жодної цінності. Уявіть, що до Вас несподівано прийшов чоловік і вручив кубок за перше місце в змаганнях з бігу на 100 метрів. Хоча Ви насправді останній раз бігали, мабуть, ще у школі. Чи буде цей незаслужений кубок мати для Вас цінність? Ось саме це треба пояснити дитині. Постарайтеся (краще навіть у легкій, а не повчальної формі) пояснити це дитині. 

    І найголовніше - не сваріть дитину за оцінки. Пам'ятайте: знання - наша мета. Знання, а не просто цифри в щоденнику. Тому, якщо вже дійшло до обговорення успішності, то говоріть про відсутність знань, але аж ніяк не про оцінки. Боремося з причиною: боротися треба з відсутністю знань, а не з поганими оцінками. Придивіться, чому Ваша дитина не встигає в школі? Що цьому виною? Це може бути і невеликий обсяг довгострокової пам'яті, і слабка концентрація уваги і навіть погано розвинена дрібна моторика. Все це поправно. Не соромтеся порадитися з викладачем, зі шкільним психологом. У них є досвід в цьому питанні, і вони підкажуть Вам комплекс заходів або вправ, які допоможуть виправити ситуацію. Головне - терпіння і наполегливість у виконанні поставленого перед собою завдання. 

   Не пропускаємо уроки: це дуже важливо. З самого початку навчання дитина повинна розуміти, що систематичні заняття допомагають їй не накопичувати прогалини в знаннях і вчитися рівномірно і спокійно. Якщо ж дитина звикне пропускати заняття, то їй все складніше і складніше буде згодом: більшість предметів шкільної програми побудовані так, що всі нові знання грунтуються на базі отриманого раніше матеріалу. 

  Спілкуйтеся з учителями: не лінуйтеся підтримувати спілкування з викладачами. Ви повинні мати уявлення, як відбувається навчальний процес. І навіть якщо Вам не подобається, ви не повинні вступати у відкритий конфлікт з учителем. Адже негативне ставлення викладача до Вас потім позначиться на Вашій дитині. У будь-якому випадку, дитина в школі проводить всього чотири години в день, і якщо щось не так, то це завжди можна виправити, наздогнати або вивчити вдома своїми силами. А Ви повинні дитині у цьому допомогти. Якщо ж учитель Вам подобається - то тим більше не лінуйтеся показати своє позитивне ставлення. Адже викладач - це теж людина, і чим більше позитивних емоцій буде у вчительки асоціюватися з Вашою дитиною, тим кращим буде її ставлення до Вашої дитини. І я не маю на увазі подарунки чи підношення - звичайний людський позитив! Не дарма кажуть: "Добре слово і кішці приємне". 

     Будьте на боці своєї дитини: завжди! Це дуже важливо, навіть, либонь, найважливіше. Сама по собі школа - це вже нелегке випробування. Тому дитина шукає підтримки у своїх батьків в першу чергу. І дитина хоче, щоб її любили такою, яка вона є, а не тому що у неї добра успішність. Не звинувачуйте її. Підтримуйте! Навіть якщо Вам здається, що її властиві і лінощі, і неуважність - не забувайте, що в цьому є і Ваша заслуга. Адже це Ви її виховували. 

     Тому постарайтеся не оцінювати дитину вдома - їй вистачає цього і в школі. А ось що їм дійсно необхідно - це Ваша підтримка і допомога. І тверда впевненість у тому, що їх завжди люблять!

ТЕСТ «ЧИ ХОРОШІ ВИ БАТЬКИ» 

Перша цифра після кожного запитання відповідає ствердженню «так», друга — запереченню «ні», третя означає — «іноді». 

1. Чи дає вам підстави для хвилювання стан здоров'я та фізичний розвиток вашої дитини? (0, 4, 2)

2. Треба чи ні давати дітям гроші на «кишенькові витрати» залежно від їх потреб? (4, 0, 2)

 3. Чи дозволяєте ви дитині допомагати вам по господарству, хай навіть ця допомога незначна? (4,0,3)

4. Чи вважаєте ви, що незначна брехня з боку дитини допустима? (0, 4, 2)

 5. Чи має ваша дитина шанси переконати вас у суперечці? (5, 0, 3)

 6. Чи можуть ваші діти мати від вас секрети? (З, 0, 2) 

7. Чи засуджуєте ви суворість у вихованні дітей? (5, 0,0) 

