Наша особиста історія – історія людства, невід’ємно пов’язана з історією Землі, нашого спільного, давнього та неймовірно красивого дому. Як і історія людини, так і історія Землі ділиться на певні відрізки часу – ери, періоди, епохи, віки. У відкладах, що утворилися у ті далекі часи збереглися сліди життя, яке існувало мільйони та навіть мільярди років тому. Проте відклади найдавніших етапів розвитку Землі та життя, що існувало тоді на Сумщині, не збереглися та не виходять на денну поверхню і залягають під потужною товщею молодших утворень. Найдавнішими породами, що виходять на денну поверхню є відклади девонського періоду палеозойської ери – відслонюються вони біля м. Ромни на горі Золотусі. Ці відклади не містять залишків ні тварин, ні рослин. Тому про стародавнє життя того часу нам мало що відомо. Відомо напевно одне – тут існувало море, на дні якого діяли вулкани.

      Серед гірських порід, що беруть участь у побудові осадового чохла Сумської області найбільш поширені відклади, що утворилися у мезозойську та кайнозойську ери. Відклади єдиного періоду мезозойської ери виходять на денну поверхню – це крейдяні відклади. Крейдовий період отримав свою назву завдяки поширенню майже по усьому світу гірської породи – крейди, яка своєю чергою складається зі скелетів золотистих водоростей, що мешкали у теплих тогочасних морях. Крейдяні породи відслонюються по берегах найбільших річок області – Псла, Сейму, Клевені. За цього періоду більша територія сучасної України була покрита теплим неглибоким морем. Наприкінці періоду (70 млн років тому) на місці Сумської області знаходилась затока великого континентального моря. По знайденим скам’янілим решткам можемо зробити висновок, що тваринний підводний світ був рясний та різноманітний. На дні мешкали різноманітні молюски, корали, морські їжаки, у товщі води плавали белемніти, амоніти, риби, великі хижі мозазаври, пліозаври та акули. Белемніти – це головоногі молюски, які були схожі на сучасних кальмарів. Це були рухливі хижі тварини. Белемніти мали внутрішній скелет, викопні рештки якого часто зустрічаються у породах мезозойської ери. У викопному стані скелети (ростри) зберігається часто, в народі називаються «чортові пальці».

     В кінці крейдового періоду відбулося найвідоміше і дуже велике вимирання багатьох груп рослин і тварин. Вимерло багато голонасінних рослин, водних рептилій, птерозаврів, всі динозаври (але вціліли птахи). Зникли амоніти, практично всі белемніти. В уцілілих групах вимерло 30-50% видів. Причини крейдової катастрофи до кінця не зрозумілі.

        На прикінці періоду клімат холоднішає і море скорочується, на Сумщині наступають нетривалі континентальні умови.

     Наступає кайнозойська ера, ера новітнього життя. Найдавніший період цієї ери – палеогеновий. На початку періоду у палеоценову епоху(66 млн років тому) море знов вкриває територію Сумщини. Морський басейн у вигляді протоки, що проходив нашою областю об’єднував сучасну Данію з Середньою Азією. Відклади, які воно утворило представлені пісками, опоками, пісковиками з залишками субтропічної морської фауни: губками, молюсками, рибами. Відклади цього моря можна побачити у м. Суми на Луці. Це, так звані, «сумські шари», назву вони отримали від обласного центру, де відслонюються в Україні найповніше. У наступні епохи (еоценову та олігоценову) море то наступало, то відступало залишаючи після себе нашарування пісків, пісковиків та глин. У середині палеогену утворилися славнозвісні пісковики Баницького родовища. Наприкінці періоду море міліє, клімат стає прохолоднішим. Саме за таких умов проживала фауна двостулкових молюсків, що знайдена у морських відкладах с. Шпилівки Сумського району.

      На початку неогенового періоду (23 млн років тому) морські води остаточно відходять за межі Сумської області та більш не повертаються. Настають континентальні умови, що тривають до тепер. Рельєф області стає більш вирівняним, клімат стає помірним. Фауна вже більш схожа на сучасну, проте існували винятки. На суходолі мешкали слони – мастодонти, носороги, первісні коні – гіпаріони, шаблезубі кішки. Проте викопних залишків цих тварин ми на території області не знаходимо. Піщані тогочасні осади – пухкі породи, багаті на органічні кислоти, гази, саме вони розчиняли кістки. Корисні копалини, що мають неогеновий вік на Сумщині представлені пісками та різноманітними глинами.

     Немає жодної ділянки Сумської області, де б не було відкладів останнього періоду кайнозойської ери – антропогенового. Почався він 2,5 млн років тому і триває дотепер. Характерна особливість цього періоду – циклічні похолодання та потепління. На території Сумщини льодовик побував лише один раз, але це не означає, що всі інші зледеніння, які не дійшли до території області, не мали на неї впливу.

      Характерними тваринами антропогену були мамут, носоріг волохатий, велетенський олень (вимерли, мабуть, переважно внаслідок прямого знищення людиною) та численні інші представники тваринного світу, що існують і тепер. Північні олені та вівцебики в плейстоцені та голоцені взимку заходили на територію України. Мамути вимерли близько 10 тисяч років тому під час останнього льодовикового періоду. Точні причини вимирання не встановлені. Рослинний світ був представлений сучасними формами. На початку антропогену в межах Великого Середземномор’я сформувалася сучасна людина, яка поступово розселилася на всій земній кулі. Велика кількість кісток цих тварин була знайдена під час будівельних робіт на всій території області, зокрема у м. Суми на оз. Чеха, Блакитних озерах тощо.

      Надра Сумщини ще приховують багато цікавого та загадкового, і чекають на своїх дослідників.

2025 рік

Завідувач музеєм                                              Владислав ВЕРТЕЛЬ