2018.05.16

Протокол № 1

Робочої наради Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України (скорочено – КНК) від 16.05.2018 р.

Присутні: акад. Я.С.Яцків, чл.-кор. НАНУ С.М. Рябченко, акад. В.М.Локтєв, чл.-кор. НАНУ А.М.Негрійко, к.е.н. І.Ю.Підоричева, к.ф-м.н. Ю.Безвершенко, д.б.н. В.Троян, к.ф.м.н. Ю.Боднаренко, О.Совенко.

Порядок денний:

1. Про окремі акції КНК щодо розвитку наукової сфери України.

2. Про ініціативу науковців установ ВФА НАНУ щодо розробки стратегії єднання науки та інноваційної сфери.

ПЕРШЕ ПИТАННЯ.

ВИСТУПИЛИ: Я.С.Яцків коротко проінформував присутніх про окремі проекти, які ініціював КНК з намаганням привернути увагу владних структур та суспільства до проблем науки в Україні, зокрема:

1. Дослідження динаміки мобільності українських молодих учених шляхом анкетування. Проект виконується спільно з Центром досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва.

2. Створення бази українських вчених, що працюють за кордоном. Для організаційної підтримки проекту надіслано звернення до віце-прем’єр міністра України І.Ю. Климпуш - Цинцадзе.

3. Звернення до Президента П.Порошенка щодо пріоритетності розвитку науково-інноваційної сфери України.

КОМЕНТАРІ:

С.М.Рябченко: Розвитку науки в Україні не буде без розвитку економіки.

Президенту України необхідно подавати більш конкретні пропозиції.

ВИРІШИЛИ: Взяти до відома.

ДРУГЕ ПИТАННЯ.

ВИСТУПИЛИ: Я.С.Яцків підтримав думку С.М.Рябченка про необхідність єднання науки та економіки і зачитав проект заяви вчених Відділення фізики та астрономії НАН України та КНК НАН України про стан української науки:

ЗАЯВА

Група науковців України, занепокоєних станом наукової та інноваційної сфери України, протягом деякого часу вела інтернет-переписку про шляхи виходу з кризової ситуації у цій сфері діяльності. Основні мотиви дискусії полягали в наступному:

- незадовільний темп трансформації науково-технічної сфери у нових умовах життя нашої держави;

- відсутність єдиної державної стратегії у системній взаємодії «наука – інновації – виробництво»;

- відсутність єдиної позиції наукової спільноти щодо прийнятної моделі організації науки в Україні;

- невиконання положень нового закону «Про наукову та науково-технічну діяльність»;

- інтенсивний «відтік мізків» та деградація фізико-математичної і технічної освіти в країні;

У зв’язку з цим Український міжнародний комітет з питань науки і культури при НАН України та Відділення фізики та астрономії НАН України взяли на себе функцію започаткувати на громадському рівні дискусію щодо стратегічного плану трансформації наукової та інноваційної систем на рівні НАН України та держави в цілому. Цьому присвячується сьогоднішнє наше перше засідання з метою визначитися щодо подальших дій, а саме:

- чи доцільна громадська самоорганізація наукової спільноти з метою обговорення проблем трансформації наукової сфери України;

- в разі доцільності, які постають нагальні питання такої самоорганізації та які першочергові завдання потребують вивчення і вирішення;

Щоб визначитися з цими проблемами, а також зважаючи на те, що це перша очна зустріч зацікавлених осіб, я пропоную заслухати короткі повідомлення С.М. Рябченка, який висловив багато пропозицій, В.М.Локтєва, академіка-секретаря ВФА НАН України, яке на своїх загальних зборах прийняло відповідну резолюцію, підтриману загальними зборами НАН України, І.Ю.Підоричеву, яка нещодавно запропонувала ідею відкритого комунікаційного майданчика «влада – бізнес – наука – громадськість – ЗМІ», та інших ,хто бажає. Це буде, так би мовити, розширений варіант нашої зустрічі і після прийняття рішення будемо діяти залежно від його змісту.

ОБГОВОРЕННЯ

Всі присутні погодилися, що обговорення висловлених в Заяві проблем важливе для розробки стратегії наукового та інноваційного розвитку країни.

Були висловлені конкретні зауваження та пропозиції.

Ю.Безвершенко повідомила, що 14.05 була зустріч в МОН України, де оголошено, що Кабінет Міністрів створив робочу групу і доручив до 27.07 розробити стратегію інноваційного розвитку України.

І.Підоричева: я також була на цій зустрічі і вважаю, що за два місяці стратегію розробити практично нереально. Структуру стратегії відповідно до рекомендацій експертів ЄС уже розробив Директорат МОН, змінювати її не можна, можна лише додавати пропозиції.

