Психолого-педагогічний супровід дитини з ООП
Загальні стратегії супроводу дітей із порушеннями зору
безпечність та доступність простору закладу освіти (тактильні орієнтири, брайлівські над- писи, наявність вільного доступу до місць навчання та відпочинку тощо);
адаптація змісту навчання в залежності від способу сприймання (збільшення шрифту та контрастності, схематизація зображень, використання шрифту Брайля, освітлення тощо);
зменшення часу зорового навантаження, заміна візуальної інформації тактильною та ау- діоінформацією;
розвиток навичок альтернативного зоровому сприймання (дотикове обстеження, слухове сприймання тощо);
стимулювання активності та самостійності учня.
робоче місце дитини має бути ближче до вчителя, більшого розміру через необхідність ви- користання додаткового обладнання (брайлівський прилад для письма, оптичні збільшу- вачі, додаткова наочність тощо);
необхідно звертатися до дитини на ім’я, легко торкаючись до її плеча, щоб вона розуміла, що звертання стосується саме її, обов’язково слід попереджати дитину, коли її залишають;
доки дитина не звикла до голосів оточуючих, варто навчити всіх дітей називати своє ім’я, коли вони спілкуються з дитиною;
формувати навички орієнтування в просторі з використанням додаткових орієнтирів, тростини.
Загальні стратегії супроводу дітей із порушеннями слуху
чергувати навантаження на слуховий та зоровий аналізатор для зменшення втомлюваності й відволікання;
надавати час для закінчення однієї навчальної дії й переходу до іншої;
надавати час для запам’ятовування та уточнення навчального матеріалу;
використовувати наочність, зокрема фільми та відео із субтитрами;
використовувати покрокові або візуальні інструкції на підкріплення усного мовлення;
адаптувати / модифікувати процес та результат діяльності відповідно до освітніх потреб дитини;
зважати на миттєвість сприймання значно меншої кількості інформації, порівняно з од- нолітками без порушень слуху (як на слуховій, так і на зоровій основі);
чергувати навантаження на слуховий та зоровий аналізатор для зменшення втомлюваності й відволікання;
надавати час для закінчення однієї навчального дії й переходу до іншої;
надавати час для запам’ятовування та уточнення навчального матеріалу;
використовувати наочність, зокрема фільми та відео із субтитрами;
використовувати покрокові або візуальні інструкції на підкріплення усного мовлення;
адаптувати/модифікувати процес та результат діяльності відповідно до освітніх потреб дитини;
забезпечити послуги перекладача-дактилолога для тих учнів, які використовують мову жестів та інше.