У 1897 р. серед матеріалів статистичного  огляду  згадуються проблеми освіти.    “Умови для поширення початкової освіти  вкрай незадовільні.    Школи грамоти є  лише у 4 поселеннях.   В інших селищах    єдиними провідниками грамотності  є   «местные грамотеи»  (сільські писарі), які навчають дітей у себе на дому”. “Неопалимівка и Первозванівка шкіл своїх не мають, а дітей посилають за 3 версти в Завадівське городське училище з платою 2 крб. на рік зі своїми навчальними засобами.  З кожного села ходить по 10 хлопчиків; дівчат не посилають через дальність відстані”. 

  У 1908 р. громада наймала приміщення, у якому проходили навчання дітей заможних селян. В матеріалах сесії Олександрійських повітових земських зборів за 1910 р. згадується, що Первозванівка була серед 90 земських шкіл повіту, у яких у 1909 р. двічі відбулись «народные чтения с фонарём и картинами».  У цих своєрідних освітніх курсах брали участь як діти, так і дорослі. Усього: 184 особи жіночої та чоловічої статі. З них 84 - діти, навчалися постійно. 

  У 1909 р.  Первозванівська сільська громада направила клопотання в земство про будівництво на її території школи. При чому більшу половину витрат громада брала на себе. Одне з селищ  відмовилося від будівництва і училищна рада повіту надала це право нашим предкам. 

  Вартість школи становила 5 тис. крб. Будівельний матеріал – цегла. Будівництво розпочалося у 1910 р. А у 1912 р. одноповерхове приміщення двокласної початкової школи приймало перших учнів.   3 1912 по 1917 рр. школа була двокласною. Земство дбало про підтримання будівлі у належному порядку.

   Після війни семирічна школа носила ім’я Тараса Шевченка. Цей факт вдалося виявити нещодавно, завдяки одному з керівників профспілки освітян області - Світлані Леонідівні Скалько. Вона передала школі свій Похвальний лист.

 У 1989 р. починається нова віха шкільної справи в селі. Прийнято рішення про будівництво нової школи, оскільки стара школа перебувала в аварійному стані. Розпад СРСР та економічні проблеми незалежної України затягнули процес на довгих 9 років.  Навчання у цей час проводилося в клубі та на першому поверсі старої школи.

   1 грудня 1998 р. відбулася урочиста і довгоочікувана  церемонія відкриття приміщення нової школи. На посаді директора була Драбина Людмила Максимівна, яка очолювала навчальний заклад з 1969 р. Багатолітній керівник «старої  школи», вона  відкрила «нову школу»,  а в січні 1999 р. передала цю почесну і відповідальну посаду  Леоніду Семеновичу Курілову. Розпочався новітній період в історії освіти села Первозванівка.

   Після Революції Гідності, в країні почався процес децентралізації. 19 травня 2017 року рішенням сесії Кіровоградської районної ради Первозванівська школа реорганізувалась у Комунальний заклад "Первозванівське навчально-виховне об'єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад" і стала опорною школою, юридичною особою, яка містить три філії: Калинівську ЗШ І-ІІ ступенів, Степову філію і Федорівську філію.   Педагогічний колектив на чолі з директором закладу Курловою О.М. почали створювати освітній простір відповідно концепції Нова українська школа. Тісна співпраця з депутатським корпусом Первозванівської сільської ради покращили умови для учнів і працівників:

• кожен учень закладу має сніданок за рахунок сільської ради;

• учні підвозяться до опорної школи шкільним автобусом;

• відновлено роботу внутрішніх туалетів;

• відкрито другий комп'ютерний клас;

• створено сенсорну та ресурсну кімнати;

• оновлено харчоблок;

• здійснено утеплення фасаду;

• є 8 мультимедійних комплекси.

12 серпня 2022 року рішенням сесії Первозванівської сільської ради КЗ "Первозванівське НВО" перейменовано на Первозванівський ліцей.

1 грудня 2023 року Первозванівський ліцей відзначає 25-ліття! (з дня відкриття нового приміщення школи)