Embedded Files
У покажчику подано перелік друкованих праць, у яких зясовано історію розвитку, територію побутування та визначальні риси подільського діалекту південно-західного наріччя української мови.
Для мовознавців, фольклористів, етнографів, викладачів і здобувачів освіти, а також усіх, хто цікавиться мовою, історією та культурою Поділля.
У покажчику подано перелік друкованих праць, у яких з’ясовано історію розвитку, територію побутування та визначальні риси подільського діалекту південно-західного наріччя української мови.
Для мовознавців, фольклористів, етнографів, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться і вивчає історію, мову й культуру Поділля.
У словнику подано діалектну лексику (близько 8 тисяч одиниць), зафіксовану в 386 населених пунктах Вінницької, Чернівецької та Одеської областей. Праця представляє лексику подільських говірок ІІ пол. ХХ ст. різноманітних ідеографічних сфер, які відтворюють життя і побут подолян того періоду. До реєстру ввійшли слова, які мають не тільки семантичні та словотвірні, а й фонетичні, акцентуаційні та морфологічні відмінності від літературного стандарту.
Для професійних мовознавців-діалектологів, викладачів, учителів та студентів, а також істориків, етнографів, краєзнавців та всіх, хто цікавиться живим народним українським словом.
У монографії представлено комплексний лексико-семантичний, лексико-етимологічний та лінгвогеографічний аналіз флорономенів центральноподільських говірок 94 н.пп. Вінницької обл. Змодельовано структурну організацію зафіксованих 5252 назв сільськогосподарських культур, плодових і ягідних рослин, дикорослих дерев і кущів, дикорослих трав, грибів та понять, пов’язаних із ними. Досліджено географію зафіксованих флорономенів у межах окресленого ареалу, простежено зв’язки з відповідними номінативними одиницями в інших українських діалектах, виявлено центральноподільські локалізми; уперше здійснено внутрішнє членування центральноподільського діалектного ландшафту.
Для діалектологів, лексикологів, лексикографів, етимологів, усіх, хто цікавиться народним мовленням.
У книзі подано лексику на позначення дикорослих і культурних рослин та понять, пов’язанх з ними, зібрану за спеціальною програмою (4795 номінативних одиниць, не враховуючи фонетичних й акцентних варіантів). Мережа обстеження – 94 населених пункти Вінницької області, що презентують центральноподільських діалектний ареал. Матеріал представлено в порядку «від значення до слова», де кожному значенню відповідають зафіксовані в говірках лексеми з усіма їхніми формальними варіантами та вказівкою локалізації кожної номінативної одиниці. Географію флороназв відтворюють також 40 лінгвістичних карт.
Для діалектологів, лексикографів, етимологів та усіх зацікавлених народним мовленням.
Гороф’янюк І. Хліб у народному слові Вінниччини. Київ : Ліра-К, 2026. 596 c. DOI: https://doi.org/10.31652/811.161-2026-1-596
Книга містить діалектні тексти про хліб, записані в 175 н.пп. Вінницької області впродовж 2013-2026 рр. за спеціальною програмою про особливості номінації та обрядове використання різних хлібобулочних виробів, традиційних у кухні подолян: хліб, паска, бабка, книш, калачі, коровай, жевни та ін. Тексти розміщено за принципом матриці: на кожне питання програми подано всі відповіді, записані в говірках різних н.пп., що дозволило максимально повно змоделювати феномен хліба як мовне та культурне явище в діалектному просторі Вінниччини. Більшість транскрибованих текстів супроводжують аудіозаписи говіркового мовлення, удоступнені через поданий QR-код.
Для діалектологів, етнолінгвістів, етнографів і всіх, кого цікавить подільський говір та нематеріальна культурна спадщина подолян.
У книзі вміщено діалектні тексти – свідчення 37 очевидців Голодомору 1932–1933 та голоду 1946–1947 рр. здебільшого з Вінницької обл. Записи здійснено на цифрові носії інформації у 2007–2013 рр., паспортизовано та передано фонетичною транскрипцією й паралельно засобами української графіки з максимальним збереженням говіркових відмінностей.
Для україністів, зокрема, мовознавців, істориків і всіх, кому небайдужа історія України та народна мова.
