Поради як заохотити дитину до навчання

Перш за все, є те, чого робити не потрібно:

* Не потрібно залякувати і карати, цим ви прищепите дитині не любов до навчання, а страх перед вами.

* Не потрібно платити за гарне навчання — цим ви розвинете у дитини споживацьке ставлення до життя взагалі, і до вас зокрема.

* Не потрібно ставити умови і обмеження в категоричній формі — нічого, крім негативних емоцій у дитини це не викличе.

З іншого боку, потрібно і навіть необхідно:

* З самого дитинства заохотити дитину до постійного здобуття нових знань, зокрема привчаючи змалку читати книги.

* Сприяти дитині в навчальному процесі, але не робити нічого за дитину.

* У випадку якщо є проблеми з вчителями, залагоджувати їх дипломатично.

* У разі проблем з однолітками в школі, намагатися вирішити їх разом з дитиною, не шукаючи винних, а намагаючись з’ясувати причини і допомогти.

* Пояснити дитині, наскільки важливий результат отримання знань адже знання, освіта роблять життя людини цікавішим, наповненим.

* Виробити для себе індивідуально прийнятну стратегію поводження з чудесами двадцятого століття (телевізор, комп’ютер) і, по можливості, суворо її дотримуватимуться, пам’ятаючи обґрунтовано безпечні строки:

3-5 років. ТБ або відео — 3 рази на день по 20 хвилин. Комп’ютер — 1 раз до 30 хвилин.

5-7 років. ТБ або відео — 3 рази на день по 30-40 хвилин. Комп’ютер — 2 рази на день по 20-30 хвилин.

7-10 років. ТБ або відео — не більше двох годин на день з обов’язковими перервами. Комп’ютер — не більше півтори години на день з обов’язковими перервами після кожних 20 хвилин навчання або гри.

Старше 10-ти років. ТБ або відео — не більше трьох годин на день з обов’язковими перервами після кожної години. Комп’ютер — не більше двох годин щодня з обов’язковими перервами кожні півгодини.

* Важливо зрозуміти, що телевізор і комп’ютер — це не тільки розвага, але й потужний засіб для навчання і освіти. Сучасні комп’ютерні програми можуть допомогти дитині навчитися іноземної мови, навчитися працювати з довідковою літературою, познайомитися зі світом тварин і світовою історією тощо.

І, нарешті, батькам необхідно пам’ятати, що життя людини не може складатися тільки з роботи і навчання, навіть якщо цій людині всього сім, дванадцять чи п’ятнадцять років!

Заповіді батькам 

1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

2.Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

3.Ніколі не навчайте тому, у чому самі не обізнані.

4.Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.

8.Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

9.Не ставтеся до дитини зневажливо.

10.Будьте послідовними у своїх вимогах.

11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

Рекомендації для батьків щодо попередження психоемоційних розладів у дітей

• Забезпечити дітям здорове харчування (багато свіжих фруктів та овочів).

• Слідкувати, щоб діти пили багато води (не менше 2 л на день).

• Забезпечити нормоване фізичне навантаження.

• Організувати повноцінний відпочинок, достатній сон.

• Дозувати час перегляду телевізора та занять із комп’ютером.

• Контролювати зміст телепрограм, дисків, відеоігор, книг та журналів.

• Заборонити лихослів’я у домашньому колі.

• Формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки.

• Допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів.

• Розвивати постійні дружні стосунки в сім’ї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу.

• Підвищувати авторитет батьків у сім’ї, встановлювати розумні правила та вимоги, запровадити чіткий перелік обмежень та заборон.

• Ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху.

• Спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв’язання проблемних ситуацій;

• Вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості;

• Виявляти до дитини ніжні почуття, турботу і увагу.

• Виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя.