Проективна методика «Малюнок школи»
Метою цієї методики є виявити відношення дитини до школи.
Інтерпретація
Емоційне відношення до школи оцінюється по 3-х показниках :
- кольорова палітра;
- лінії і характер малюнку;
- сюжет зображення.
1. Кольорова палітра цього малюнка не багата, малюнок зображено лише одним кольором – сірим. Наскільки ми знаємо психологію кольору, то сірий в ній означає такі почуття як туга, нудьга, реалізм. Тобто дитині в школі не цікаво. Йому просто хочеться чогось цікавого, надзвичайного. І не має бажання навчатись через те, що у вчителів нема підходу до дитини, не заохочують оцінками дітей, і тому дітям не цікаво, і вони не люблять відвідувати навчальний заклад. Дитині там нудно і не цікаво та й дитина шукає сам як йому добре було б провести десь свій час, коли проходе навчання.
2. Не можна й не замітити, як саме зображений малюнок. На малюнку об’єкти не акуратно, лінії не чіткі, різної товщини. Ці ознаки стверджують про те, що дитина без зацікавленості малювала цей малюнок, можливо їй не приємно згадувати свою школу, можливо через те, що було не відповідне ставлення до дитини з сторони вчителів, або були якісь суперечки з іншими дітьми.
3. На малюнку звичайно має бути зображено сюжет, але на цьому малюнку його немає. Це каже про відсутність різних деталей – це і прикраси, також людей, дітей. Це означає, що дитині зовсім не цікаво було зображати школу, йому було все одно що і як буде намальовано, школа немає в житті цієї дитини особливого якогось значення.
Методика дослідження навчальної мотивації (автор М. Гінзбург)
Обладнання: 6 карток зі схематичним зображенням фігур.
Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі розповідь. Послухай. Хлопчики (дівчатка) розмовляли про школу. Перший хлопчик сказав: «Я ходжу до школи , тому що мене мама примушує. А якби не мама, я б у школу не ходив».
На стіл перед дитиною викладається картка № 1 (зовнішній мотив).
Другий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що мені подобається вчитися, подобається робити уроки. Навіть якби школи не було, я б однаково вчився».
Викладається картка № 2 (навчальний мотив).
Третій хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що там весело і багато дітей, із якими можна гратися». Викладається картка № 3 (ігровий мотив).
Четвертий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що хочу бути великим. Коли я у школі, я почуваюся дорослим, а до школи я був маленьким». Викладається картка № 4 (позиційний мотив).
П'ятий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що потрібно вчитися. Без навчання ніякої справи не зробиш, а вивчишся – і можеш стати ким захочеш». Викладається картка № 5 (соціальний мотив).
Шостий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що одержую там хороші бали». Викладається картка № 6 (мотив одержання балу).
А тепер подумай і дай відповідь:
– Як по-твоєму, хто з них має рацію? Чому?
– З ким із них ти хотів би разом гратися? Чому?
– З ким із них ти хотів би разом учитися? Чому?»
Дитина послідовно здійснює три вибори, при цьому вказує на відповідну картинку і пояснює її. Якщо пояснення дитини не досить чіткі, їй ставлять контрольне запитання: «А що цей хлопчик сказав?»
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТУ:
Вибір дитини фіксується у протоколі проміжного результату № 1.
Зовнішній мотив – 0 балів; позиційний мотив – 3 бали; навчальний мотив – 5 балів, соціальний мотив – 4 бали; ігровий мотив – 1 бал; оцінка – 2 бали.
Контрольний вибір додає до загальної суми кількість балів відповідного вибору. Домінуюча мотивація діагностується найбільшою кількістю балів. Дитина може керуватися й іншими мотивами. Про не сформованість мотивації навчання свідчить відсутність переваг, тобто різні підходи у всіх ситуаціях.