Пропоновані методичні рекомендації містять настанови студенту-філологу для записування та систематизації діалектного матеріалу,записуваного експедиційним методом на діалектологічній практиці. Запропоновано робочу програму діалектологічної практики, програму-питальник, інструкції щодо записування й транскрибування діалектного матеріалу, критерії оцінювання роботи, термінологічний апарат, список рекомендованих джерел та зразки оформлення матеріалів діалектної практики.
Для здобувачів філологічних спеціальностей закладів вищої освіти, викладачів закладів вищої освіти, учителів-словесників, для всіх, хто цікавиться українською народною мовою.
У посібнику представлено навчальний матеріал про порядок виконання курсової та кваліфікаційної роботи з діалектології, регіональної лексикології та етнолінгвістики, вимоги до їх структури, написання й оформлення, висвітлено методику збирання емпіричного матеріалу та засади його аналізу. Подано 21 тематичний питальник для збирання емпіричного матеріалу. У додатках читач знайде з-поміж іншого зразки оформлення суто діалектологічних форм представлення емпіричного матеріалу: діалектологічної матриці, тематичної текстотеки, тематичного словника.
Для здобувачів ступенів вищої освіти «бакалавр» та «магістр» філологічних факультетів університетів.
Пропоновані методичні рекомендації – систематизований збірник завдань із дисципліни «Українська діалектологія: практикум». Мета посібника – допомогти студенту-філологу опанувати основні закономірності української діалектної мови. Запропоновано плани практичних занять, термінологічний апарат дисципліни, організацію самостійної роботи студентів, програму підготовки до підсумкового контролю та список рекомендованих джерел.
Для студентів філологічних спеціальностей закладів вищої освіти, викладачів закладів вищої освіти, учителів-словесників, для всіх, хто цікавиться українською народною мовою.
У монографії представлено комплексний лексико-семантичний, лексико-етимологічний та лінгвогеографічний аналіз номенів родинних обрядів говірок 31 н.п. подільсько-наддністрянського суміжжя (Хмельницької, Тернопільської, Чернівецької обл.) як фрагмент мовної картини світу носіїв цих говірок. Змодельовано структурну організацію лексики родинних обрядів. Уведено в науковий обіг значний за обсягом діалектний та етнографічний матеріал, який відбиває стан збереження традиційних родинних обрядів та їх номінації на поч. XXI ст. Досліджено просторову поведінку мовних елементів, пов'язаних із традиційною культурою, в межах окресленого ареалу.
Для діалектологів, лексикологів, лексикографів, етимологів, усіх, хто цікавиться народним мовленням.
Пропонована праця - історикоетимологічний словник ойконімів сучасної Вінницької області, у якому описано становлення назв поселень Східноподільського регіону впродовж тривалого часу, з’ясовано їхню етимологію.
Для широкого кола користувачів - мовознавців, істориків, учителів, краєзнавців, викладачів історичних і лінгвістичних спецкурсів, усіх небайдужих до історії рідного краю.
Поділля - споконвічна українська земля, по яків проходила межа між світом слов'ян і тюрків, католицизмом і православ'ям, Правобережжям і Лівобережжям. Історики, етнографи, мистецтвознавці, шо присвятили багато років дослідженню цього етнографічного регіону України, розповідають про його історію, про те, хто й коли заселяв цю землю, як обробляли її, як і що будували на ній, які страви варили, у що вбиралися, з ким торгували і яким товаром. Сторінки книги, що висвітлюють естетичні ідеали, світобачення подолян, яскраву своєрідність народного мистецтва і обрядовості Поділля, часто відкривають факти маловідомі або досі незнані.
Книга зацікавить усіх патріотів України, сприятиме національному, духовному і культурному відродженню нашого народу.
У словнику подано фразеологізми з подільських і суміжних буковинських, волинських і наддністрянських говірок. Матеріали було записано впродовж 1995-2018 рр. за спеціально укладеною програмою. Обсяг лексикографічної праці – 7500 фразем (разом із варіантами), зафіксованих у 516 населених пунктах Поділля, зокрема в селах східних районів Тернопільщини, південних районів Хмельницької області та Вінниччини, і суміжжі – західні райони Тернопільської області, північні Хмельницької, Чернівецька область. Використано також давні джерела (середина ХІХ – поч. ХХ ст.), що зафіксували сталі вирази з Поділля.
Для науковців, викладачів і студентів філологічних факультетів вишів, учителів-словесників, а також усіх, хто цікавиться українською мовою.
