Про культурологію в ДНУ

Зв'язок між нашою свідомістю, світобаченням та характером буття суспільства формується послідовно, генетично, тривало. Він дозріває, вигартовується по мірі того, як і на скільки людина занурюється у культуру, долучається до цього унікального середовища з його цінностями, нормами, традицією.

Культура народжує людину, формує її внутрішній світ, і це народження є не фізичним, але особистісним, духовним. Можна впевнено сказати, що культура стає тим простором, у якому закладається наша особистісна, етнічна, ментальна і далі, громадянська складові. Саме за цієї життєдайної умови культура та її внутрішній світ є фундаментальною засадою формування як особистісного, так і суспільного буття.

З огляду на сучасний стан соціально-економічних, політичних та навіть геополітичних процесів, що характеризують рівень розвитку будь-якого суспільства, стан суспільної свідомості є тим глибинним джерелом, яке безпосередньо задає тональність суспільних процесів. Саме окультурена свідомість сучасної людини, рівень її розвитку, глибина й цілісність світобачення, визначає, в якому суспільстві вона житиме, які відносини навколо себе вибудовуватиме, які шляхи реалізації обиратиме.

З огляду на функціональну роль, «місію» культури в житті людини та суспільства, дослідження, вивчення природи, генези культури, механізмів та тенденцій її розвитку, універсалій та складових культурних процесів є умовою формування світогляду й свідомості сучасної людини, особливо, коли мова йде про фахівця. Отже, культурологія як соціально-гуманітарна дисципліна вивчає культуру саме як цілісну систему. Саме така складова освітньої програми «Культурологія: менеджмент культурних процесів» є головною, оскільки дозволяє виявляти причинно-наслідкові зв’язки у тих суспільних процесах, що відбуваються у житті соціуму. У цьому ракурсі розкривається різноманіття культур у просторі й часі, їх взаємодія та специфіка, типологія культур, закономірності розвитку соціокультурного життя.

Така стратегія дослідження культури дозволяє вирішувати як теоретичні, так і практичні завдання освітньої програми «Культурологія: менеджмент культурних процесів» за спеціальністю «Культурологія»:

- формувати розуміння культури як актуалізованої пам’яті суспільства; розвивати критичне і креативне мислення; аналітичне мислення, вміння інтерпретувати інформацію; розуміння процесів розвитку сучасного суспільства; виховувати потребу у соціокультурній самоідентифікації людини, а через неї й суспільства в цілому; закладати принципи національної, культурної, соціальної й релігійної толерантності як природної норми суспільної свідомості; комплексно, системно осмислювати форми соціального буття як продукту втілення ціннісних орієнтацій культури (поряд із практичними інтересами людей, що регулюють життєдіяльність суспільства); цілісно досліджувати феномен культури, розуміти єдність її змісту;

- залучати культурну спадщину до організації соціокультурних, економічних та політичних процесів; на основі результатів культурологічних досліджень розробляти програми освіти, управління, інформаційної й культурно-масової роботи; проводити експертизу соціально значущих проектів на предмет їх культурно-ціннісної прийнятності для суспільства тощо.

Культура це динамічний процес, що не стоїть на місці, а постійно змінюється, розвивається, набуває нових форм і властивостей. Тому майбутні фахівці-культурологи вивчають не тільки онтологічні засади культури, але й ті процеси, що відбуваються у сучасній культурі, фактори та чинники соціокультурних змін та трансформацій (новітні засоби комунікації, інформаційні технології тощо), етапи становлення і розвитку світової і української культури, розвиток мистецтва, історію і теорію музейної справи, феномен масової культури, поп-культури і субкультур, їх роль і функції в сучасному світі та ін.

Вивчення культурології дає змогу працювати у сферах, які потребують розуміння сучасних культурних і соціальних процесів, навички організації та вирішення соціокультурних процесів. Це зокрема сфери медіа індустрії: журналістика, видавнича справа і редагування, реклама, зв’язки з громадськістю, соціальні дослідження, аналітика, критика та прогностика в адміністративних установах і ЗМІ. Крім того це напрямки адміністрування культурних, соціальних і політичних проектів, викладацька та дослідницька діяльність. Завдяки набутим навичкам і знанням випускники-культурологи набувають статусу міждисциплінарного фахівця у сферах: управління, освіти, позашкільного і неформального навчання, дослідницької роботи, мистецтва і дизайну, телефомунікацій, громадського сектору (вивчення і аналіз соціокультурних проблем, робота в поліетнічних колективах) і бізнесі.