8. Чи легко налагоджуєте ви контакти з приятелями вашої дитини? (4, 0, 2)

 9. Чи просите ви пробачення у дитини, якщо несправедливо її покарали? (5,0,3) 

10. Чи систематично ви цікавитесь навчанням дитини у школі? (4, 0, І)

 11. Чи дотримуєтесь ви у вихованні дітей традицій вашого роду і народу? (4, 0, 1) 

12. Чи формуєте ви у своєї дитини почуття національної самосвідомості, честі й гідності? (5,0,0) 

Тепер підсумуємо. Знайдіть суму. Якщо вона становитиме 50 — ви ідеальні батьки, такі ідеальні, що можна замислитися, чи на всі питання відповідали щиро. 35—45 — ви дуже любите дитину, відчуваєте всю важливість своїх обов'язків перед нею. ЗО—34 — взагалі ви непогані батьки, хоча часом і припускаєтесь помилок, які «підривають» ваш авторитет перед дитиною. 25—29 — на жаль, у багатьох ситуаціях ви не є досконалі вихователі, й діти, мабуть, не почуваються з вами досить добре і просто. 20—24 — ви зовсім непослідовні у вчинках, надто часто робите те, чого не варто робити ніколи. Діти не знають, коли і в чому вони можуть на вас покластися. 19 та менше — маємо надію, що такої суми не набрав ніхто, бо в цьому разі можна лише поспівчувати вашій дитині. 

ТЕСТ «МАМА ПОДРУГА ЧИ…»

1. Якщо у ваших дітей з'явилися проблеми або вони закохалися, то чи ви про це дізнались? 

А. Вони самі мені про це розповіли.

 Б. Вони розповіли про це татові або іншій близькій людині. 

В. Я – мати, я це просто відчула.

 Г. Дізналася про це випадково.

 2. Як подруги чи друзі вашої дитини ставляться до вас? 

А. Як до другої мами.

 Б. Замовкають або ж переводять розмову на іншу тему, коли я заходжу.

 В. З повагою, але холоднувато. 

Г. З повагою і любов'ю.

 3. Чи запрошували вас діти хоч один раз туди, де вони збираються з друзями?

 А. Інколи "витягують" мене в кіно. 

Б. Ні, оскільки не хочуть бути зі мною будь-де. 

В. Запрошували, проте я відмовилася.

 Г. Ті місця, де вони збираються, мене не цікавлять.

 4. Багато батьків скаржаться, що дорослі діти часто беруть їхній одяг, щоб поносити. Чи трапляється це у вашій родині?

 А. Цього не буває, оскільки мої речі їм не підходять. 

Б. Цього не відбувається, оскільки вони давно вже вийшли з моди. 

В. Мені просто доводиться шукати свої речі в шафі. 

Г. Я цього не дозволяю, бо вважаю, що кожен повинен носити свої речі. 

5. Виявилося, що ваші діти дуже зацікавились однією з телепрограм. Які ваші дії? 

А. Я розпитую, чим сподобалась їм ця програма.

Б. Мені не цікаво те, що цікавить їх. 

В. Сподіваюся, що вони мені розкажуть про цю передачу. 

Г. Якийсь час вникаю в зміст програми, а потім обговорюю її разом з ними. 

6. Скільки разів після того, як народилися ваші діти ви говорили: "В наші часи було не так"?

 А. Один чи два рази, бо я розумію, що все змінюється.

 Б. Стільки разів, що й не пам'ятаю.

 В. Небагато, адже повторами нічого не доб'єшся. 

Г. Я їм цього не говорила, але говорила своїм ровесникам.

 Результати: Від "4" до "6" відповідей позначено буквою "А". Без будь-якого сумніву ви матиподруга для своїх дітей. Ви швидше належите до тих людей, які вважають, що любов і повага прекрасно доповнюють одне одного. Три або менше відповідей позначено буквою "А". Конче потрібно налагодити тісніші взаємини зі своїми дітьми, постарайтеся побільше дізнатися про їхні інтереси, друзів. Від "4" до "6" відповідей позначено буквою "Б". Увага! Ваші діти не знаходять з вами взаєморозуміння. Не дозволяйте віковому бар'єру виникнути між вами. Ваші відповіді позначено буквами "В" і "Г". Це вже дуже небезпечно. Очевидно, ви "даєте дітям крила і тут же їх підрізаєте". Це породжує в них невпевненість. 

