Новини

Вітаємо нашу колегу Чміль Альону Ігорівну із успішним захистом дисертаційної роботи на здобуття ступеня доктора філософії виконаної під керівництвом завідувача кафедри, д.мед.н, професора Марушка Ю.В.

У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця відбувся захист дисертаційної роботи аспірантки кафедри педіатрії післядипломної освіти Альони Чміль. Наукове дослідження присвячене темі «Вікові особливості та клініко-імунологічна характеристика сенсибілізації до риби, ракоподібних та молюсків у дітей». На основі точної молекулярної алергодіагностики дисертантка вивчила профіль сенсибілізації до окремих молекул риби та безхребетних у дітей різного віку і оптимізувала підходи до прогнозування алергічних реакцій.

Як відзначила Альона Чміль, харчова алергія до риби, ракоподібних і молюсків є важливою медико-соціальною проблемою, оскільки має значну поширеність, персистуючий (постійний) характер перебігу та створює вагоме економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Риба та безхребетні містять термостабільні білки, зокрема бета-парвальбуміни та тропоміозини, які є провідною причиною виникнення життєзагрозливої анафілаксії – гострої, важкої, небезпечної для життя системної алергічної реакції, що розвивається за лічені секунди або хвилини після контакту з алергеном. З урахуванням високого ризику тяжких реакцій (виникнення харчової алергії), досягнення безпеки пацієнтів вимагає комплексного обґрунтованого підходу. Зокрема, із застосуванням сучасних можливостей точної молекулярної алергодіагностики, для чіткої диференціації істинної харчової алергії та безсимптомної сенсибілізації (стан, коли імунна система вже виробляє специфічні антитіла до певних алергенів, але клінічні прояви алергії відсутні).

Дисертаційну роботу «Вікові особливості та клініко-імунологічна характеристика сенсибілізації до риби, ракоподібних та молюсків у дітей» Альона Чміль виконала за наставництва наукового керівника, завідувача кафедри педіатрії післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця, професора Юрія Марушка. Аспірантка вивчила профіль сенсибілізації до окремих молекул риби та безхребетних у дітей різного віку на основі точної молекулярної алергодіагностики і встановила, що серед українських пацієнтів превалює чутливість до бета-парвальбумінів коропа, лосося та тріски, а поєднана сенсибілізація зустрічається лише у 8,5% випадків.

Результати вказують на суттєві відмінності між рибою, ракоподібними та молюсками, які часто поєднують в спільну групу – морепродукти. На основі цих даних авторка розробила прогностичну модель бінарної логістичної регресії для алергену лосося Sal s 1, що продемонструвала високу прогностичну здатність і дозволяє скоротити потребу у проведенні ризикованих оральних провокаційних проб у 1,7 раза.

Отримані в дисертаційній роботі Альони Чміль результати дозволяють оптимізувати підхід до прогнозування алергічних реакцій за допомогою багатофакторної математичної моделі логістичної регресії і впроваджені у клінічну практику закладів охорони здоров’я та спеціалізованих алергоцентрів. Втілення у практику алгоритму прогнозування клінічних проявів відповідної харчової алергії, на базі розробленої аспіранткою НМУ моделі, дозволяє лікарям обґрунтовано призначати персоналізовані елімінаційні дієти (індивідуальні плани харчування, що передбачають тимчасове виключення продуктів, які викликають харчову алергію або непереносимість). Окрім того, це дає змогу суттєво знизити частоту проведення небезпечних діагностичних процедур у групах високого ризику, запобігти розвитку загрозливих для життя станів та значно поліпшити якість життя пацієнтів.

Члени спеціалізованої вченої ради одноголосним рішенням присудили дисертантці Альоні Чміль ступінь доктора філософії з галузі знань «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Педіатрія».

Хочемо привітати нашу колегу, шановну Костинську Наталію Георгіївну із успішним захистом дисертації на отримання ступіння Доктор Філософії, під керівництвом завідувача кафедри, професора, д.м.н. Марушко Юрія Володимировича!

У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця відбулося засідання спеціалізованої вченої ради з приводу захисту дисертації аспірантки кафедри педіатрії Інституту післядипломної освіти Наталії Костинської. Наукова робота дисертантки присвячена дослідженню толерантності до фізичного навантаження у дітей шкільного віку хворих на артеріальну гіпертензію та ожиріння і корекції виявлених порушень.

Ожиріння є одним із поширених захворювань обміну речовин у дітей, що призводить до важких ускладнень зі здоров’ям і є важливою медичною проблемою. Так, за даними дослідження «Індекс майбутнього» 22 відсотки дітей України у віці 7-9 років мають надлишкову масу тіла, а 8 відсотків у цьому віці мають ожиріння. Легке та помірне підвищення рівня артеріального тиску вимагає від батьків та медиків пильної уваги, зокрема зміни способу життя та фармакологічної корекції при певних ступенях.

