НУШ у 5 класі: інновації та особливості

Із 1 вересня 2022 року вчителі 5-х класів приймають естафету впровадження реформи НУШ. Це означає, що на педагогів чекають суттєві зміни в освітньому процесі, опанування нових підходів до навчання та ще безліч інновацій! Їм доведеться працювати за новим Державним стандартом базової середньої освіти та Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти.

Перехід із початкової школи до середньої є найбільш стресовим для школярів. Тому з метою врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку учнів, новим Держстандартом визначено цикли здобуття базової середньої освіти:

• адаптаційний цикл – 5-6 класи;

• цикл базового предметного навчання – 7-9 класи.

Адаптаційний період надає чудову можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу.

Навчання у 5 класі передбачає впровадження інноваційних підходів до структури та змісту навчання. Нормативними документами встановлено чіткі орієнтири, за якими учні розбудовують власні компетентності: здобувають знання, розвивають вміння та формують ставлення. До того ж типовий навчальний план стає варіативним – учителі самі обиратимуть предмети та інтегровані курси з урахуванням побажань учнів. Самі ж педагоги отримують повну академічну свободу.

Метою нової школи є різнобічний розвиток особистості, яка прагне до самовдосконалення та навчання впродовж життя. Тож учні мають опанувати наступні наскрізні вміння та ключові компетентності:

• вільне володіння державною мовою;

• спілкування рідною (в разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

• математична компетентність;

• компетентність в галузі природничих наук, техніки і технологій;

• інноваційність;

• екологічна компетентність;

• інформаційно-комунікаційна компетентність;

• навчання впродовж життя;

• громадянські та соціальні компетентності;

• культурна компетентність;

• підприємливість і фінансова грамотність.

Форми організації освітнього процесу

Для організації ефективного освітнього процесу необхідно створити безпечне освітнє середовище та врахувати вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, їх особливі освітні потреби. Вибір форм організації залежить від наявних ресурсів для забезпечення освітньої діяльності:

• матеріально-технічних;

• кадрових;

• навчально-методичних;

• інформаційних.

Форми організації освітнього процесу мають бути визначені педагогічною радою та відображені в освітній програмі.

Із урахуванням запитів батьків та наявних можливостей у закладі освіти можуть бути визначені різні форми здобуття освіти (сімейна, індивідуальна, дистанційна, екстернат тощо). А ще можна організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією! Як це зробити? Педагогічним працівникам спільно з учнем та/або його батьками слід розробити індивідуальну програму розвитку та індивідуальний навчальний план. Він має бути схвалений педагогічною радою закладу освіти, затверджений директором та підписаний батьками.

Освітня програма закладу освіти

Кардинальних змін зазнали й підходи до розробки та використання освітньої програми закладу освіти. Новий Типовий навчальний план не містить поділу на предмети, натомість є 9 освітніх галузей:

• мовно-літературна;

• математична;

• природнича;

• технологічна;

• інформатична;

• соціальна і здоров’язбережувальна;

• громадянська та історична;

• мистецька;

• фізична культура.

Це надає можливість не лише втілювати певну освітню галузь через окремі предмети, а ще й комбінувати їх та інтегрувати. Заклад освіти самостійно визначає перелік навчальних дисциплін, інтегрованих курсів та варіативний освітній компонент для реалізації кожної галузі. А з урахуванням побажань учнів та їхніх батьків можна обрати модельні навчальні програми, які зазначені у Типовому плані. Серед них: «Вступ до історії України та громадянської освіти», «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти», «Досліджуємо історію і суспільство», «Здоров’я, безпека та добробут», «Підприємництво і фінансова грамотність». Також до освітньої програми можна включити такі міжгалузеві інтегровані курси як «Робототехніка», «STEM», «Драматургія і театр».

Як розподіляти години на вивчення предметів? У Типовій програмі визначено рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин для кожної освітньої галузі. Тож заклад освіти самостійно обирає навчальне навантаження в межах заданого діапазону. Як розподілити різницю між рекомендованою та мінімальною кількістю годин? Резерв може бути перерозподілений:

• між освітніми компонентами цієї освітньої галузі;

• на інші освітні галузі;

• на вибіркові освітні компоненти (незалежно від освітньої галузі).

Проте слід зазначити, що кількість навчальних годин для вивчення української мови не може бути меншою, ніж у Типовому плані.

Оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на сформовані ключові компетентності та наскрізні вміння згідно з вимогами Держстандарту. Основними видами оцінювання є поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

Поточне та підсумкове оцінювання здійснюють із застосуванням основних форм та способів:

• усної (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);

• письмової, зокрема графічної (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);

• цифрової (тестування в електронному форматі);

• практичної (виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об'єктами, хімічними речовинами тощо).

Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку.

Граючись - навчаємось у НУШ!

Розвиток логічного мислення за допомогою паличок бельгійського математика Кюізенера.

Підбір вправ чи завдань здійснюється з урахуванням можливостей дітей, рівня їх розвитку, інтересу до вирішення інтелектуальних і практичних завдань. При цьому потрібно дотримуватись принципу «від простого до складного».

Палички дають можливість виконувати вправи як у горизонтальній, так і у вертикальній площині на одному і тому ж місці, наприклад на столі (горизонтальна площина) або фланелеграфі (вертикальна площина). З паличками можна «грати» і на підлозі. Такий набір повинен бути у кожної дитини у класі.