НУШ: особливості організації освітнього процесу

Уже з 1 вересня перші НУШівці (без урахування пілотних класів) розпочнуть навчання в нашому ліцеї. Ці діти вже звикли до нових підходів у навчанні, організації освітнього середовища, оцінюванні та побудові взаємин з однокласниками та вчителями. Натомість більшості педагогів середньої та старшої шкіл уже з 1 вересня потрібно буде впроваджувати всі ці зміни. Нова українська школа, безумовно, базується, зокрема й на найкращих здобутках традиційної освіти минулих років, але й має низку кардинальних відмінностей. Насамперед це – мета створення освітнього середовища. На відміну від традиційної школи, НУШ акцентує увагу не лише на академічному навчанні, а й соціально-емоційному розвитку. Освітнє середовище має бути передбачуваним для дитини: коли вона знає, що її чекає в класі, рівень тривожності знижується, вивільняючи додатковий ресурс для продуктивного навчання. Таке середовище називається середовищем зі зниженим рівнем ризиків. Воно дає дитині впевненість та зміщує фокус із пристосування до його певних аспектів на те, як діяти в цьому середовищі та ефективно використовувати його для навчання. Таке освітнє середовище, на відміну від традиційної школи, не обмежується будівлею навчального закладу та класом – отримувати знання можна де завгодно й у будь-який час. Організація роботи в школі раніше ґрунтувалася на її зручності для вчителя. Наразі фокус зміщується до потреб дитини та спонукання її до навчальної діяльності. Зокрема й, це стосується і взаємин між учнями та з вчителем. Педагог лишається дорослим, але не вдається до авторитарності (я дорослий, ти маєш мене слухатись), а управляє класом та підтримує дитину на шляху здобуття знань і умінь.

Найперше завдання вчителя в 5 класі – створити спільноту, яка навчатиметься за правилами, що розроблять учні спільно з учителем. Правила демонструють, що можна робити в класі, а що – ні, відображають загальні очікування щодо поведінки всіх учасників освітнього процесу. Правила працюють, якщо вони: чітко визначені; реалістичні; сфокусовані на попередженні деструктивної поведінки; призводитимуть до наслідків, якщо їх не дотримуватись (і треба бути готовими до того, що діти почнуть перевіряти наміри вчителя щодо наслідків); турботливі, тобто існують не для приниження учня (про порушення правил та наслідки варто говорити з дітьми без надмірної емоційності та моралізаторства); сформульовані без використання заперечення. Наприклад, “не зневажати” – “поважати”, “не запізнюватися” – “приходити вчасно”; без подвійних стандартів: правила перестають діяти, якщо комусь дозволено їх порушувати.

Саме тому основне завдання освітнього середовища Нової української школи – створити спільноту, що навчається, атмосферу безпеки, поваги та взаємодії, де вчитель піклується про учня та допомагає йому / їй розвиватися.