Жоден найцікавіший урок чи книжка не змусять учнів наполегливо вчитися та тягнутися до знань, якщо у них зникла мотивація.
Мотивація є ключовим фактором успіху учнів протягом усього навчання.
Поради, як підвищити мотивацію учнів
Повідомляйте мету.
Учні хочуть і повинні знати, чого від них очікують, аби виникло бажання працювати.
Створіть безпечне середовище.
Похвала впливає краще, ніж погрози. Учитель має створити безпечне, сприятливе для навчання середовище й постійно повторювати, що він вірить у здібності учнів. Використовуйте здорову конкуренцію.
Конкуренція не завжди погана річ, а інколи вона може змусити учнів працювати щосили, аби досягти успіху. Працюйте над створенням духу дружнього змагання.
Нагороджуйте.
Усім подобається отримувати нагороди, адже вони — відмінний засіб мотивації. Обираючи нагороди, ураховуйте тип особистості й потреби кожного учня.
Давайте відповідальні завдання.
Більшість учнів сприйматимуть відповідальну діяльність як привілей, а не як тягар, тому будуть ретельно працювати, аби довести, що вони й інші — гідні учні.
Хваліть, коли заробили.
Найкраще мотивує заохочення. Навіть будучи дорослими, ми жадаємо визнання й похвали, тому учні в будь-якому віці не є винятком
Заохочуйте саморефлексію.
Більшість дітей хочуть домогтися успіху, їм просто необхідно допомогти з’ясувати, що їм слід зробити для цього. Один зі способів мотивувати учнів — змусити їх зрозуміти свої сильні та слабкі якості.
Будьте в стані піднесення.
Один з найкращих способів мотивувати учнів — поділитися своїм натхненням. Вони підхоплять ваш захват навчальним процесом. Це так просто!
Використовуйте прагнення учнів.
Знаючи все або багато про своїх учнів, ви можете пов’язати навчальний матеріал із темою, що їм цікава, або з їхнім життєвим досвідом.
Ставте мету, високу, але досяжну.
Дітям подобається долати труднощі, тому вони прагнутимуть досяжної мети. Не бійтеся підштовхувати учнів, хай вони з’ясують, що здатні досягти значно більшого.
ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ НАСТРОЮ
1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).
2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).
3. Якщо в тебе з”явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.
4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.
5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам”ятайте: думати про себе – ваш головний обов”язок.
6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання:”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.
Рекомендації психолога керівникам груп, майстрам виробничого навчання.
1.Підвищуйте рівень організованості учнівського колективу (дисциплінованість, робота учнівського самоврядування).
2. Урізноманітнюйте позаурочне життя групи.
3. Підвищуйте рівень розвитку колективу (згуртованість, активність, ініціативність учнів, виховний вплив колективу на його членів, рівень розвитку громадської думки).
4. Активно співпрацюйте з групою.
5. Тримайте тісний зв’язок із сім’ями учнів.
6. Проводьте роботу з «проблемними» учнями, надавайте їм педагогічну підтримку на основі індивідуального підходу.
7. Створюйте умови захищеності та комфортності перебування кожного учня у групі, училищі.
8. В сучасних учнів різко звузилась база практичної діяльності, і сучасному педагогу необхідно докладати певних зусиль, щоб розширити її. Якщо не буде організований різнобічний практичний досвід, всі словесні виховні впливи виявляться неефективними, некорисними. Недостатність позитивного досвіду призводить до негативного життєвого досвіду.
Необхідно дати відчути дитині, що вона належить до групи, не відторгнута і займає важливе місце в колективі. Однак не можна примушувати її жити в «кучі» і обов’язково бути на очах. Кожен має потребу в тому, щоб побути наодинці з самим собою, тим більше дитина.
Заохочуйте дитину в тому, щоб вона дозволяла собі приємно проводити час, який потребує взаємодію з людьми.
Виставляйте малюнки дитини, поробки, твори, одним словом, все те, що може зацікавити оточуючих. Це буде підвищувати впевненість дитини в собі, почуття самостійності. Хваліть її частіше. Допоможіть їй розпізнати та виразити приховані почуття, використавши для цього такі надійні канали, як малювання, роботу по дереву, ліплення, шиття ляльок, читання вголос розповідей, музику. Частіше запитуйте, що вона відчула в тій чи іншій ситуації.
Дізнайтесь, з ким дитина хотіла б працювати в групі і хто з дітей має на неї найбільший вплив. Розробіть план дій для дитини його бажаним партнером.
Записуйте на аркуші паперу або реєструйте подумки, скільки разів на день ви звертались до дитини і скільки разів ви висловили позитивні репліки і коментарі в її адресу. Перевіряйте цей «список» в кінці дня. Це буде нагадувати вам про ваше добре починання і про успіхи вашої дитини.
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти навчальні заняття, лекції, вебінари, круглі столи та інші заходи з урахуванням умов карантину. Відповідний лист було надіслано департаментам (управлінням) освіти та науки обласних, Київської міської державних адміністрацій.
Під час підготовки до уроку рекомендується скористатись матеріалами, які було підготовлено та адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»:
Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей у колі довіри;
Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді
Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань у спорті
Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:
Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.
Проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи щодо запобігання насильства - важливе завдання кожного педагогічного працівника.
Алгоритм дій педагогічного колективу
у разі виявлення ситуації булінгу
Якщо педагог став свідком булінгу то, незалежно від того, поскаржилась йому жертва чи ні, він повинен проінформувати про цей випадок керівництво закладу освіти.
Якщо педагог отримав усне або письмове звернення від дитини, щодо жорстокого ставлення по відношенню до неї з боку однолітків, педагогів, або інших осіб, то він повинен повідомити про це керівництво закладу освіти.
Отримавши таке звернення, директор закладу освіти повинен скликати комісію з розгляду випадку булінгу та окреслити подальші дії.
Якщо комісія кваліфікує випадок як булінг, а не одноразовий конфлікт, адміністрація закладу освіти повинна повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
"Лінь раніше за мене народилася". Кожен з нас знає, про що йдеться. Спробуємо подивитися на "мені ліньки” під іншим кутом.
Адже напад лінощів — це сигнал про нестачу мотивації. Потрібно робити щось дуже термінове та важливе, але кому потрібно? Бо ваше “Я”, ваша психіка та організм в цілому каже — “вибачте, ні, я цього не хочу, мені це не потрібно“. Не треба казати, що йдеться про розбещеність, особливо, коли лінощі є точковими проявами.
Багато з нас зростали у родинах, де любили повторювати “хто рано встає, тому Бог дає”. 🤪 Ранній підйом, заправити ліжко, зробити зарядку, поснідати, прочитати 3 сторінки нової книги… Хіба хочеш – мусиш. І якщо батьки помічали, що дитина без особливого бажання робить всі ці ранкові ритуали, її називали “лінивою”. Тобто не така як треба, не в нормі. Подивись на інших дітей, вони неліниві, отже кращі.
☝️До речі, випадків, коли дитину називали лінивою, а вона підривалася та бігла доводити, що це не так, в історії не зафіксовано. Але, на жаль, тут спрацьовує класичне правило: якщо довго і наполегливо називати людину свинею, зрештою вона захрюкає. Людина вірить, що вона ледача, адже так її наполегливо називають близькі та значущі люди.
❓Які маємо наслідки?
⛔️Ярлик “ти - лінивий” приклеюється до нашої особистості. І в дорослому житті, якщо ми підхоплюємося недостатньо бадьоро, то починаємо знову чути «той голос». Він каже – лінивий, невідповідальний невдаха, треба вставати! Людина встає та починає не жити, а мучитися. А якщо раптом не встає, то почуття провини не забариться.
⛔️ До звинувачень у ліні згодом долучається соціум. Зараз світ дуже швидкий, і суспільство постійно вимагає від людини активності. Ти повинен за день встигати все і навіть більше. Ти не можеш бути лінивим ти не маєш на це права. Встань та йди.
Але правда полягає у тому, що лінуватися можна. І дітям, і жінкам, і чоловікам. А ще можна не хотіти чогось, можна говорити “ні” та навіть плакати. Бути різним – можна.
❗️Важливо намагатися бути собою. Відчувати себе, розуміти свої бажання. Чітко відокремлювати “я повинен” від “я хочу”. Та пам'ятати: ліньки – це двигун прогресу!
Техніка підходить як для дітей і дорослих, які знаходяться у кризовій ситуації, так і для знаття тривоги, якщо ви є у безпечному місці. Важливо дотримуватися правильної послідовності: повітря, вода, земля, вогонь. Стихії нам у поміч!