Цінною для мовознавців, насамперед діалектологів, залишається праця О. І. Сорочана «Описаніе говора с. Монастырскаго Подольской губерніи». У статті зіставлено описані риси східноподільської говірки, виявлені у текстах, записаних на Поділлі на початку ХХ ст., із даними початку ХХІ ст., що дало змогу простежити динаміку говору. Аналіз фіксацій структури говірки у різні часові зрізи дає можливість визначити мовні явища, які не зазнали змін, а також ті, що змінилися функціонально.
У словнику подано фразеологізми, наскрізно вибрані з художніх та фольклорно-етнографічних творів А. Свидницького – письменника-подолянина, представника шістдесятників ХІХ ст. Описано значення сталих виразів, визначено їх сецифіку через порівняння з одиницями словника української літературної мови; продемонстровано особливості фразеовживань у рукописах автора й академічному виданні його творів.
Для науковців, викладачів і студентів філологічних факультетів вишів, учителів-словесників, а також усіх, хто цікавиться українською мовою.
У «Матеріалах...» подано діалектну лексику різних ідеографічних сфер мовної картини світу носіїв говірки с. Городецького Уманського району Черкаської області початку ХХІ ст., зокрема назви спорідненості і свояцтва, традиційного будівництва, побуту, весільного та родильного обрядів та ін. Частина реєстрових слів уже архаїзована і зберігається тільки у свідомості мовців. Респондентами стали різновікові носії говірки, що в перспективі дасть можливість простежити динамічні зміни в говірці.
Для мовознавців та усіх, кому небайдужа доля живого народного слова і хто пам’ятає своє коріння.
У книзі подано зразки говіркового мовлення про родильний обряд, записані впродовж 2007–2011 рр. у 116 говірках Вінниччини, Черкащини, Кіровоградщини, Одещини, Київщини; укладено словник лексики та фразеології східноподільського родильного обряду.
Для мовознавців, етнографів, студентів-філологів, учителів- словесників, а також усіх, хто цікавиться українською мовою.
Пропонований словник є однією з лексикографічних праць, присвячених дослідженню лексики подільського говору, зокрема його східного ареалу, а також частиною великого проєкту – «Словника східноподільських говірок». Тут зібрано тільки частину слів (~ 5000), що презентують різні сфери діяльності носіїв говірки с. Дмитрушок Уманського району Черкаської області.
Для мовознавців та всіх, кому небайдужа доля живого народного слова і хто пам’ятає своє коріння.
Пропонований словник уміщує понад 2500 говіркових слів (не враховуючи фонетичних варіантів) на позначення одягу та взуття, записаних у 207 населених пунктах Східного Поділля.
Для мовознавців, етнографів, викладачів, студентів філологічних факультетів, а також усіх, хто цікавиться народною мовою.
Словник мікрогідронімів Вінниччини містить близько 4000 назв непротічних вод Вінницької області: озер, ставків, криниць, копанок, ковбань, боліт, долин. Географічна локалізація гідрооб′єктів відповідає сучасному адміністративно-територіальному устрою населених пунктів Віннииччини (охоплено 27 районів).
Словник може зацікавити лінгвістів, зокрема ономастів та діалектологів, студентів-філологів, усіх небайдужих до рідного слова.
Словник містить близько 2500 діалектних слів, деяких їхніх фонетичних варіантів та сталих виразів, записаних автором у своєму рідному селі Шендерівка та інших населених пунктах Могилівського Придністров’я протягом останніх майже 40 років. Як ілюстрації використано речення зі зв'язного мовлення, прислів’я, приказки, зразки інших видів усної народної творчості, а також художні твори самобутніх письменників-земляків Леоніда Мосендза, Ніни Гнатюк, Михайла Каменюка, матеріали місцевих газет "Світова зірниця" та "Чернівецька зоря".
У додатку до словника як ілюстрацію живого мовлення носіїв говірки вміщено дослівну фонетичну розшифровку записаних у 1991 році на магнітофонну плівку спогадів жителів села Шендерівка подружжя Крохмалюк Ірини Максимівни (08.04.1909 20.07.1993) і Крохмалюка Пилипа Матвійовича (16.07.1903 17.12.1995).
Для мовознавців, фольклористів, етнографів, краєзнавців, учителів, студентів, усіх, хто цікавиться народною мовою.
Page updated
Google Sites
Report abuse