ТЕСТ «ДІТЕЙ ВИХОВУЮТЬ БАТЬКИ, А БАТЬКІВ?»

 Уважно прочитайте питання, спробуйте відповісти на них. На кожне запитання існує три відповіді:

 А – можу і завжди так чиню;

 Б – можу, але чиню так не завжди;

 В – не можу. 

Тест доповнить вашу уяву про себе як про батьків, допоможе зробити певні висновки щодо проблеми виховання дітей. Чи можете ви... 

1. У будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?

 2. Порадитись із дитиною "на рівних"? 

3. Зізнатися дитині у помилці, яку ви допустили у ставленні до неї?

 4. Вибачитись перед дитиною в разі потреби? 

5. Володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо поведінка дитини вивела вас із себе?

 6. Розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який показує вас у невигідному світлі? 

7. Поставити себе на місце дитини?

 8. Повірити хоча б на хвилинку, що ви прекрасна фея або принц?

 9. Завжди утримуватися від слів та виразів, які можуть образити дитину? 

10. Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку?

11. Виділити дитині хоча б один день, коли вона може робити, що хоче, поводитися, як бажає, ні в що не втручатися?

 12. Не прореагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або незаслужено образила іншу дитину?

 13. Встояти проти юнацьких прохань та сліз, якщо впевнені що це каприз? 

Підрахуйте бали: А – 3, Б – 2, В – 1.

 Від 30 до 39 балів. Це означає, що дитина – найбільша цінність у вашому житті. Ви намагаєтесь не тільки зрозуміти, але і пізнати її, ставитись до неї з повагою, дотримуєтеся найбільш прогресивних принципів виховання і постійної лінії поведінки. Іншими словами, ви дієте правильно і можете сподіватися на гарні результати. 

Від 16 до 30 балів. Турбота про дитину для вас – першочергове завдання. У вас є риси вихователя, але на практиці ви не завжди буваєте послідовними і принциповими. Іноді ви дуже суворі, іноді навпаки – дуже м'які. Крім того, ви любите компроміси, які послаблюють виховний ефект. Вам необхідно серйозно замислитися над своїм підходом до виховання дитини..

 Менше 16 балів. У вас серйозні проблеми з вихованням дитини. У вас не вистачає або знань, або бажання виховати дитину особистістю. Можливо, і першого, і другого. Радимо звернутися по допомогу до спеціалістів – педагогів, психологів, більше читати спеціальної літератури ТЕСТ «ЧИ ХОРОШИЙ ВИ БАТЬКО (МАТИ)»

 На запитання цього тесту можна відповісти «так», «ні», «не знаю».

 1. На деякі вчинки підлітка ви часто реагуєте «вибухом», а потім шкодуєте про це. 

2. Інколи ви вдаєтеся до допомоги чи поради інших осіб, коли не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини.

 3. Ваші інтуїція і досвід — найкращі порадники у вихованні дитини. 

4. Інколи вам трапляється довірити підлітку таємницю, які ви нікому іншому не розповіли б. 

5. Вас ображає негативна думка про власну дитину інших людей.

 6. Вам трапляється просити в підлітка пробачення за свою поведінку. 

7. Ви вважаєте, що дитина не повинна мати таємниць від батьків. 

8. Ви помічаєте між своїм характером і характером дитини відмінності, які інколи радують вас.

 9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі своєї дитини. 

10. Ви можете втриматися від купівлі якоїсь речі для підлітка (навіть коли маєте гроші), бо знаєте, що їх у нього вистачає. 

11. Ви вважаєте, що до певного віку найкращий вихований аргумент для дитини — фізичне покарання. 

12. Ваша дитина саме така, про яку ви мріяли. 

13. Ваша дитина завдає вам більше клопоту, аніж радості. 

14. Інколи вам здається, що підліток учить вас нових думок і поведінки. 

15. У вас конфлікти із власною дитиною. 

Підрахунок результатів. За кожну відповідь «так» на запитання 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, а також «ні» на запитання 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15 — одержуєте по 10 балів. 

Підрахуйте одержане. 100—150 балів. У вас великі здібності до правильного розуміння власної дитини. Ваші погляди й судження — вірні союзники у вирішенні різних проблем виховання. Якщо це на практиці супроводжується такою відкритою поведінкою, сповненою терпимості, вас можна визнати прикладом, гідним наслідування. Для ідеалу вам не вистачає одного невеличкого кроку. Ним може стати думка вашої власної дитини.