Наталія Костинська вступила до аспірантури після тривалої роботи у практичній охороні здоров’я. Вона випускниця нашого Університету і як лікар-педіатр із 12-річним стажем роботи неодноразово спостерігала цю медичну проблему, що особливо загострилася на тлі російсько-української війни.

Науковий керівник дисертантки, завідувач кафедри педіатрії ІПО, професор Юрій Марушко відзначив, що результати дослідження молодої науковиці толерантності до фізичних навантажень та корекції виявлених порушень у дітей з ожирінням, артеріальною гіпертензією та їхньою коморбідністю має велике значення для педіатричної науки і практики. Наталія Костинська удосконалила діагностику та обґрунтувала необхідність профілактичних заходів у дітей шкільного віку з артеріальною гіпертензією та ожирінням на основі аналізу клініко-анамнестичних, морфо-функціональних та інструментальних даних, надала оцінку якості життя.

Дисертантка провела вагому дослідницьку роботу ще на підготовчому етапі. Вона вивчила і надала оцінку антропометричних показників у 452 дітей і 112 юних пацієнтів, які пройшли відбір і анкетування, лабораторні та інструментальні дослідження, саплементацію хрому зі зниженим вмістом у волосі. На основі наукових даних науковиця вперше в Україні довела, що існують сильні позитивні кореляційні зв’язки між рівнем хрому у волосі та показниками якості життя, толерантності до фізичних навантажень. Це надало можливість розробити практичні рекомендації щодо удосконалення методів діагностики ожиріння, артеріальної гіпертензії та їх коморбідності. Результати дослідження уже впроваджені у практичну діяльність Клінічної лікарні №7 міста Києва та дитячої поліклініки №1 Святошинського району столиці.

У засіданні вченої ради, що відбулося під головуванням професора кафедри педіатрії №2 Сергія Кривопустова, взяли участь провідні педіатри України. Серед них професори Олександр Волосовець, Тетяна Починок, Тетяна Гищак, які відзначили високу актуальність дисертаційної роботи і її практичне значення для вітчизняної охорони здоров’я.

Так, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти, професор Юрій Марушко представив кілька доповідей. У першій з них — «Молекулярний профіль сенсибілізації пацієнтів із алергічним ринітом і бронхіальною астмою в різних регіонах України» — професор висвітлив спільні і відмінні риси у профілях сенсибілізації пацієнтів із алергопатологією, що проживають в різних регіонах України. Проведене дослідження встановило, що в південно-східних регіонах основною причиною розвитку сезонних алергічних захворювань є алергени чагарників, а саме амброзії, тоді як в західному, центральному і північному – пилок весняних трав та дерев.

Наступна доповідь Юрія Марушка була на тему «Структура молекулярного профілю сенсибілізації до алергенів кліщів домашнього пилу у дітей з клінічними проявами інгаляційної алергії та атопічного дерматиту». Метою цієї роботи було дослідження впливу алергенної молекули кліщів домашнього (КДП) пилу «Derp 11» на розвиток атопічного дерматиту у дітей із сенсибілізацією до алергенів КДП.

Професори Юрій Марушко та Тетяна Гищак виступили із спільною роботою на тему «Особливості молекулярних профілів дітей дошкільного та шкільного віку з алергічним ринокон’юктивітом». Наукова робота представила результати обстеження дітей різних вікових груп з алергічним ринокон’юктивітом. У ході проведеного дослідження було встановлено, що в обох вікових групах головними причинами розвитку ринокон’юктивіту є сенсибілізація до алергенів котів та амброзії, проте діти дошкільного віку частіше страждають від алергії, спричиненої сенсибілізацією кліщів домашнього пилу та пліснявки, тоді як у дітей шкільного віку частіше зустрічається сенсибілізація до алергенів весняних дерев та трав.

Асистент кафедри Богдан Галушко, виступив з доповіддю на тему «Поширеність сенсибілізації до алергенів кліщів домашнього пилу у дітей різних вікових груп». У роботі висвітлюються дані кількості сенсибілізованих до алергенів КДП дітей різних вікових груп та показники зростання кількості сенсибілізованих дітей до алергенів КДП з кожним роком життя.

За матеріалами доповідей, представленими професорами Юрієм Марушком, Тетяною Гищак, доцентом Оленою Московенко та асистентом Богданом Галушком, у друкованих джерелах конгресу було опубліковано тези і матеріали.

Кафедра педіатрії післядипломної освіти НМУ