Обстеження

Презентация про КО діт з ПорЗору (1).pptx

Обстеження дитини з порушеннями зору


КОбезмовної_дитини.pptm

Обстеження невербальної дитини


Обстеження артикуляційного апарату

Звернути увагу на такі частини тіла:

  • губи (товсті, тонкі; щілина, шрами);

  • зуби (рідкі, криві, дрібні, позащелепною дугою, відсутність зубів щелепи);

  • прикус (прогнатія, прогенія, відкритий боковий, відкритий передній);

  • тверде піднебіння (високе, вузьке, готичне, плоске, скорочене, щілина, субмукозна щілина);

  • м’яке піднебіння (скорочене, роздвоєне, відсутність маленького язичка);

  • язик (масивний, географічний, маленький, зі скороченою під’язиковою зв’язкою).

Стан мімічної мускулатури

Стан мімічної мускулатури оцінюється шляхом виконання наступних фізичних вправ:

• Вправа 1: підняти брови вгору;

• Вправа 2: насупити брови;

• Вправа 3: примружити очі;

• Вправа 4: надути щоки;

• Вправа 5: втягти щоки.

Під час виконання цих вправ необхідно звернути увагу:

• на обсяг рухів (повний або неповний);

• на активність, загальмованість або розгальмування рухів;

• на м’язовий тонус (нормальний, підвищений або знижений);

• на темп виконання рухів (нормальний, швидкий, повільний);

• на заміну одного руху іншим.

Оцінка рухливості губ

Вправи:

• дитина розтягує губи в усмішці, витягає трубочкою;

• дитина кладе верхню губу на нижню і навпаки;

• виконувати почергово губами: вправа «Усмішка» – «Трубочка» (під рахунок): до 5 років – 3 рази;

• виконати логопедичну вправу «Хоботок», «Вареничок», «Пустушка» В ході логопедичної оцінки слід звернути увагу на:

• наявність чи відсутність рухів дитини;

• тонус (нормальний, млявий, напружений);

• темп рухів (нормальний, швидкий, повільний);

• переключення від одного руху до іншого;

• спосіб дитячих рухів (повільний, неповільний);

• точність виконання;

• тривалість (здатність тримати губи в заданому положенні);

• заміни рухів;

• синкінезії.

Оцінка рухливості язика

Вправи:

• широкий – вузький (під рахунок): до 5 років – 3 рази, до 7 років – 5 разів);

• кінчик язика підняти, опустити;

• покласти широкий язик на верхню губу – на нижню губу, вправи «Маятник» – «Гойдалки»;

• цокати язиком по піднебінню – вправа «Коник»;

• торкатися язиком почергово правого та лівого кутиків рота – вправа «Тік-так»• утримувати піднятий до піднебіння язик, а потім опустити до нижніх зубів – вправа «Грибочок»;

• витягування язика вперед голочкою – вправа «Голочка». Під час логопедичної оцінки слід звернути увагу на:

• наявність чи відсутність рухів;

• тонус;

• темп дитячих рухів;

• переключення від одного руху до іншого;

• характер рухів дитини;

• точність виконання логопедичних вправ при обстеженні;

• зміни рухів;

• тривалість;

• синкінезії;

• наявність тремору, салівації, відхилення кінчика язика у роботі.

Оцінка твердого, м'якого піднебіння

Вправи для логопедичної оцінки м’якого та твердого піднебіння:

• покашляти з відкритим ротом (язик на нижній губі);

• вимовити звук – [а], коли рот широко відкритий; Під час логопедичної оцінки слід звернути увагу на:

• наявність післяопераційних щілин;

• носові поліпи, аденоїди;

• пухлини носової порожнини;

• викривлення носової перегородки;

• зрощення м’якого піднебіння з дужками, мигдалинами із задньою стінкою глотки;

• збільшення глоткової непарної мигдалини.

Оцінка рухливості нижньої щелепи та стану під’язикової вуздечки

• під час оцінки порухати нижньою щелепою вперед, праворуч, ліворуч;

• широко відкрити рот, закрити його

• висунути нижню щелепу вперед, потім відтягнути її назад.

Вправи для логопедичної оцінки під’язикової вуздечки дитини:

• доторкнутися кінчиком язика до краю верхньої губи;

• доторкнутися кінчиком язика до краю нижньої губи;

• старатись дотягнутися кінчиком язика до носа.

Оцінка стану дихальної та голосової функції дитини

Під час логопедичної оцінки слід встановити тип, об’єм, плавність немовного та мовного дихання, тривалість мовного видиху.

Визначити характеристику голосу:

• гучність (нормальний, тихий, гучний);

• наявність чи відсутність носового відтінку;

• модуляція голосу дитини (наявність чи відсутність монотонності).


Вправи для виявлення стертої форми дизартрії

  1. Висунути язик вперед, утримувати його нерухомо, одночасно дивлячись на рухи логопеда вказів- ним пальцем в різні боки. Якщо язик при цьому починає рухатись у той чи інший бік – доказ по- рушення артикуляційної моторики. З цієї ж причини відбуватимуться рухи голови і напруження шийних м’язів.

  2. При наслідуванні артикуляційних рухів слідкувати за положенням рук, ніг. Якщо напружуються чи рухаються пальці рук та ніг – це також вказує на ознаки стертої форми дизартрії.

  3. Підняти язик догори, опустити його вниз, доторкнутись до лівого кутика рота, до правого кутика. Повторити декілька разів. Якщо дитина виконує вправи із утрудненням – ознака стертої дизартрії.

  4. Після виконання цієї вправи – висунути язик вперед і утримувати його в стані спокою. У дитини, яка має ознаки стертої дизартрії, язик буде тремтіти.