 50—90 балів. Ви стоїте на правильному шляху до кращого розуміння власної дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми з ним ви можете вирішити, починаючи з себе. І не намагайтеся виправдати себе браком часу або вдачею своєї дитини. Є кілька проблем, на які ви маєте вплив, тому намагайтеся це використати. І не забувайте, що розуміти — це завжди означає сприймати. Не тільки дитину, а й власну особистість також.

 0—49 балів. Можна більше співчувати вашій дитині, ніж вам, бо вона не потрапила до батька — доброго друга і провідника на важкому шляху здобуття життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви справді щось хочете зробити для своєї дитини, спробуйте! Може, знайдете когось, хто вам у цьому допоможе. Це не буде легко, але згодом обернеться вдячністю і вдалим життям вашої дитини. АНКЕТА «БАТЬКИ І ДІТИ» 

1.Чи знаєте ви здібності своєї дитини? 

Ні – 0

 Намагаюся взнати - 3 

Так - 5

 2. Чи вирішуєте разом із дитиною її особисті проблеми? 

У дитини проблем не буває – 0 

Навряд чи – 3

 Думаю, що так - 5 

3. Що ви можете сказати про темперамент своєї дитини?

 Нічого – 0 

Подібний до мого – 3

 Знаю і зважаю на нього - 5

 4. Чи звертаєте ви увагу на фізичний стан своєї дитини (поставу і т.п.)?

 Не маю часу - 0 

Думаю, що так - 3 

Вважаю, що це дуже важливо - 5

 5. Музика, образотворче мистецтво, художня література допомагають вихованню в дитини почуття краси, гармонії?

 Це марнування часу – 0 

Не знаю – 3

 Здається, так - 5

 6. Якщо дитина вчинила негарно, чи розумієте ви, що це може бути результатом вашого неправильного виховання? 

Цього не може бути - 0

 Не знаю - 3

 Можливо - 5 

7. Приходячи з роботи у розлюченому стані, ви часто вихлюпуєте свій гнів на дитину? 

Так - 0

Не замислююся над цим - 3

 Намагаюся контролювати свої емоції і залишати за дверима домівки проблеми, які стосуються роботи - 5 

8. Якби вам запропонували цікаву подорож, чи взяли б ви з собою дитину? 

Люблю відпочивати на самоті - 0 

Не знаю - 3

 Обов’язково, якщо це було б можливо - 5

 9. Якщо вчитель нарікатиме на вашу дитину, ви зразу розлютитесь?

 Так - 0 

Дивлячись за що - 3

 Вислухаю дитину і постараюсь розібратись у суті речей - 5 

10. Як ви вважаєте: дитина скоріше прислухається до вашої думки, ніж до думки когось іншого (свого товариша)?

 Гадаю, що ні – 0 

Безперечно - 3 

Гадаю, що моя думка має для неї вагу – 5 

Підрахуємо бали:

 0 – 20. Батьки мають приділяти своїм дітям якомога більше уваги. 

21 – 35. Батьки звертають увагу на проблеми своїх дітей, але повністю вирішувати їх не мають або можливостей, або знань, або часу. 

36 – 50. Гарні стосунки в сім’ї дозволяють спільно розв’язувати проблемні ситуації, прекрасно розуміти один одного. Але не слід забувати про виховання самостійності і самодостатності 

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ «ЧИ МОЖЕТЕ ВИ?» 

А - можу і завжди так роблю. 

Б - можу, але не завжди так роблю. 

В - не можу. 

1. У будь-яку хвилину залишити свої справи і приділити увагу дитині. 

2. Радитись з дитиною, не зважаючи на її вік. 

3. Зізнатися дитині, що ваші дії стосовно неї були помилковими. 

4. У випадку, якщо були не праві, вибачитися перед дитиною.

 5. Володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів Вас із рівноваги.

 6. Поставити себе на місце дитини. 

7. Повірити хоча б на хвилину, що Ви - добра фея (добрий король). 

8. Розповісти дитині повчальну історію зі свого дитинства, яка показує Вас не зовсім у вигідному світлі. 

9. Завжди уникати слів, які можуть поранити дитину.

 10. Пообіцяти дитині виконати її бажання за умови її гарної поведінки. 

11. Виділити дитині один день, коли вона зможе робити все, що забажає, і вести себе, як захоче. 

12. Не реагувати, якщо ваша дитина незаслужено вдарила, образила іншу дитину. 

13. Не звертати увагу на дитячі сльози та прохання, якщо ви впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха.

 Порахуйте бали: А - 3 бали, Б - 2 бали, В - 1 бал.

 Якщо Ви набрали від З0 до 39 балів. Ваша дитина - найбільший скарб к вашому житті. Ви намагаєтесь не тільки зрозуміти, але й пізнати її, ставитись до леї з повагою, дотримуєтеся найбільш прогресивних методів виховання. Ви на правильному шляху І можете розраховувати на гарні результати.

 Якщо Ви набрали від 16 до З0 балів. Піклуватися про дитину для Вас найголовніше. Ви маєте здібності вихователя, але па практиці не завжди послідовно і цілеспрямовано їх використовуєте. Інколи Ви дуже суворі або занадто м'які, крім того, маєте схильність до компромісів, що послаблює виховний ефект. Вам слід серйозно замислитися над своїм підходом у вихованні дитини.

Якщо Ви набрали менше 16 балів. У Вас серйозні проблеми у вихованні дитини. Вам не вистачаєш або знань, або бажання і прагнення виховати дитину творчою особистістю, а, можливо, і того, й іншого. Ми ралимо Вам звернутися за допомогою до спеціалістів - педагогів та психологів, ознайомитися з літературою з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості - дуже складний і відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов'язку приносить людині найбільш моральне задоволення. 

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ "ПРАГНЕТЕ ВИРОСТИТИ ТАЛАНОВИТУ ДИТИНУ? 

На допомогу Вам – поради Девіда Льюїса, який узагальнив досвід тисячі сімей, у яких ростуть талановиті діти:  

Я відповідаю на всі запитання дитини терпляче й чесно.  

Серйозні питання й висловлювання дитини я сприймаю всерйоз. 

 У нас у квартирі стоїть вітрина, на якій дитина може демонструвати свої роботи.

 Я не сварю дитину за безлад у кімнаті чи на столі, якщо це пов’язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена.

  Я надав дитині кімнату або спеціальний куточок виключно для самостійних творчих занять. 

 Я показую дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за її досягнення. 

 Я надаю дитині можливість проявляти турботу. 

 Я допомагаю дитині будувати плани й приймати рішення.  я намагаюсь розвивати дитину, показувати цікаві місця.

 Я допомагаю дитині покращити результати її роботи. 

 Я допомагаю дитині нормально спілкуватися з іншими дітьми й радий бачити їх у себе в домі. 

 Я ніколи не говорю дитині, що вона гірша за інших дітей.  

Я ніколи не караю дитину приниженням.

  Я куплю дитині книги, пов’язані з її інтересами.

  Я вчу дитину мислити самостійно. 

 Я регулярно читаю дитині. 

 Я привчаю дитину до читання з дитинства.  

Я пробуджую фантазію і уяву дитини. 

 Я уважно ставлюся до потреб дитини.

  Я знаходжу час, щоб щоденно побути з дитиною наодинці.  

Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету. 

 Я ніколи не сварю дитину за невміння й помилки. 

 Я хвалю дитину за навчальну ініціативу. 

 Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими різного віку. 

 Я спонукаю дитину вчитися розв’язувати проблеми самостійно. 

 У заняттях дитини я знаходжу щось варте похвали.  

Не існує тем, які я виключаю з обговорення з дитиною. 

 Я допомагаю дитині бути особистістю.  

Я допомагаю дитині знаходити телепрограми, що заслуговують на увагу.  

Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття її здібностей.

  Я ніколи не відмахуюсь від невдач дитини, кажучи: «Я теж не вмію». 

 Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.  

Я вірю в здоровий глузд дитини й довіряю їй. Критерії оцінювання правильності обраної виховної стратегії: 

 Якщо Ви чините так лише у 20% аналогічних ситуацій, то Вам необхідно терміново змінити свій стиль спілкування з дитиною.  

Якщо поради відповідають Вашій програмі виховання на 50%, у Вас усе повинно бути гаразд. 

 Якщо Ви виконуєте ці поради на 90%, дайте більше свободи дитині й собі! 

ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

 За результатами відповідей можна визначити, чи правильно обрано принципи виховання дітей. 

Чи можете Ви: 

1. У будь-який момент залишити всі свої справи й зайнятися дитиною?

 2. Порадитися з дитиною, незважаючи на її вік?