В.М.Локтєв: На загальних зборах я говорив про НАНУ, а стратегія країни – це складно. По НАН України розіслано листа А.Г. Наумовця щодо створення групи з реформування НАН України.

С.М.Рябченко: в рекомендаціях експертів ЄС ,написаних англійською мовою, виявлено неправильний переклад на українську. Розробляти стратегію треба, у 90-х роках ми запропонували розвивати малий та середній бізнес, з якого виросте колись великий. Стратегія мусить містити стимули для цього. Треба розібратися, чому не використовують розробки, наприклад, гелеві пов’язки. Потрібна крос-урядова програма для забезпечення зв’язку вченого і підприємця, мобілізувати внутрішні фінанси,тощо.

Я.С.Яцків: У Польщі немає галузевих академій, всі об’єднані в одну і це позитивний для нас приклад для подальшої трансформації академічної науки.. Треба вивчити такі питання:

- чи «переобтяжена НАНУ» інститутами технологічного профілю;

- чи потрібні Україні могутні науково-технічні комплекси (приклад В.Семиноженка «Науково-технічний комплекс «Інститут монокристалів»;

- чи доцільно створювати Національні науково-дослідні центри (приклад ХФТІ);

Конкретні пропозиції: 1) на рівні НАНУ створити «Спеціальний технопарк випуску високотехнологічної продукції подвійного призначення» на базі ІФНП НАНУ.

2) Є пропозиції на рівні політичних діячів реорганізувати НАНУ подібно до Товариства Фраунгофера у Німеччині. Є проект депутатів ВР України про передачу всіх інститутів до МОН. Проте такі революційні зміни доконають науку, їх треба вводити поетапно. Зміст першого етапу: а) провести атестацію і виділити тих, що можуть працювати, створивши Центри кристалізації; б) організувати фонд підтримки таких центрів; в) Верховній Раді прийняти закони про віковий ценз для академіків НАНУ, про інвентаризацію майна та ін. Другий етап: а) визначитися з галузевими академіями; б) зробити інноваційний фонд для малих і середніх підприємств. Треба допомогти Анатолію Глібовичу Загородньому доказати, що НАНУ необхідно зберегти;

3) Створити Раду зі співпраці з українською діаспорою.

Ю.Безвершенко: 23-го відбудеться засідання Комітету науки та освіти Верховної ради. Зміни зараз нереалістичні, бо потрібні відповідні закони та інші документи, немає бази даних. НАНУ повинна просувати своє бачення стратегії інноваційного розвитку, документально оформляти пропозиції. Немає кому модерувати, треба робити самим.

А.М.Негрійко: У Європі вчені становлять 1% від кількості населення, у нас -0,2%, зарплата в науці в 2 рази менша від середньої в бізнесі. Треба закон про стартапи, пільги для технопарків та інновації.

С.М.Рябченко: 1) НАНУ має розробити і запропонувати проект стратегії інноваційного розвитку. Якщо є рішення про робочу групу, то треба її створити. 2) так само щодо реорганізації наукової сфери, треба робочу групу оформити інституційно, була не зовсім вдала ідея про групу «ГНІІВ». Підготувати 4-5 стр. обґрунтованих пропозицій, якою має бути НАНУ у найближчі роки.

Я.С.Яцків: Щодо НАН України. Я вважаю,що треба об’єднати окремі відділення, ліквідувати(або об»єднати)деякі інститути,які мають по 20-30 співробітників,інші необхідно реструктурувати. Це можна зробити через Постанову Президії, є постанова Кабінету Міністрів України про інвентаризацію та приватизацію державної власності.

У результаті обговорення учасники дискусії дійшли згоди щодо наступних кроків, а саме:

- просити науковців установ ВФА НАНУ – членів Президії НАН України (за згодою) ініціювати створення Президією НАН України спеціальної комісії чи групи для підготовки проекту плану трансформації наукової та інноваційної систем на рівні держави та НАН України; ривок у просуванні свого бренду зробив КПІ, чому не НАНУ? Не рекламуємо своїх здобутків. Атестація інститутів іде, але слабо. Треба напрацювати пропозиції до 23-го травня.

- вважати доцільним продовження обговорення проблем розвитку науки та інновацій на громадському рівні. При цьому важливо не протиставляти таку діяльність, а співпрацювати з Президією НАН України та Науковим комітетом Національної Ради з питань науки та технологій.

- розіслати учасникам засідання розроблену МОН Структуру стратегії інноваційного розвитку України;

- створити веб-сторінку (чи Ґуґл –групу, Фейсбук-групу) як комунікаційний майданчик для контактів і обговорення пропозицій стосовно реорганізації науки;

- наступне засідання робочої наради назначити на 17 год 29.05.18.

Проток склали

Я.С.Яцків

В.М.Троян