Крок 1. ПОВІТРЯ
Завдання: нормалізувати дихання
Можете використовувати будь-які дихальні вправи, ті, що вам найбільше підходять
Найпростіша – «Свічка-Квітка»: задуваєте уявну свічку (довгий видих), вдихаєте аромат уявної квітки (мінімум 8 разів). Кризове дихання починається з видиху!
Крок 2. ВОДА
Завдання: знизити рівень тривоги
Коли людина починає пити воду, вона перемикається на процес ковтання, і у деякій мірі це її відволікає від тієї події, яка призвела до нервового збудження. Під час ковтання заспокоюється дихання і зменшується частота серцебиття
Випийте повільно склянку теплої води маленькими ковтками
Крок 3. ЗЕМЛЯ
Завдання: «заземлитися», відчути своє тіло
Використовуйте вправу на вибір, а краще - усі по-черзі:
Перекочуйтеся з носка на п’яту, щоб промасажувати саме п’яту (мінімум 8 разів)
«Австралійський дощ». Починається вітер – трем долоні. Крапає дощ – клацаєм пальцями. Дощ посилюється – схрещуємо руки на грудях та постукуємо себе по плечах (Метелик). Йде злива – ляскаємо себе по стегнам. Повторити декілька разів
«Робот-Спагеті». Напружте усе тіло, як робот. Порахуйте до 8 і розслабте тіло, уявивши себе немов спагеті. Зробіть так декілька разів.
Можна зробити вправу «Мокра собака» під веселу музику, особливо це буде до вподоби дітям.
Можна робити інші прості вправи, які допомагають «включити тіло»
Крок 4. ВОГОНЬ
Завдання: вийти в усвідомленість, «включити» голову, активізувати кору головного мозку
Порахуйте від 20 до 0 вголос. При зворотній лічбі активізуються лобні долі мозку.
Дати відповідь на питання «Хто я» (5 іменників), «Який я» (5 прикметників), «Що я роблю (можу робити)?» (5 дієслів). При рахуванні можна загинати пальці на кожну «п’ятірку»
Підійдуть будь-які легкі вправи, які допоможуть стимулювати мозкову активність
Техніку «4 стихії» можна використовувати і як профілактичну. Наприклад, перетворивши її на щоденний ранковий ритуал. Так можна почати свій день з того, щоб через силу стихій налаштуватися на позитив, включитися у потрібний стан та бути більш продуктивним на благо собі, рідним людям та Батьківщині
Травмувальна ситуація — це подія або обставина, яка спричиняє фізичні, психологічні або емоційні травми чи стрес. Це може бути фізичне насильство, погрози, булінг, природні катастрофи, ДТП, втрата близької людини, терористичні акти, воєнні події тощо. Кожен дорослий має знати, як надавати допомогу людям, котрі опинилися у травмувальній ситуації. Існують напрацьовані моделі, які є універсальними та простими.
Наприклад, РІПУ — інструмент із надання ефективної психологічної допомоги у критичних ситуаціях, що застосовується Міністерством охорони здоров'я та Силами безпеки Ізраїлю (поліція, швидка допомога, пожежна служба тощо).
РІПУ — це абревіатура із ключових слів: Разом, Ініціатива, Питання, Усвідомлення.
Отже, 4 ключові кроки невідкладної психологічної допомоги:
🔸 РАЗОМ. Перш за все запевніть людину, що ви з нею залишаєтеся, що ви поруч, що вона не одна в цій ситуації. Таке запевнення викликає відчуття безпеки та захищеності. Людина усвідомлює, що не залишилася віч-на-віч зі своїми емоціями.
🔸 ІНІЦІАТИВА. Наше перше бажання — заспокоїти людину й відправити її відпочивати. Але цього не варто робити! Натомість її слід спонукати до активної самостійної дії, щоб допомогти собі та оточенню, не бути пасивною жертвою. Дайте людині прості інструкції. Мета — відновити в неї почуття контролю.
🔸 ПИТАННЯ. При використанні моделі РІПУ спілкування з постраждалою особою має бути раціональним і ментальним, а не емоційним. Не заохочуйте людину висловлювати свої почуття під час та після травмувальної події.
🔸 УСВІДОМЛЕННЯ. Важливо наголошувати знову і знову, що травмувальна ситуація закінчилася. Все позаду. Але також заохочуйте людину до розповіді про події, які передували травмувальній ситуації, коли все було добре, і до кінця — того моменту, як усе закінчилося і вона вас зустріла. Ставте запитання, щоб створити послідовну розповідь. Але не питайте про те, як людина почувається.