 3. Зізнатися дитині в помилці, зробленій стосовно неї?

 4. Вибачитися перед дитиною у випадку, якщо Ви були не праві? 

5. Опанувати себе й зберегти спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів Вас із рівноваги?

 6. Поставити себе на місце дитини? 

7. Повірити хоча б на хвилинку, що Ви – добра фея чи прекрасний принц? 

8. Розповісти дитині повчальний випадок із власного дитинства, у якому Ви постаєте в невигідному світлі? 

9. Завжди утримуватися від слів і виразів, що можуть ранити дитину?

 10. Пообіцяти дитині виконати її бажання за гарну поведінку?

 11. Виділити дитині один день, коли вона зможе робити все, що забажає, і поводитися, як захоче, а Ви при цьому не будете ні в що втручатися? 

12. Не зреагувати, якщо Ваша дитина вдарила або ненавмисно скривдила іншу дитину? 

13. Устояти проти сліз, капризів, прохань, якщо відомо, що це – примха?

 Варіанти відповідей:  можу і завжди так роблю – 3 бали;  можу, але не завжди так роблю – 2 бали;  не можу – 1 бал.

 Результати анкетування:  Від 30 до 39 балів – Ви дотримуєтесь правильних принципів виховання.  Від 16 до 30 балів – Ваш метод виховання – «батіг і пряник».  Менше 16 балів – у Вас немає педагогічних навичок і бажання виховувати дитину. 

"СВІТЛО ВАШОГО ДОМУ" АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ 

Відповідаючи на запитання анкети, батьки мають право обрати одну пріоритетну якість.

 1. Як Ви думаєте, чого чекає дитина від родини, у якій живе? 

а) Гарної організації побуту; 

б) радості спілкування; в) спокою й захищеності.

 2. Що найбільше турбує Вас у родині?

 а) Здоров’я дітей;

 б) гарне навчання;

в) трудова участь дітей у житті родини; 

г) настрій дітей і причини його змін.

 3. Чи самотня Ваша дитина в родині?

 а) Так; 

б) ні; 

в) не знаю. 

4. Як Ви думаєте, чи захоче Ваша дитина, щоб її майбутня родина була схожа на батьківську?

 а) Так;

 б) ні;

 в) не знаю.

 5. Яка з наведених нижче життєвих установок є, на Вашу думку, для дитини найбільш значущою?

 а) бути матеріально забезпеченою людиною; 

б) зустріти любов;

 в) мати багато друзів;

 г) реалізувати свої інтелектуальні можливості. 

6. Чи знайома Ваша дитина з тими моральними проблемами, що існують у родині?

а) Так;

 б) ні;

 в) не знаю

 7. Чи є у Вашої дитини секрети від своєї родини? 

а) Так;

 б) ні;

 в) не знаю

Батьківські збори № 2 

Зустріч за круглим столом.

Тема: Адаптація першокласників до навчання у школі: маленькі секрети великого досвіду.

Мета: навчати батьків сучасним методам взаємодії з дітьми, розповісти про особливості розвитку дітей 6-7-річного віку; сприяти формуванню творчих здібностей в учнів, створювати в родині атмосферу поваги і любові;

Обладнання: мікрофон, пам’ятка для батьків, шкала адаптації, «Скринька запитань», відео «Щоденні 5. Щоденні 3», «Спілкування заради майбутнього», цеглинки Lego, маркери, фломастери, ватмани.

Батьки сідають за стіл в алфавітному порядку за першою буквою прізвища.

Правила на дошці:

• Вміння уважно слухати;

• Активна участь у дискусіях;

• Стисле висловлювання думок;

• Конструктивність та коректність критики;

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

Шкала адаптації дитини до школи. Три рівні адаптації

1. Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи; вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко, глибоко і повно; вирішує ускладнені завдання; старанний, уважно слухає вказівки і пояснення вчителя; виконує доручення без зайвого контролю; проявляє великий інтерес до самостійної роботи; готується до всіх уроків; займає в класі сприятливий статусне положення.

2. Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи, її відвідування не викликає негативних переживань; розуміє навчальний матеріал, якщо вчитель викладає її детально і наочно; засвоює основний зміст навчальних програм; самостійно вирішує типові завдання; буває зосереджений тільки тоді, коли зайнятий чимось для нього цікавим; громадські доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

3. Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або індиферентно ставиться до школи, нерідкі скарги на недугу; домінує пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, що пояснюється вчителем, засвоює фрагментарно, самостійна робота з підручником затруднена; при виконанні самостійних навчальних завдань не виявляє інтересу; до уроків готується нерегулярно, йому необхідний постійний контроль, систематичні нагадування та спонукання з боку вчителя і батьків; зберігає працездатність і увагу при подовжених паузах для відпочинку; близьких друзів не має, знає по іменах і прізвищах лише частину однокласників.

Пам’ятка для батьків «Як допомогти дитині стати учнем».

• Головна батьківська задача - бути помічником майбутнього школяра.

• Грамотно вибудувати режим дня, розумно поєднуючи відпочинок з інтелектуальними та фізичними навантаженнями.

• Не вимагати самостійності, а допомагати ставати самостійним, формувати навички побуту і самообслуговування.

• Не порівнюйте досягнення і невдачі дитини з результатами інших дітей. Формуйте позитивну самооцінку.

• Більше читайте разом з дитиною, заучуйте напам'ять вірші, обговорюйте прочитане, розвивайте здібності дитини.

• Спостерігайте з дітьми за природними явищами. Обумовлюйте особли -вості погоди, часу доби, пори року. Акцентуйте увагу на зовнішні зміни предметів живої природи.

Загальні поради батькам першокласників:
Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.
Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
Не підганяйте її, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, – провини дитини у цьому немає.
Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.
Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: “Дивись, поводь себе гарно!”, “Щоб не було поганих оцінок!” тощо. У дитини попереду важка праця.
Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня).
Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.
Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.
При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: “Якщо ти будеш добре вчитись, то …” Часом умови ставляться важкі – й тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.
Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
У сім’ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об’єктивні показники стомлення, перевантаження.

Батьківські збори № 3

Виїзні батьківські збори. "Родинний відпочинок."

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти щодо тривалості дистанційних занять 

Визначає, що в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять під час організації дистанційного навчання у синхронному форматі не повинна перевищувати для учнів: 

1–2 класів — 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 — по 20 хвилин;

 3–4 класів — 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 — по 30 хвилин, або 4 — по 20 хвилин; 

5–6 класів — 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 — по 35 хвилин, або 4 — по 25 хвилин;

 7–9 класів — 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 — по 40 хвилин, або 4 — по 30 хвилин, або 5 — по 25 хвилин; 

10–11 класів — 3 навчальних занять по 45 хвилин або 4 — по 35 хвилин, або 5 — по 30 хвилин, або 6 — по 25 хвилин 

Рекомендації батькам щодо використання дитячих цифрових засобів: 

 Для дітей молодше 18 місяців уникайте використання екранних засобів масової інформації, крім відеочату.

 Батьки дітей віком від 18 до 24 місяців, які хочуть ознайомитися з цифровими медіа, повинні вибрати якісні програми та дивитися їх разом зі своїми дітьми, щоб допомогти їм зрозуміти, що вони бачать.

 Для дітей віком від 2 до 5 років обмежте використання екрана до 1 години на день якісних програм. Батьки повинні дивитися медіа разом з дітьми, щоб допомогти їм зрозуміти те, що вони бачать, і проектувати це знання на навколишній світ.

 Для дітей віком від 6 років встановіть постійні обмеження на час використання медіа та типи медіа та переконайтеся, що медіа не замінюють достатній сон, фізичну активність та іншу поведінку, важливу для здоров’я.

 Визначте спільний час без медіа, як-от вечеря чи поїздка, а також місця вдома без медіа, наприклад спальні. І більше шансів мати успіх, якщо дорослі будуть прикладом цифрової поведінки.

 Спілкуйтеся про онлайн-громадянство та безпеку, зокрема про шанобливе ставлення до інших онлайн та офлайн 

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти щодо тривалості дистанційних занять 

Визначає, що в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять під час організації дистанційного навчання у синхронному форматі не повинна перевищувати для учнів: 

1–2 класів — 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 — по 20 хвилин; 

3–4 класів — 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 — по 30 хвилин, або 4 — по 20 хвилин; 

5–6 класів — 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 — по 35 хвилин, або 4 — по 25 хвилин;

 7–9 класів — 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 — по 40 хвилин, або 4 — по 30 хвилин, або 5 — по 25 хвилин; 

10–11 класів — 3 навчальних занять по 45 хвилин або 4 — по 35 хвилин, або 5 — по 30 хвилин, або 6 — по 25 хвилин