НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року (схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 червня 2024 р. №° 527- p
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН заходів з реалізації у 2024-2026 роках Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 червня 2024 р. № 527-p)
Порядок організації інклюзивного навчання
Організаційні засади навчання учнів із особливими освітніми потребами за інституційною (очною (денною)) формою здобуття освіти визначено Порядком організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 26.04.2022 № 483). За новими правовими нормами у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивного класу (групи). Норми щодо граничної кількості дітей з ООП, які діяли раніше, не застосовуються.
Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу
Порядок організації та діяльність команди психолого-педагогічного супроводу дітей із ООП, які здобувають освіту у школах та дитячих садочках в умовах інклюзивного навчання, здійснюється згідно з наказом МОН від 08.06.2018 №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти». Цим документом регламентовані такі норми: дії керівника закладу освіти; склад, завдання та функції шкільної Команди супроводу; організація роботи Команди супроводу; організація надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дитині з особливими освітніми потребами. На підставі цього документа заклади освіти мають розробити власне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами.
Індивідуальна програма розвитку дитини з ООП
Індивідуальна програма розвитку складається за формою, визначеною додатком 3 до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Цей документ розробляє команда психолого-педагогічного супроводу для кожного здобувача освіти, який потребує підтримки в освітньому процесі (у тому числі й для учнів, які мають труднощі І ступеня прояву) та враховується педагогічними працівниками під час освітнього процесу .
Перший рівень підтримки надається учням з особливими освітніми потребами, які мають поодинокі, незначні труднощі І ступеня прояву.
*Рішення закладу освіти приймається на підставі письмової заяви батьків (у довільній формі), протоколу оцінки потреби учня в наданні підтримки у закладі освіти (додаток 2 до Порядку) або висновку ІРЦ.
* Підтримка реалізується силами та ресурсами закладу освіти (надається консультативна допомога корекційного педагога, вчителя-логопеда, практичного психолога). Якщо зусиль школи недостатньо, батькам буде рекомендовано звернутися до ІРЦ.
*Для учнів цієї категорії інклюзивний клас не створюється, а під час розподілу школярів між класами кількість таких осіб не враховується.
* Надання підтримки першого рівня припиняється за рішенням команди та/або письмовою заявою одного з батьків.
Вивчення наявних компетенцій — неперервний, цілісний, комплексний, динамічний процес визначення індивідуальних особливостей здобувача освіти, його потенційних можливостей з метою визначення рівня підтримки в освітньому процесі, подолання освітніх труднощів, які виникають у процесінавчання.
Підстави для проведення Вивчення:
*випадки, встановлені на рівні закладів освіти (за допомогою відповідних маркерів);
* особисте звернення законних представників учня до закладу освіти;
* випадки особистого звернення осіб віком від 16 до 18 років до закладу освіти.
Маркери для визначення освітніх труднощів І рівня:
1. Фізичні труднощі:
незначні порушення опорно-рухового апарату, які не призводять до ускладнень в освітній діяльності (плоско-вальгусна деформація стоп, порушення ОРА тощо);
тимчасові порушення функціонування (переломи, струс мозку, пошкодження хребта, оперативні втручання тощо)
2. Інтелектуальні та когнітивні труднощі:
тимчасові, непостійні, короткотривалі, ситуативні, незначні порушення пам’яті, уваги, мислення;
обмеження активного словника;
знижена інтелектуальна активність у період хвороби, загострення деяких станів або після перенесеного стресу;
знижена продуктивність механічного запам’ятовування.
3. Функціональні труднощі:
3.1. Мовленнєві (наявність незначних, поодиноких особливостей функціонування мовлення):
труднощі вимови одного чи більше звуків;
недосконалість словника за якістю, недостатнє і неточне використання лексичного значення слова;
незначні труднощі узгодження слів у словосполученнях, реченнях або добору правильної форми слова;
недостатнє інтонаційне забарвлення усного мовлення;
прискорений або уповільнений темп мовлення, скандований та нерівномірний ритм (при цьому школяр має достатній словник і зв’язне мовлення відповідно до віку).
3.2. Сенсорні (порушення зору, слуху, опорнорухового апарату, які усуваються корекційними засобами та не перешкоджають навчанню).
3.3. Моторні (незначні порушення опорно-рухового апарату, які не призводять до ускладнень в освітній діяльності)
4. Навчальні труднощі:
засвоєння програмового матеріалу (окремих тем) на початковому рівні з одного-двох предметів мовно-літературної та математичної освітньої галузі.
Спостерігаються незначні труднощі під час читання та письма, наявні окремі помилки одного або різних типів у писемному мовленні;
труднощі засвоєння матеріалу, пов’язані з мовним бар’єром, адаптацією.
5. Соціоадаптаційні труднощі:
поведінкові (короткотривала, несистематична емоційна збудженість та емоційна вразливість; несистематичні труднощі під час побудови взаємин з однолітками);
особистісні (поодинокі прояви девіантної поведінки; початок здобуття освіти в школі з навчанням мовами корінних народів та національних меншин);
соціокультурні (тимчасові, несистематичні труднощі, пов’язані зі зміною соціокультурного середовища (ВПО, особи з родин мігрантів чи білінгвістичних родин, представники національних меншин тощо);
комунікативні (тимчасові, несистематичні труднощі соціальної адаптації та комунікації).
За наявності одного і більше маркерів педагогічний працівник ініціює створення Команди психолого-педагогічного супроводу.
Вивчення проводиться в процесі освітньої діяльності протягом 10 робочих днів Командою психолого-педагогічного супроводу за Опитувальниками відповідно до класу навчання та іншими діагностичними методами.
Опитувальник для визначення І рівня підтримки учня (здобуття освіти І ступеня)
Дата:
Назва закладу освіти:
Клас:
Прізвище, ім’я, по батькові здобувача освіти:
0 – не володіє
1 – володіє на низькому рівні
2 – володіє на середньому рівні
3 – володіє на достатньому рівні
За результатами вивчення Команда психолого-педагогічного супроводу приймає одне з таких рішень:
особа не має освітніх та/або поведінкових труднощів, які потребували б додаткової підтримки в освітньому процесі, й має змогу адаптуватися до навчання у звичайному порядку;
у особи виникають незначні освітні та/або поведінкові труднощі, додаткову підтримку може бути надано за допомогою ресурсів закладу освіти;
особа має суттєві освітні та/або поведінкові труднощі, тому батькам (законним представникам) рекомендовано звернутись до інклюзивно-ресурсного центру для проведення комплексної психологопедагогічної оцінки розвитку особи.
Результати оцінки на рівні закладу фіксуються у протоколі оцінки розвитку особи та додаються до особової справи здобувача освіти.
Результати вивчення та визначені напрями підтримки на рівні закладу фіксуються у протоколі засідання Команди психолого-педагогічного супроводу закладу освіти.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЙ (ТИПОЛОГІЇ) ОСВІТНІХ ТРУДНОЩІВ У ОСІБ З ООП ТА РІВНІВ ПІДТРИМКИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